Рішення

від 16.03.2020 по справі 420/7165/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7165/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження, за правилами загального позовного провадження, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Іллічівська птахофабрика , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, про:

визнання протиправним та скасування рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району №1491-VІІ від 31.10.2019 року, про відмову у наданні ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району;

зобов`язання Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району повторно розглянути на найближчому пленарному засіданні клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від 21.10.2019 року, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,0 га (кожному) для ведення особистого селянського господарства з прийняттям рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмову у наданні дозволу з підстав передбачених ч. 7 ст.118 ЗК України та з урахуванням висновків суду.

Адміністративний позов мотивовано наступним.

Земельний кодекс України встановлює порядок набуття права власності у межах норм безоплатної приватизації на конкретну земельну ділянку - шляхом подання клопотання із обов`язковим зазначенням місця розташування земельної ділянки, яке є основним критерієм для вирішення питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою або відмови в цьому.

На думку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ними було дотримано усі вимоги, передбачені частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України, щодо порядку звернення з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, змісту такого клопотання, а також необхідних документів та матеріалів, які повинні бути додані до нього.

Проте, на думку позивачів, Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району Одеської області своєю протиправною діяльність незаконно та безпідставно позбавила їх права на отримання земельної ділянки у нормах безоплатної приватизації, відмовивши із прийняттям рішення з підстав, які не відповідають вимогам ч.7 статті 118 Земельного кодексу України та зазначивши при цьому підставу, яка не відповідає дійсності.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року, вищезгадану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження по справі, без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року, залучено до участі у адміністративній справі №420/7165/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Іллічівська птахофабрика .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року, продовжено розгляд адміністративної справи №420/7165/19, за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Іллічівська птахофабрика , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - за правилами загального позовного провадження.

13 лютого 2020 року, закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду суті.

У судове засідання, призначене на 03 березня 2020 року, особи, які беруть участь у розгляді справи - не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно повідомлялись.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

03 березня 2020 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду, від представника позивачів (вх.№9833/20 від 03.03.2020р.) та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Іллічівська птахофабрика (вх.№9867/20 від 03.03.2020р.) надійшли клопотання про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Крім того, 21 лютого 2020 року, на офіційну електронну адресу Одеського адміністративного суду, від Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (вх.№ЕП/1768/20 від 21.02.2020р.) надійшло клопотання про продовження розгляду адміністративної справи №420/7165/19 за відсутності представника відповідача.

Враховуючи положення ч.3 ст.194 КАС України та клопотання представників сторін, розгляд справи здійснено судом без участі сторін у порядку письмового провадження.

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№49501/19 від 26.12.2019р. на позовну заяву (а.с.47-64).

Відзив обґрунтований наступним .

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області було подано клопотання із проханням надати дозвіл на розробку документації із землеустрою для безкоштовного отримання у власність ділянки землі із зазначенням цільового призначення - для особистого селянського господарства площею по 2,0 га кожному, посилаючись на ст. 118 Земельного кодексу України. При цьому до заяви позивачами було додано лише ортофотоплани з публічної кадастрової карти України (з мережі Інтернет), з позначенням квадратиком нібито сформованих земельних ділянок.

При накладанні умовно позначених сформованих земельних ділянок на земельну ділянку, орієнтованою площею 14,8 га, що перебуває у постійному користуванні СТОВ Іллічівська птахофабрика і на якій є об`єкти нерухомого майна Іллічівського відділення , з`ясовується, що є накладка двох ділянок на земельну ділянку, орієнтованою площею 14,8 га.

Отже, Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району Одеської області зроблений висновок про неможливість задоволення клопотання позивачів, у зв`язку із тим, що до клопотання не було додано письмових згод землекористувача про вилучення земельних ділянок з постійного користування, а тому, не має підстав для прийняття рішення про надання дозволу ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

Крім того зазначалося, що вимога позивачів про зобов`язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є втручанням у дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

У відповіді на відзив (вх.№1322/20 від 13.01.2020р.) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наголошували, що вони не заперечують, що частина земель Молодіжненської сільської ради була передана СТОВ Іллічівська птахофабрика , проте, на думку позивачів, це інша земельна ділянка ніж зазначена позивачами у клопотанні.

