Рішення

від 16.03.2020 по справі 360/719/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

16 березня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/719/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Чернявської Т.І., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови від 23 травня 2016 року ВП № 51120946 про стягнення виконавчого збору,

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач), в якій позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 03 березня 2020 року б/н (арк. спр. 20-23) просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця органу державної виконавчої служби Новоайдарського районного управління юстиції від 23 травня 2016 року ВП № 51120946 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 135235,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10 лютого 2020 року він довідався, що постановою Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 23 травня 2016 року ВП № 51120946 стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 135235,06 грн. Позивач вважає вищевказану постанову протиправною і такою, що підлягає скасуванню, з огляду на таке.

16 травня 2016 року постановою державного виконавця органу державної виконавчої служби Новоайдарського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 51120946 з виконання виконавчого напису нотаріуса від 17 січня 2016 року № 773 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Альфа-банк боргу за кредитним договором в сумі 1352350,63 грн.

23 травня 2016 року постановою державного виконавця органу державної виконавчої служби Новоайдарського районного управління юстиції ВП № 51120946 стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 135235,06 грн.

20 листопада 2019 року постановою Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ВП № 51120946 стягувачу повернуто виконавчий документ, а саме виконавчий напис від 17 січня 2016 року № 773 у зв`язку із надходженням від стягувача заяви про повернення виконавчого документу без подальшого виконання.

22 листопада 2019 року постановою Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ВП № 60688665 відкрито виконавче провадження з виконання постанови Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 23 травня 2016 року № 51120946 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 135235,06 грн.

02 лютого 2020 року постановою начальника відділу Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Базакуц Оленою Іванівною ВП № 60688665 передано виконавчий документ постанову від 23 травня 2016 року ВП № 51120946 до Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

10 лютого 2020 року постановою начальника відділу Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) ВП № 60688665 прийнято виконавче провадження ВП № 60688665 з примусового виконання постанови від 23 травня 2016 року ВП № 51120946 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 135235,06 грн.

З посиланням на положення статті 19 Конституції України, статей 1, 6, 11, 25, 27, 28, 46, 47 Закону України від 21 квітня 1991 року № 606-ХІV Про виконавче провадження (в редакції, яка діяла на час відкриття виконавчого провадження), статей 27, 37, 40, 42 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ Про виконавче провадження , Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, позивач вважає, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, та виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум. В даному випадку, державним виконавцем не було стягнуто з боржника на користь стягувача присуджених сум. Станом на 23 травня 2016 року (на момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору) державним виконавцем не було стягнуто в примусовому порядку сум згідно виконавчого напису від 17 січня 2016 року № 773 про стягнення з ОСОБА_1 (боржник) на користь ПАТ Альфа-банк (стягувач) боргу за кредитним договором у сумі 1352350,63 грн, не було винесено постанови ні про закінчення виконавчого провадження, ні постанови про повернення виконавчого документа. При цьому, постанова про повернення виконавчого документа стягувачу була винесена державним виконавцем пізніше, а саме 22 листопада 2019 року, відтак, станом на 23 травня 2016 року у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови від 23 травня 2016 року ВП № 51120946 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 135235,06 грн, тому така постанова не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.

Новоайдарський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) адміністративний позов не визнав, про що подав відзив на позовну заяву від 11 березня 2020 року за № 10526, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити за необґрунтованістю (арк. спр. 38-39).

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що 12 травня 2016 року до Новоайдарського районного відділу Державної виконавчої служби надійшов виконавчий напис приватного нотаріуса від 17 січня 2016 року № 773 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк боргу за кредитним договором в сумі 135235,06 грн.

16 травня 2016 року державним виконавцем Тейкіним О.М. на підставі статей 17, 19, 20, 25 Закону України Про виконавче провадження (стара редакція) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику 7-денний строк для добровільного виконання. Постанову разом з супровідним листом від 17 травня 2016 року за № 1491/03-24/1 та викликом у порядку статті 31 Закону України Про виконавче провадження надіслано боржнику для виконання та до відома рекомендованим листом з повідомленням.

