Постанова

від 16.03.2020 по справі 910/12514/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2020 р. Справа№ 910/12514/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Токарева А.Г.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "ЗАХІДТРАНС" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 (повний текст підписано 22.10.2019)

у справі № 910/12514/19 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Малого приватного підприємства "ЗАХІДТРАНС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛС Україна"

про стягнення 66149,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 Мале приватне підприємство "ЗАХІДТРАНС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛС Україна" про стягнення 66 149,70 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № UA611 про надання транспортних послуг при перевезенні вантажів в міжнародному автомобільному сполученні від 01.04.2013.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі №910/12514/19 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛС УКРАЇНА" на користь Малого приватного підприємства "ЗАХІДТРАНС" 66149,70 грн. заборгованості та 1921,00 грн. судового збору.

Рішення мотивовано доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

В мотивувальній частині рішення суд дійшов висновку про відмову у стягненні з відповідача 6500,00 грн. витрат на правову допомогу, з огляду на ненадання позивачем доказів понесених ним витрат у вигляді видаткових касових ордерів або платіжних доручень про передачу коштів адвокату Лоза В.М.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням в частині відмови у стягненні витрат на правову допомогу, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення змінити, стягнути 6500, 00 грн. витрат на правову допомогу в суді першої інстанції та 2500, 00 грн. витрат на правову допомогу під час апеляційного оскарження рішення суду.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом ст.ст. 123, 126 ГПК України, ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , неправильним застосуванням Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, невірним застосуванням правової позиції, яка міститься в постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18.

Посилається на практику судів про стягнення витрат на правову допомогу, відповідно до якої належним доказом понесених витрат на правову допомогу є саме квитанція до прибуткового касового ордеру, яка приймається платником на підтвердження здійснення ним такої оплати.

Відповідно до п.п. 25, 26 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, прибутковий касовий ордер, який заповнюється постачальником послуги (адвокатом) і видатковий касовий ордер, який виписується платником є рівноцінними касовими документами. І видатковий касовий ордер, який виписується покупцем послуги і передана покупцю послуги квитанція до прибуткового касового ордера, засвідчують єдину обставину отримання постачальником (адвокатом) від платника, виданої останнім готівки.

Вказані п.п. 25, 26 та інші приписи Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні не дають можливості встановити пріоритетність одного з двох означених документів. Апелянт вважає, що і видатковий касовий ордер і квитанція до прибуткового касового ордера є рівноцінними доказами понесених позивачем витрат на правову допомогу.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача підтримує оскаржуване рішення в частині відмови у компенсації витрат на правову допомогу позивачу у повному обсязі, в той же час, зазначає, що не згоден з рішенням суду щодо задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості.

У відповіді на відзив та у поясненнях на відповідь позивача сторони обмінялись думками щодо доказів, які можуть підтверджувати понесення позивачем витрат на правову допомогу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача 04.12.2019 передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі №910/12514/19 апеляційну скаргу позивача залишено без руху з підстави пропуску строку на апеляційне оскарження та без подання клопотання про його поновлення з обґрунтуванням причин пропуску.

20.12.2019 від представника позивача надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 поновлено позивачу строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

За змістом ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що ціна позову у вказаній справі становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням обставин вказаної господарської справи, а також з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи з викликом осіб, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Позивач не згоден з рішенням суду в частині відмови у стягненні з відповідача 6500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно частин 1, 4 статті 129 ГПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 1-4 ст. 126 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено наступне.

25.08.2019 між позивачем (довіритель) та адвокатом Лоза В.М. (повірений) укладено договір про правову допомогу.

Відповідно до п. 1.1 договору за цим договором повірений зобов`язується від імені і за рахунок довірителя здійснити наступні дії:

1. Надати правову допомогу у спорі, що виник із ТОВ Телс Україна . З цією метою, здійснити вивчення та огляд доказів за їх місцезнаходженням (5 год.).

