Ухвала

від 10.03.2020 по справі 914/2421/17

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81

УХВАЛА

"10" березня 2020 р. Справа № 914/2421/17

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого судді: Данко Л.С.,

суддів: Мирутенка О.Л.,

Скрипчук О.С.,

секретар судового засідання: Харів М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги особи, яка не брала участі в справі - Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс від 08.07.2019,

на рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.2018 (повний текст рішення складено 07.02.2018, м. Львів, суддя Ділай У.І.)

у справі № 914/2421/17

порушеній за позовом

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Домофони України , м. Київ,

до відповідача: Іноземного підприємства Інвестиційна компанія Гарант-Капітал , м. Львів,

про стягнення 921806,00 грн.

за участю представників:

від апелянта: Сєрова О.О.,

від позивача: не прибув,

від відповідача: Кошліченко В.С.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Домофони України звернувся до Господарського суду Львівської області (24.11.2017 вх. № 2558) з позовом до Іноземного підприємства Інвестиційна компанія Гарант-Капітал про стягнення 921806,00 грн заборгованості за договорами цесії.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.02.2018 у справі № 914/2421/17 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Іноземного підприємства Інвестиційна компанія Гарант-Капітал (79024, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 175/15, ідентифікаційний код 30701357) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Домофони України (04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, ідентифікаційний код 36872205) 921806,00 грн основного боргу та 13827,09 грн судового збору (пункти 1 та 2 резолютивної частини судового рішення у даній справі)(а.с. 69, 70-74).

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс оскаржило його в апеляційному порядку (а.с. 86-95).

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, апелянт - ТзОВ Фінансова компанія Поліс не був учасником справи та не брав участі в розгляді Господарським судом Львівської області справи № 914/2421/17, проте вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, порушив права та інтереси скаржника, оскільки апелянт, який є кредитором відповідача у справі про банкрутство № 914/1186/18, позбавлений права звернути стягнення на заставлене майно Іноземного підприємства Інвестиційна компанія Гарант-Капітал у справі № 910/5755/16 Господарського суду м. Києва у зв`язку з відкриттям провадження 18.07.2018 року у справі № 914/1186/18 про банкрутство Іноземного підприємства Інвестиційна компанія Гарант-Капітал , а оскаржуване рішення стало однією з підстав для порушення справи про банкрутство за заявою позивача ТОВ Домофони України .

Постановою Господарського суду Львівської області від 16.01.2019 року у справі № 914/1186/18 Іноземне підприємство Інвестиційна компанія Гарант-Капітал визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що позивачем порушено порядок подання доказів, з огляду на те, що такі докази не могли братися судом до уваги . Зокрема скаржник стверджує, що судом першої інстанції не досліджено договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ 03/12/12/2- ВЕК від 03.12.2012 року на предмет його недійсності (фіктивності).

Разом з тим, апелянт вважає, що обов`язок відповідача зі сплати грошових коштів за договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ 03/12/12/2-ВЕК від 03.12.2012 року не підтверджено оскаржуваним рішенням.

Окрім того, апелянт вказує, що при ухвалені оскаржуваного рішення судом не досліджено питання наявності або відсутності у посадової особи-підписанта відповідача договору купівлі-продажу необхідного обсягу повноважень.

Наступним доводом в апеляційній скарзі апелянт вказує, що судом не встановлено обставин щодо сплати ТОВ ВКФ Інвестгруп грошових коштів на виконання договору відступлення права вимоги (цесії) №1/14-ВПВ від 22.09.2014 року.

В апеляційній скарзі апелянт вказує, що судом не досліджено наявність або відсутність у посадової особи позивача належного обсягу повноважень на видачу простого векселя серії АА №2735222 та змісту вказаного векселя не було залучено до участі у справі попередніх кредиторів відповідача за договором купівлі-продажу.

Відтак, скаржник просить суд скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2019 вказану справу було розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді - доповідача) Бойко С.М., суддів Бонк Т.Б. та Матущаку О.І.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.07.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс від 08.07.2019 на рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.2018 у справі № 914/2421/17.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.10.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс задоволено. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 19.07.2019 у справі № 914/2421/17 скасовано. Справу № 914/2421/17 направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі.

З урахуванням наведеного вище, ухвалою суду апеляційної інстанції від 27.11.2019 року у даній справі (головуючого судді (судді - доповідача) Бойко С.М., суддів Бонк Т.Б. та Матущаку О.І.) Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс від 08.07.2019 поновлено строк на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.2018 у справі № 914/2421/17, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс від 08.07.2019, на рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.2018 у справі № 914/2421/17 та зупинено дію рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.2018 в справі № 914/2421/17.

З підстав зазначених в ухвалі суду апеляційної інстанції від 14.01.2020 року, заяви головуючого судді Бойко С.М., суддів Бонк Т.Б., Матущака О.І. про самовідвід задоволено та передано апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс від 08.07.2019 на рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.2018 у справі №914/2421/17 для здійснення повторного автоматизованого розподілу для заміни головуючого судді Бойко С.М., суддів Бонк Т.Б., Матущака О.І. у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату суду за № 5 від 15.01.2020 року призначено проведення автоматизованої заміни складу колегії суддів у справі № 914/2421/17. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2020 року дану справу розподілено до розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Данко Л.С., суддів Мирутенка О.Л. та Скрипчук О.С.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 в складі колегії суддів: Данко Л.С. - головуючий суддя та судді Мирутенко О.Л., Скрипчук О.С. розгляд справи № 914/2421/17 призначено до розгляду на 10.03.2020.

В судове засідання 10.03.2020 року, яке відбулось в режимі відеоконференції, представник апелянта прибув, надав усні пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, доводи апеляційної скарги підтримав. Представником апелянта усно зазначено, що оскаржуваним рішенням, порушено права та інтереси скаржника, оскільки апелянт є кредитором відповідача у справі про банкрутство № 914/1186/18 та позбавлений права звернути стягнення на заставлене майно Іноземного підприємства Інвестиційна компанія Гарант-Капітал у справі № 910/5755/16 Господарського суду м. Києва у зв`язку з відкриттям провадження 18.07.2018 року у справі № 914/1186/18 про банкрутство Іноземного підприємства Інвестиційна компанія Гарант-Капітал , а оскаржуване рішення стало однією з підстав для порушення справи про банкрутство за заявою позивача ТОВ Домофони України , що постановою Господарського суду Львівської області від 16.01.2019 року у справі № 914/1186/18 Іноземне підприємство Інвестиційна компанія Гарант-Капітал визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, не зважаючи на те, що позивач був повідомлений під розписку 02.03.2020 року за трек-номером 7901010850323 про день, час та місце розгляду справи.

Від відповідача представник прибув, проти апеляційної скарги заперечив з підстав зазначених у відзиві на апеляційну скаргу, усно заявив клопотання про закриття апеляційного провадження відповідно до ст. 264 ГПК України, оскільки оскаржуване рішення не зачіпає прав та інтереси апелянта.

Судова колегія, з урахуванням наведених вище обставин, обговоривши доводи апеляційної скарги, здійснивши аналіз наявних у справі письмових доказів, заслухавши пояснення представника апелянта та відповідача, прийшла до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду даної справи, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання представника позивача за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Підстави визначені у частині 2 ст. 202 ГПК України, які слугують підставою для відкладення розгляду справи, у нашому випадку, відсутні, так як позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи, про що свідчить розписка сторін.

Відповідно до частини 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс на рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.2018 у справі № 914/2421/17 слід закрити, виходячи з наступного.

Приписами ч.1 ст.254 ГПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

В даному випадку, колегія суддів звертає увагу на те, що на відміну від оскарження судового рішення сторонами у справі, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції повинен з`ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, першочергово необхідно з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника ТзОВ Фінансова компанія Поліс та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Слід зазначити, що провадження у справі було відкрито 27.11.2017 року, за правилами встановленими редакцією ГПК України, що діяла до 14.12.2017 року. У відповідності до вимог редакції ГПК України, який набрав чинності з 15.12.2017 року розгляд справи ухвалою від 23.01.2018 року було продовжено за правилами встановленими відповідною редакцією.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором від 22 вересня 2014 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю ПРЕДІУМ ФОРЕСТ , ТОВ ВКФ Інвестгруп та Іноземним підприємством Інвестиційна компанія Гарант-Капітал про відступлення права вимоги (цесії) №1/14-ВПВ, згідно з умовами якого ТОВ ВКФ Інвестгруп придбало право вимоги та стало Новим кредитором ІП ІК Гарант-Капітал , та договором від 16 листопада 2017 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Інвестгруп , ТОВ Домофони України та Іноземним підприємством Інвестиційна компанія Гарант-Капітал про відступлення права вимоги (цесії), згідно з умовами якого ТОВ Домофони України придбало право вимоги та стало Новим кредитором Іноземного підприємства Інвестиційна компанія Гарант-Капітал .

У відповідності до вимог ст. 204 ЦК України Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним . Жодний із договорів, які були підставою для задоволення позовних вимог, не були не правомірними та не були визнані судами недійсними,а отже у суду не було підстав для проведення дослідження щодо недійсності (фіктивності) укладених сторонами правочинів.

Разом з тим, судом встановлено, що 03 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ПРЕДІУМ ФОРЕСТ (надалі Продавець) та Підприємством GBM-Україна , заснованому на власності австрійської фірми GBM HANDELS-UND VERTRETUNGS GMBH (правонаступником якого є Іноземне підприємство Інвестиційна компанія Гарант-Капітал ) (надалі Покупець або Відповідач), було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ 03/12/12/2-ВЕК (надалі Договір). Відповідно з умовами вказаного договору Продавець продав, а Покупець купив та повинен оплати цінні папери визначені п.1.1. зазначеного договору. Пунктом 2.1. договору була визначена загальна договірна вартість в сумі 6 331 500 гривень 00 коп., а пунктом 2.2. договору кінцевий строк оплати - 29 березня 2013 року. Оплата Покупцем була проведена частково в загальній сумі 5 409 694 гривні 00 коп., що підтверджується актом прийому-передачі векселя від 25.09.2014 року та банківською випискою від 12.03.2013 року, які були оглянуті судом першої інстанції.