Наголошувалося, що Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району Одеської області у рішенні №1491-VІІ від 31.10.2019 року, всупереч обов`язку визначеному ч.7 статті 118 Земельного кодексу України не було надано вмотивованої відмови (а.с.91-103).

У поясненнях третьої особи по справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Іллічівська птахофабрика зазначалося, що останнє володіє земельною ділянкою на яку претендують позивачі. Крім того, СТОВ Іллічівська птахофабрика не надавало і не планує надавати згоду на виділення земельних ділянок ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 , із земель, що перебувають у користуванні СТОВ Іллічівська птахофабрика (а.с.120-123).

У запереченнях (вх.№ЕП/2103/20 від 03.03.2020р.) ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 , наголошували, що відповідач та третя особа не надали належних та допустимих доказів підтверджуючих, що позивачі претендують на землі які перебувають у постійному користуванні іншої особи, а надані докази жодним чином не доводять того, що мова йде про земельну ділянку яка дійсно перебуває у користуванні. Зазначалося, що землі зазначені у державних актах на які посилається Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району Одеської області (загальна площа 1778,7 га та 1428,8 га) не є сформованими, не мають визначених та встановлених меж, а тому, не є об`єктами цивільних прав у розумінні положень ч.1 ст.79 1 Земельного Кодексу України (а.с.136-141).

Станом на 16 березня 2020 року, інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

21 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , через свого представника, звернулись до Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області з клопотанням, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 2,0 га (кожному) для особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (а.с.15).

До вищевказаного клопотання ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , було додано: копії паспортів та ІПН кожного з заявників, графічні матеріали бажаного місця розташування земельних ділянок із позначенням на кожного заявника та копію довіреності щодо представництва інтересів заявників.

22 жовтня 2019 року, представник позивачів звернувся з інформаційним запитом на отримання публічної інформації до Головного управління Держгеокадастру в Овідіопольському районі, щодо отримання інформації про земельну ділянку (масив) вказану на додатковому графічному матеріалі на території Молодіжненської сільської ради, зокрема, щодо форми власності, цільового призначення, перебування даної земельної ділянки у користуванні/оренді, тощо (а.с.18-20).

Листом Про надання інформації на інформаційний запит №33/386-19 від 28 жовтня 2019 року, Міськрайонне управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо земельної ділянки зазначеної на доданому до запиту графічному матеріалі повідомило, зокрема: форма власності земельної ділянки - комунальна; цільове призначення - землі не надані у власність або користування у межах населеного пункту; розпорядником земель у межах населеного пункту с. Молодіжне є Молодіжненська сільська рада (орган місцевого самоврядування); відомості щодо передачі вказаної земельної ділянки у власність або користування будь-якій фізичній або юридичній особі у Міськрайонному управлінні відсутні (а.с.21).

22 жовтня 2019 року, представник позивачів звернувся з інформаційним запитом на отримання публічної інформації до Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, щодо отримання інформації про земельну ділянку (масив) вказану на додатковому графічному матеріалі на території Молодіжненської сільської ради, зокрема, щодо форми власності, цільового призначення, перебування даної земельної ділянки у користуванні/оренді, тощо (а.с.22-24).

Листом вих.№876 від 28 жовтня 2019 року Про розгляд інформаційного запиту Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району Одеської області повідомила, що земельна ділянка, яка позначена на ортофотоплані з публічної кадастрової карти України (з мережі Інтернет), знаходиться на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району (у межах населеного пункту); відноситься до земель державної власності та перебуває у постійному користуванні колишнього СТОВ Одеська птахофабрика (а.с.25).

Рішенням №1491-VІІ від 31 жовтня 2019 року, Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району VІІ скликання, LІІ сесії вирішила відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району (у межах населеного пункту), згідно доданого ортофотоплану з публічної кадастрової карти України (з мережі Інтернет) на якій умовно позначенні земельні ділянки. Підстава - земельна ділянка перебуває у постійному користуванні іншої особи (а.с.17).

Вважаючи відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства протиправною, а своє право на безоплатну приватизацію земель - порушеним, позивачі звернулись до суду з даною позовною заявою.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ст.14 Конституції України та ст. 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України №2768-III від 25.10.2001 року (далі - Земельний кодекс України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом в частини третьої статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У силу пункту а частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Виходячи з аналізу зазначених норм, будь-який громадянин України, незалежно від місця реєстрації або проживання, має право звернутись до уповноваженого органу із заявою та визначеними законодавством документами щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, проте суд звертає увагу, що якщо земельна ділянка перебуває у користуванні інших осіб - додається погодження землекористувача.

Згідно статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні №280/97-ВР від 21 травня 1997 року (далі - Закон України Про місцеве самоврядування в Україні ) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з вимогами частини другої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надається відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. При цьому, чинним законодавством передбачено, що рішення про надання дозволу або відмову у наданні такого дозволу орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради.

Відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Суд звертає увагу, що Земельним кодексом визначена саме вмотивована відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Водночас, суд зазначає, що у статті 118 Земельного кодексу України міститься загальне посилання на те, що місце розташування земельної ділянки повинно відповідати вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із системного аналізу норм земельного законодавства суд дійшов висновку, що при вирішенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, уповноважений на це орган у контексті норм частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України повинен перевірити:

- відсутність передачі земельної ділянки безоплатно у власність відповідному громадянину по зазначеному виду використання (частина четверта статті 116 Земельного кодексу України);

- чи відносяться землі, за рахунок яких планується формування земельної ділянки, до земель сільськогосподарського призначення державної власності (частина четверта статті 122 Земельного кодексу України);

- відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки схемі землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затвердженим у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 Земельного кодексу України);

- відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки містобудівній документації (у разі її надання для містобудівних потреб) (частина сьома статті 118 Земельного кодексу України та частина третя статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-VI від 17.02.2011 року).

Таким чином, підставою відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність може бути невідповідність місця розташування об`єкта (земельної ділянки) наведеним вище вимогам.

Наведений у частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України перелік підстав для відмови особі у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним. Відмова у наданні дозволу з інших підстав не допускається.

Як вже зазначалося судом, Рішенням №1491-VІІ від 31 жовтня 2019 року, Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району VІІ скликання, LІІ сесії вирішила відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району (у межах населеного пункту), згідно доданого ортофотоплану з публічної кадастрової карти України (з мережі Інтернет) на якій умовно позначенні земельні ділянки. Підстава - земельна ділянка перебуває у постійному користуванні іншої особи.

Судом встановлено, що жодна з підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, визначена частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України у Рішенні №1491-VІІ від 31 жовтня 2019 року, Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району VІІ скликання, LІІ сесії - не зазначена.

Натомість, у тексті рішення вказано, що підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є перебування земельної ділянки у постійному користуванні іншої особи, при цьому не зазначалося назви чи імені такої особи чи будь-яких ідентифікаційних даних.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що згідно з частиною п`ятою статті 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними у порядку, визначеному законом.

Аналіз наведеної норми та норми частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України дозволяє дійти висновку, що перебування земельної ділянки у власності чи користуванні іншої особи може бути підставою для відмови у наданні земельної ділянки у власність та не може бути підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, адже надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є лише першою стадією земельно-правової процедури отримання земельної ділянки у власність.

У практиці застосування норм статті 118 Земельного кодексу України (постанови від 10 грудня 2013 року у справі № 21-358а13, від 07 червня 2016 року у справі №820/3507/15, від 27 березня 2018 року у справі №463/3375/15-а та від 05 березня 2019 року у справі № 806/602/18) Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що право на розроблення проекту землеустрою мають усі учасники земельних відносин, та що на стадії надання дозволу на розроблення проекту землеустрою питання передачі земельної ділянки у власність не вирішується, а відтак відмова державного органу або органу місцевого самоврядування у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з підстав, не передбачених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, є неправомірною.

Також, згідно позиції Верховного суду у справах №21-358а13, №806/3787/13-а отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Відтак, формальні підстави в не наданні дозволу свідчать про зловживання своїм обов`язком відповідача надати такий дозвіл у відповідності до вимог закону, чим порушуються права позивача, гарантовані Конституцією України.

Враховуючи, що оскаржуваним рішенням №1491-VІІ від 31 жовтня 2019 року, Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району VІІ скликання, LІІ сесії вирішила відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району (у межах населеного пункту) з підстави, яка не передбачена частиною сьомою статті 118 ЗК України, суд дійшов висновку, що вказане рішення не відповідає критеріям правомірності, зазначеним у частині другій статті 2 КАС України, у зв`язку з чим підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Крім того, лише у відзиві на позовну заяву у даній справі, Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району зазначила, що бажана позивачами земельна ділянка перебуває у користуванні Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Іллічівська птахофабрика . Рішення №1491-VІІ від 31 жовтня 2019 року, даної інформації не містить, а тому не може вважатися обґрунтованим.

Суд звертає увагу, що у разі надання документів з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган мав право звернутися до заявників з пропозицією усунути виявлені недоліки. У даному випадку, якщо земля перебуває у постійному користуванні Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Іллічівська птахофабрика , Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району мала можливість у межах місячного строку, звернутися до позивачів та запропонувати надати до клопотання погодження землекористувача.

Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися відмовою у наданні дозволу у розумінні ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу та не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) у межах встановленого законом місячного строку.

Тобто, підлягає задоволенню позовна вимога позивачів про визнання протиправним та скасування рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району №1491-VІІ від 31.10.2019 року, про відмову у наданні ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про протиправність рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району №1491-VІІ від 31.10.2019 року, зважаючи на те, що у спірних правовідносинах відповідач не навів належних обставин, що слугували підставою для відмови у наданні позивачам дозволу на розроблення проектів землеустрою та не надав достатньо доказів, суд зазначає, що з метою захисту порушених прав позивачів, ефективним та належним є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивачів про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні №280/97-ВР від 21 травня 1997 року виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Тобто, позовна вимога про зобов`язання Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району повторно розглянути на найближчому пленарному засіданні клопотання ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , від 21.10.2019 року, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,0 га (кожному) для ведення особистого селянського господарства з прийняттям рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмову у наданні дозволу з підстав передбачених ч. 7 ст.118 Земельного кодексу України та з урахуванням висновків суду, також підлягає задоволенню.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа РуїзТоріха проти Іспанії (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час подання позовної заяви, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплачено судовий збір у сумі 1536,80 гривень, згідно квитанції №0.0.1537630294.1 та №0.0.1537635651.1 від 28 листопада 2019 року, який підлягає відшкодуванню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (67840, Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Жовтнева 2а, код ЄДРПОУ 04527253), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Іллічівська птахофабрика (67840, Одеська обл., Овідіопольський район, село Молодіжне, код ЄДРПОУ 00855233), про визнання протиправним та скасування рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району №1491-VІІ від 31.10.2019 року, про відмову у наданні ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району; зобов`язання Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району повторно розглянути на найближчому пленарному засіданні клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від 21.10.2019 року, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,0 га (кожному) для ведення особистого селянського господарства з прийняттям рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмову у наданні дозволу з підстав передбачених ч. 7 ст.118 ЗК України та з урахуванням висновків суду - задовольнити.

Рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області №1491-VІІ від 31.10.2019 року, про відмову у наданні ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області - визнати протиправним та скасувати.

Зобов`язати Молодіжненську сільську раду Овідіопольського району (код ЄДРПОУ 04527253) повторно розглянути на найближчому пленарному засіданні клопотання ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) від 21.10.2019 року, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 2,0 га (кожному), для ведення особистого селянського господарства, з прийняттям рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмову у наданні дозволу з підстав передбачених ч. 7 ст.118 ЗК України, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04527253) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04527253) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) понесені судові витрати у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) гривень.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.

Суддя Балан Я.В.

.