Рішення

від 03.03.2020 по справі 200/14489/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2020 р. Справа№200/14489/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Купріян В.Ю. розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ПСВВ-Оскіл" (84112, Донецька область, Лиманський район, с. Лозове, вул. Нова, буд. 19)

до відповідача: Державного агентства рибного господарства України (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 45-а)

за участю третьої особи: Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Поштова, 5)

про визнання протиправним та скасування наказу № 473 від 08 листопада 2019 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "ПСВВ-Оскіл", звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного агентства рибного господарства України, за участю третьої особи - Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області, відповідно до якого просив суд визнати протиправним та скасувати наказ № 473 від 08 листопада 2019 року про скасування режиму рибогосподарської експлуатації Червонооскільського водосховища в межах Донецької області, погоджений Державним агентством рибного господарства України 05 вересня 2013 року, користувачу ПП "ПСВВ-Оскіл".

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ним через управління Державного агенства рибного господарства у Донецькій області 11.11.2019 року отриманий Наказ відповідача № 473 від 08 листопада 2019 року про скасування режиму рибогосподарської експлуатації Червонооскільського водосховища в межах Донецької області, погоджений Державним агентством рибного господарства України 05 вересня 2013 року, користувачу ПП "ПСВВ-Оскіл".

Із зазначеним актом індивідуальної дії позивач не згоден, оскільки, викладені в наказі та поданні третьої особи доводи є хибними та такими, що не відповідають дійсним обставинам.

Звернув увагу суду, що відповідач при здійсненні державного контролю у виниклих правовідносинах при здійсненні перевірки позивача мав керуватись Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , оскільки зважаючи на суттєвість для суб`єкта господарювання наслідків державного контролю (скасування Режиму рибогосподарської експлуатації лиману), орган державної влади має забезпечувати неухильне дотримання вимог закону. Однак, відповідач не дотримався приписів Закону, чим допустив порушення прав позивача.

Зазначив, що третьою особою 19.11.2019 року під час отримання оскаржуваного Наказу позивачем також були отримані копії актів про виявлення та вилучення майна, власник якого не встановлений, вилучення безхазяйних знарядь лову, від 09.02.2019 року; від 16.02.2019 року; від 19.02.2019 року; від 13.04.2019 року; від 23.04.2019 року; від 25.04.2019 року; від 14.05.2019 року; від 18.05.2019 року; від 25.05.2019 року; від 31.05.2019 року від 12.06.2019 року; від 22.06.2019 року; від 05.07.2019 року; від 14.08.2019 року; від 23.08.2019 року; від 03.09.2019 року; від 21.09.2019 року; від 25.09.2019 року; від 04.10.2019 року; від 07.06.2019 року; від 25.10.2019 року; від 02.11.2019 року від 08.11.2019 року про проведення перевірок та існування самих актів позивач нічого не знав, відповідних приписів не отримував.

Позивачем відзначено, що скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта можливе лише за умови виявлених порушень у галузі охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів, а також невиконання з цього приводу приписів, тобто не усунення виявлених порушень у відповідний строк. Разом з тим, у передбачений Законом спосіб та в порядку, відповідачем не здійснювались перевірки позивача, та факти виявлених порушень, у визначений спосіб не фіксувались. Приписи про усунення порушень позивачем не виносились.

Ухвалою від 17 грудня 2019 року суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання на 14 січня 2020 року.

13 січня 2020 року від відповідача до суду надійшов відзив, відповідно до якого позов не визнається із підстав визначених у відзиві.

Ухвалою суду від 14 січня 2020 року у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову, шляхом зупинення дії наказу голови Державного агентства рибного господарства України № 473 від 08 листопада 2019 року про скасування режиму рибогосподарської експлуатації Червонооскільського водосховища в межах Донецької області, погодженого Державним агентством рибного господарства України 05 вересня 2013року, користувачу ПП "ПСВВ-Оскіл" було відмовлено.

14 січня 2020 року, у відповідності до клопотання представника відповідача, судове засідання відкладено до 22 січня 2020 року. 22 січня 2020 року розгляд справи відкладено на 28 січня 2020 року, а 28 січня 2020 відкладено до 10 лютого 2020 року.

28 січня 2020 року відповідаченм через канцелярію суду надані копії звітів позивача про обсяги вилову водних біоресурсів за 2016-2018 роки, а також копії актів виявлення та вилучення майна, власник якого не встановлений, складених на території Червонооскільського водосховища.

Ухвалою від 10 лютого 2020 року суд закрив підготовче провадження по адміністративній справі за позовом Приватного підприємства "ПСВВ-Оскіл" до відповідача - Державне агентство рибного господарства України за участю третьої особи: Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу № 473 від 08 листопада 2019 року та призначив судове засідання на 25 лютого 2020 року.

У судовому засіданні 25 лютого 2020 року оголошена перерва до 03 березня 2020 року.

Суд дослідивши подані матеріали справи та доводи та заперечення сторін та третьої особи, встановив наступне.

Позивач, Приватне підприємство "ПСВВ- Оскіл" є юридичною особою, який включений до Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій за номером 31046312.

Відповідно до даних реєстру, основним видом діяльності позивача є Прісноводне рибальство ( Код КВЕД 03.12).

Відповідач, у відповідності до п. 1 Положення про Державне агентство рибного господарства України, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 895 (із змінами надалі в тексті Положення № 895) Державне агентство рибного господарства України (надалі в тексті Рішення Держрибагентство та/або Відповідач), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства. Є суб`єктом владних повноважень, який реалізує владні управлінські функції встановлені законами України та включений до Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій за номером 37472282.

Третя особа - Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області (Донецький рибоохоронний патруль) у відповідності до Положення про Управління агентства рибного господарства у Донецькій області є територіальним органом Державного агентства рибного господарства України, діє у складі Держрибагентства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується.

Повноваження Донецького рибоохоронного патруля поширюються на Донецьку область, територію та акваторію водних об`єктів в межах районів діяльності , визначених Держрибагентством.

05 вересня 2013 року Державним агентством рибного господарства України позивачу був погоджений Режим рибогосподарської експлуатації Червонооскільського водосховища в межах Донецької області (надалі в тексті Рішення - Режим ), користувачу ПП ПСВВ-Оскіл , на замовлення якого і було розроблено режим.

У відповідності до вищезазначеного Режиму, термін дії якого було встановлено з 05.09.2013 року по 31.12.2026 року позивач здійснював свою діяльність на Червонооскільському водосховищі у межах Донецької області.

У відповідності до п.10 Режиму були встановлені обсяги вселення (кількість) посадкового матеріалу, тис. екз.: стосовно наступних видів риб: білий товстолоб, строк. товстолоб, білий амур, короп, судак звичайний - 2014- 28,8; 2015- 28,8; 2016- 28,8; 2017- 28,8; 2018-2026 - 28,8.

Пунктом 11 Режиму вилову водних живих ресурсів були встановлені обсяги вилову водних живих ресурсів за видами при нормативному зарибленні (тон) відносно таких видів риб: товстолоб, короп, білий амур, лящ, плітка, плоскирка, сріблястий карась, щука, сом, судак, інший дрібний частик, всього: 2013 - 4,31 тн.; 2014 - 5,06 тн.; 2015 - 7,78 тн.; 2016 - 11,99 тн.; 2017-2026 - 19,58 тн.

Пунктом 14.1 Режиму було встановлено строки зариблення: вересень - листопад.

Крім того, у відповідності до пп. 15.1, 15.2 п. 15 Режиму, позивач повинен був здійснювати догляд за санітарним станом прибережної зони водного об`єкту, облік вилову риби за видами та передачу органам рибоохорони, охорону водних живих ресурсів.

Третя особа звернулась до відповідача із Поданням від 25.10.2019 рокус № 1-4-01/2070-19 про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації Червонооскільського водосховища в межах Донецької області, користувача приватного підприємства ПСВВ - Оскіл . Відповідно до змісту Подання вбачається, що проведенням моніторінгового аналізу діяльності позивача встановлено протягом останніх трьох років систематичне невиконання Режиму, а саме у 2016. 2017, 2018 роках згідно з пунктом 10 Режиму позивач зобов' язаний провести роботи по вселенню молоді водних біоресурсів за ці роки в обсязі 0,0864 млн. екз. Вселення молоді водних біоресурсів в ці роки не проводилося, що підтверджується відсутністю відповідної звітності. Показники вселення молоді водних біоресурсів згідно Режиму за три роки (2016 - 2018) із запланованих 0,0288 млн. екз. у 2016 році - 0 екз. , 0,0288 млн. екз. у 2017 році -0 екз., 0288 млн. екз. у 2018 році - 0 екз.

За 2016, 2017, 2018 роки Позивач, згідно з пунктом 11 Режиму зобов`язаний провести вилов водних живих ресурсів у обсязі 51,15 тон, фактично виловлено 35,084 тон.

Показники вилучення водних біоресурсів за останні три роки (2016-2018) наступні: із запланованих у 2016 році 11,99 тон, фактично вилучено 9,624 тон (80%), із запланованих у 2017 році 19,58 тон фактично вилучено 13,605 тон (69%), у 2018 році із запланованих 19,58 тон фактично вилучено 11,855 тон. Зазначене підтверджується копіями Звітів позивача щодо обсягу вилову водних біоресурсів за 2016-2018 роки.

Крім того, третьою особою у Поданні про скасування Режиму на адресу відповідача в якості підстави для скасування Режиму рибогосподарської зазначено, що позивачем належним чином не здійснювались заходи з охорони водних біоресурсів.

Як позивачем, так і відповідачем до матеріалів справи долучені копії Актів виявлення та вилучення майна, власник якого не встановлений: від 13.04.2019 року № 000023, від 23.04.2019 року № 000024, від 25.04.2019 року № 000036, від 14.05.2019 року № 000037, від 18.05.2019 року № 000038, від 25.05.2019 року № 000039, від 31.05.2019 року № 000040, від 07.06.2019 року № 000041, від 12.06.2019 року № 000054, від 22.06.2019 року № 000056, від 05.07.2019 року № 000057, від 14.08.2019 року № 000059, від 23.08.2019 року № 000060, від 03.09.2019 року № 000110, від 11.09.2019 року № 000111, від 21.09.2019 року № 000113, від 25.09.2019 року № 000114, від 04.10.2019 року № 000115, від 25.10.2019 року № 000116, від 02.11.2019 року № 000117, від 08.11.2019 року № 000118, від 29.11.2019 року № 000138, від 13.12.2019 року № 000129, від 18.12.2019 року № 000130, від 09.02.2019 року № 000021, від 16.02.2019 року № 000022, від 19.02.2019 року № 000010, від 26.02.2019 року № 000002, від 27.02.2019 року № 000011.

У вищезазначених Актах зазначено, що під час проведення рибоохоронних рейдів були виявлені та вилучені безхазяйні знаряддя лову сітки, інколи риба, яка повернута в середу існування або передана позивачу.

При цьому позивач у своєму позові зазначив, що 19.11.2019 року йому третьою особою були надані копії актів про виявлення та вилучення майна, власник якого не встановлений, вилучення безхазяйних знарядь лову, від 09.02.2019 року; від 16.02.2019 року; від 19.02.2019 року; від 13.04.2019 року; від 23.04.2019 року; від 25.04.2019 року; від 14.05.2019 року; від 18.05.2019 року; від 25.05.2019 року; від 31.05.2019 року від 12.06.2019 року; від 22.06.2019 року; від 05.07.2019 року; від 14.08.2019 року; від 23.08.2019р оку; від 03.09.2019 року; від 21.09.2019 року; від 25.09.2019 року; від 04.10.2019 року; від 07.06.2019 року; від 25.10.2019 року; від 02.11.2019 року; від 08.11.2019 року.

08 листопада 2019 року № 473 відповідачем був прийнятий Наказ Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта , у відповідності до якого булв скасований Режим рибогосподарської експлуатації Червонооскільського водосховища в межах Донецької області, погоджений Державним агентством рибного господарства України 05 вересня 2013 року.

Правовими підставами спірного Наказу відповідачем визначені: Закон України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів , пункт 3.3 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженого Наказом Державного агентства рибного господарства України від 15 січня 2008 року N 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 січня 2008 р. за N 64/14755, на підставі подання Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області від 25 жовтня 2019 року № 1-4-01/2070-19 про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації Червонооскільського водосховища в межах Донецької області, користувача приватного підприємства ПСВВ - Оскіл .

Як вбачається з оскаржуваного наказу № 473 від 08.11.2019 року, листа управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області ві.11.11.2019року №1-4- 17/2198-19 та подання цього ж управління про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації Червнооскільського водосховища в межах Донецької області, користувача ПП ПСВВ-Оскіл`від від 25.10.2019року підставою для скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта користувачу ПП ПСВВ-Оскіл , стало те, що користувачем (позивачем) протягом 2016-2018 років не виконуються вимоги Режиму рибогосподарської експлуатації Червонооскільського водосховища, в частині обсягів вселення та обсягів вилову водних біоресурсів.

Також за позицією відповідача, позивачем, не здійснювались заходи щодо охорони водних біоресурсів, в порушення п.15.2 Режиму та п.2.13 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства від 15.01.2008 року, про що свідчать акти виявлення та вилучення безхазяйного майна.

Як вбачається із матеріалів справи позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Донецькій області із заявкою на проведення робіт із вселення водних біоресурсів у рибогосподарський водний об`єкт (його частину) від 07.11.2016 року. Відповідно до вищезазначеної заявки позивач просив дозволити вселення водних біоресурсів з метою відтворення у період з 20.11.2016 року по 20.12.2016 року.

Вищезазначена заявка отримана третьою особою 07.11.2016 року.

05.11.2016 року Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Донецькій області на адресу відповідача підготовлений лист з додатком звіт № 05.11.2016 № 03-22/219 відповідно до якого за п. 3 визначений позивач, Лиманський район, с. Яцьке, водойма площею 1250 га, період проведення робіт 20.11.2016 - 20.12.2016, назва виду ВБР дволітки коропа 4000 екз. , масою 100 гр., білий амур 1000 екз., масою 100 гр., товстолобика 23800 екз., масою 100 гр.

19.12.2016 року позивач звернувся із заявою до голови ліквідаційної комісії Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Донецькій області із заявою про перенесення зариблення водойому на весну 2017 року у зв`язку із замерзанням водосховища.

Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Донецькій області листом від 23.12.2016 року № 01-14/1117 звернуло увагу позивача на дотримання норм законодавства України та необхідності вжиття відповідних заходів щодо виконання показників Режиму СТРГ.

09.09.2019 року третьою особою зареєстрована Заявка на проведення робіт із вселення водних біоресурсів у рибогосподарський водний об`єкт, де позивачем визначені види водних ресурсів та заплановані обсяги іх вселення: Б. Товстолоб - 21700 шт., С. Товстолоб - 2100 шт., короп -4000 шт., білий амур 1000 шт. Крім того, біологічні показники об`єктів вселення згідно наукового обґрунтування рибогосподарської експлуатації водойми площею 1250 га дволітка середня наважка не менш 100 гр.: Б. Товстолоб -2170 кг., С. Товстолоб - 210 кг., короп -400 кг., білий амур 100 кг. Період зариблення з 24.10.по 24.11.2019 року.

У відповідності до підсумкового Акту про виконання робіт із вселення водних біоресурсів та робіт, що належать до природоохоронних заходів від 01 листопада 2019 року, який складений комісією у складі представника позивача, органу рибоохорони, представника органу місцевого самоврядування та затверджений 05 листопада 2019 року, встановлено, що у період з 30 жовтня 2019 року по 01 листопада 2019 року позивачем з відтворенням виконані роботи із вселення водних біоресурсів: вселення дволітка товстолоба у кількості 23800 шт. на суму 105000 грн., вселення дволітка коропа 4000 шт. на суму 17500 грн., вселення дволітка білий амур у кількості 1000 шт. на суму 7000 грн.

Однак, не зважаючи на здійснення заходів щодо зариблення позивачем водосховища у 2019 році, відповідачем прийнятий спірний акт індивідуальної дії.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.

У відповідності до ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі в тексті Рішення - КАС України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Так, частиною 2 статі 2 КАС України 2 у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 13 Закону України Про тваринний світ , уповноваженим центральним органам виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу надається право, зокрема, на розроблення порядку видачі відповідних дозволів чи інших документів на право використання об`єктів тваринного світу, а також право на прийняття рішення про припинення використання об`єктів тваринного світу у випадках, передбачених цим Законом, встановлення лімітів, норм використання об`єктів тваринного світу, вирішення в межах своїх повноважень питань щодо регулювання здійснення полювання, рибальства та інших видів використання об`єктів тваринного світу.

Умовами і підставами припинення використання об`єктів тваринного світу, відповідно до ст. 19 даного Закону може бути, у тому числі і порушення встановленого законодавством порядку та умов спеціального використання об`єктів тваринного світу.

Законом України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів визначено основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об`єктах України, внутрішніх морських водах і територіальному морі, континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні України та відкритому морі.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів , державне управління та регулювання у галузі рибного господарства здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації.

Згідно зі ст. ст. 9, 10 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів , до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства та посадових осіб органів рибоохорони центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства, серед інших повноважень, належать й погодження режиму рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та забезпечення державного контролю (нагляду) за їх дотриманням.

У відповідності до ст. 10 зазначеного Закону, посадові особи органів рибоохорони мають, в тому числі право давати обов`язкові до виконання письмові вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; вилучати знаряддя добування (вилову) водних біоресурсів, транспортні засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, а також незаконно добуті водні біоресурси у разі неможливості встановлення власника зазначеного майна; зупиняти діяльність суб`єктів рибного господарства, що провадиться з порушенням вимог законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Державне агентство рибного господарства України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, його діяльність спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, та здійснюється згідно з Положенням про Державне агентство рибного господарства України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 895.

Підпунктом 44 п. 4 Положення № 895 визначено, що основними завданнями Держрибагентства є, зокрема, погодження режиму рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та контроль діяльності спеціальних товарних рибних господарств.

Частиною 3 ст. 31 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів визначено, що з метою забезпечення охорони, раціонального використання окремих видів водних біоресурсів, а також для доповнення, уточнення або зміни зазначених правил можуть розроблятися режими для окремих рибогосподарських водних об`єктів (їх частин). Режими затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.

Верховний Суд, розглядаючи справу №420/6544/18 у своїй постанові від 24.10.2019 року зазначив, що перш ніж аналізувати суть порушень позивача Режиму рибогосподарської експлуатації, суд повинен перевірити чи встановлені такі порушення в ході перевірки, чи були правові підстави для такої перевірки, чи здійснено перевірку уповноваженим суб`єктом.

У наведеній справі суд вищої касаційної інстанції, зважаючи на суттєвість для суб`єкта господарювання наслідків державного контролю (скасування Режиму рибогосподарської експлуатації), наголосив, що орган державної влади має забезпечувати неухильне дотримання вимог закону, у зв`язку з чим, повинен керуватись Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

За змістом ч. ч. 7, 8 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності орган державного нагляду (контролю), на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Інструкція №4 від 15.01.2008 року, яка затверджена Наказом Державного комітету рибного господарства України Про затвердження Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах (надалі в тесті Рішення - Інструкція № 4) регламентує порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах.

Розділ 3 наведеної Інструкції визначає підстави для тимчасового призупинення дії або скасування Режиму.

Так, пунктом 3.1 встановлено, що дію Режиму може бути тимчасово призупинено спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України у разі подання органів, визначених пунктом 2.1.14 цієї Інструкції, щодо:

- порушення користувачем вимог цієї Інструкції (Режиму, невиконання показників щодо вселення та вилучення ВЖР, їх охорони);

- погіршення стану запасів ВЖР (водних живих ресурсів) у рибогосподарському водному об`єкті;

- несвоєчасного надання звітів щодо вселення та вилучення ВЖР до територіальних органів рибоохорони.

Пунктом 3.2 Інструкції №4 тимчасове призупинення дії Режиму здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України, про що складається акт (два примірники) у довільній формі. Користувачу надається припис щодо необхідності усунення ним виявлених порушень з наступним обов`язковим повідомленням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства України про виконання припису. Рішення стосовно поновлення дії Режиму приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України після виконання вимог припису.

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції № 4, у разі неодноразового (два рази і більше) невиконання приписів або неодноразового порушення користувачем вимог цієї Інструкції або Режиму, на підставі подання територіальних органів рибоохорони або територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства України скасовує Режим, про що видається розпорядчий документ. Рішення про скасування приймається в місячний термін з моменту надходження подання, після чого повідомляється користувач, територіальні органи рибоохорони та територіальні органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Отже, законом визначено два види негативних наслідків для користувача у разі порушення ним вимог Інструкції №4 або Режиму, а саме: тимчасове призупинення Режиму за вчинене порушення і скасування Режиму за неодноразові порушення або невиконання припису.

Верховний Суд, у рішенні від 29.01.2019 року по справі №804/4430/17 аналізуючи вищенаведені правові норми, з метою їх найбільш правильної реалізації, відзначив, що неодноразовість в межах правової норми про скасування Режиму, полягає у систематичності невиконання користувачем приписів або порушенні вимог Інструкції або Режиму.

При цьому, Верховний Суд підкреслив, що відповідні факти мають бути зафіксовані документально шляхом попереднього здійснення відповідного державного нагляду (контролю) та застосування заходів впливу на порушника, зокрема, у формі винесення відповідного припису, що передбачено Інструкцією №4.

Наведене дає підстави для висновку, що існує усталена практика Верховного Суду про те, що у поданні територіального органу до Державного агентства рибного господарства про скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта повинні бути зазначені порушення, які були встановлені у передбачений законодавством спосіб та необхідність їх усунення була доведена до відома користувача, але останній допустив повторне порушення Режиму або Інструкції або не виконав вимоги припису.

Водночас опис фактичних обставин справи, викладений вище, свідчить про відсутність дотримання суб`єктом владних повноважень вимог законодавства, у тому числі і Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

У відповідності до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд звертає увагу сторін на ту обставину, що у відповідності до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Позивач здійснює свою діяльність у зоні проведенні ООС - Червонолиманський район Донецької області, село Лозове.

При прийнятті спірного наказу відповідачем вищезазначені обставини не були враховані, в тому числі і те, що позивачем у 2019 році здійснене зариблення водосховища, що підтверджується Підсумковим актом від 01.11.2019 року.

Суд зазначає, що посилання представника третьої особи та відповідача на чисельні Акти виявлення та вилучення майна, власник якого не встановлений, до уваги судом не приймаються. До суду не надано жодного доказу того, що зазначені Акти вручені позивачу або останній повідомлений про їх існування у строки їх складання. Доказів передавання виловленої риби позивачу до суду сторонами не надано.

На Актах відсутні будь - які позначки про отримання їх уповноваженою особою позивача, або направлення їх рекомендованою поштою або в інших доступних спосіб.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідачем не дотримані приписи діючого у сфері проведення перевірок та процедури застосування санкцій, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до частини першої ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивачем сплачено судовий збір у сумі 1921 грн., то зазначена сума підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державного агентства рибного господарства України.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства "ПСВВ-Оскіл" (84112, Донецька область, Лиманський район, с. Лозове, вул. Нова, буд. 19) до Державного агентства рибного господарства України (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 45-а), за участю третьої особи: Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Поштова, 5) про визнання протиправним та скасування наказу №473 від 08 листопада 2019 року про скасування режиму рибогосподарської експлуатації Червонооскільського водосховища в межах Донецької області, погодженого Державним агентством рибного господарства України 05 вересня 2013 року, користувачу ПП "ПСВВ-Оскіл" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Наказ № 473 від 08 листопада 2019 року Державного агентства рибного господарства України про скасування режиму рибогосподарської експлуатації Червонооскільського водосховища в межах Донецької області, погоджений Державним агентством рибного господарства України 05 вересня 2013 року, користувачу ПП "ПСВВ-Оскіл".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державного агентства рибного господарства України (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 45-а, код ЄДРПОУ 37472282) на користь Приватного підприємства "ПСВВ-Оскіл" (84112, Донецька область, Лиманський район, с. Лозове, вул. Нова, буд. 19, код ЄДРПОУ 31046312) судовий збір у розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті 03 березня 2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано 13 березня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пп. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.М. Кониченко