Ухвала

від 16.03.2020 по справі 904/142/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

16.03.2020м. ДніпроСправа № 904/142/20

за позовом Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1, Дніпропетровська область, м. Дніпро в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, Дніпропетровська область, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Посейдон-7", Дніпропетровська область, м. Дніпро

про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: не з`явивися;

від прокуратури: Колесніченко В.І. посвідчення №036402 від 27.11.2015;

від відповідача: Стрижак Є.Ю. ордер №1015738 від 11.02.2020.

СУТЬ СПОРУ:

Дніпропетровська місцева прокуратура № 1 в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернулась до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Посейдон-7", в якій просить суд:

- розірвати договір оренди земельної ділянки від 29.10.2009, укладений між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Посейдон-7 , зареєстрований у ДМВ ДРФ ДП Центр ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.12.2010 за № 041010400929;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Посейдон-7 повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку № 8 уздовж Полтавського шосе у м. Дніпро, площею 0,4588 га з кадастровим номером 1210100000:01:590:0100, нормативна грошова оцінка якої складає 10 719 680,49 грн., за актом приймання - передачі.

Ухвалою суду від 13.01.2020 позовну заяву позовну заяву Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради залишено без руху. Запропоновано Дніпропетровській місцевій прокуратурі № 1 усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду поштового чеку та опису вкладення у цінний лист (оригіналів або належним чином засвідчених копій), які підтверджують факт відправлення відповідачу (на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) копії позовної заяви та доданих до неї документів; шляхом подання до суду заяви про уточнення позовних вимог із зазначення правильної адреси відповідача у строк до 27.01.2020 включно.

17.01.2020 до господарського суду від позивача надійшов лист на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2020 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою прокурор подав до суду докази направлення на адресу відповідача позовної заяви з додатками та уточнену позовну заяву.

Ухвалою суду від 20.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.02.2020.

03.02.2020 відповідач подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі та про залишення позову без розгляду.

17.02.2020 до підготовчого засідання з`явився представник прокуратури.

17.02.2020 до підготовчого засідання не з`явився представник позивача. На час розгляду справи повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) до суду не поверталось.

17.02.2020 до підготовчого засідання не з`явився представник відповідача. На час розгляду справи повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) до суду не поверталось.

Ухвалою від 17.02.2020 відкладено підготовче засідання на 16.03.2020.

16.03.2020 до підготовчого засідання з`явились предстаники прокуратури та відповідача.

16.03.2020 до підготовчого засідання не з`явився предстаник позивача. Про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином 21.02.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду).

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частиною четвертою статті 23 цього Закону встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Отже, обов`язком прокурора є обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави, а обов`язком суду - з`ясування наявності у прокурора таких підстав.

За загальнодоступною інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.08.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 у справі № 912/2385/18 за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранссервіс-груп» , відділу освіти, молоді та спорту Устинівської РДА про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90577,26 грн.

Ухвалою колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019 на підставі частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України справа передана разом із касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду. При цьому колегія суддів вказала на наявність виключної правової проблеми, вирішення якої сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто розумного балансу між приватними й публічними інтересами.

За висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 ГПК України, статтею 23 Закону України Про прокуратуру , рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:

- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;

- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.

У контексті зазначених питань колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі №924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи № 587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить різну судову практику з наведеного питання, посилаючись на постанови Верховного Суду у справах № 922/2901/17, № 927/246/18, № 925/650/18, № 923/560/18, №913/299/18, № 915/242/18, № 0440/6738/18, № 802/4083/15-а, № 924/1237/17, № 906/240/18, № 910/18770/17, № 924/1256/17, № 201/5279/16, № 372/1688/17-ц, № 448/764/17, №910/3486/18, № 441/702/19, № 441/821/19, № 626/482/19-ц, № 910/3486/18, № 924/1237/17, № 906/240/18.

Крім того, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру ), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:

- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

При цьому колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на різну судову практику щодо зазначених питань. Зокрема, на постанови Верховного Суду № 927/246/18, № 916/2914/18, № 912/2529/18, № 916/641/18, №916/2914/18, 909/63/18, № 920//284/18 № 925/226/18, у яких позов прокурора був залишений без розгляду та № 923/560/18, № 909/569/18, № 924/1256/17, у яких у позові прокурора було відмовлено.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором та ухвалою від 07.11.2019 прийняла до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За приписами п.11 ч.1 ст.229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі у цьому випадку зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

За таких обставин, з метою врахування позиції Великої Палати Верховного Суду щодо подібних правовідносин під час розгляду справи № 904/142/20, суд знаходить достатньо правових підстав для зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, 232 - 235, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Зупинити провадження у справі № 904/142/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 (провадження №12-194гс19) за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року.

2.Зобов`язати сторони повідомити Господарський суд Дніпропетровської області про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 904/142/20, на підтвердження чого подати належні докази.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 16.03.2020 та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.В. Мілєва