Постанова

від 11.03.2020 по справі 550/246/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 550/246/18 Номер провадження 22-ц/814/145/20Головуючий у 1-й інстанції Михайлюк О.І. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду у складі:

Головуючого: судді Триголова В.М.,

Суддів: Лобова О.А., Дорош А.І.

секретар: Філоненко О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Анацького Олега Валерійовича

на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 03 жовтня 2019 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору про поділ спадкового майна та скасування державної реєстрації права власності,-

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору про поділ спадкового майна.

У позові посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який був батьком позивача та відповідача ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина до якої належать: земельна ділянка площею 2,7201 га, кадастровий номер 5325480300:00:002:0432, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області; земельна ділянка площею 2,7200 га, кадастровий номер 5325480300:00:002:0084, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області; житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований на не приватизованій земельній ділянці по АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що вона домовилась зі своїм рідним братом ОСОБА_3 , що залишить на нього та його дружину ОСОБА_2 довіреність відповідно до якої, уповноважить останніх представляти її інтереси з питань, пов`язаних з веденням справ по оформленню її спадкових прав в нотаріальних органах на майно померлого ОСОБА_4 та укладанням договору про поділ спадкового майна між нею та іншими спадкоємцями. Позивач вказує, що 25 лютого 2018 року вона звернулася до державного нотаріуса Полтавської районної державної нотаріальної контори де отримала копію договору про поділ спадкового майна від 16.07.2016 року. Згідно умов зазначеного договору, укладеного між ОСОБА_3 і його дружиною ОСОБА_2 , яка діяла від імені ОСОБА_1 , був здійснений поділ спадкового майна, а саме: ОСОБА_3 отримав право власності на земельну ділянку площею 2,7201 га, кадастровий номер 5325480300:00:002:0432 та право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований на не приватизованій земельній ділянці по АДРЕСА_1 ; ОСОБА_1 отримала право власності на земельну ділянку площею 2,7200 га, кадастровий номер 5325480300:00:002:0084.

Однак, як зазначає позивач, даний поділ спадкового майна не був результатом домовленості між сторонами і є наслідком перевищення ОСОБА_2 своїх повноважень, наданих в довіреності, а також зловмисної домовленістю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зі стороною договору і її чоловіком ОСОБА_3 . Такий поділ спадкового майна, на думку позивача, є явно несправедливим та є вигідним для подружжя. Позивач зазначає, що не схвалює поділ спадкового майна в частині отримання ОСОБА_3 у власність житлового будинку.

Враховуючи вищезазначене, позивач, з урахуванням збільшених позовних вимог просила:

- визнати частково недійсним договір про поділ спадкового майна від 16.07.2016 року посвідченого державним нотаріусом Полтавської районної державної нотаріальної контори, в.о. завідувача Чутівської державної нотаріальної контори Махринською О.В. зареєстрованого в реєстрі за № 1043 в частині отримання у власність ОСОБА_3 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований на не приватизованій земельній ділянці в АДРЕСА_1 ;

- скасувати державну реєстрацію, здійснену приватним нотаріусом Махринською О.В. Полтавської районної державної нотаріальної контори Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області, номер запису про право власності 15468854, дата державної реєстрації 16.07.2016 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 975884653254, об`єкт нерухомого майна: житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , права власності за ОСОБА_3 .

Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 30.07.2019 року було замінено відповідача ОСОБА_3 його правонаступником ОСОБА_2 .

Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 03 жовтня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору про поділ спадкового майна та скасування державної реєстрації права власності - відмовлено.

Не погодившись з рішенням районного суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення зявлених позовних вимог. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування доводів скарги зазначає, що у змісті довіреності не зазначено конкретних умов здійснення поділу спадкового майна, а тому відповідач перевищила свої повноваження, поділила майно на явно вигідних саме для її сім`ї умовах. Скаржник вважає, що судом невірно були оцінені обставини в частині зловмисної домовленості при поділі спадкового майна між відповідачкою та ОСОБА_3 .

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (а.с.7, т.1).

Згідно спадкової справи №145/2015 на майно померлого ОСОБА_4 , спадкоємцями першої черги за законом які прийняли спадщину після його смерті є його син - ОСОБА_3 і донька ОСОБА_1 (а.с. 67-114, т.1).

До складу спадщини входить наступне майно: земельна ділянка площею 2,7201 га, кадастровий номер 5325480300:00:002:0432, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області; земельна ділянка площею 2,7200 га, кадастровий номер 5325480300:00:002:0084, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області; житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований на не приватизованій земельній ділянці в АДРЕСА_1 .

Згідно довіреності від 10.05.2016 року серії НВТ №008770, посвідченої приватним нотаріусом Чутівського районного нотаріального округу Полтавської області Новицькою О.В., за реєстровим №749, ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які діють окремо один від одного, бути її представниками та представляти її інтереси у будь-яких підприємствах, установах та організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, пов`язаних з: - веденням справи по оформленню її спадкових прав в нотаріальних органах на майно померлого ОСОБА_4 з чого б воно не складалось та де б воно не знаходилося; - укладенням договору про поділ спадкового майна між нею та іншими спадкоємцями, на умовах та на їх розсуд (а.с. 83, т.1).

16.07.2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що діє по довіреності, посвідченої Новицькою О.В., приватним нотаріусом Чутівського районного нотаріального округу Полтавської області 10.05.2016 року за реєстровим №749, від імені ОСОБА_1 укладено договір про поділ спадкового майна, посвідчений державним нотаріусом Полтавської районної державної нотаріальної контори, в.о. завідувача Чутівської державної нотаріальної контори Махринською О.В., зареєстрований в реєстрі за № 1043 (а.с.110, т. 1).

Згідно п. 1.1 умов договору про поділ спадкового майна від 16.07.2016 року сторони цього договору, що є спадкоємцями першої черги спадкоємців за законом, закликаних до спадкування після спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер спадкової справи №145/2015, що заведено Чутівською ДНК 11.08.2015 року, домовились про поділ спадщини.

Пунктом 1.2 умов договору про поділ спадкового майна від 16.07.2016 року визначено, що на частку кожного зі спадкоємців за домовленістю між ними має припадати наступне майно, яке складає спадщину:

п. 1.2.1. Сторона -1 ( ОСОБА_3 ). отримує:

- право власності на земельну ділянку площею 2,7201 га, кадастровий номер 5325480300:00:002:0432, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області;

- право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований на не приватизованій земельній ділянці в в АДРЕСА_1 ;

п. 1.2.2. Сторона -2 ( ОСОБА_1 ) отримує:

- право власності на земельну ділянку площею 2,7200 га, кадастровий номер 5325480300:00:002:0084, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області.

16.07.2016 року, на підставі зазначеного договору про поділ спадкового майна від 16.07.2016 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були видані відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.111-113, т.1).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №116384984 від 06.03.2018 року право власності на об`єкт нерухомого майна: житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_3 , державну реєстрацію здійснено приватним нотаріусом Махринською О.В. Полтавської районної державної нотаріальної контори Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області, номер запису про право власності 15468854, дата державної реєстрації 16.07.2016 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 975884653254 (а.с. 118-119, т.1)

Відповідно до змісту статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому в силу статті 79 цього кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. А в порядку статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1267 ЦК України частки у спадщині спадкоємців за законом є рівними, але спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

За положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Підставою позовних вимог про визнання частково недійсним договору про поділ спадкового майна від 16.07.2016 року, позивач зазначає вчинення правочину її представником ОСОБА_2 із перевищенням повноважень, передбачених в довіреності від 10.05.2016 року, та внаслідок зловмисної домовленості ОСОБА_2 із другою стороною оспорюваного договору - ОСОБА_3 .

За ч.ч.1, 3 ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

За ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Вказана стаття презюмує наявність у представника певного обсягу повноважень, належним чином та у встановленому порядку наданих йому особою, яку він представляє, а також встановлює випадки й умови набуття чинності правочином, вчиненим від імені довірителя його представником, коли останній перевищив обсяг наданих йому повноважень.

Разом з тим, суд встановив, що ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 представляти її інтереси у будь-яких підприємствах, установах та організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, пов`язаних з: веденням справи по оформленню її спадкових прав в нотаріальних органах на майно померлого ОСОБА_4 з чого б воно не складалось та де б воно не знаходилося; укладенням договору про поділ спадкового майна між нею та іншими спадкоємцями, на умовах та на їх розсуд.

У довіреності не застережені обмеження повноважень представника на вчинення певної юридичної дії чи конкретного правочину, натомість її зміст містить посилання на те, що умови договору поділу спадкового майна мають бути визначені на розсуд представника ОСОБА_2 . З умов оспорюваного договору про поділ спадкового майна вбачається, що ОСОБА_2 не є вигодонабувачем за даним договором. Також, в матеріалах справи відсутні, а позивачем не надано доказів того, що ОСОБА_2 , під час укладення оспорюваного договору, одночасно була представником ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Згідно з частиною першою статті 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

Для задоволення позовних вимог за статтею 232 ЦК України необхідно на підставі певних доказів встановити, що представник за правочином вступив у зловмисну домовленість із другою стороною і діє при цьому у власних інтересах або в інтересах інших осіб, а не в інтересах особи, яку представляє.

Критерій зловмисності не залежить від того, чи був направлений умисел повіреного на власне збагачення чи заподіяння шкоди довірителю, важливим є фактор того, що умови договору, укладеного повіреним, суперечать волі довірителя взагалі, тобто підставою для визнання правочину недійсним є розходження волі довірителя та волевиявленням повіреного при укладенні договору, а наслідки, що настали, є такими, що є неприйнятними для довірителя.

З урахуванням викладеного, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку та дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 не довела існування обставин та правових підстав для визнання частково недійсним договору про поділ спадкового майна, як правочину, вчиненого представником з перевищенням повноважень, із подальшим скасуванням державної реєстрації права власності на спадкове майно.

Доводи апеляційної скарги, що спірний правочин був вчинений з перевищенням повноважень представника, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи спростовані встановленими судом обставинами та змістом довіреності.

При цьому, укладення оспорюваного договору між особами, які є близькими родичами між собою не свідчить про зловмисну домовленість представників однієї сторони з другою стороною. Закон не забороняє вчиняти правочини між родичами чи подружжям. ОСОБА_2 також є родичкою і ОСОБА_1 (її невісткою).

На підставі наведеного та враховуючи, що апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності рішення суду, які б були підставою для його скасування, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст.368, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Анацького Олега Валерійовича - залишити без задоволення.

Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 03 жовтня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ В.М. Триголов

СУДДІ А.І. Дорош

О.А. Лобов