23 травня 2016 року державним виконавцем на підставі статті 28 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про стягнення виконавчого збору. Постанову у порядку статті 31 Закону України Про виконавче провадження надіслано боржнику простою кореспонденцією для виконання та до відома.

23 червня 2016 року лист з постановою про відкриття виконавчого провадження, надісланий боржнику, повернувся до Новоайдарського районного відділу Державної виконавчої служби за закінченням терміну зберігання. Лист з постановою про стягнення виконавчого збору до відділу не повертався.

Згідно з статтями 5, 11 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем через Автоматизовану систему виконавчого провадження періодично направлялися запити до обліково-реєстраційних установ щодо виявлення за боржником доходів та майна.

Відповідно до відповідей на запит до Державної податкової служби України про перелік рахунків та про джерела отримання доходів боржників за боржником перелік рахунків не виявлено та встановлено, що боржник не отримує доходів.

Згідно з відповідями Пенсійного фонду України про осіб - боржників, які отримують пенсії, та які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами встановлено, що по боржнику інформація відсутня.

Відповідно до відповіді Міністерства внутрішніх справ через Автоматизовану систему виконавчого провадження щодо реєстрації за боржником транспортних засобів по боржнику також інформація відсутня.

09 серпня 2019 року державним виконавцем на підставі статті 56 Закону України Про виконавче провадження з метою забезпечення виконання рішення винесено постанову про арешт коштів боржника на всі кошти на всіх рахунках. Постанову направлено до банків для виконання та боржнику для відома листом від 09 серпня 2019 року № 5090, про що свідчить список відправлень рекомендованих листів. Лист з постановою про арешт коштів надісланий боржнику до відділу не повертався.

Згідно з отриманими відповідями банків у боржника арештовані кошти тільки в Акціонерному товаристві Комерційний банк Приватбанк . З одного з рахунків здійснено часткове списання коштів в сумі 136,22 грн.

20 листопада 2019 року державним виконавцем на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, а, оскільки виконавчий збір боржником не було сплачено, то у порядку статті 40 Закону України Про виконавче провадження та Інструкції з організації примусового виконання рішень, постанова про стягнення виконавчого збору реєструється в Автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку передбаченому Законом та Інструкцією.

Тому, 22 листопада 2019 року державним виконавцем відкрито окреме виконавче провадження ВП № 60688665 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 на користь Новоайдарського районного відділу Державної виконавчої служби в сумі 135235,06 грн.

Постанову про відкриття виконавчого провадження разом з супровідним листом від 22 листопада 2019 року № 6874 та викликом у порядку статті 28 Закону України Про виконавче провадження рекомендованим листом надіслано боржнику для виконання та до відома. 03 січня 2020 року лист з постановою про відкриття виконавчого провадження, надісланий боржнику, повернувся до Новоайдарського районного відділу Державної виконавчої служби у зв`язку з закінчення терміну зберігання.

10 лютого 2020 року до відділу звернувся боржник з заявою про надання матеріалів виконавчого провадження для ознайомлення. З матеріалами виконавчого провадження позивач був ознайомлений у цей же день.

Таким чином відповідач вважає, що боржник умисно перешкоджає виконанню рішення шляхом неотримання всіх листів, надісланих відповідачем під час виконання виконавчих документів та йому не може бути поновлено строк для звернення до суду, оскільки, згідно з вимогами статті 28 Закону України Про виконавче провадження (стаття 31 Закону України Про виконавче провадження у старій редакцій) боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі, а всі виконавчі дії, проведені державним виконавцем, було зроблено в рамках Закону.

З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

Ухвалою від 24 лютого 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху (арк. спр. 17).

Ухвалою від 06 березня 2020 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 березня 2020 року о 15 год. 00 хв. із зазначенням, що справа розглядатиметься з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтями 268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 26-28).

У судове засідання учасники справи не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином в порядку, визначеному статтею 268 КАС України (арк. спр. 29-36). Представник позивача заявою від 16 березня 2020 року б/н просив провести судове засідання без його участі та участі позивача (арк. спр. 79).

Частиною четвертою статті 287 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець (частина третя статті 287 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (частина друга статті 268 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки учасники справи про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) є боржником у виконавчому провадженні ВП № 60688665 з виконання постанови державного виконавця від 23 травня 2016 року ВП № 51120946 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 135235,06 грн, яке перебуває на виконанні у Новоайдарському районному відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), що підтверджується матеріалами виконавчого провадження ВП № 60688665 та Інформацією про виконавче провадження № 60688665 (арк. спр. 56-68, 82-83).

Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоайдарського районного управління юстиції від 16 травня 2016 року на підставі заяви стягувача від 11 травня 2016 року № 40697-34-б/б відкрито виконавче провадження ВП № 51120946 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Чуловського Володимира Анатолійовича від 17 січня 2016 року, зареєстрованого за № 773, про стягнення 1352350,63 грн з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача Публічного акціонерного товариства Альфа-банк , встановлено строк для добровільного виконання виконавчого напису терміном сім днів, попереджено, що виконання у примусовому порядку здійснюватиметься зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов`язаних з проведенням виконавчих дій (арк. спр. 42, 43, 44, 80-81).

Постанову від 16 травня 2016 року ВП № 51120946 про відкриття виконавчого провадження направлено на адресу боржника разом з викликом державного виконавця супровідним листом від 17 травня 2016 року № 1491/03-24/1 рекомендованим листом з повідомленням (арк. спр. 45-46).

Рекомендований лист з повідомленням, направлений на адресу боржника, повернуто відправнику за закінченням строку зберігання (арк. спр. 47).

23 травня 2016 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новоайдарського районного управління юстиції у виконавчому провадженні ВП № 51120946 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 135235,06 грн (арк. спр. 9, 48, 60, 80-81).

Постановою начальника відділу Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 09 серпня 2019 року ВП № 51120946 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках боржника (арк. спр. 49-50, 80-81).

Постанову від 09 серпня 2019 року ВП № 51120946 про арешт коштів боржника направлено на адресу стягувача та боржника супровідним листом від 09 серпня 2019 року № 5090 рекомендованим листом з повідомленням, про що свідчить список № 126 згрупованих відправлень листів поданих в м. Новоайдар відправником відділом державної виконавчої служби (арк. спр. 51, 52).

За заявою стягувача про повернення виконавчого документа начальником відділу Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області винесено постанову від 20 листопада 2019 року у виконавчому провадженні ВП № 51120946 про повернення виконавчого документа стягувачу, якою виконавчий напис приватного нотаріуса Чуловського Володимира Анатолійовича від 17 січня 2016 року, зареєстрованого за № 773, про стягнення 1352350,63 грн з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Альфа-банк , повернуто стягувачу, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій виведені в окреме виконавче провадження (арк. спр. 10, 53-54, 58-59, 80-81).

Постановою начальника відділу Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 22 листопада 2019 року відкрито виконавче провадження ВП № 60688665 з виконання постанови державного виконавця від 23 травня 2016 року ВП № 51120946 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 135235,06 грн (арк. спр. 11, 61-62, 82-83).

Постанову від 22 листопада 2019 року ВП № 60688665 про відкриття виконавчого провадження направлено на адресу боржника разом з викликом державного виконавця супровідним листом від 22 листопада 2019 року № 6874 рекомендованим листом з повідомленням, про що свідчить список № 195 згрупованих відправлень листів поданих в м. Новоайдар відправником відділом державної виконавчої служби (арк. спр. 63, 64-65, 66).

Рекомендований лист з повідомленням, направлений на адресу боржника, повернуто відправнику за закінченням строку зберігання (арк. спр. 67).

Постановою начальника відділу Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 02 лютого 2020 року у виконавчому провадженні ВП № 60688665 передано виконавчий документ, а саме постанову Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 23 травня 2016 року ВП № 51120946 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 135235,06 грн до Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (арк. спр. 12, 82-83).

Постановою начальника відділу Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 10 лютого 2020 року у виконавчому провадженні ВП № 60688665 прийнято виконавчий документ, а саме постанову Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 23 травня 2016 року ВП № 51120946 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 135235,06 грн до Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (арк. спр. 13, 82-83).

10 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернуся до відповідача з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП № 60688665 (арк. спр. 68).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV Про виконавче провадження (далі - Закон № 606-XIV, тут і надалі в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови).

Статтею 8 Закону № 606-XIV передбачено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 11 Закону №606-XIV).

Згідно з положеннями статті 17 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема: постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору.

Статтею 19 Закону № 606-XIV визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

Частиною першою статті 22 Закону № 606-XIV визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з частиною першою статті 25 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно з частиною другою статті 25 Закону № 606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону № 606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом (абзац другий частини першої статті 28 Закону № 606-XIV).

Пунктом 3.7.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону.

На момент винесення оскаржуваної постанови від 23 травня 2016 року ВП № 51120946 про стягнення з боржника виконавчого збору стаття 28 Закону № 606-XIV діяла в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 191-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція) (яка набула чинності 05 квітня 2015 року).

Даною редакцією було внесено зміни до абзацу другого частини першої статті 28 Закону № 606-XIV та визначено, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

За таких обставин, з дати внесення зазначених змін, Закон № 606-ХІV передбачає, що виконавчий збір стягується по закінченню строку, встановленого частиною другою статті 25 названого Закону для самостійного його виконання, незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом. Виконавчий збір підлягає стягненню з боржника у разі невиконання рішення суду у строк наданий для самостійного виконання.

Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом в постанові від 20 грудня 2019 року у справі № 806/432/16 (№ рішення в ЄДРСР 86504580).

Правова позиція, висловлена у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 819/1116/17 (№ рішення в ЄДРСР 80197916) та від 19 червня 2019 року у справі № 824/172/18-а (№ рішення в ЄДРСР 82473035), на яку посилається позивач в позовній заяві, не є релевантною до даних правовідносин, оскільки висновки Верховного Суду, висловлені у вказаних судових рішеннях, стосуються застосування статті 27 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження , а не статті 28 Закону № 606-XIV в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 191-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція) .

З огляду на вказані положення законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні постанови про стягнення з позивача виконавчого збору від 23 травня 2016 року № 51120946 діяв у межах наданих йому повноважень та відповідно до приписів законодавства в редакції, що діяла на дату винесення такої постанови.

З 05 жовтня 2016 року набув чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VIII), згідно з яким примусове виконання рішень проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Частиною другою статті 27 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Частиною першою статті 40 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Аналіз зазначених норм у сукупності надає підстави для висновків, що після зміни правового регулювання відповідно до Закону № 1404-VIII стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення без винесення відповідної постанови. Підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто. При цьому, виконання постанови про стягнення виконавчого збору відбувається в порядку, передбаченому для примусового виконання виконавчих документів.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 25 липня 2019 року у справі № 803/1461/17 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 83244173).

Як встановлено з матеріалів справи, постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 20 листопада 2019 року ВП № 51120946 прийнято саме на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII у зв`язку з надходженням заяви Публічного акціонерного товариства Альфа-банк .

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази направлення та вручення позивачу постанови від 23 травня 2016 року ВП № 51120946 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 135235,06 грн, а постанова від 16 травня 2016 року ВП № 51120946 про відкриття виконавчого провадження, що направлена позивачу, повернута відправнику за закінченням строку зберігання, твердження відповідача про пропуск строку звернення до суду є безпідставними та необґрунтованими.

Позивачем суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, зважаючи на все вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця про стягнення з позивача виконавчого збору від 23 травня 2016 року № 51120946 відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, підстави для визнання її протиправною та скасування відсутні.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані і у задоволенні позову слід відмовити повністю.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Новоайдарського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ідентифікаційний код 34846702, місцезнаходження: 93500, Луганська область, Новоайдарський район, смт. Новоайдар, вул. Дружби, буд. 1) про визнання протиправною та скасування постанови від 23 травня 2016 року ВП № 51120946 про стягнення виконавчого збору відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 287 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.І. Чернявська