2. Провести заходи досудового врегулювання спору, шляхом проведення переговорів на предмет безспірного повернення боргу (1 год.).

3. Підготувати пакет документів, необхідний для звернення до суду, підготувати позовну заяву (8 год.).

4. Вчинити інші дії необхідні для розгляду справи та її повного юридичного супроводу (6 год.).

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п. 2.1 договору за здійснення дій, що визначені у п. 1.1 цього договору, довіритель сплачує повіреному винагороду в розмірі 6500, 00 грн.

Розрахунок здійснюється в наступному порядку: кошти у вказаній в п. 2.2 сумі сплачуються повіреному в момент передачі довірителю підготовленої позовної заяви, готівкою (п.2.2 договору).

Обґрунтовуючи вимоги про відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката, позивачем також надано до матеріалів справи: копію акту приймання-передачі наданих послуг від 03.09.2019, копію квитанції до прибуткового касового ордера №02-09 від 03.09.2019, копію довіреності та свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю на ім`я Лози В.М..

Зазначені в акті приймання-передачі послуги з надання правової допомоги у спорі, що виник із ТОВ Телс Україна та здійснення з цією метою вивчення та огляд доказів за їх місцезнаходженням (5 год.) та проведення заходів досудового врегулювання спору, шляхом проведення переговорів на предмет безспірного повернення боргу (1 год.), вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу (6 год.) є недоведеними та не підлягають відшкодуванню позивачу.

Послуги щодо підготовки пакету документів, необхідного для звернення до суду та підготовки позовної заяви (витрачений час 8 год.) підлягають частковому відшкодуванню з огляду на наступне.

Враховуючи розмір позовної заяви (2,5 арк.) та її нормативне обґрунтування, враховуючи нескладність справи, колегія суддів вважає, що правнича допомога в цій частині підлягає відшкодуванню позивачу в розмірі 2000, 00 грн.

Підготовка пакету документів, необхідного для звернення до суду не входить до переліку витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, передбачених приписами ст. 126 ГПК України, та не підлягає відшкодуванню з відповідача.

Відповідно до частини 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Помилковими є висновки місцевого господарського суду, що витрати позивача мають бути підтверджені видатковим касовим ордером з підписами керівника та головного бухгалтера, або у випадку безготівкового розрахунку - платіжним дорученням.

Відповідно до п.п. 25, 26 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, прибутковий касовий ордер, який заповнюється постачальником послуги (адвокатом) і видатковий касовий ордер, який виписується платником є рівноцінними касовими документами. І видатковий касовий ордер, який виписується покупцем послуги і передана покупцю послуги квитанція до прибуткового касового ордера, засвідчують єдину обставину отримання постачальником (адвокатом) від платника, виданої останнім готівки.

Апелянт вказує, що п.п. 25, 26 та інші приписи Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні не дають можливості встановити пріоритетність одного з двох означених документів.

Колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що видатковий касовий ордер і квитанція до прибуткового касового ордера є рівноцінними доказами понесених позивачем витрат на правову допомогу.

Заперечення відповідача на апеляційну скаргу щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу приймаються колегією суддів до уваги та враховані під час визначення розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача.

Доводи відповідача про відсутність підстав для стягнення основної суми заборгованості колегією суддів не розглядаються, оскільки відповідачем апеляційна скарга на спірне рішення суду першої інстанції не подавалась.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що було частково зроблено скаржником.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на наявні у справі належні та допустимі докази понесення позивачем витрат на правову допомогу в суді першої інстанції, надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам щодо стягнення витрат на правову допомогу, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у стягненні всієї суми витрат на правову допомогу, отже оскаржуване рішення необхідно змінити, виклавши його мотивувальну та резолютивну частину в редакції цієї постанови.

В апеляційній скарзі позивач просить стягнути з відповідача 2500,00 грн. витрат на правову допомогу під час апеляційного оскарження рішення суду.

07.11.2019 між позивачем (довіритель) та адвокатом Лоза В.М. (повірений) укладено договір №2 про правову допомогу.

Відповідно до п. 1.1 договору за цим договором повірений зобов`язується від імені і за рахунок довірителя здійснити наступні дії:

1. Надати правову допомогу у спорі, що виник із ТОВ Телс Україна з приводу стягнення витрат на правову допомогу на стадії апеляційного оскарження. З цією метою, здійснити оцінку рішення місцевого господарського суду на предмет його відповідності вимогам законодавства та судової практики (3 год.)

2. Підготувати пакет документів, необхідний для звернення до апеляційного суду, підготувати апеляційну скаргу (5 год.).

4. Вчинити інші дії необхідні для розгляду справи та її повного юридичного супроводу (3 год.).

Відповідно до п. 2.1 договору за здійснення дій, що визначені у п. 1.1 цього договору, довіритель сплачує повіреному винагороду в розмірі 2500, 00 грн.

Розрахунок здійснюється в наступному порядку: кошти у вказаній в п. 2.2 сумі сплачуються повіреному в момент передачі довірителю підготовленої апеляційної скарги, готівкою (п.2.2 договору).

На підтвердження надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції позивачем надано копію договору № 2 від 07.11.2019 про правову допомогу, довіреність від 07.11.2019 на ім`я Лози В.М., копію квитанції до прибуткового касового ордера №02-11 від 11.11.2019, копію акту приймання - передачі наданих послуг № 2 від 11.11.2019, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №507 від 16.05.2008 на ім`я Лози В.М.

Послуги адвоката щодо здійснення оцінки рішення місцевого суду (витрачений час 3 год. 10 хв.), підготовки пакету документів, необхідного для звернення до апеляційного суду та підготовки апеляційної скарги (витрачений час 5 год.) підлягають частковому відшкодуванню з огляду на наступне.

Враховуючи зміст оскаржуваного рішення, розмір апеляційної скарги (2,5 арк.) та її нормативне обґрунтування, враховуючи нескладність справи, колегія суддів вважає, що правнича допомога в цій частині підлягає відшкодуванню позивачу в розмірі 500, 00 грн.

Підготовка пакету документів, необхідного для звернення до апеляційного суду не входить до переліку витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, передбачених приписами ст. 126 ГПК України, та не підлягає відшкодуванню з відповідача.

Доказів вчинення адвокатом під час апеляційного перегляду інших дій, необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу (3 год.) матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 500, 00 грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з її частковим задоволенням на підставі ст.129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволеній частині апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "ЗАХІДТРАНС" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі №910/12514/19 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі №910/12514/19 змінити, виклавши його мотивувальну та резолютивну частину в редакції цієї постанови.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛС УКРАЇНА" (04112, м.Київ, вул. Ризька, буд. 8-А, ідентифікаційний код 35625192) на користь Малого приватного підприємства "ЗАХІДТРАНС" (82180, Львівська область, Дрогобицький район, селище міського типу Підбуж, вул. Шевченка, буд. 6, ідентифікаційний код 23954676) 66149,70 грн. заборгованості, 1921,00 грн. судового збору, 2000,00 грн. витрат на правову допомогу в суді першої інстанції.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛС УКРАЇНА" (04112, м.Київ, вул. Ризька, буд. 8-А, ідентифікаційний код 35625192) на користь Малого приватного підприємства "ЗАХІДТРАНС" (82180, Львівська область, Дрогобицький район, селище міського типу Підбуж, вул. Шевченка, буд. 6, ідентифікаційний код 23954676) 500,00 грн. витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛС УКРАЇНА" (04112, м.Київ, вул. Ризька, буд. 8-А, ідентифікаційний код 35625192) на користь Малого приватного підприємства "ЗАХІДТРАНС" (82180, Львівська область, Дрогобицький район, селище міського типу Підбуж, вул. Шевченка, буд. 6, ідентифікаційний код 23954676) 886,64 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

7. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко