Рішення

від 05.03.2020 по справі 904/4617/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2020м. ДніпроСправа № 904/4617/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панна С.П. за участю секретаря судового засідання Боговенко С.Ю.

за позовом Криничанської районної спілки споживчих товариств

до Криничанської селищної Ради

третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування

Представники:

від позивача: Тарасевич С.О.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: Божко В.В.

СУД ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Криничанська районна спілка споживчих товариств звернулася до Господарського суду з позовом до Криничанської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області про визнання протиправними дії Криничанської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області, щодо:

-припинення права постійного користування Криничанською райспоживспілкою на земельну ділянку площею 2,2937 га, що розташована на території Криничанського району Дніпропетровської області. та визнання таким, що втратив чинність Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ДП №002607 зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 2/1;

-визнання недійсним п.2, п.2.2, п. 2.3, рішення Криничанської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області від 25.06.2015 року за № 6-66/VІ, щодо припинення права постійного користування Криничанською райспоживспілкою на земельну ділянку площею 2.2937 га, визнання таким, що втратив чинність державний акт на право постійного користування землею серії П-ДП № 002607? зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 2/1 та зобов`язання оформлення в оренду або права власності земельні ділянки, які на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ДП № 002607, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2/1, знаходилися у користуванні Криничанської райспоживспілки.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на позбавлення права постійного користування земельними ділянками та вважає рішення протиправними та незаконними.

2. Процесуальні питання вирішені судом

Ухвалою суду від 16.10.2019 залишено позовну заяву без руху та зобов`язано позивача надати докази про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 30.10.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 19.11.2019 р.

19.11.2019 розгляд судового засідання відкладено до 27.11.2019 р. на 12:00 год.

Ухвалою суду від 19.11.2019 підготовче засідання відкладено на 27.11.2019.

У судовому засіданні 27.11.2020 розгляд справи відкладено на 09.12.2019.

Ухвалою суду від 27.11.2020 залучено Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 09.12.2019 справу №904/4617/19 вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання, на 08.01.2020.

Ухвалою суду від 08.01.2020 відкладено підготовче засідання на 28.01.2020.

Ухвалою суду від 28.01.2020 продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 13.02.2020.

Ухвалою суду від 13.02.2020 закрито підготовче засідання, призначено справу до розгляду по суті на 27.02.2020.

Ухвалою суду від 27.02.2020 відкладено судове засідання на 05.03.2020.

В порядку статті 240 ГПК України, у судовому засіданні 05.03.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3. Позиції інших учасників справи

19.11.2019 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, оскільки відповідач не згоден з позовними вимогами. Також відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на протязі своєї діяльності Криничанська районна спілка споживчих товариств відчужувала об`єкти нерухомості, чим змінювала площу земельної ділянка, яка видавалась їм для обслуговування будівель та Споруд, які належали на праві власності Криничанській районній спілці споживчих товариств. Даний факт підтверджується: Договором купівлі-продажу 14/100 частини будівлі магазину по АДРЕСА_1 номером 4, укладеного між Криничанською райспоживспілкою в особі голови правління Ситника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого держаним нотаріусом Криничанської державної нотаріальної контори 27 счня 2003 року, зареєстрованим в реєстрі за № 72; Договором купівлі-продажу шлакоблочної будівлі складу-магазину, укладеним між Криничанською районною спілкою споживчих товариств в особі голови правління ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , посвідченого приватним нотаріусом Криничанського районного нотаріального округу Плохою О.В. 29 серпня 2005 року, зареєстрованого в реєстрі за номером 752; Договором купівлі-продажу 49/100 частин нежйтлової будівлі по АДРЕСА_2 , укладеного між Криничанською районною спілкою споживчих товариств в особі голови правління ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , посвідченого державним нотаріусом Криничанської районної державної нотаріальної контори Овчаренко Л.О. 07 вересня 2005 року, зареєстрованим в реєстрі за номером 2389; договором купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між Криничанською районною спілкою Споживчих товариств в особі голови правління ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Криничанського районного нотаріального округу Плохою О.В. 26 жовтня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за номером 459. Крім того, як зазначає відповідач, відчужена будівля магазину по АДРЕСА_1 у державному акті значиться як ділянка №10) ОСОБА_9 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності за номером 5556176; будівля магазину Хліб по АДРЕСА_1 Руденок М.С ОСОБА_10 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

27.11.2019 позивач надав відповідь на відзив в якому заперечує позицію відповідача та зазначає, що приписи статті 141 Земельного кодексу України не передбачають такої підстави для примусового припинення права землекористування, відповідно до вищезазначеного Державного акту на право постійного користування акту землею серії П-ДП № 002607, як набуття іншою особою права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, на що посилається позивач, а відтак чинне законодавство не передбачає можливості припинення права користування земельною ділянкою в примусовому порядку за рішенням суду у зв`язку з вказаними обставинами. Дана правова позиці була викладена у постанові Вищого Господарського суду України від 14.02.2017року, справа № 923/279/16, по аналогічній справі.

27.11.2019 відповідач надав додаткові пояснення до позовної заяви в яких зазначив, що перехід права власності на нерухоме майно - є підставою припинення, у тому числі - права постійного користування земельною ділянкою посилаючись на аналогічний правовий висновок, який міститься в постанові Верховного Суду України № 6-2225цс16 від 12.10.2016. Особи, які придбали нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці, яка перебуває у постійному користуванні, відповідно до ч.5 ст.79 Земельного кодексу України формують земельні ділянки за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

10.12.2019 відповідач надав до суду заяву про застосування строків позовної давності по справі №904/4617/19, оскільки твердження Криничанської районної спілки споживчих товариств про те, що рішення Криничанської селищної ради від 25 червня 2015 року за №6-66/VІ Про припинення права постійного користування земельними ділянками юридичним особам та зобов`язання оформити в установленому законом порядку право оренди або право власності на земельні ділянки їм стало відомо лише у червня 2019 спростовується листами вих.№334/02-16/20 та вих.№338/02-16/20 надісланими на адресу Криничанської районної спілки споживчих товариств з проханням прийняти витяг і рішення №66 від 25 червня 2015 року Про припинення права постійного користування земельними ділянками юридичними особами , а також витягом з розносної книги Криничанської селищної ради . а саме: записом №203 від 10 серпня 2015, згідно якого за отримання витягу з рішення Криничанської селищної ради №66 від 25 червня 2016 року Про припинення права постійного користування земельними ділянками юридичними особами та зобов`язання оформити в установленому законом порядку право оренди або право власності на земельні ділянки поставила свій підпис працівниця (посадова особа) Криничанської районної спілки споживчих товариств Коваль О.В. Таким чином, на думку відповідача, саме із дати прийняття витягу з рішення, почав спливати термін позовної давності. Позивач пропустив без поважних причин строк звернення до суду з позовом про визнання недійсним рішення селищної ради.

09.01.2020 третя особа надала до суду пояснення по справі зазначивши, що рішення Криничанської селищної ради Дніпропетровської області Про припинення права постійного користування земельними ділянками юридичним особам та зобов`язання оформити в установленому законом порядку право оренди або право власності на земельні ділянки в частині, що стосується Криничанської районної спілки споживчих товариств, відносно Державного акту на право постійного користування землею серії П-ДП №002607 від 28.12.2001 року, до Відділу не надходило.

28.01.2020 позивач надав до суду відзив на заяву, щодо застосування строків позовної давності в якій зазначає, що відповідачем було надано до заяви про застосування строків позовної давності ксерокопію з журналу вихідної кореспонденції де напроти графи про отримання рішення селищної ради зазначено прізвище Коваль та міститься підпис, який не належить останній, оригіналу даного журналу відповідачем надано не було. Окрім того, відповідачем не зазначено, яким саме нормативним документом передбачено ведення журналу вихідної кореспонденції. Відповідачем не взято до уваги той факт, що право на отримання документації яка стосується діяльності райспоживспілки належить виключно керівнику, який і є посадовою особою, тобто особою яка наділена владно - розпорядчими або адміністративно-господарськими повноваженнями. В журналі вхідної кореспонденції Криничанської районної спілки споживчих товариств, відсутній запис про реєстрацію у 2015 році, такого вхідного документу як копія рішення Криничанської селищної ради від 25.06.2015 Про припинення права постійного користування земельними Ділянками .

12.02.2020 третьою особою подано до суду пояснення по справі (уточнені) в яких зазначено, що в ухвалі судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.06.2016 по справі №306/818/15 вказано, що законодавством не передбачено припинення права користування земельною ділянкою у разі набуття іншою особою права власності на нерухоме майно, площа земельної ділянки, під яким є лише частиною земельної ділянки первинного землекористувача, а також визнання державного акта на право постійного користування землею таким, що втратив чинність, з підстав набуття фізичними особами права власності на нерухоме майно, яке розміщене на частині земельної ділянки.

4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи

Відповідно до Рішення сесії Криничанської селищної ради від 28 січня 2001 року №198-23/ХХІІІ Криничанській районній спілці споживчих товариств було передано на праві постійного користування земельні ділянки для обслуговування будівель та споруд, що належали райспоживспілці на праві власності, загальною площею 2, 2937 га., що підтверджується Державним актом на право постійного користування серії ІІ-ДП №002607. зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2/1 .

Всього було передано 15 земельних ділянок, що розташовані на території ряду населених пунктів Криничанського району. Всі ці земельні ділянки було включено до одного державного акту на право постійного користування землею.

Рішенням Криничанської селищної ради від 25.06.2015 року №6-66/VI, було припинено право постійного користування Криничанській райспоживспілці на земельну ділянку, площею 2,2937 га, згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ДП №002607, виданого Криничанською селищного радою 28 грудня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2/1 у зв`язку зі зміною площі земельної ділянки і набуттям іншими особами права власності на будівлі та споруди.

Як було встановлено матеріалами справи, вищезазначене рішення було прийнято на сесії Криничанської селищної ради на засіданні якого не був присутній представник Криничанській райспоживспілці. Про прийняте рішення позивачу стало відомо в червні 2019, коли на лист позивача від 05.06.2019 щодо надання інформації виконкомом Криничанської селищної ради, було отримано від відповідача ксерокопію вищезазначеного рішення.

Підставою припинення права користування землею Криничанською райспоживспілкою, Криничанська селищна рада в своєму рішенні зазначила зміну площі земельної ділянки і набуття іншими особами права власності на будівлі та споруди, які розташовані на ділянці №10, ділянці №9, ділянці №3, ділянці №4, ділянці №14.

У судовому засіданні було встановлено, що набуття іншими особами права власності на будівлі та споруди Криничанської районної споживчої спілки, яке розпочалося ще у 2003 році, призвело до зміни площі земельної ділянки, на яку видавався Державний акт постійного користування. Новими власниками Споруд і будівель укладені з Криничанської селищною радою договори оренди земельних ділянок.

Відповідач стверджує, що Криничанська селищна рада неодноразово запрошувала представників райспоживспілки на комісії та сесії ради задля приведення відносин у відповідність до норм чинного законодавства, однак представники спілки ігнорували дані запрошення та про прийняте рішення про припинення права постійного користування Криничанській районній споживчій спілці було відомо ще у листопаді 2016 року, коли повторно направлявся витяг з рішення для виконання з отриманням якого позивач не згоден.

5. Норма права та мотиви, з яких виходить господарський суд

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

З огляду на обставини справи та наявний в матеріалах справи документи, між позивачем та відповідачами виникли правовідносини щодо дотримання органами місцевого самоврядування меж своїх владних повноважень щодо визначення права користування земельною ділянкою.

Згідно ст.12 Земельного кодексу України, ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільська рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельної ділянки виключно відповідно до закону та у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Пункт 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлює, що до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин. Також відповідно до пунктів а - г статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад належать розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.

Відповідно до ст.16 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ст.3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.6 Закону України Про оренду землі , орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як було з`ясовано судом у судовому засіданні, земельні ділянки з кадастровими номерами : 1222055100:04:003:0028, 1222055100:04:003:6037, 1222055100:04:003:0027, 1222055100:04:003:0029, 1222055100:04:004:0006, 122055100:04:005:6058, 1222055100:04:005:6026, 1222055100:04:005:6025, 1222055100:04:004:6082, 1222055100:04:005:6056, 1222055100:04:005:6055, 1222055100:04:005:6015, 1222055100:08:003:0021, 1222055100:04:003:6005. 1222055100:04:005:6054, 1222055100:04:005:6052, 1222055100:04:005:0033, 1222055100:04:005:0007 - мають комунальну форму власності.

Частиною 3 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою ст.134 цього Кодексу.

Приписами ч. 2 ст. 135 Земельного кодексу України встановлено, що продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу. На земельних торгах не може бути використане переважне право купівлі.

Статтею 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є ;

а)добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б)вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в)припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г)використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д)систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці ;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини;

ж)передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та с об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Згідно з висловленою у постанові від 4.06.2014 (№6-46цсІ4) правовою позицією Верховного Суду державні акти на право власності на земельні ділянки можуть визнаватися судами недійсними з метою захисту порушених прав на землю без визнання недійсним рішення органу влади, на підставі якого такий акт виданий, у випадках видання державних актів на право власності на земельні ділянки з порушенням вимог закону, всупереч рішенням чи угодам. Відповідне визнання є належним та самостійним способом поновлення порушених прав на земельну ділянку в судовому порядку.

Пунктом 1 статті 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Право постійного землекористування може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством.

З аналізу даної статті вбачається, що право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством України.

Вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою містить стаття 141 Земельного кодексу України,

За змістом ст.ст. 142, 149 Земельного кодексу України право постійного користування землею припиняється в разі добровільної відмови від права постійного користування землекористувачем та у разі вилучення для суспільних та інших потреб за рішенням органів місцевого самоврядування у разі згоди землекористувача.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-РП/2005 у справі № 1- 7/2005 визнано такими, то не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або: право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення; положення пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року №563-ХІІ з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року №449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на паво власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Як встановлено матеріалами справи, Криничанська районна спілка споживчих товариств відчужувала об`єкти своєї нерухомості, чим змінювала площу земельної ділянки, яка видавалась їм для обслуговування будівель та споруд, які належали на праві власності Криничанській районній спілці споживчих товариств. Даний факт підтверджується: Договором купівлі-продажу 14/100 частини будівлі магазину по АДРЕСА_1 номером 4, укладеного між Криничанською райспоживспілкою в особі голови правління Ситника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого держаним нотаріусом Криничанської державної нотаріальної контори 27 січня 2003 року, і зареєстрованим в реєстрі за № 72; Договором купівлі-продажу шлакоблочної будівлі складу-магазину, укладеним між Криничанською районною спілкою споживчих товариств в особі голови правління ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , посвідченого приватним нотаріусом Криничанського районного нотаріального округу Плохою О.В. 29 серпня 2005 року, зареєстрованого в реєстрі за номером 752; Договором купівлі-продажу 49/100 частин нежитлової будівлі по АДРЕСА_2 , укладеного між Криничанською районною спілкою споживчих товариств в особі голови правління ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , посвідченого державним нотаріусом Криничанської районної державної нотаріальної контори Овчаренко Л.О. 07 вересня 2005 року, зареєстрованим в реєстрі за номером 2389; договором купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між Криничанською районною спілкою споживчих товариств в особі голови правління Ситника ОСОБА_1 та посвідченого приватним нотаріусом Криничанського районного нотаріального округу Плохою О.В. 26 жовтня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за номером 459, але державний акт на право постійного користування землею не є таким що втратив чинність з підстав набуття фізичними особами права власності на нерухоме майно, яке розміщене на частині земельної ділянки.

Зазначену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 26.09.2011 у справі № 6-14цс11 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.05.2019 у справі №914/1104/18.

В ухвалі судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.06.2016 по справі №306/818/15 вказано, що законодавством не передбачено припинення права користування земельною ділянкою у разі набуття іншою особою права власності на нерухоме майно, площа земельної ділянки, під яким є лише частиною земельної ділянки первинного землекористувача, а також визнання державного акта на право постійного користування землею таким, що втратив чинність, з підстав набуття фізичними особами права власності на нерухоме майно, яке розміщене на частині земельної ділянки.

Щодо заяви Відповідача про застосування строків позовної давності суд зазначає, що в журналі вхідної кореспонденції Криничанської районної спілки споживчих товариств, відсутній запис про реєстрацію у 2015 року, такого вхідного документу як копія рішення Криничанської селищної ради від 25.06.215 Про припинення права постійного користування земельними Ділянками . Крім того, представником третьої особи зазначено, що рішення Криничанської селищної ради Дніпропетровської області Про припинення права постійного користування земельними ділянками юридичним особам та зобов`язання оформити в установленому законом порядку право оренди або право власності на земельні ділянки в частині, що стосується Криничанської районної спілки споживчих товариств, відносно Державного акту на право постійного користування землею серії П-ДП №002607 від 28.12.2001 року, до Відділу не надходило.

Відповідно до ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частина 1 ст. 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. ст. 76-79 ГПК України)

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. До господарського суду вправі звернутись кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, тобто має. значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1921,00грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Криничанської селищної Ради Криничанського району Дніпропетровської області щодо припинення права постійного користування Криничанською райспоживспілкою на земельну ділянку площею 2,2937 гектари, що розташована на території Криничанського району Дніпропетровської області та визнання таким, що втратив чинність Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ДП №002607 зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 2/1.

Визнати недійсним п.2, п.2.2, п. 2.3, рішення Криничанської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області від 25.06.2015 року за № 6-66/УІ, щодо припинення права постійного користування Криничанською райспоживспілкою на земельну ділянку площею 2.2937 гектари, визнання таким, що втратив чинність державний акт на право постійного користування землею серії П-ДП № 002607. зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 2/1 та зобов`язання оформлення в оренду або права власності земельні ділянки, які на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ДП № 002607, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2/1, знаходилися у користуванні Криничанської райспоживспілки. судовий збір в розмірі 4060,21грн.

Стягнути з Криничанської селищної Ради Криничанського району Дніпропетровської області (52300, Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Кринички, вул. Нагорна,2, код ЄДРПОУ 04338380) на користь Криничанської районної спілки споживчих товариств (52300, Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Кринички, вул. Грушевського Михайла (Радянська), 17, код ЄДРПОУ 01747126) судовий збір у розмірі 3842,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного тексту судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 15.03.2020

Суддя С.П. Панна