Рішення

від 04.03.2020 по справі 916/1019/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1019/19

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши справу у судовому засіданні справу за правилами зхагального позовного провадження за позовом Одеська міська рада; (пл.Думська, 1, Одеса, Одеська область,65004) до відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПАРК 2007" (вул. Чорноморського козацтва,буд.111,Одеса,Одеська область,65003) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "АРБЕР" (вул. Ільфа і Петрова буд. 20, Одеса, Одеська область, 65104) за участтю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департамент комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артілерійська, 1) про стягнення 6115243,3 грн.;

за участю представників:

від позивача: Танасійчук Г.М.- по довіреності.

від відповідача1 : не з`явився;

від відповідача2 : не з`явився;

від третьої особи: Коваль І.В. - по довіреності.

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПАРК 2007" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ "АРБЕР", про стягнення орендної плати за договором оренди землі від 24.07.2003 за №844/64 у розмірі 6 115 243, 30 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.04.2019 у справі №916/1019/19 повернуто без розгляду позовну заяву Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПАРК 2007" (далі - ТОВ ТЕХНОПАРК 2007 ) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "АРБЕР" (далі - ТОВ ТМ АРБЕР ) про стягнення 6115243,3 грн.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2019р. ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.04.2019 року по справі №916/1019/19 - скасовано. Справу №916/1019/19 передано на розгляд до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду від 24.06.2019р. було відкрито провадження по справі №916/1019/19. Справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження на 17.07.2019р.

17.07.2019р. до Господарського суду Одеської області надійшов запит на справу від Південно-західного апеляційного господарського суду у зв`язку з надходженням до Південно-західного апеляційного господарського суду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "АРБЕР" на Постанову від 10.06.2019р. по справі № 916/1019/19 за позовом Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПАРК 2007" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ "АРБЕР" про стягнення 6 115 243, 30 грн.

Ухвалою суду від 17.07.2019р. провадження у справі зупинено.

Ухвалою Верховного Суду від 11.10.2019р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Арбер" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 у справі № 916/1019/19.

Ухвалою суду від 02.12.2020р. провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначене на "18" грудня 2019 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПАРК 2007" 18.12.2019р. надав відзив на позов в якому визнав позовні вимоги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Арбер" 18.12.2019р. надав відзив на позов в якому проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві.

Ухвалою суду від 18.12.2019р. продовжено строк підготовчого засідання до 07.02.2020р.

10.01.2020р. представник позивача надав відповідь на відзиви в якій підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 13.01.2020р. задоволено заяву Одеської міської ради та залучено до участі у справі №916/1019/19 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

22.01.2020р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПАРК 2007" надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких позовні вимоги визнав в повному обсязі.

24.01.2020р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Арбер" надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

31.01.2020р. представник позивача надав письмові пояснення в порядку ст. 168 ГПК України відповідно яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

03.02.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПАРК 2007" звернулось до суду із заявою про застосування наслідків пропуску позовної давності, в зв`язку з чим у задоволенні позову частково відмовити.

03.02.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Арбер" надало письмові доповнення до заперечення які судом залучені до справи.

05.02.2020р. позивач звернувся до суду з клопотанням про призначення колегіального розгляду справи.

Суд відмовив позивачу в задоволенні клопотання так як не вбачає, що справа №916/1019/19 є складною и повинна розглядатись у складі трьох суддів.

05.02.2020р. представником третьої особи без самостійних вимог надані письмові пояснення які прийняті та залучені до справи.

Ухвалою суду від 05.02.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

24.02.2020р. представником позивача без самостійних вимог надані письмові пояснення які прийняті та залучені до справи

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі .

Представник третьої особи без самостійних вимогпозовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явились, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою.

У судовому засіданні 04.03.2020р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

24.07.2003 року між Одеською міською радою та закритим акціонерним товариством Технопарк (нині - товариство з обмеженою відповідальністю Технопарк 2007 , далі - ТОВ Технопарк 2007 ), було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 12671 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, Суворовський район, вул. Чорноморського козацтва, 111, терміном на 25 років, для експлуатації та обслуговування адміністративно- виробничих і складських приміщень.

