Постанова

від 13.03.2020 по справі 728/1290/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

13 березня 2020 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 728/1290/19

Головуючий у першій інстанції - Пархоменко П. І.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/361/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

головуючого-судді: Онищенко О.І.

суддів: Іванової Г.П., Харечко Л.К.

секретар: Позняк О.М.

Позивач: ОСОБА_1

Відповідачі: Територіальна громада в особі Гайворонської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області

Особа, яка подала апеляційну скаргу: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області

Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 4 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Гайворонської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання права власності на спадкове майно (суддя Пархоменко П.І.), ухвалене о 12 год. 00 хв. у м.Бахмач, повний текст рішення складено 4 грудня 2019 року,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання за нею права власності на недоотриману за життя спадкодавцем пенсію у розмірі 47 911,70 грн, стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області неотриманої за життя спадкодавцем пенсії у розмірі 47 911,70 грн. Позов мотивовано тим, що позивачка є дочкою ОСОБА_2 , який 19.06.2017 року Управлінням соціального захисту населення Бахмацької райдержадміністрації був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа і його фактичне місце проживання/перебування визначено: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Алчевськ Луганської області, після його смерті відкрилась спадщина. Позивачка вказувала, що до складу спадщини входить земельна ділянка, що розташована на території Гайворонської міської ради Бахмацького району Чернігівської області, і недоотримана за життя пенсія за період з 01.08.2016 року по 30.04.2018 року в сумі 47 911,7 грн. ОСОБА_1 вказувала, що нотаріус Бахмацької райдержнотконтори відмовив у видачі свідоцтва про право на недоотриману за життя батьком пенсію, у зв`язку з чим позивачка вважає, що її право власності на вказані грошові кошти може бути визнано лише в судовому порядку.

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 4 грудня 2019 року позов задоволено частково; стягнуто з Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 недоотриману за життя померлим ОСОБА_2 пенсію в розмірі 47 911 грн 70 коп.; в іншій частині позовних вимог про визнання за позивачем права власності на недоотриману за життя померлим ОСОБА_2 пенсію відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що позивач вчасно звернулась із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_2 і як наслідок отримала право успадкування після померлого. При цьому до складу спадщини входять і кошти у виді недоотриманої за життя пенсії. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання права власності охоплюються змістом вимог, що були задоволені, які і будуть підставою для виникнення відповідного права.

В апеляційній скарзі Головне Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області просить зазначене рішення суду скасувати і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не взяв до уваги той факт, що виплата пенсії ОСОБА_2 була припинена на підставі протоколу №7 засідання районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 09.08.2016 року, яка діє при райдержадміністрації, тобто виплату пенсії припинено не з вини відповідача. Пенсія з 01.08.2016 року не нараховувалась, вказаний протокол (рішення) за життя пенсіонером не оскаржувався. Головне Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вказує, що судом не враховано положення ч.1 ст.46 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , згідно з якими нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. За доводами відповідача, для отримання усієї суми недоотриманої пенсії спадкоємцям померлого ОСОБА_2 необхідно було звернутися до управління зі свідоцтвом про право на спадщину в термін до 31.07.2019 року. Також Головне Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області посилається, що відмова у виплаті недоотриманої пенсії пов`язана зі здійсненням управлінням владних повноважень, а внаслідок її надання між Головним управлінням та позивачем фактично виник публічно-правовий спір, який мав би бути вирішений судом адміністративної юрисдикції. Крім того, відповідач зазначає, що первинний відповідач - Гайворонська сільська рада не має жодного стосунку до змісту позовних вимог в частині стягнення пенсії, а подальші позовні вимоги про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області конкретної суми коштів позивачем взагалі не обґрунтовувалися.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону відповідає судове рішення суду першої інстанції. Висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав вірну оцінку, і не суперечить нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

По справі встановлено, що ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_2 (а.с.3, 4).

Згідно з довідкою №7406000132 від 19 червня 2017 року ОСОБА_2 взято на облік як внутрішньо переміщену особу, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання/перебування - АДРЕСА_1 (а.с.17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

За заявою сина померлого - ОСОБА_4 рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 квітня 2018 року встановлено факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Алчевськ Луганської області. 02 травня 2018 року Бахмацьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області видано свідоцтво про смерть (а.с.5).

Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина і Бахмацькою районною державною нотаріальною конторою 05 жовтня 2018 року за заявами про прийняття спадщини - ОСОБА_1 та відмовою у її прийнятті - ОСОБА_4 заведено спадкову справу (а.с.20, 33).

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 4 лютого 2019 року, яке набрало законної сили, визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 4,1378 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Гайворонської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 2-128 від 14 лютого 2017 року.

На запит Бахмацької державної нотаріальної контори 19 березня 2019 року Бахмацьке об`єднане управління Пенсійного фонду України надало відповідь, що сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період 01.08.2016-30.04.2018 року складає 47 911,70 грн (а.с.18). Також на звернення позивача управління 21 травня 2019 року надало відповідь з посиланням на ч.1 ст.46 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , що розмір недоотриманих сум пенсій залежить від дати звернення до управління особи, яка має право на спадщину з оформленим свідоцтвом про право на спадщину, запропоновано звернутися до управління до 31.07.2019 року для вирішення порушеного питання (а.с.19).

Згідно з відповіддю Бахмацької районної державної нотаріальної контори №692 від 01 квітня 2019 року ОСОБА_1 не надала належний документ, що підтверджує місце відкриття спадщини після померлого ОСОБА_2 , тому нотаріус не має законних підстав видати на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно - недоотриману за життя пенсію (а.с.21).

