Постанова

від 13.03.2020 по справі 910/12630/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2020 р. Справа№ 910/12630/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пашкіної С.А.

Поляк О.І.

представники сторін не викликались,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Абажур"

на рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2019 р. (повний текст складено 21.11.2019 р.)

у справі № 910/12630/19 (суддя - Сівакова В.В.)

за позовом Служби зовнішньої розвідки України

до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Абажур"

про стягнення 39 259,52 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Служба зовнішньої розвідки України звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Абажур" про стягнення 39 259,52 грн. пені.

В обґрунтування вимог позивач вказував на порушення відповідачем терміну виконання підрядних робіт за договором № 698/18 від 12.10.2018 р., у зв`язку з чим заявлено до стягнення неустойку.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.11.2019 р. у справі № 910/12630/19 позов задоволено повністю: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Абажур" на користь Служби зовнішньої розвідки України 39 259,52 грн. пені, 1 921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Абажур" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що роботи за договором № 698/18 від 12.10.2018 р. виконані ним вчасно та в повному обсязі, однак акт (форма № КБ-2в) та довідка (форма № КБ-3), які подані відповідачем позивачу в листопаді 2018 року, замовником були підписані лише 28.12.2018 р. - після всіх коригувань кошторисної документації по об`єкту (зменшення обсягів робіт та ціни договору). Водночас, апелянт просив, у разі відхилення наведених доводів, зменшити розмір неустойки, оскільки: роботи виконанні у повному обсязі і прийняті замовником без зауважень; строк прострочення виконання робіт є незначним; позивачем не понесені збитки з несвоєчасним виконанням відповідачем договору; виконавець не ухилявся від взятих зобов`язань; розмір пені є неспіврозмірним із прибутком; при зменшенні пені позивач не несе значного негативного наслідку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 р. у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Смірнова Л.Г., Пашкіна С.А., поновлено апелянту пропущений строк на апеляційне оскарження рішення; відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду без повідомлення учасників справи; зупинено дію оскаржуваного рішення.

04.02.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2020 р., у зв`язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г. у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Поляк О.І., Пашкіна С.А.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 12.10.2018 р. між Службою зовнішньої розвідки України (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Абажур" (виконавець) укладено договір з виконання робіт за державні кошти № 698/18 (договір), за умовами якого виконавець зобов`язався за завданням замовника виконати та здати йому в установлений договором строк роботи з капітального ремонту будівлі спеціального призначення № 1, а саме: улаштування нових пожежних виходів будівлі на території об`єкта замовника, розташованого за адресою: 20-ти кілометрова зона м. Києва (далі - роботи), а замовник зобов`язався надати виконавцю фронт робіт, прийняти виконані роботи на об`єкті та оплатити їх.

За умовами пунктів 1.3-1.5 договору власником результату виконаних робіт до їх здачі замовнику є виконавець. По завершенню робіт виконавець зобов`язується надати замовнику акт за формою КБ-2в (акт приймання виконаних будівельних робіт) та форму КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат). Роботи за договором здійснюються відповідно до ДСТУ, та коду Національного класифікатора "Єдиний закупівель словник" CPV ДК 021:2015 - 452600000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) КЕКВ 2260. Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання виконавцю, визначені складеною кошторисною документацією (розрахованої у програмному комплексі АВК-5), що є невід`ємною частиною цього договору складеною відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1-2013.

Відповідно до п. 2.1 договору виконавець зобов`язується виконати роботи з капітального ремонту будівлі спеціального призначення № 1, а саме: улаштування нових пожежних виходів будівлі на території об`єкта замовника, розташованого за адресою: 20-ти кілометрова зона м. Києва за договором до 30.11.2018 р.

Пунктом 3.1 договору визначено ціну договору, яка становить 190 000,00 грн. з ПДВ.

Згідно з пунктом 10.1 договору передача виконаних робіт виконавцем і приймання їх замовником оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт (ф. № КБ-2в), до якого обов`язково виконавцем надається довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. № КБ-3).

Відповідно до пункту 11.4.4 договору замовник має право зменшити обсяг робіт та ціни договору залежно від реального фінансування видатків.

Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє щодо бюджетних зобов`язань до 31.12.2018 р., а стосовно взаєморозрахунків - до їх повного виконання (пункт 16.1 договору).