Вказаний договір зареєстровано у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 20.08.2003 року за № 844/64.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем за базовий податковий період, який дорівнює календарному, місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, у розмірі: за земельну ділянку, площею 12671 кв.м. - 44 475,21 грн. на рік.

При цьому, рішенням господарського суду Одеської області від 30.11.2015 року у справі № 916/4229/15 позовну заяву заступника прокурора міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради задоволено, внесено зміни до договору оренди землі від 24.07.2003 року, зареєстрованого у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 20.08.2003 р. за № 844/64, а саме:

- викладено п. 1.4. Договору у наступній редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 12671 кв.м., становить 22 316 672,04 коп. згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.11.2014 № 145/С, який складено управлінням Держземагенства у м. Одесі Одеської області ;

- викладено п. 2.2. Договору у наступній редакції: Орендна плата за земельну ділянку, загальною площею 12671 кв.м. розрахована у розмірі. 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 1 115 833. 60 грн. на рік. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій безготівковій формі .

В подальшому, ТОВ Технопарк 2007 звернулось до господарського суду Одеської області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вказаного рішення господарського суду Одеської області від 30.11.2015 року у справі № 916/4229/15.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.12.2016 року провадження у даній справі зупинено до вирішення Вищим адміністративним судом України справи № 522/11050/14-а.

Таким чином, як вважає позивач, на даний час рішення господарського суду Одеської, області від 30.11.2015 року у справі № 916/4229/15, яким внесено зміни до договору оренди землі від 24.07.2003 року, є таким, що набрало законної сили, є чинним та в судовому порядку не скасовано.

Отже, позивач вважає, шо з набранням законної сили рішенням господарського суду Одеської області від 30.11.2015 року у справі № 916/4229/15 останнє є обов`язковим до виконання.

Між тим, орендар покладені на нього зобов`язання законом та договором (з урахуванням вищевказаного судового рішення) щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою не виконує належним чином та не сплачує орендну плату, внаслідок цього департаментом комунальної власності Одеської міської ради надіслано претензії на адресу ТОВ Технопарк 2007 від 07.06.2017 року вихід. № 01-13/2474, від 28.08.2018 року вихід. № 01-13/3955, від 06.02.2019 вихід. № 01-13/486 про необхідність сплати заборгованості з урахуванням індексації, яка станом на 14.12.2017 року становить 3 837 053,85 грн. та 188 208,57 грн. - 3% річних.

Однак, ТОВ Технопарк 2007 до теперішнього часу не виконало зобов`язання та не сплатило заборгованість у розмірі, яка визначена. договором та законом.

Окремо позивач звернув та те, що з детального аналізу інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна - нежилих будівель та споруд від 16.01.2019 р. № 152739714, вбачається, що згідно зі свідоцтвом про право власності, виданим виконавчим комітетом Одеської міської ради 23.11.2007 року САВ 363544, у власності ТОВ Технопарк 2007 знаходилися нежилі будівлі та споруди, загальною _ площею 9294,40 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса,, вул. Чорноморського козацтва, будинок 111. Саме з метою експлуатації та обслуговування вказаних приміщень і було укладено договір оренди землі між Одеською міською радою та ТОВ Технопарк 2007 від 24.07.2003 року.

В подальшому, 14.12.2017 року державним реєстратором юридичного департаменту Одеської міської ради внесено запис про реєстрації права власності за товариством з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Арбер (далі - TOB ТМ Арбер ) на нежилі будівлі та споруди, загальною площею 9294,4 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, будинок 111.

Отже, з 14.12.2017 року власником майна за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, будинок 111 є TOB ТМ Абрер , а тому обов`язки по сплаті орендної плати у ТОВ Технопарк 2007 існували до дати внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про реєстрації права власності за TOB ТМ Арбер .

Як зазначає позивач, до TOB ТМ Арбер з моменту придбання вищевказаних нежилих будівель і споруд (14.12.2017 року) перейшли права та обов`язки, які передбачені договором оренди землі від 24.07.2003 рову. Однак, новий власник нерухомого майна здійснює безоплатне фактичне користування земельною ділянкою, що прямо суперечить положенням статті 206 Земельного кодексу України та статті 21 Закону України "Про оренду землі"

Департаментом комунальної власності Одеської міської ради 06.02.2019 року на адресу ТОВ Торгова мережа Арбер надіслано претензію вихід. № 01-13/487 про необхідність сплати заборгованості за договором оренди землі.

Натомість, незважаючи на вищевказану претензію департаменту комунальної власності Одеської міської ради, TOB ТМ Арбер не виконує обов`язки за договором щодо сплати орендної плати у розмірі, визначеному договором, у зв`язку із чим утворилася заявлена до стягнення сума заборгованості.

Отже, на момент подання позову у даній справі ТОВ Технопарк та ТОВ ТМ Арбер є боржниками, що прострочили виконання грошових зобов`язань, мають заборгованість, у зв`язку з чим Одеська міська рада звернулась з відповідною позовною заявою до господарського суду Одеської області про стягнення з ТОВ Технопарк за період з грудня 2015 року по - 14.12.2017 року заборгованість у розмірі 3 085 094,66 грн., 3% річних у розмірі 188208,57грн., інфляційні витрати у розмірі 751959,19грн. та про стягнення з ТОВ ТМ Арбер за період з грудня 2017 року по грудень 2018 року - 1 776 941,61 грн. заборгованості, 3% річних у розмірі 26021,99грн., інфляційні витрати у розмірі 73875,73грн., пені у розмірі 213 141,55грн..

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ч. 1 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України).

При цьому, ст.12 Цивільного Кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Судом встановлено, що 24.07.2003 року між Одеською міською радою та закритим акціонерним товариством Технопарк (нині - товариство з обмеженою відповідальністю Технопарк 2007 ,), було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 12671 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, Суворовський район, вул. Чорноморського козацтва, 111, терміном на 25 років, для експлуатації та обслуговування адміністративно- виробничих і складських приміщень.

Вказаний договір зареєстровано у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 20.08.2003 року за № 844/64.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем за базовий податковий період, який дорівнює календарному, місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, у розмірі: за земельну ділянку, площею 12671 кв.м. - 44 475,21 грн. на рік.

Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно ст.30 Закону України «Про оренду землі» , зміна умов договору проводиться у письмовій формі за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.11.2015 року у справі № 916/4229/15 позовну заяву заступника прокурора міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради задоволено, внесено зміни до договору оренди землі від 24.07.2003 року, зареєстрованого у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 20.08.2003 р. за № 844/64, а саме:

- викладено п. 1.4. Договору у наступній редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 12671 кв.м., становить 22 316 672,04 коп. згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.11.2014 № 145/С, який складено управлінням Держземагенства у м. Одесі Одеської області ;

- викладено п. 2.2. Договору у наступній редакції: Орендна плата за земельну ділянку, загальною площею 12671 кв.м. розрахована у розмірі. 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 1 115 833. 60 грн. на рік. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій безготівковій формі .

Таким чином, на даний час рішення господарського суду Одеської, області від 30.11.2015 року у справі № 916/4229/15, яким внесено зміни до договору оренди землі від 24.07.2003 року, є таким, що набрало законної сили, є чинним та в судовому порядку не скасовано.

Частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України (далі - ПІК України) встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всщ території України.

Отже, з набранням законної сили рішенням господарського суду Одеської області від 30.11.2015 року у справі № 916/4229/15 останнє є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно з п. 2.5. Договору орендар не звільняється від орендної,плати і , сплачує н незалежно від результатів його господарської діяльності.

Стаття 24 Закону України Про оренду землі визначає права та обов`язки орендодавця, зокрема: орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Пунктами 3.1.2. Договору передбачено право орендодавцявимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно зі ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Між тим, орендар покладені на нього зобов`язання законом та договором (з урахуванням вищевказаного судового рішення) щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою не виконує належним чином та не сплачує орендну плату.

14.12.2017 року державним реєстратором юридичного департаменту Одеської міської ради внесено запис про реєстрації права власності за товариством з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Арбер (далі - TOB ТМ Арбер ) на нежилі будівлі та споруди, загальною площею 9294,4 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, будинок 111.

Отже, з 14.12.2017 року власником майна за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, будинок 111 є TOB ТМ Абрер , а тому обов`язки по сплаті орендної плати у ТОВ Технопарк 2007 існували до дати внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про реєстрації права власності за TOB ТМ Арбер

Частиною першою статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частиною першою статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України).

За змістом частини третьої статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщено це майно, у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщено, згідно з частиною другою статті 120 ЗК України. Тобто особа, яка набула права власності на таке майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщено, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.

При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.

Відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, не є підставою для розірвання договору оренди із попереднім власником чи внесення змін до нього, оскільки такий договір припиняється щодо останнього в силу закону, однак діє на тих самих умовах стосовно особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розташоване на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки, зокрема, зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Таким чином, відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, не припиняє договору оренди в цілому, а має місце автоматична заміна сторони у такому зобов`язанні на підставі частини третьої статті 7 Закону України "Про оренду землі".

Відповідна правова позиція відображена у постановах КГС ВС від 16.05.2019 у справі № 922/2469/18, від 04.06.2019 у справі № 914/1925/18, від 04.07.2019 у справі № 911/2244/18

Так, як зазначає позивач у ТОВ Технопарк 2007 наявна заборгованість за період з грудня 2015 року по - 14.12.2017 року у розмірі 3 085 094,66 грн..

03.02.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПАРК 2007" звернулось до суду із заявою про застосування наслідків пропуску позовної давності

Як встановлено судом, 10.04.2019р., Одеська міська рада звернулась із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк 2007", в якій просить суд стягнути заборгованість за період з грудня 2015 року по грудень 2017 року (включно).

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Отже, позовна давність є строком для пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу). Формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини (зазначений висновок був сформований ще в Постанові Верховного суду України від 29 жовтня 2014р. у справі №6- 152цс14).

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивач, згідно календарного штемпелю звернувся до Господарського суду Одеської області 10.04.2019р., а отже з врахуванням приписів ст.257 ЦК України, задоволенню підлягають позовні вимоги заявлені до стягнення в межах трирічного строку, зокрема з 10.04.2016р.

Що стосується стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за період з 01.01.2017 до 14.12.2017р., суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, рішенням Одеської міської ради №756-VII від 29.06.2016 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси та встановлено, що нормативна грошова оцінка підлягає застосуванню з 01.01.2017. Текст зазначеного рішення опубліковано на офіційному сайті Одеської міської ради http://omr.gov.ua.

Згідно з п.34 ч.1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У відповідності до п.271.2 ст. 271 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на 01.01.2017) рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 09.01.2013 у справі „Волков проти України» зазначено, що в країнах повинен діяти принцип правової визначеності, який зобов`язує держави та їх органи здійснювати реалізацію прав та їх захист шляхом прийняття законодавства з чітким правовим визначенням спірних правовідносин та гарантує громадянам очікувати від держав та їх органів своєчасних та вичерпних дій відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з усталеною прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", від 20.05.2010 і "Тошкуце та інші проти Румунії", від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", та "Беєлер проти Італії"). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії").

Разом з цим, Європейській суд з прав людини вказував, що поняття "майно" в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод охоплює поняття "правомірні очікування", тобто законні сподівання вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу ("Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії").

Таким чином виходячи з того, що нормативна грошова оцінка землі, технічна документація щодо якої затверджена рішенням Одеської міської ради №756-VII від 29.06.2016, підлягає застосуванню з 01.01.2017, а також виходячи з вимог ч.3 ст. 24 Закону України "Про оренду землі", п.288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на 01.01.2017), якими встановлено повинність (обов`язок) позивача інформувати відповідний контролюючий орган про внесення змін до існуючих договорів оренди землі до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни, суд вважає, що орендар мав "законні очікування" на легітимність, добросовісність та "належне урядування" орендодавця у спірних правовідносинах.

Так, як свідчить проаналізоване вище законодавство, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, з огляду на що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки зумовлює перегляд розміру орендної плати.

Частиною 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності

Статтею 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

У відповідності до ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності проводиться обов`язкова нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Як вже було зазначено вище, за результатами, зокрема, нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, яка відповідно до ст. 23 Закону затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» ).

Витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.

Так, в матеріалах справи відсутній Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, будинок 111.

Отже, суд доходить до висновку, що розрахунок заборгованості по сплаті за оренду земельної ділянки за період з 01.01.2017 р. до 14.12.2017р., здіснений на підставі рішення Одеською міською радою № 41-VI Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси від 28.12.2010р., є невірним так як існує рішення Одеської міської ради №756-VII від 29.06.2016 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси та встановлено, що нормативна грошова оцінка підлягає застосуванню з 01.01.2017р.

Крім того, у суда відсутні докази внесення змін до договору оренди земельної ділянки 24.07.2003р. з урахуванням нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси яка підлягає застосуванню з 01.01.2017р.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає задовольнити позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по сплаті з орендної плати частково за період з березня 2016р. по 14.12.2017р. у розмірі 1332491,30грн.

Також, позивач просить суд стягнути з ТОВ Технопарк за період з грудня 2015 року по - 14.12.2017 року заборгованість у розмірі 3 085 094,66 грн., 3% річних у розмірі 188208,57грн., інфляційні витрати у розмірі 751959,19грн.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, що наведений у позовній заяві, враховуючи приписи законодавства, задоволення вимоги в частині стягнення заборгованості по сплаті з орендної плати частково, суд дійшов висновку, що вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат підлягають задоволенню частково: 3% річних в розмірі 95081,98грн. та інфляційні витрати в розмірі 402802,39грн.

Що стується позовних вимог стосовно стягнення з ТОВ ТМ Арбер за період з грудня 2017 року по грудень 2018 року - 1 776 941,61 грн. заборгованості по сплаті з орендної плати, суд відмовляє в її задоволенні з підстав зазначених вище, а саме, розрахунок заборгованості по сплаті за оренду земельної ділянки за період з 14 грудня 2017 року по грудень 2018 року , здіснений на підставі рішення Одеською міською радою № 41-VI Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси від 28.12.2010р., є невірним так як існує рішення Одеської міської ради №756-VII від 29.06.2016 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси та встановлено, що нормативна грошова оцінка підлягає застосуванню з 01.01.2017р.

Позовні вимоги, щодо стягнення з ТОВ ТМ Арбер за період з грудня 2017 року по грудень 2018 року 3% річних у розмірі 26021,99грн., інфляційні витрати у розмірі 73875,73грн.та пені у розмірі 213 141,55грн. є похідними вимогам про стягнення за період з грудня 2017 року по грудень 2018 року - 1 776 941,61 грн. заборгованості по сплаті з орендної плати тому також не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Одеської міської ради задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПАРК 2007" на користь Одеська міська рада заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 1 332 491,30грн., 3 % річних у розмірі 95 081,98грн., інфляційні витрати у розмірі 402 802,39грн. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПАРК 2007" пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Одеської міської ради задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПАРК 2007" (вул. Чорноморського козацтва, буд.111, Одеса, Одеська область, 65003, Код ЄДРПОУ 31892819/ на користь Одеська міська рада; (пл.Думська,1,Одеса,Одеська область,65004, код ЄДРПОУ 26597691) заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 1 332 491,30грн. (один мільйон триста тридцять дві тисячі чотириста дев`яносто одна грн. 30 коп.), 3 % річних у розмірі 95 081,98грн. ( дев`яносто п`ять тисяч вісімдесят одна грн. 98 коп.), інфляційні витрати у розмірі 402 802,39грн. (чотириста дві тисячі вісімсот дві грн. 39 коп.) та судовий збір у розмірі 27 455,64 грн. (двадцять сім тисяч чотириста п`ятдесят п`ять грн. 64 коп.).

3.В решті позовних вимог відмовити

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повний текст складено 16 березня 2020 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов