Рішення

від 06.03.2020 по справі 200/14778/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2020 р. Справа№200/14778/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., за участю секретаря судового засідання Кульматицького Я.В., представників: позивача - не з`явився, відповідача - Вовченка С.П. (довіреність від 10.09.2019 року № 567/05-99-10), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Димитровський експериментально-механічний завод до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.11.2019 року №000137513,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю Димитровський експериментально-механічний завод (далі - ТОВ ДЕМЗ , позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (надалі - ГУ ДПС у Донецькій області, відповідач) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.11.2019 року №000137513, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 2 733 182,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в розмірі 1 366 591,00 грн., що в загальній сумі складає 4 099 773,00 грн. (далі за текстом - Спірне ППР).

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача висновки ГУ ДПС у Донецькій області, викладені у акті перевірки від 11.10.2019 року №77/05-99-05-13/30952735 щодо порушення позивачем податкового законодавства в частині достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість, у зв`язку із не підтвердженням факту реальності здійснення господарських операцій за договором з контрагентом ТОВ Сельта Трейд , є необґрунтованими та безпідставними. Як зазначає позивач, факт реальності укладеного правочину та здійснення за ним господарських операцій підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку. Таким чином, позивач вважає неправомірним податкове повідомлення-рішення від 07.11.2019 року №000137513, прийняте відповідачем на підставі наведеного вище акту перевірки, а тому просить у судовому порядку визнати його незаконним та скасувати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. В підготовчому провадженні представник позивача підтримував позовні вимоги, просив задовольнити позов.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що актом перевірки від 11.10.2019 року №77/05-99-05-13/30952735 було встановлено факти здійснення позивачем та його контрагентом документального оформлення операцій без їх фактичного здійснення з метою створення штучного податкового кредиту, а отже правочини між позивачем та його контрагентом не спричиняють реального настання правових наслідків. Таким чином, на думку відповідача, спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним, а тому просить суд відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі (а.с. 201-209).

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення на позов та, відповідно, просив у його задоволенні відмовити.

Ухвалою суду від 27 грудня 2019 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

27 лютого 2020 року ухвалою суду закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ Димитровський експериментально-механічний завод зареєстроване 25.12.2003 року за № 1 259 120 0000 000048, місцезнаходження: 85323, Донецька область, місто Мирноград, вулиця Центральна, будинок 16 (а.с. 246-247).

Господарську діяльність позивач здійснює згідно зі статутом, затвердженим протоколом загальних зборів учасників № 1 від 09.08.2016 року (а.с.19-33). Має право на здійснення наступних видів діяльності за кодами КВЕД: 28.29 Виробництво машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва (основний), 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, 25.29 Виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів, 25.62 Механічне оброблення металевих виробів, 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

Позивач має дозволи виконувати роботи підвищеної небезпеки та сертифікати відповідності (а.с. 191-194).

Згідно штатному розкладу підприємства з 01.11.2018 року кількість штатних одиниць складала 97,5, з 01.11.2019 року - 46 (а.с. 234).

З наявних у справі письмових доказів та пояснень представників сторін судом встановлено, що відповідно до наказу №192 від 26.09.2019 року Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Димитровський експериментально-механічний завод , виданого Головним управлінням ДПС у Донецькій області, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Димитровський експериментально-механічний завод , код за ЄДРПОУ 30952735, з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю Сельта Трейд (код за ЄДРПОУ 42496792) за січень та лютий 2019 року, про що складений акт від 11.10.2019 року №77/05-99-05-13/30952735 (надалі - Акт перевірки, а.с. 36-77) .

Вказаним Актом перевірки встановлені наступні порушення вимог Податкового Кодексу України: пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, пп.14.1.202 п.14.1 ст. 14, пп.14.203 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1 ст.198, п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету (рядок 18 декларації) на суму 2733182 грн., у тому числі за січень 2019 року - 2303693,0 грн., лютий 2019 року - 429489 грн. (а.с. 76-77).

За наслідками Акту перевірки, 07.11.2019 року ГУ ДПС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р № 000137513 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1366591,00 грн. у зв`язку із збільшенням суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 2733182,00 грн. (а.с. 78-79).

Зі змісту Акту перевірки вбачається, що під час перевірки відповідачем були використані документи, зазначені в додатку 2 до акту перевірки (а.с.40).

Проведеною перевіркою встановлено, що згідно наданим первинним документам, основними постачальником позивача у період січень-лютий 2019 року було ТОВ Сельта Трейд (код ЄДРПОУ 42496792) за договором поставки від 02.01.2019 року № 5.

Разом з цим, на думку відповідача у ТОВ Димитровський експериментально-механічний завод відсутні первинні документи, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, а саме документів щодо здійснення процедури для відбору постачальників, дотримання встановленої процедури при відборі постачальника ТОВ Сельта Трейд , сертифікатів (посвідчень) якості, паспорт якості заводу-виробника, тощо, документів на підтвердження транспортування товарів від постачальника ТОВ Сельта Трейд до покупця ТОВ ДЕМЗ , журналу обліку вантажів за січень-лютий 2019 року, інформацію та підтверджуючі документи щодо кваліфікаційного складу працівників підприємства, обліку робочого часу, матеріального звіту М-19, картки складського обліку матеріалів форми М-12, лімітно-забірної карти форми М-28, документально оформлених повноважень на здійснення господарської операції осіб на отримання товарів (послуг).

Як встановлено судом з матеріалів справи, 02.01.2019 року між позивачем (покупець) та ТОВ СЕЛЬТА ТРЕЙД (постачальник) укладено договір поставки № 5, згідно якому ТОВ СЕЛЬТА ТРЕЙД зобов`язується передати у власність ТОВ Димитровський експериментально-механічний завод товар (профіль СВП 33, дріт латунний, дріт), а ТОВ Димитровський експериментально-механічний завод своєчасно здійснити його оплату та прийняти цей товар. Кількість, найменування товару вказуються в специфікаціях до даного договору, які є його невід`ємною частиною. Поставка товару здійснюється видами транспорту, вказаними в специфікаціях. Постачальник зобов`язується поставити товар на умовах поставки, зазначених у відповідних специфікаціях до договору згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс в редакції 2010 року. Оплата покупцем товару здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаних у даному договорі. Договір діє до 31.12.2019 року (а.с. 80-85).

Як слідує з витягу з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 248-249) ТОВ СЕЛЬТА ТРЕЙД є юридичною особою, зареєстроване за адресою: 87555, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Миру, будинок 69, інформації відносно відсутності за юридичною адресою, припинення, знаходження в стані ліквідації наведений витяг не містить.

Факт здійснення поставки підтверджується: видатковими накладними, прибутковими ордерами, податковими накладними (а.с. 86-140).

Оплата поставленого товару підтверджується платіжними дорученнями, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку та картками рахунку (а.с. 151-190).

Станом на 31.03.2019 року заборгованість на користь ТОВ СЕЛЬТА ТРЕЙД становить 13 244 813,93 грн., що підтверджено актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 233).

Позивач у перевіряємому періоді (січень-лютий 2019 року) відніс до складу витрат витрати по придбанню товару, придбаного у ТОВ СЕЛЬТА ТРЕЙД всього на загальну суму 16 399 092,00 грн., у тому числі ПДВ - 2 733 182,00 грн., у зв`язку з чим позивачем задекларовано податковий кредит у деклараціях з податку на додану вартість (а.с.141-150).

Разом з тим, при дослідженні первинних документів бухгалтерського та податкового обліку з наведених вище господарських відносин, підставою для висновку щодо відсутності доказів, що підтверджують реальність здійснення господарський операцій між позивачем та його постачальником - ТОВ СЕЛЬТА ТРЕЙД виступило те, що за січень та лютий 2019 року не відбувся перехід права власності та як наслідок, отримання товару, тому операції не мали реального характеру та оформлені первинними документами, що суперечать законодавчим та нормативним актам та є такими, що не мають юридичної сили і доказовості.

При цьому, на думку відповідача, оскільки постачання товару по ланцюгу ТОВ СЕЛЬТА ТРЕЙД фактично не відбувалось, та було здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій і складено первинні документи, оскільки відсутній факт формування відповідного активу як ресурсу контрольованого в результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва, тобто відсутня господарська операція як певна дія або подія, в основі якої має бути дійсний рух певного активу, тому у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.

На підставі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов`язків. При цьому загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 цього Кодексу).

З приписів статті 6 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦКУ) вбачається, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Отже, одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Згідно ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, що не заборонена законом.

У відповідності до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

За положеннями ст.ст. 42-44 цього ж Кодексу підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Підприємництво здійснюється на основі в тому числі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

А отже, суб`єкти господарювання здійснюють господарську діяльність в залежності від специфіки роботи підприємства та на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Вимоги до підтвердження даних, наведених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

На підставі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За пунктом 198.3 цієї ж статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення суми податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду на суму податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту придбання позивачем товару у ТОВ СЕЛЬТА ТРЕЙД суду надані договір, специфікації, видаткові накладні, прибуткові ордери, податкові накладні, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості по рахунку, картки рахунку, акт звірки взаєморозрахунків.

Разом з цим, судом не встановлено не відповідності наведених документів ознакам первинних документів, встановлених Законом № 996.

За таких обставин, діяльність та спірні операції позивача не містять ознак нереальності та здійснені в межах звичайної господарської діяльності, підтверджені належними первинними документами та є реальними з точки зору часу та матеріальних ресурсів, спричинили зміни та рух активів у вигляді придбання товару.

Судом не приймаються посилання податкового органу на те, що оскільки фактичне постачання товару не підтверджено первинними документами, оформленими з порушеннями згідно вимог чинного законодавства, а отже відсутні докази реальності здійснення господарських операцій за договором, оскільки аналізуючи докази у сукупності, та зважаючи на специфіку взаємовідносин між контрагентом позивача (постачальником) та самим позивачем, на думку суду наведені обставини не спростовують наявних у справі документів первинного бухгалтерського обліку, якими підтверджується рух товарів від ТОВ СЕЛЬТА ТРЕЙД до позивача, що, на думку суду, за даних спірних правовідносин, не може свідчити про безтоварність операцій між позивачем та його контрагентом.

Разом з цим, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів, за яких суд не повинен брати до уваги наявні у справі документи первинного бухгалтерського обліку: договір, специфікації, видаткові накладні, прибуткові ордери, податкові накладні, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості по рахунку, картки рахунку, акт звірки взаєморозрахунків, тощо.

Відтак, доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми доказами безтоварності /неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентом.

Отже, спірне ППР прийняте відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідає обставинам справи, а отже підлягає скасуванню.

На думку суду, у спірних правовідносинах відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, а також необґрунтовано, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 19 210,00 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Димитровський експериментально-механічний завод до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.11.2019 року №000137513 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області форми Р від 07.11.2019 року №000137513 про нарахування товариству з обмеженою відповідальністю Димитровський експериментально-механічний завод штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 366 591,00 грн. у зв`язку із збільшенням суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 2 733 182,00 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 43142826; місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Димитровський експериментально-механічний завод (ЄДРПОУ 30952735, місцезнаходження - 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 16) понесені судові витрати з судового збору у розмірі 19 210,00 грн.

Вступну та резолютивну частини рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 06 березня 2020 року. Повне судове рішення складене 16 березня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.М. Чучко