Додатковою угодою № 1 від 27.12.2018 р. змінено ціну договору на 150 998,16 грн. з ПДВ (пункт 3.1 договору).

Сторонами погоджено загальновиробничі витрати на будову; розрахунки №№ 1-4 прямі витрати і загальновиробничі витрати; договірну ціну; пояснювальну записку; локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1; підсумкову відомість ресурсів.

На виконання умов договору сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року (ф. № КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2018 року (ф. № КБ-3) на суму 150 998,16 грн.

26.12.2018 р. складено та підписано акт готовності закінчених будівництвом будівель і споруд до експлуатації, зокрема, капітальний ремонт будівлі спеціального призначення № 1, а саме: улаштування нових пожежних виходів будівлі на території об`єкта замовника, розташованого за адресою: 20-ти кілометрова зона м. Києва, що виконано на підставі договору № 698/18 від 12.10.2018 р.

09.04.2019 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 5/3/627ПБ щодо сплати 39 259,52 грн. пені за порушення строку виконання робіт.

У відповідь, відповідач листом № 1/15/05/2019 від 15.05.2019 р. повідомив, що роботи за договором фактично виконані вчасно та в повному обсязі відповідно до акту (форма № КБ-2в) та довідки (форма № КБ-3), які подані відповідачем позивачу в листопаді 2018 року, однак не підписані ним з огляду на зменшення обсягів робіт та ціни договору. Тож, внесені зміни до договору додатковою угодою № 1 від 27.12.2018 р. унеможливили підписати акт та довідку у листопаді 2018 року, і заявлені позивачем вимоги є безпідставними.

Предметом спору є стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення строку виконання підрядних робіт.

Загальними положеннями про підряд (частини 1, 2 статті 837 Цивільного Кодексу України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 843 Цивільного Кодексу України, яка має назву "Ціна договору", передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, і яка включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч. 3 статті 857 Цивільного кодексу України).

Згідно до частин 1 та 2 статті 875 Цивільного Кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

В матеріалах справи наявні копія акту приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 за грудень 2018 року на суму 150 998,16 грн., що підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Відповідач, підписуючи акт виконаних підрядних робіт та довідку, претензій стосовно дати їх підписання, не пред`являв. Крім того, в акті готовності закінчених будівництвом будівель і споруд до експлуатації зазначено, що строк введення об`єкта в експлуатацію є грудень 2018 року. Доказів направлення позивачу акту та довідки у листопаді 2018 року, матеріали справи не містять, а отже доводи апелянта стосовно фактичного виконання ним робіт у листопаді не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Оскільки передача підрядником виконаних робіт і приймання їх замовником підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, у відповідності до пункту 10.1 договору, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач, в порушення пункту 2.1 договору (до 30.11.2018 р.), роботи виконав несвоєчасно, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

За приписами статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За умовами пункту 12.3 договору у разі порушення виконавцем строку виконання робіт за договором з виконавця стягується пеня у розмірі 1 % договірної ціни за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від договірної ціни договору.

Перевіривши здійснені розрахунки, апеляційний господарський суд встановив, що нараховані позивачем 39 259,52 грн. пені за період порушення строку виконання робіт з 03.12.2018 р. по 28.12.2018 р., є такими, що ґрунтуються на умовах договору та нормах законодавства України, тож позов правомірно задоволено судом першої інстанції.

Відхиляючи заявлене апелянтом клопотання про зменшення розміру пені за результатами апеляційного розгляду, колегія суддів виходить з того, що відповідач не заявляв такого клопотання суду першої інстанції. Водночас, зменшення розміру неустойки за рішенням суду у господарському зобов`язанні можливе лише за умови подання стороною відповідного клопотання до суду першої інстанції.

Згідно з частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, тож невиконання відповідачем у спорі процесуального обов`язку подати заперечення на позов/клопотання та докази, які їх підтверджують, не є підставою для їх прийняття судом апеляційної інстанції і підставою для скасування рішення, прийнятого судом першої інстанції на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доводи апелянта правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують, тож судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв`язку з чим апеляційну скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуваний судовий акт слід залишити без змін.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Абажур" на рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2019 р. у справі № 910/12630/19 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2019 р. у справі № 910/12630/19 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/12630/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13.03.2020 р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді С.А. Пашкіна

О.І. Поляк