Постанова

від 03.03.2020 по справі 199/3743/14-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3161/20 Справа № 199/3743/14-ц Суддя у 1-й інстанції - Подорець О. Б. Доповідач - Макаров М. О.

Категорія 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2019 року по справі за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Будінвест» , заінтересована особа ОСОБА_1 на дії державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ващинської Марини Миколаївни,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2019 року заявник ТОВ Дніпро-Будінвест звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ващинської Марини Миколаївни у виконавчому провадженні №51911248.

Свою скаргу обґрунтовує тим, що на примусовому виконанні Дніпровського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області з 09 серпня 2016 року перебувало зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №199/3743/14-ц від 01 вересня 2014 року, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ Дніпро-Будінвест суми боргу у розмірі 93 426,26 грн.

Постановою державного виконавця від 04 вересня 2019 року вищезазначений виконавчий лист повернуто стягувачу. Підставою для повернення зазначено п.7, п.2 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження .

ТОВ Дніпро-Будінвест вважає дії державного виконавця Дніпровського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Ващинської М.М. щодо повернення 04 вересня 2019 року виконавчого листа №199/3743/14-ц від 01 вересня 2014 року, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ Дніпро-Будінвест суми боргу у розмірі 93 426, 26 грн. неправомірними та такими, які порушують права стягувача, а постанова про повернення виконавчого документу стягувачу від 04 вересня 2019 року у виконавчому провадженні №51911248 незаконною.

За таких обставин, заявник просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця Дніпровського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Ващинської Марини Миколаївни по винесенню постанови від 04 вересня 2019 року у виконавчому провадженні №51911248 про повернення виконавчого документу стягувачу; скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 04 вересня 2019 року у виконавчому провадженні №51911248; зобов`язати державного виконавця Дніпровського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Ващинську Марину Миколаївну (іншу посадову особу Дніпровського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області) усунути порушення шляхом відновлення виконавчого провадження №51911248 з примусовою виконання виконавчого листа № 199/3743/14-ц від 01 вересня 2014 року, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ Дніпро-Будінвест суми боргу у розмірі 93 426, 26 грн.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2019 року скаргу задоволено та визнано неправомірними дії державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ващинської М.М. у виконавчому провадженні №51911248 з приводу винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 04 вересня 2019 року; Скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 04 вересня 2019 року у виконавчому провадженні №51911248; Зобов`язано державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ващинську М.М. усунути порушення прав стягувача ТОВ Дніпро-Будінвест у виконавчому провадженні №51911248 з примусового виконання виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська виконавчого листа №199/3743/14 від 01 вересня 2014 року шляхом відновлення даного виконавчого провадження за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем повного тексту відповідного рішення.

Ухвала суду мотивована тим, що обов`язок щодо перевірки майнового стану боржника з боку виконавця не виконаний, в матеріалах виконавчого провадження, наданих для суду, відсутні відомості про дотримання державним виконавцем строку, а саме не рідше ніж один раз на два тижні щодо виявлення рахунків боржника.

В апеляційній скарзі Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) просять ухвалу скасувати та у задоволенні скарги відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що державним виконавцем вчинені всі необхідні дії спрямовані на примусове виконання рішення суду згідно чинного законодавства.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

За правилами ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно частин 2,3 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржуване рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Отже за змістом вказаних норм закону, обов`язковою умовою для задоволення скарги сторони виконавчого провадження є встановлення факту порушення прав заявника.

Так, судом встановлено, що у Дніпровському районному відділі державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області на виконанні перебуває зведене виконавче провадження, в тому числі і ВП №51911248 на загальну суму 93 426, 26 грн.

На підставі постанови державного виконавця Дніпровського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Ващинської М.М. від 04 вересня 2019 року про повернення виконавчого документу, встановлено повернення виконавчого листа №199/3743/14-ц від 01 вересня 2014 року, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ Дніпро-Будінвест суми боргу у розмірі 93 426, 26 грн., на підставі п.7, п.2 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження .

Задовольняючи скаргу районний суд обґрунтовано виходив з того, що обов`язок щодо перевірки майнового стану боржника з боку виконавця не виконаний, в матеріалах виконавчого провадження, наданих для суду, відсутні відомості про дотримання державним виконавцем строку, а саме не рідше ніж один раз на два тижні щодо виявлення рахунків боржника.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Підстави для повернення виконавчого документа передбачені ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

За приписами ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Доводи апеляційної скарги про те, що державним виконавцем вчинені всі необхідні дії спрямовані на примусове виконання рішення суду згідно чинного законодавства, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки матеріалами справи достовірно встановлено, що державним виконавцем дії передбачені ЗУ «Про виконавче провадження» щодо перевірки майнового стану боржника проведені не були.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладається на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Стаття 7 Закону України Про державну виконавчу службу встановлює обов`язок державного виконавця сумлінно виконувати службові обов`язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України.

Частина 1 ст.6 Закону України Про виконавче провадження зобов`язує державного виконавця використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ст.1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до положень ст.11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами, (стаття 17 вказаного Закону).

Нормами статті 32 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів, про що державний виконавець виносить відповідну постанову.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Пунктом 9 ч.3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Оскільки матеріалами справи встановлено, що державним виконавцем всі необхідні дії по даному виконавчому провадженню виконані не були, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення скарги.

Порушень норм матеріального або процесуального права, які могли б призвести до скасування ухвали суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.

З урахування наведеного , колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими, а тому не має підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)- залишити без задоволення.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Е.Л. Демченко

Т.Р. Куценко