Рішення

від 16.04.2007 по справі 2-20/2007

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-20

за 2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 квітня 2007 року Мостиський районий суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Ліщинського A.M.

при секретарі - Вантух К.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Мостиська

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостиської райспоживспілки

та ліквідаційної комісії КГРП "Дністер" про стягнення заробітної плати невиплаченої при

звільненні та пайових внесків , -

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заробітної плати невиплаченої при звільненні та стягнення пайових внесків та 5000 гривень моральної шкоди.

В позовній заяві покликається на те, що вона працювала в комбінаті громадського харчування Мостиської райспоживспілки (РСС) на посаді бухгалтера з 1988 р. З 2002 року була переведена на посаду бухгалтера в КГРП "Дністер" комбінату громадського харчування. 28.03.2003 р. була звільнена з роботи згідно ст 40 ч.1 КЗпП України.

При звільнені позивачці не виплачено заробітну плату в сумі 900 гривеньт 16 коп. Також працюючи в комбінаті громадського харчування вона здавала пайові внески на суму 390 гривень для поповнення обігових коштів комтьінату, які їй також не повернуто.

В травні місяці 2003 р. правлінням Мостиської райспоживспілки було прийнято рішення про реорганізацію комбінату громадського харчування і приєднання його до Мостиської райспоживспілки, та дані її пайові внески зараховано на погашення збитків.

Просить позов задоволити та стягнути не виплачену заробітну плату , індексацію невиплачено суми та пайових внесків, та 5000 гривень моральної шкоди.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідач голова Мостиської РСС в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що позивачка працювала в КГРП "Дністер", який не був підрозділом райспоживспілки, та не був з нею у трудових відносинах. Просить в позові відмовити.

Аналогічні пояснення в судовому засіданні дала представник відповідача ОСОБА_2С

Відповідач голова ліквідаційної комісії КГРП ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнала частково та пояснила, що заробітна плата при звільненні позивачці не виплачена, оскільки немає коштів. Повернення пайових внесків та відшкодування моральної шкоди заперечує, оскільки пайові внески занесені в рахунок погашення збитків підприємства, що стосується моральної шкоди позивачкою не представлено жодних доказів про спричинення підприємством такої.

Суд проаналізувавши матеріали справи, пояснення сторін та свідків, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Встановленого позивачка ОСОБА_1 працювала в комбінаті громадського харчування Мостиської РСС на посаді бухгалтера з 1988 року. З 2002 р. була переведена на посаду бухгалтера в КГРП "Дністер" комбінату громадського харчування даної РСС, та була звільнена 28.08.2003 р. згідно ст 40 ч.1 КЗпП України- у зв"язку із скороченням чисельності працівників, без виплати приналежних їй сум.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що позивачка працювала в КГРП "Дністер" комбінату громадського харчування, який в свою чергу був підрозділом Мостиської РСС, тому на його думку вилату повинна проводити Мостиська РСС.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення або наступного дня після пред"явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок, однак дане зобов'язання КГРП "Дністер" не виконало.

Згідно довідки № 67 від 18.05.2006 р. виданої головою ліквідаційної комісії КГРП "Дністер", що ОСОБА_1 станом на 01.05.2006 р. сума заборгованості заробітної плати становить 900, 16 гривень.

Згідно ст. 117 КЗпП України, вбачається, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст 116 КЗпП України, підприємство, установа, організація при наявності спору про розміри повинні вилатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно поданого позивачкою розрахунку сума компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні становить 8351, 01 гривень, однак суд не приймає його до уваги, оскільки позивачка при розраїхунку виходила з мінімальної заробітної плати, а потрібно виходити з фактичної суми невиплаченої заробітної плати, що відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) від 21.02.2001 р. № 159 (з урахуванням змін за постановами від 31.03.2003 р. № 430).

Згідно постанови КМУ № 430 від 31.03.2003 р. сума компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні позивачки становить 393, 46 гривень, яку слід стягнути з Мостиської РСС.

Також слід стягнути з Мостиської РСС в користь позивачки 390 гривень, оскільки такі вона забрала в свою користь при ліквідації комбінату громадського харчування, що підтверджується матеріалами справами та показами свідка ОСОБА_4

Суд приходить до висновку, що вище вказані суми слід стягнути з Мостиської РСС, оскільки комбінат громадського харчування був підрозділом даної райспоживспілки, та все майно яке було на балансі в комбінаті громадського харчування, було забрано Мостиською РСС при ліквідації.

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог позивачки відносно стягнення 5000 гривень моральної шкоди з відповідача, оскільки нею не представлені докази про спричинення відповідачем такої, не наведенні підстави визначення запропонованого розміру моральної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст ст 116, 117, 233, 238 КЗпП України, Постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 159 (з урахуванням внесених змін постановою від 31.03.2003 р. № 430) "Про порядок нарахування компенсації втрати частини заробітної плати у зв"язку з порушенням строків її виплати", ст.ст.10, 11, 209, 214-215 218 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов задоволити частково.

Зобов"язати Мостиську райспоживспілку стягнути в користь ОСОБА_1 900 (дев"ятсот) гривень - заборговану заробітну плату, 390 (триста дев"яносто) гривень - пайових внесків та 393 (триста дев"яносто три) грн.46 коп. - компенсації за час затримки заробітної плати при звільненні.

Стягнути з Мостиської РСС в користь держави держмито в сумі 51 (п"ядесять одну) грн., та 30 (тридцять) грнь на інформаційно-технічне забезпечення в користь територіального управління ДСА у Львівській області.

На дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду, через Мостиський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанціїї.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після

закінчення строку.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Даний примірник рішення має силу оригіналу і виготовлений в нарадчій кімнаті