В подальшому 22 вересня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ПРЕДІУМ ФОРЕСТ , ТОВ ВКФ Інвестгруп та Іноземним підприємством Інвестиційна компанія Гарант-Капітал було укладено договір відступлення права вимоги (цесії) №1/14-ВПВ, згідно з умовами якого ТОВ ВКФ Інвестгруп придбало право вимоги та стало Новим кредитором ІП ГК Гарант- Капітал . 29.09.2014 року за придбане право вимоги на користь ТОВ ПРЕДІУМ ФОРЕСТ Новим кредитором були перераховані грошові кошти в сумі 921 806 гривень 00'коп. У відповідності до умов укладеного договору відступлення права вимоги №1/14-ВПВ від 22.09.2014 року ІП ІК Гарант-Капітал прийняло на себе зобов`язання сплати суму заборгованості в розмірі 921 806 гривень 00 коп. в строк до 31.12.2014 року. Всі документи було досліджено судом першої інстанції в судових засіданнях.

Таким чином доводи апелянта в частині обов`язку відповідача зі сплати грошових коштів за договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ 03/12/12/2-ВЕК від 03.12.2012 року не підтверджено, а є лише припущеннями та не відповідають дійсним обставинам справи.

Наступним доводом в апеляційній скарзі апелянт вказує, що при ухвалені оскаржуваного рішення судом не досліджено питання наявності або відсутності у посадової особи-підписанта відповідача договору купівлі-продажу необхідного обсягу повноважень, в тій частині слід зазначити, що у відповідності до вимог ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, в даному випадку сторонами правочинів взагалі не ставилось питання, щодо правомірності укладених договорів та у суду не було обов`язку досліджувати дане питання.

Щодо тверджень апелянта, що судом першої інстанції до участі у справі не було залучено попередніх кредиторів відповідача за договором купівлі-продажу, судова колегія вваж є надуманим та безпідставним, оскільки предметом даного спору є стягнення заборгованості за договором від 22 вересня 2014 року, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю ПРЕДІУМ ФОРЕСТ , ТОВ ВКФ Інвестгруп та Іноземним підприємством Інвестиційна компанія Гарант- Капітал , про відступлення права вимоги (цесії) №1/14-ВПВ, згідно з умовами якого ТОВ ВКФ Інвестгруп придбало право вимоги та стало Новим кредитором ІП ІК Гарант-Капітал , яке в подальшому було придбано ТОВ Домофони України .

Відповідно до вимог ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. На виконання вимог Цивільного кодексу України на підтвердження вимог первісного кредитора, новому кредитору було передано документи, які засвідчують права, що передані.

Статтею 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.1.2 ст.50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Отже, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі жодним чином не могло вплинути на права або обов`язки ані ТОВ Предіум Форест , ані ТОВ ВКФ Інвестгруп , тому суд правомірно не залучав зазначених осіб до участі у справі.

З урахуванням наведеного, судом апеляційної інстанції встановлено, що ні описова, ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.2018 у справі № 914/2421/17 не містять жодних суджень чи висновків суду саме про права та обов`язки скаржника - ТзОВ Фінансова компанія Поліс .

Покликання скаржника на те, що судом першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, порушено права та інтереси скаржника, оскільки апелянт є кредитором відповідача у справі про банкрутство № 914/1186/18 та позбавлений права звернути стягнення на заставлене майно Іноземного підприємства Інвестиційна компанія Гарант-Капітал у справі № 910/5755/16 Господарського суду м. Києва у зв`язку з відкриттям провадження 18.07.2018 року у справі № 914/1186/18 про банкрутство Іноземного підприємства Інвестиційна компанія Гарант-Капітал , а оскаржуване рішення стало однією з підстав для порушення справи про банкрутство за заявою позивача ТОВ Домофони України , є надуманим, оскільки, колегія суддів вважає, що дані твердження не є тими критеріями, які би підтверджували наявність правового зв`язку між апелянтом та сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням станом на момент винесення оскаржуваного рішення суду.

Оскаржуваним рішенням не вирішувались питання про права, інтереси та (або) обов`язки ТзОВ Фінансова компанія Поліс , а здійснювалось дослідження наявності факту порушення прав і охоронюваних законом інтересів сторін у справі.

Тобто, скаржником при зверненні з апеляційною скаргою, не було доведено, що суд ухвалив рішення про його права, інтереси та (або) обов`язки.

При розгляді даної справи, апеляційний господарський суд керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 р. у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Згідно п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для закриття апеляційного провадження у даній справі за апеляційною скаргою ТзОВ Фінансова компанія Поліс поданої на рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.2018 у справі № 914/2421/17, оскільки таким судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки вказаного товариства не вирішувалися та оскаржуваним рішення інтереси скаржника не порушено.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись, ст.ст. 234, 235, 264, 281 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

У Х В А Л И В :

1. Апеляційне провадження по перегляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс на рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.2018 у справі № 914/2421/17 слід закрити.

2. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки передбаченні ст.288 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Л.С.Данко

Суддя О.Л.Мирутенко

Суддя О.С.Скрипчук