Постанова

від 30.06.2020 по справі 904/133/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2020 року м. Дніпро Справа № 904/133/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Кузнецова В.О., Мороза В.Ф.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Панна С.П.) від 13.03.2020р. (дата складання повного тексту рішення - 16.03.2020р.) у справі № 904/133/20

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суворова", м. Дніпро

про стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов`язання, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суворова" про стягнення інфляційних втрат - 3 184,00 грн., трьох відсотків річних - 3 282,54 грн. та пені - 16 755,69 грн., судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням умов договору постачання природного газу № 3244/1718-ТЕ-4 від 26.09.2017 в частині своєчасного розрахунку за поставлений газ.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2020р. у справі № 904/133/20 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суворова" (49008, м. Дніпро, вул. Литовська, 1; код ЄДРПОУ 33422615) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) 11 728,98 грн. - пені, 3 282,54 грн. - трьох відсотків річних, 3 184,00 грн. - інфляційних втрат, 1 921,00 грн. - судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2020р. у справі № 904/133/20 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 5 026,71 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

Так, в обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення не було враховано майнового стану позивача, який є незадовільним та зменшено пеню, заявлену позивачем до стягнення, за відсутності підстав для такого зменшення, встановлених ст. 233 ГК України.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2020р. поновлено Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2020 року у справі № 904/133/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи, встановлено відповідачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідач не скористався своїм правом та не подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, вірно встановлено місцевим господарським судом та не оспорюється сторонами, 26.09.2017 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", яке надалі змінило найменування на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", (постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Суворова" (споживач) укладено договір постачання природного газу № 3244/1718-ТЕ-4.

За умовами п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачальник передає споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 211 тис. куб. м., у тому числі за місяцями.

Як зазначено у п. 3.7 договору, приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Згідно з п. 3.8 договору споживач зобов`язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику:

- завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи). Разом з копією акта споживач подає за підписом уповноваженої особи інформацію стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті, за категоріями (у тому числі згідно з цим договором);

- підписані споживачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Постачальник не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою (п. 3.9 договору).

Відповідно до п. 3.10 договору, споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий місяць означає повне виконання постачальником своїх зобов`язань в частині постачання природного газу за цим договором у відповідному місяці.

У п. 5.2 договору зазначено, що ціна за 1000 куб. м газу на дату укладання договору становить 4942,00 грн., крім того ПДВ 20%, усього - 5930,40грн.

Положеннями п. 6.1 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 11.01.2018, передбачено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Сторони погодили, що з урахуванням п. 11.3 договору, укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.

Згідно з п. 7.2 договору, споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені договором.

Пунктом 8.2 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 11.01.2018, передбачено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,36% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256.

За умовами п. 8.3 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 11.01.2018, сторони погодили, що з урахуванням п. 11.3 договору, підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, не звільняє споживача від обов"язку сплатити на користь постачальника платежі відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості за договором.

У пункті 11.3 договору сторони погодили порядок внесення змін до договору.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 до 31.03.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1 договору).

Додатковою угодою № 2 від 06.04.2018 сторони додали пункт 2.1 договору абзацом у редакції: "Постачальник передає споживачу в період з 01.04.2018 по 31.05.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 14 тис. куб. м., у тому числі по місяцях".

Крім того, цією угодою сторони виклали п. 12.1 договору в редакції: "Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 по 31.05.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення".

Додатковою угодою № 3 від 07.06.2018 сторони додали пункт 2.1 договору абзацом у редакції: "Постачальник передає споживачу в період з 01.06.2018 по 31.07.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 11 тис. куб. м., у тому числі по місяцях".

Крім того, цією угодою сторони виклали п. 12.1 договору в редакції: "Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 по 31.07.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення".

Додатковою угодою № 4 від 07.08.2018 сторони додали пункт 2.1 договору абзацом у редакції: "Постачальник передає споживачу в період з 01.08.2018 по 31.08.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 5 тис. куб. м., у тому числі по місяцях".

Крім того, цією угодою сторони виклали п. 12.1 договору в редакції: "Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 по 31.08.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення".

Додатковою угодою № 5 від 05.09.2018 сторони додали пункт 2.1 договору абзацом у редакції: "Постачальник передає споживачу в період з 01.09.2018 по 30.09.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 5 тис. куб. м., у тому числі по місяцях".

Крім того, цією угодою сторони виклали п. 12.1 договору в редакції: "Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 по 30.09.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення".

На виконання умов договору позивач у період з жовтня 2017 по травень 2018 здійснив постачання відповідачу природного газу на загальну суму 890 514,81 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу, підписаними сторонами без зауважень (а.с.40-46).

В порушення взятих на себе зобов`язань, відповідач несвоєчасно здійснив оплату отриманого від позивача природного газу. Станом на час подання позовної заяви до суду заборгованість у відповідача відсутня.

За порушення умов договору, позивач, відповідно до п. 8.2 договору та приписів ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу: пеню - 16 755,69 грн., три відсотка річних - 3 282,54 грн. та інфляційні втрати - 3 184,00 грн.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з приписами частин 1 і 7 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

За ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.2 договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 16 755,69 грн. за загальний період з 26.12.2017 по 28.10.2018.

Відповідачем в суді першої інстанції заявлено клопотання про зменшення розміру пені, в обгрунтування, якого відповідач вказав про те, що розрахувався з позивачем за поставлений природний газ у повному обсязі; є неприбутковою організацією та сплачує поставлений природний газ після надходження відповідних оплат від мешканців будинку; відсутні докази завдання позивачу збитків.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вірно вказано судом першої інстанції, зі змісту наведених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема із розміром збитків кредитора, а також чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайного добровільного усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) і захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Зменшуючи суму пені, яка підлягає до стягнення з відповідача, на 30% місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач сплатив суму основного боргу, а позивач окрім пені нараховує 3% річних та інфляційні втрати, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених вчасно коштів відповідачем, а також з неподання позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків чи додаткових витрат внаслідок допущеного відповідачем порушення та того, що сплата пені у повному обсязі у даному випадку зачіпає майнові інтереси не лише відповідача, а й інші інтереси, зокрема можливість постачання теплової енергії населенню, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

При цьому, апеляційний суд враховує, що відповідач є неприбутковою організацією, яка фінаснсується за рахунок громадян - мешканців будинку, внаслідок зменшення розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані, а судом першої інстанції враховані заперечення позивача проти зменшення пені та зменшено її лише на 30%, тобто судом врахований баланс інтересів сторін, зокрема те, що таке зменшення розміру пені запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

Враховуючи усе вищевикладене, апеляційний суд вважає, що у місцевого господарського суду були наявні підстави, передбачені ч. 1 ст. 233 ГК України, для зменшення, нарахованої позивачем пені, доводи апеляційної скарги є безпідставними, а оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування, в оскаржуваній частині, рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 13.03.2020р. відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2881,50грн. слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2020р. у справі № 904/133/20 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від Дніпропетровської області від 13.03.2020р. у справі № 904/133/20 - залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги у сумі 2881,50грн. покласти на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя В.Ф. Мороз