Ухвала

від 13.03.2020 по справі 299/432/20

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Справа № 299/432/20

У Х В А Л А

13.03.2020 року м.Виноградів

Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12020070080000037 від 16.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , як уповноважений представник власника рухомого майна, звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту на майно, яке арештоване ухвалою слідчого судді від 20.01.2020 року за наслідками розгляду клопотання слідчого СВ Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 .

Подане клопотання мотивує тим, що у вказаному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді накладено арешт на автомобіль. На даний час в подальшому застосуванні арешту відпала потреба.

17 січня 2020 року слідчий слідчого відділення Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області з клопотанням від 16 січня 2020 року (далі - клопотання слідчого), погодженим прокурором Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 , про арешт тимчасово вилученого в рамках кримінального провадження № 12020070080000037 майна - автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «S550», 2007 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , державний номерний знак: « НОМЕР_2 » (далі - вилучений автомобіль).

Клопотання слідчого обґрунтовувалося тим, що 15 січня 2020 року до Виноградівського відділення поліції Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення від Виноградівської районної лікарні Закарпатської області про те, що сталася дорожньо-транспортна пригода - невідомий автомобіль здійснив наїзд на пішохода - громадянку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на АДРЕСА_1 , в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження. 16 січня 2020 року за вказаним фактом слідчим відділенням Виноградівського відділення поліції Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області розпочато кримінальне провадження №12020070080000037 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України. Згідно рапорту старшого інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Виноградівського відділення поліції Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 від 15 січня 2020 року до вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди може бути причетний водій, який керував автомобілем темно-зеленого кольору, що після наїзду на громадянку ОСОБА_6 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди та в подальшому зіткнувся з деревом. У ході проведення першочергових розшукових заходів було встановлено, що 15 січня 2020 року близько 18 години 30 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz» моделі S550», державний номерний знак: « НОМЕР_2 », рухаючись по вулиці Станційна в місті Виноградові Закарпатської області допустив зіткнення з деревом, а тому такий може бути причетний до дорожньо-транспортної пригоди за участю громадянки ОСОБА_6 16 січня 2020 року слідчим Виноградівського відділення поліції Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області було проведено огляд будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого було виявлено вищевказаний автомобіль з механічними пошкодженнями. У подальшому слідчим Виноградівського відділення поліції Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області було проведено обшуку вищевказаному будинковолодінні,в ході якого було вилучено автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «S550», державний номерний знак: « НОМЕР_2 ».

Ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 20 січня 2020 року в кримінальній справі №299/99/20 задоволено вищевказане клопотання слідчого. Накладено арешт на тимчасово вилучений в рамках кримінального провадження №12020070080000037 автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «В 550», 2007 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , державний номерний знак: « НОМЕР_2 ».

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з частиною другою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З аналізу вищенаведеної норми випливає, що арешт може бути накладено на майно, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно: - є доказом злочину; - підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб; - підлягає конфіскації для забезпечення цивільного позову; - підлягає конфіскації для забезпечення стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди; - підлягає конфіскації за вчинення злочину.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 20 січня 2020 року в кримінальній справі № 299/99/20 про арешт майна, потребу в накладенні арешту на тимчасово вилучений автомобіль слідчий обґрунтовував необхідністю проведення у кримінальному провадженні № 12020070080000037 відповідних судових експертиз.

На даний час проведені всі призначені в кримінальному провадженні № 12020070080000037 судові експертизи.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у підрозділі 2.6. розділу 2 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07 лютого 2014 року роз`яснив, що арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб. Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 КПК України, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому статтею 291 КПК України) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна. Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним. З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні. оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 04 серпня 2018 року автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «S550», 2007 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , державний номерний знак: « НОМЕР_2 », належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА КРЕДИТ».

Вищевказаний транспортний засіб було вилучено з території будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , від громадянина ОСОБА_4 , у володінні якого він знаходився.

ОСОБА_4 є володільцем вищевказаного транспортного засобу.

Відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Таким чином, ОСОБА_4 , який є володільцем автомобіля марки «Mercedes- Benz» моделі «S550», державний номерний знак: « НОМЕР_2 », виходячи з приписів частини першої статті 174 КПК України має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту вищевказаного транспортного засобу.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів». Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний» «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Якщо хоча б одного із цих критеріїв не додержано, Європейський суд з прав людини констатує у такому випадку порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Законність означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон не передбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправданим за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачає для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

У даному випадку, виходячи із характеру спірних правовідносин та встановлених обставин вбачається невідповідність заходу втручання держави в право володіння ОСОБА_4 критеріям втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 19 лютого 2009 року в справі «Христов проти України», п. 46) необхідно встановити, чи було втручання виправданим. У цьому зв`язку Європейський суд з прав людини наголосив на необхідності підтримання «справедливої рівноваги» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе «особистий і надмірний тягар» (рішення від 28 листопада 1999 року в справі «Брумареску проти Румунії»,п. 78).

У даному випадку справедлива рівновага між загальним інтересом суспільства та захистом права володіння ОСОБА_4 є порушеною, а останній поніс особистий і надмірний тягар, що є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 13 червня 1979 року в справі «Маркс проти Бельгії» висловив правову позицію, згідно з якою стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Слідчий в судовому засіданні проти клопотання заперечував, оскільки у кримінальному провадженні із транспортним засобом необхідно провести ряд слідчих дій.

Інші учасники в судове засідання не зявились. Їх неявка відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчим суддею встановлено наступні обставини.

17 січня 2020 року слідчий слідчого відділення Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області з клопотанням від 16 січня 2020 року, погодженим прокурором Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 , про арешт тимчасово вилученого в рамках кримінального провадження № 12020070080000037 майна - автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «S550», 2007 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , державний номерний знак: « НОМЕР_2 ».

Ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 20 січня 2020 року накладено арешт на тимчасово вилучений в рамках кримінального провадження №12020070080000037 автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «В 550», 2007 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , державний номерний знак: « НОМЕР_2 », власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ТзОВ ОМЕГА КРЕДИТ, а уповноваженим представником власника щодо транспортного засобу є ОСОБА_4 , відповідно до довіреності від 21.02.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно абзацу другого ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В судовому засіданні матеріалами клопотання та дослідженими матеріалами кримінального провадження доведено обставини клопотання, зокрема, що у подальшому застосуванні зазначеного заходу відпала потреба, оскільки обставини, які слугували для накладення арешту (мотиви клопотання слідчого про арешт майна), зокрема проведення експертиз, перестали існувати, такі експертизи проведені. Також встановлено, що арешт накладено необгрунтовано за клопотанням слідчого, який в порядку ч. 2 ст. 39 КПК України не був визначений керівником органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування, відповідне доручення на час розгляду клопотання у матеріалах кримінального провадження відсутнє.

Та обставина, що транспортний засіб визнано речових доказом, в даному випадку не може слугувати єдиною та безумовною підставою для перебування його під арештом, оскільки не існує сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що цей автомобіль підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Таким чином заперечення слідчого, слідчий суддя з наведених підстав відхиляє.

Враховуючи встановлені обставини клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 174, 309, 369-376 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 20.01.2020 року по кримінальному провадженню ЄРДР № 12020070080000037 на майно транспортний засіб/автомобіль марки "Mercedes Benz S 550", 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 .

Ухвала виконується слідчим негайно.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого СВ Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1