Постанова

від 13.03.2020 по справі 821/869/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2020 року

Київ

справа №821/869/17

адміністративне провадження №К/9901/46661/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді -доповідача Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року (головуючий суддя - Войтович І.І., судді: Василяка Д.К., Варняк С.О.)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року (головуючий суддя - Джабурія О.В., судді: Вербицька Н.В., Крусян А.В.)

у справі №821/869/17

за позовом ОСОБА_1

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення.

I. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ в.о. голови Державної фіскальної служби України від 27 квітня 2017 року № 85-дс Про притягнення до дисциплінарної відповідальності , яким оголошено їй догану.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішення про застосування дисциплінарного стягнення було прийнято без урахування фактичних обставин, за яких було вчинено проступок, та без врахування її вини, а тому оскаржуваний наказ не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

3. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року, позов задоволено.

4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 23 жовтня 2014 року ОСОБА_1 призначено в порядку переведення на посаду заступника начальника Головного управління ДФС у Херсонській області.

6. Відповідно до наказу начальника Головного управління ДФС у Херсонській області від 11 травня 2016 року № 205 (зі змінами) за позивачем установлено тимчасовий розподіл обов`язків по керівництву роботою управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем; управління податків і зборів з юридичних осіб; управління аудиту; управління обслуговування платників, відділ реєстрації користувачів при Головному управлінні ДФС у Херсонській області управління (центру) сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (у процесі взаємодії), а також обов`язки по керівництву роботою Новокаховської об`єднаної державної податкової інспекції.

7. Департаментом внутрішнього аудиту Державної фіскальної служби України у період з 17 по 20 січня 2017 року проведено тематичну перевірку стану організації роботи Головного управління ДФС у Херсонській області та його підпорядкованих територіальних органів щодо відпрацювання ймовірної схеми ухилення від оподаткування товариства з обмеженою відповідальністю Гіаліт Агро та з інших питань.

8. Проведеною перевіркою встановлено, що 20 грудня 2016 року ТОВ Гіаліт Агро здійснено перерахування на електронний рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, який використовується для здійснення операцій з продукцією тваринництва, при тому що основною діяльністю підприємства є вирощування зернових, коштів в загальному розмірі 20 200 грн, що у свою чергу мало наслідком збільшення значення суми ліміту .

9. При цьому, того ж дня, з метою упередження фактів формування схемного податкового кредиту, оперативним управлінням Головного управління ДФС у Херсонській області здійснено вихід за податковою адресою товариства та встановлено його відсутність за місцем реєстрації, наслідком чого є акт № 7 від 20 грудня 2016 року, що стало підставою для розірвання договору про визнання електронних документів.

10. 28 грудня 2016 року о 15:48:02 товариством направлено до Бериславського відділення Новокаховської ОДПІ новий договір про визнання електронних документів від 22 грудня 2016 року, що відхилено контролюючим органом 28 грудня 2016 року о 17:36:31. В цей же день суб`єктом господарювання о 18:01:40 змінено місце реєстрації та у свою чергу місце податкового обліку на Каховське відділення Новокаховської ОДПІ з 1 січня 2017 року.

11. Після зміни місця податкового обліку товариством неодноразово направлялися договори про визнання електронних документів, зокрема 3, 4 та 5 січня 2017 року, що відхилено контролюючим органом.

12. 6 січня 2017 року о 14:05:02 товариством подано договір про визнання електронних документів, який згідно з ІС Архів електронної звітності 12 січня 2017 року прийнято з повідомленням до документу документ прийнято . Цього ж дня о 14:36:46 відхилено з коментарем збережено статус приймання звітності . У подальшому даний договір повторно прийнято 13 січня 2017 року о 14:23:21.

13. Відповідно до відомостей Єдиного реєстру податкових накладних, починаючи з 14:30 13 січня 2017 року товариством зареєстровано податкових накладних за наслідками документально оформлених операцій із реалізації товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 121 201,7 тис. грн., у тому числі податок на додану вартість - 20 200,3 тис. грн. Суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, за наслідками оформлення операцій товариством Гіаліт Агро включено до скороченої декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року від 13 січня 2017 року, тоді як до складу податкового кредиту цієї декларації віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 20 190,2 тис. грн за взаємовідносинами із ПАТ Ясинівський коксохімічний завод . За даними Єдиного реєстру податкових накладних виписані ПАТ Ясинівський коксохімічний завод податкові накладні на адресу ТОВ Гіаліт Агро відсутні.

14. Отже, перевіркою встановлено відсутність ефективного контролю, незабезпечення вжиття заходів, направлених на протидію діяльності з надання податкової вигоди вказаним суб`єктом господарювання, та як наслідок незадовільний стан організації роботи Головного управління ДФС у Херсонській області та його територіальних органів, пов`язаної із укладанням та розірванням договорів про визнання електронних документів, що фактично надало можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних за операціями із реалізації товарів/послуг із загальною сумою податку на додану вартість в розмірі 20 200 тис. грн.

15. Позивачем було надано пояснення зприводу встановлених порушень.

16. 10 квітня 2017 року за результатами розгляду Дисциплінарною комісією ДФС затверджено висновок про виявлення у діях позивача вчинення дисциплінарного проступку, що полягає у неналежному виконанні своїх посадових обов`язків. Рекомендовано на підставі статей 65, 66 Закону України Про державну службу застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

17. Наказом в.о. голови Державної фіскальної служби України від 27 квітня 2017 року № 85-дс позивачу оголошено догану.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуваний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності не містить жодного посилання на встановлення факту наявності підстав, визначених нормативно-правовими актами, для неукладення договору про визнання електронних документів; у ньому не наведено конкретних фактів неналежного виконання позивачем службових обов`язків, недотримання актів органів державної влади наказів (розпоряджень) та доручень керівництва.

19. Проведеною перевіркою не було встановлено факту невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків саме позивачем.

20. При прийнятті рішення про оголошення позивачу догани відповідачем не вірно визначено посадову особу, що за функціональними обов`язками відповідає за напрямок роботи з обробки договорів про забезпечення електронного документообігу платника засобами телекомунікацій та вирішує питання щодо укладання/розірвання договорів про електронну звітність у Каховському відділенні Новокаховської ОДПІ.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

21. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує на тому, що судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано, що на позивача покладався обов`язок постійного контролю за організацією роботи щодо укладання договорів на подання податкових документів в електронному вигляді особливо по платниках, які змінюють свою податкову адресу.

22. Оскаржуваний наказ прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства та скасуванню не підлягає.

23. Позивач заперечень на касаційну скаргу не подавав.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

25. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 2 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Предметом спору у цій справі є встановлення правомірності прийнятого відповідачем наказу про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

27. Відповідно до пунктів 342.4 та 342.6 статті 342 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, посадові особи контролюючих органів є державними службовцями. Правовий статус посадових осіб контролюючих органів, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом та Митним кодексом України, а в частині, що не регулюється ними, - Законом України Про державну службу та іншими законами.

28. Частиною першою статті 64 Закону України Про державну службу (далі - Закон №889-VІІІ) передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

29. Підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності регламентовані статтею 65 Закону №889-VІІІ. Такими підставами є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

30. Відповідно до частини другої статті 65 Закону №889-VІІІ дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

31. До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби (частина перша статті 66 Закону №889-VІІІ).

32. Статтею 74 Закону № 889-VІІІ встановлено гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення. Так, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

33. Отже, з огляду на наведені правові норми, рішення суб`єкта владних повноважень має бути мотивованим та містити конкретні підстави і обґрунтування прийняття того чи іншого рішення.

34. Зі змісту оскаржуваного наказу від 27 квітня 2017 року № 85-дс вбачається, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежне виконання службових обов`язків, невжиття дієвих заходів для забезпечення ефективної організації роботи з відпрацювання ризикових суб`єктів господарювання, задіяних в схемах руху ПДВ, недостатній контроль за роботою підпорядкованих підрозділів та територіального органу, що мало наслідком підключення ТОВ Гіаліт Агро суб`єктом електронного документообігу та реєстрацію останнім податкових накладних із реалізації товарно-матеріальних цінностей в Єдиному реєстрі податкових накладних.

35. Судами першої та апеляційної інстанцій правомірно та обґрунтовано зроблено висновок на підставі Положення про Каховське відділення Новокаховської ОДПІ, що керівництво діяльністю та організація роботи Каховського відділення, вжиття дієвих заходів для забезпечення ефективної організації роботи з відпрацювання ризикових суб`єктів господарювання, задіяних у схемах руху ПДВ, що мало наслідком підключення ТОВ Гіаліт Агро суб`єктом електронного документообігу та реєстрацію останнім податкових накладних із реалізації товарно-матеріальних цінностей в Єдиному реєстрі податкових накладних, відноситься до функціональних повноважень начальника Каховського відділення, а безпосередній контроль з організації роботи та забезпечення контролю за виконанням доручень працівниками структурного підрозділу з питань, що належать до його функціональних повноважень, здійснює начальник Новокаховської ОДПІ. Позивач же перебувала на посаді заступника начальника Головного управління ДФС у Херсонській області.

36. Посилання відповідача у касаційній скарзі що позивач також виконувала обов`язки по керівництву роботою Новокаховської ОДПІ не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій.

37. Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин. При цьому, ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника.

38. Однак, оскаржуваний наказ не містить відомостей щодо невиконання чи неналежного виконання посадових обов`язків саме позивачем як заступником начальника Головного управління ДФС у Херсонській області. Не відображено у ньому також і яке саме порушення службової дисципліни та коли було допущено позивачем, чи входить це до її службових обов`язків, а зазначення таких обставин є обов`язковим з огляду на те, що догану оголошено за неналежне виконання службових обов`язків.

39. Правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій що відповідачем не вірно було визначено посадову особу, що за функціональними обов`язками відповідає за напрямком роботи з обробки договорів про забезпечення електронного документообігу платника засобами телекомунікацій та вирішує питання щодо укладення/розірвання договорів про електронну звітність у Каховському відділенні Новокаховської ОДПІ.

40. Доводи касаційної скарги таких висновків судів не спростовують і зводяться до переоцінки фактичних обставин справи.

41. Посилання відповідача у касаційній скарзі на ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій різних судових рішень у справах №821/869/17 та №821/840/17, в яких оскаржувалися ті ж самі результати проведеної тематичної перевірки та накладення дисциплінарних стягнень, є помилковим. Судовими рішеннями у іншій адміністративній справі було притягнуто до дисциплінарної відповідальності на підставі результатів тематичної перевірки іншу посадову особу за неналежне виконання її службових обов`язків, а тому підстави винесення судових рішень не є аналогічними.

42. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог.

43. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

44. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення , а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі №821/869/17 - без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

О.В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду