Ухвала

від 16.03.2020 по справі 908/1269/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 908/1269/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кушніра І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.10.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2020 (повний текст складено 31.01.2020)

за позовом Фермерського господарства Широкий лан

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

про визнання укладеною додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ:

20.02.2020 (згідно з відміткою на конверті) Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області безпосередньо до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.10.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2020 у справі № 908/1269/19.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 26.02.2020 року у справі №908/1269/19 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460 - ІХ, яким внесено зміни до законодавчих актів України.

Оскільки скаржником подано касаційну скаргу після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX, то подана касаційна скарга розглядається в порядку, що діє після набрання чинності цим Законом.

Перевіривши матеріали касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 08.02.2020).

Пунктом 1 частини 1 статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

З огляду на те, що у касаційній скарзі не зазначено жодної з передбачених абзацом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини другої статті 290 цього Кодексу.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржник має зазначити передбачену (передбачені) статтею 287 цього Кодексу підставу (підстави) подання цієї скарги.

Частиною 3 статті 169 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Оскільки порядок подання заяви про усунення недоліків саме у вигляді не зазначення передбачених вищенаведеними вимогами ГПК підстав оскарження судових рішень чинним ГПК не визначений , Суд визначає, що скаржнику необхідно направити заяву про усунення недоліків іншим учасникам справи та надати Суду докази такого направлення.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921, 00 грн.

Предметом позову у даній справі є визнання укладеною додаткової угоди.

Виходячи з приписів Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання касаційної скарги мав бути сплачений в сумі 3 842 грн. (1 921 грн. x 200%).

Проте касаційна скарга судовим збором не оплачена.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Враховуючи викладене та те, що до касаційної скарги не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, то така касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 169, 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області залишити без руху до 17.04.2020.

2. Встановити Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4 . У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Кушнір