Рішення

від 13.03.2020 по справі 904/133/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2020м. ДніпроСправа № 904/133/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панни С.П.

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СУВОРОВА", м. Дніпро

про стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов`язання

Без участі сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтагаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СУВОРОВА" про стягнення інфляційних втрат - 3 184,00 грн., трьох відсотків річних - 3 282,54 грн. та пені - 16 755,69 грн., судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням умов договору постачання природного газу №3244/1718-ТЕ-4 від 26.09.2017 в частині своєчасного розрахунку за поставлений газ.

13.01.2020 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників за наявними в матеріалах справи документами.

23.01.2020 від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому він позовні вимоги визнає, однак просить суд зменшити розмір пені шляхом відмови позивачу у її задоволенні. В обгрунтування даного клопотання зазначає, що розрахувався з позивачем за поставлений природний газ у повному обсязі; є неприбутковою організацією та сплачує поставлений природний газ після надходження відповідних оплат від мешканців будинку; відсутні докази завдання позивачу збитків. Відповідач просив у задоволенні позовних вимог про стягнення пені відмовити, а позовні вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат задовольнити.

03.02.2020 від позивача надійшла до суду відповідь на відзив, в якій він заперечував проти задоволення клопотання відповідача про зменшення пені, вважаючи його необгрунтованим.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2017 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", яке надалі змінило найменування на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", (постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "СУВОРОВА" (споживач) укладено договір постачання природного газу №3244/1718-ТЕ-4.

За умовами п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачальник передає споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 211 тис.куб.м, у тому числі за місяцями.

Як зазначено у п. 3.7 договору, приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Згідно з п. 3.8 договору споживач зобов`язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику:

- завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи). Разом з копією акта споживач подає за підписом уповноваженої особи інформацію стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті, за категоріями (у тому числі згідно з цим договором);

- підписані споживачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Постачальник не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. (п. 3.9 договору)

Відповідно до п. 3.10 договору споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий місяць означає повне виконання постачальником своїх зобов`язань в частині постачання природного газу за цим договором у відповідному місяці.

У п. 5.2 договору зазначено, що ціна за 1000 куб. м газу на дату укладання договору становить 4942,00 грн., крім того ПДВ 20%, усього - 5930,40грн.

Положеннями п. 6.1 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 11.01.2018, передбачено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Сторони погодили, що з урахуванням п. 11.3 договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.

Згідно з п. 7.2 договору споживач зобов»язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені договором.

Пунктом 8.2 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 11.01.2018, передбачено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,36% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256.

За умовами п. 8.3 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 11.01.2018, сторони погодили, що з урахуванням п. 11.3 договору, підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, не звільняє споживача від обов»язку сплатити на користь постачальника платежі відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості за договором.

У пункті 11.3 договору сторони погодили порядок внесення змін до договору.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 до 31.03.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1 договору).

Додатковою угодою № 2 від 06.04.2018 сторони додали пункт 2.1 договору абзацом у редакції: "Постачальник передає споживачу в період з 01.04.2018 по 31.05.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 14 тис. куб.м, у тому числі по місяцях".

Крім того, цією угодою сторони виклали п. 12.1 договору в редакції: "Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 по 31.05.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення".

Додатковою угодою № 3 від 07.06.2018 сторони додали пункт 2.1 договору абзацом у редакції: "Постачальник передає споживачу в період з 01.06.2018 по 31.07.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 11 тис. куб.м, у тому числі по місяцях".

Крім того, цією угодою сторони виклали п. 12.1 договору в редакції: "Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 по 31.07.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення".

Додатковою угодою № 4 від 07.08.2018 сторони додали пункт 2.1 договору абзацом у редакції: "Постачальник передає споживачу в період з 01.08.2018 по 31.08.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 5 тис. куб.м, у тому числі по місяцях".

Крім того, цією угодою сторони виклали п. 12.1 договору в редакції: "Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 по 31.08.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення".

Додатковою угодою № 5 від 05.09.2018 сторони додали пункт 2.1 договору абзацом у редакції: "Постачальник передає споживачу в період з 01.09.2018 по 30.09.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 5 тис. куб.м, у тому числі по місяцях".

Крім того, цією угодою сторони виклали п. 12.1 договору в редакції: "Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 по 30.09.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення".

На виконання умов договору позивач у період з жовтня 2017 по травень 2018 здійснив постачання відповідачу природного газу на загальну суму 890 514,81 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу, підписаними сторонами без зауважень (а.с.40-46).

Однак, в порушення взятих на себе зобов`язань, відповідач несвоєчасно здійснив оплату отриманого від позивача природного газу.

Станом на час подання позовної заяви до суду заборгованість у відповідача відсутня.

За порушення умов договору, позивач, відповідно до п. 8.2 договору та приписів ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу: пені - 16 755,69 грн., трьох відсотків річних - 3 282,54 грн. та інфляційних втрат - 3 184,00 грн.

На час прийняття рішення у справі відповідачем доказів сплати пені, інфляційних втрат та 3% річних не надано.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з приписами частин 1 і 7 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

За ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.2 договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 16 755,69 грн. за загальний період з 26.12.2017 по 28.10.2018.

Господарський суд, перерахувавши згідно системи ЛІГА:ЗАКОН розрахунок пені, наданий позивачем, враховуючи ч.2 ст. 237 ГПК України, встановив, що він є обґрунтованим та підлягає до стягнення.

Згідно з положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3 282,54 грн. за загальний період з 26.12.2017 по 28.10.2018, а також інфляційні втрати у розмірі 3 184,00 грн. за загальний період з січня по вересень 2018.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат згідно системи ЛІГА:ЗАКОН, господарський суд встановив, що вони здійснені правильно, у зв`язку з чим підлягають до стягнення.

Відповідач заявив клопотання про зменшення розміру пені. В обгрунтування даного клопотання зазначає, що розрахувався з позивачем за поставлений природний газ у повному обсязі; є неприбутковою організацією та сплачує поставлений природний газ після надходження відповідних оплат від мешканців будинку; відсутні докази завдання позивачу збитків.

Позивач заперечував проти задоволення даного клопотання.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту наведених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема із розміром збитків кредитора, а також чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) і захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Суд наголошує, що вказане питання вирішується з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, а також те, що відповідач сплатив суму основного боргу, беручи до уваги, що окрім пені позивач нараховує 3% річних та інфляційні втрати, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених вчасно коштів відповідачем, а також те, що сплата пені у повному обсязі у даному випадку зачіпає майнові інтереси не лише відповідача, а й інші інтереси, зокрема можливість постачання теплової енергії населенню, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги неподання позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків чи додаткових витрат внаслідок допущеного відповідачем порушення, суд дійшов висновку про можливість застосування приписів ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин та вважає за необхідне зменшити суму пені, яка підлягає до стягнення з відповідача, на 30% та стягнути пеню у розмірі 11 728,98 грн. (70%).

Таке зменшення розміру пені суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

Крім того, суд зазначає, що штрафні санкції спрямовані на спонукання сторони, винної у порушенні зобов`язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засіб безпідставного збагачення.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір за розгляд справи, відповідно до ст.129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись статями 129, 233, 236-238, 240, 241, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СУВОРОВА" (49008, м. Дніпро, вул. Литовська, 1; код ЄДРПОУ 33422615) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) 11 728,98 грн. - пені, 3 282,54 грн. - трьох відсотків річних, 3 184,00 грн. - інфляційних втрат, 1 921,00 грн. - судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.03.2020

Суддя С.П. Панна