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті - ст.1218 ЦК України.

Згідно із ч.1, 2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтею 1221 ЦК України передбачено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Згідно із ст.11-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна - основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Аналогічна норма закріплена у ст.9-1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , якою передбачено, що у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна - основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

По справі встановлено, що останнє зареєстроване місце проживання спадкодавця ОСОБА_2 - м.Алчевськ Луганської області, яке відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року №1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення , м.Алчевськ Луганської області включено до такого переліку. Місцем смерті спадкодавця також є м.Алчевськ Луганської області. Фактичне місце проживання ОСОБА_2 (як внутрішньо переміщеної особи) було визначено у с.Гайворон Бахмацького району Чернігівської області.

Відповідно до ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Згідно із ст.52 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Статтею 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини - ч.1 ст.1270 ЦК України.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30 травня 2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За матеріалами справи встановлено, що нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно - недоотриману за життя пенсію, оскільки копію довідки про місце проживання померлого ОСОБА_2 видано комунальним підприємством м.Алчевськ Луганської області, в той час як прийняття нотаріусом будь-яких документів, виданих органами самоврядування чи комунальними підприємствами зазначеного населеного пункту буде порушенням законодавства про режим тимчасово окупованої території.

З викладеного вбачається, що позивачка з незалежних від неї причин не може отримати свідоцтво про право на спадщину та розпорядитися спадковим майном на власний розсуд.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Прецендента практика ЄСПЛ містить принцип належного урядування . Цей принцип, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskalv. Poland), п. 73).

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції майном визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні законне сподівання на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі Стретч проти Сполученого Королівства (пункт 32). Законне сподівання на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має законне сподівання , якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі Копецький проти Словаччини (Kopecky v. Slovakia).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосовний в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям майно в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Враховуючи, що в ході розгляду справи було достовірно встановлено, що спадкодавцю ОСОБА_2 дійсно належала нарахована, але не отримана ним пенсія у розмірі 47 911 грн 70 коп., позивачка спадщину після смерті свого батька прийняла, подавши нотаріусу у визначений строк з часу відкриття спадщини відповідну заяву, при цьому позивачка позбавлена можливості в нотаріальному порядку оформити свої спадкові права, колегія суддів апеляційного суду вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 недоотриманої за життя померлим ОСОБА_2 пенсії у розмірі 47 911 грн 70 коп.

При цьому посилання відповідача на неврахування судом п.2.26 Розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язове державне пенсійне страхування не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки у даному випадку є неможливим надання спадкоємцем для виплати недоотриманої пенсії свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відмовою нотаріусом у видачі такого свідоцтва. Із вказаних причин неможливим було і звернення ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в термін до 31 липня 2019 року для отримання недоотриманої спадкодавцем пенсії.

Також не заслуговують на увагу посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на припинення виплати пенсії спадкодавцеві.

Відповідно до Протоколу №7 засідання районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 09 серпня 2016 року вирішено не відновлювати соціальні виплати ОСОБА_2 (а.с.48 зворот).

Проте, Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області не заперечує факту наявності у спадкодавця ОСОБА_2 станом на момент його смерті недоотриманої пенсії у розмірі 47 911,70 грн, а тому посилання на Протокол №7 і припинення виплати пенсії не спростовують той факт, що вказана сума увійшла до складу спадщини і на її отримання має право спадкоємець померлого пенсіонера.

Крім того, є необґрунтованими доводи відповідача щодо неврахування судом положень ч.1 ст.46 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування і на прерогативу Головного управління на обчислення і нарахування сум пенсій.

З аналізу положень вказаного Закону вбачається, що статтею 46 урегульовано право на отримання саме пенсіонером пенсії за минулий час, у той час як питання про виплату недоотриманої пенсіонером пенсії у зв`язку з його смертю урегульовано статтею 52.

Стягнення судом фіксованої суми недоотриманої пенсії узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки саме ця сума увійшла до складу спадщини і у даному випадку питання щодо обчислення та нарахування суми пенсії, яке є прерогативою Пенсійного фонду, не вирішується.

Необгрунтованими є посилання Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області, що між ним і позивачкою виник публічно-правовий спір.

Відповідно до вимог статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

У даній справі предметом позову є майнова вимога позивачки про визнання за нею в порядку спадкування права власності на майно - грошові кошти, а також стягнення вказаних коштів на її користь. Спір має приватноправовий характер і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц, який в силу положень ч.4 ст.263 ЦПК України повинен враховуватися апеляційним судом.

При цьому ОСОБА_1 обгрунтовувала свої вимоги до Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області тим, що саме ця юридична особа нараховувала спадкодавцеві пенсію, яка не була отримана за життя і яка входить до складу спадщини.

Доводи відповідача щодо зловживання позивачкою своїми процесуальними правами, штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності жодними доказами не підтверджено.

Посилання суду першої інстанції на правову позицію Верховного Суду у справі № 286/3516/16-ц є обгрунтованим, оскільки предметом розгляду у вказаній справі є стягнення успадкованої суми неотриманих спадкодавцем пенсійних виплат і застосовувалися норми права, які регулюють спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії (доплат до пенсії), тобто є аналогічними нормам права, які підлягають застосуванню у даній справі.

Враховуючи викладене в сукупності, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог не спростовують, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 04 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: