Рішення

від 16.03.2020 по справі 924/4/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2020 р. Справа № 924/4/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Державного підприємства "Славутське лісове господарство", м. Славута Хмельницької області

про стягнення 54 215,00 грн. штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

03.01.2020 року на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро до Державного підприємства "Славутське лісове господарство", м. Славута Хмельницької області про стягнення 54 215,00 грн. штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2020 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Вибодовському О.Д.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 08.02.2020 року відкрито провадження у справі №924/4/20 для її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №31 від 24.01.2020 року просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а також, у випадку відхилення судом доводів відповідача, зменшити розмір штрафу до 1000,00 грн. В обґрунтування заперечень вказує, що маса вантажу у вагоні №60048055 визначалась відповідно до даних вагонних вагів, які пройшли держповірку 24.01.2019 року та черговий огляд-перевірку ваговою бригадою №8 Південно-Західної залізниці 24.07.2019 року, в статичному режимі, з повною зупинкою та розчепленням. Окрім того, факт зважування засвідчено залізницею шляхом підпису працівниками залізниці та проставлення штампу ст. Славута-1 ПЗЗ на протоколі зважування.

Додатково зауважує, що вага вантажу - деревини, залежить від строків та умов зберігання, та за умов перебування у відкритому напіввагоні у літній період під час транспортування може втрачати до 20% вологості.

Відповідач також звертає увагу на невідповідності комерційного акту Правилам складання актів, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за №567/6855, зокрема, щодо внесення у розділ "Ґ" акту запису, передбаченого для внесення у розділ "Д", а розділі "Ґ" відсутній обов`язковий запис: у випадку виявлення пошкоджень - вказується характер пошкодження, а у разі відсутності порожнини або пошкодження зазначається Пошкодження (порожнини) не було (примітка розділу Ґ комерційного акту).

Також, у акті відсутній запис, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах.

Крім того, на думку відповідача комерційний акт суперечить пункту 10 Правил складання актів відповідно до якого, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, сортувальної платформи) і працівник станції який особисто здійснював перевірку.

Комерційний акт № 450003/161/3 від 11.07.2019р. підписали ДС Цап Д. М. , приймальник поїздів ОСОБА_2 та АРВ Плітченко І.П ..

Пунктом 10 Правил складання актів передбачено посади трьох осіб, які мають право підписувати комерційні акти та зазначено, що у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені інші працівники залізниці.

Позивач, в якості доказу своїх позовних вимог, надає наказ №8 від 03.01.2019р. згідно якої по штатному розкладу на ст. Нижньодніпровськ-Вузол відсутні такі посади, як начальник вантажного району, завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи та начальник станції призначає відповідальних осіб за підписання комерційних актів.

Позивачем не надано доказів того, що обов`язки начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, сортувальної платформи) покладено на інших осіб, приймальника поїздів Кокошинську В.М. чи на АРВ Плітченко І.П.. Фактично начальник станції власним наказом вносить зміни чи поправки до законодавчих актів та надає право підпису комерційних актів іншим особам крім тих, які передбачені законодавством.

У комерційному акті не обґрунтовано право підписання акта саме цими вказаними особами, не зазначено їх повноваження на підписання такого акта, в результаті чого акт не може вважатись таким, що складений відповідно до вказаних Правил, тому вважаємо відсутніми докази підписання комерційного акта уповноваженими на те особами.

За таких обставин, на думку відповідача комерційний акт № 450003/161/3 від 11.07.2019р., яким засвідчено невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній, є складеним з порушенням вимог, пред`явлених до його складання Правилами складання актів, а тому в даному випадку є неналежним та недопустимим доказом відповідно до норм ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України.

В частині зменшення розміру штрафу відповідно до ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України звертає увагу суду, що відповідачем зазначено у залізничній накладній вагу вантажу в сторону збільшення, що мало наслідком сплату ваги за перевезення у більшому розмірі та відсутність матеріальних збитків для позивача.

Позивач у відповіді на відзив від 24.02.2020 року вважає заперечення відповідача необґрунтованими. Вказує, що маса вантажу визначалась без участі працівників залізниці, а сам вантаж приймався лише шляхом візуального огляду, тому залізниця не могла знати про невідповідність маси вантажу. В частині можливої природної втрати маси вантажу посилається на п. 27 Правил видачі вантажів, згідно яких при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, зокрема, рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або вологому стані, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах, тобто, 1 183 кг.

Щодо зменшення штрафу посилається на постанови Верховного Суду, згідно яких штрафна санкція в даному випадку не є договірною, і випливає із положень Статуту залізниць України. тому вважає, що підстав для його зменшення немає.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

04.01.2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" та державним підприємством "Славутське лісове господарство" укладено договір про надання послуг №04/01-19/ЛЕ, за умовами якого ТОВ "Лотівка Еліт" взяло на себе зобов`язання з надання послуг, пов`язаних із зважуванням вагонів та вантажів ДП "Славутське лісове господарство". На виконання умов договору №04/01-2019/ЛЕ від 04.01.2019 року у липні 2019 року ТОВ "Лотівка Еліт" надано відповідачу послуги зі зважування залізничних вагонів на суму 9000,00 грн. (акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №844 від 31.07.2019 року).

Відповідно до протоколу зважування лісних вантажів ДП "Славутський лісгосп" від 03.07.2019 року, вага вагону №60048055 становить 59 150 кг.

Із технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки - вагонних ваг, станція Славута-1, власник ваг - ТОВ "Лотівка Еліт" стверджується, що ваги 24.07.2019 року перевірено та вони придатні до використання.

Як вбачається із накладної №34070565 від 04.07.2019 року, ДП "Славутський лісгосп" відправлено зі станції Славута-1 Південно-Західної залізниці на станцію Ароматна Придніпровської залізниці вантаж масою 59 150 кг у вагоні №60048055.

11.07.2019 року працівниками станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складено комерційний акт №450003/161/3 про те, що у накладній №34070565 від 04.07.2019 року невірно вказана маса вантажу. Зокрема, при зважуванні вагону №60048055 в статичному режимі, з повною зупинкою та розщепленням, у присутності ДС Цапа , АРВ Плітченко, приймальника поїздів Кокошинської, на справних вагонних 150-ти тонних електронно-тензометричиних вагах виявлено, що маса вантажу є меншою ваги, вказаної в документах, на 5 650 кг.

Акт підписано начальником станції Цап Д.М. , АРВ Плітченко І.П. та приймальником поїздів Кокошинською В.М.

Станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складено акт загальної форми №1328, згідно якого комісією у складі: ДС - Цап Д.М. , приймальника поїздів Кокошинською В.М. та АРВ Плітченко І.П. , проведено перевірку маси вантажу у вагоні №60048055, накладна №34070565. Фактична маса брутто вагона склала 75500 кг, тара вагона з ПД 23000 кг, маса вантажу нетто за ПД 59 150 кг. Фактична маса вантажу нетто 53500 кг, що менше документу на 5 650 кг.

Відповідно до виписки з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості від 08.05.2019р., у вагоні №60048055 виявлено різницю між вагою по документах та фактичною в сторону зменшення на 5 650 кг.

Матеріали справи містять технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки №14 на вагонні ваги (станція Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, власник ЗВВТ Дніпровська дирекція залізничних перевезень), згідно якого 29.06.2019 року проведено перевірку ваг, дата наступної перевірки - не пізніше 29.12.2019 року.

Першим заступником начальника Регіональної філії "Придніпровська залізниця" 16.08.2017 року затверджено посадову інструкцію начальника станції Нижньодніпровськ - Вузол (позакласної) Цап Д.М.

02.03.2016 року начальником станції Нижньодніпровськ - Вузол Цап Д.М. затверджено робочу інструкцію агента з розшуку вантажів та багажу Плітченко І.П. У п.п. 1, 15, 16, 18, 20 розділу 2 інструкції передбачено, що Плтіченко І.П. складає комерційні акти по виявленим випадкам несхоронних перевезень вантажу, який прибуває призначенням на станцію Нижньодніпровськ - Вузол (комісійна видача вантажу); з пункту перевантаження (перевірка стану вантажу); роз`єднання вантажів від документів, тощо; виконує зважування вагонів, що потребують перевірки ваги в статичному режимі згідно Технологічного процесу ПКО станції; за результатами перевірки складає акти загальної форми ГУ-23 на вагони, в яких виявлено наднормативну нестачу або надлишок вантажу; складає актові матеріали по застосуванню ст. 122 Статуту залізниці України та надає його в Тех. ПД, ДНМ; у разі необхідності реєструє результати зважування у журналі форми ГУ-78.

Начальник станції Нижньодніпровськ - Вузол наказом №8 від 03.01.2019 року "Про призначення відповідальних осіб, які мають право підписувати комерційні акти" призначив відповідальними особами, які мають право підпису комерційних актів замість начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, в тому числі, приймальника поїздів ОСОБА_2

Відповідачем видано довідку №29 від 23.01.2020 року про те, що підприємство знаходиться в важкому фінансовому стані.

З вищевикладеного, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із приписами статті 306 Господарського кодексу України встановлює, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (частина 5 статті 307 Господарського кодексу України).

Частиною 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно з частиною 1 статті 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року №457, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту залізниць України передбачено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

На підставі статті 5 Статуту залізниць України наказом Міністерства транспорту України 21 листопада 2000 року за №644 затверджені Правила перевезення вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Правилами перевезення вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21 листопада 2000 року за №644, а саме пунктом 1.1 розділу Правил оформлення перевізних документів передбачено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.

Статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Статтею 37 Статуту залізниць України, пунктом 5 розділу Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Згідно з пунктом 2.1. розділу Правил оформлення перевізних документів, вантажовідправник при заповненні перевізних документів вказує також масу вантажу у кілограмах.

Отже, на відправника покладається обов`язок заповнення комплекту перевізних документів, а також надається можливість до укладання договору перевезення перевірити внесені до перевізного документу відомості і при необхідності скласти новий документ.

У додатку 3 розділу Правил оформлення перевізних документів оформлення перевізних документів визначено, що п. 24 накладної заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом).

Згідно з пунктами 5, 7 Правил приймання вантажів до перевезення загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року за №442, та інших нормативно-правових актів. Маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.

Згідно додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів у графі 55 накладної представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.

Матеріалами справи стверджується, що відповідачем заповнено залізничну накладну №34070565 від 04.07.2019 року на перевезення зі станції Славута-1 Південно-Західної залізниці до станції Ароматна Придніпровської залізниці вантажу у вагоні №60048055 масою 59 150 кг. Спосіб визначення маси - на вагонних вагах.

Згідно абзацу 4 пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Абзац 5 пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення конкретизує статтю 24 Статуту залізниць наступним чином: залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Із листа №271 від 05.09.2019 року вбачається, що по станції Славута-1 Південно - Західної залізниці зважування вагону №68820760 працівниками станції та контрольне зважування не здійснювалось.

У пункті 24 Статуту залізниць передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Тоді як Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

В подальшому, на станції призначення Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці 11.07.2019 року агентом з розшуку вантажів та багажу Плітченко І.П. здійснено контрольне зважування вагону №60048055, про що внесено дані у Книгу обліку контрольних зважувань та перевірки кількості, та виявлено, що вага вантажу, яка вказана у накладній, є більшою на 5 650 кг від фактичної ваги.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Аналогічна норма міститься у статті 129 Статуту залізниць України, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць; комерційний акт складається для засвідчення, в тому числі, невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Підставою для накладення на Вантажовласника відповідальності згідно статті 122 Статуту за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

За змістом вищенаведених положень законодавцем встановлено матеріальну відповідальність вантажовідправника за пред`явлення до перевезення вантажу з неправильним зазначенням його маси у накладній та її невідповідності фактичній масі вантажу, який надійшов до станції призначення, у вигляді штрафу в розмірі п`ятикратної провізної плати за все перевезення.

Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17).

По прибуттю вантажу на станцію призначення Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці на підставі проведеного контрольного зважування складено комерційний акт від 11.07.2019 року №450003/161/3, який підписано начальником станції Цап Д.М., приймальником поїздів Кокошинською В.М. та агентом з розшуку вантажів та багажу Плітченко І.П .

Відповідно до п. 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

П. 10 Правил складання актів на виконання ст. 29 Статуту залізниць України визначено імперативно частину суб`єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів: начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також передбачено можливість участі в складенні комерційного акта одержувача вантажу, якщо він брав участь у перевірці, або інших працівників залізниці (вказана позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2018 у справі №910/3930/17 та від 18.06.2018 у справі №910/11397/17, від 23.11.2018 у справі №916/2450/17).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис.

Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акта. Вказана позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.05.2018 у справі №916/2001/17 та від 23.06.2018 у справі №916/1993/17, від 23.11.2018 у справі №916/2450/17.

Як зазначалося вище, акт №450003/161/3 від 11.07.2019 року підписано начальником станції Цап Д. М. , особою, яка здійснювала зважування - Плітченко І.П. , а також приймальником поїздів Кокошинською В.М. , яку наказом №8 від 03.01.2019 року начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол визначено відповідальною особою, яка має право підпису комерційних актів замість начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи.

Відтак, комерційний акт №450003/161/3 від 11.07.2019 року підписаний уповноваженими працівниками залізниці в порядку п. 10 Правил складання актів. Вказаним вище також спростовуються відповідні заперечення ДП "Славутське лісове господарство". Аналогічно надані ДП "Славутське лісове господарство" докази укладення із ТОВ "Лотівка Еліт" договору про надання останнім послуг зі зважування вагонів та технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки не спростовують обставин, встановлених 11.07.2019 року станцією призначення Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці під час контрольного зважування вагону №60048055. Стосовно природної втрати маси вантажу, на які посилається відповідач, суд зауважує, що із наданого наукового роз`яснення не вбачається можливість встановити втрату маси вантажу, що перевозився у вагоні №60048055, на 5650 кг по причині природного сушіння, тому вказане заперечення також не спростовує факту невірного зазначення у транспортній накладній №34070565 вантажовідправником маси вантажу.

Стаття 122 Статуту залізниць у сукупному застосуванні із статтею 32 цього Статуту покладає на Вантажовласника відповідальність за неправильно зазначену у накладній масу вантажу у формі сплати штрафу у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення згідно із статтею 118 цього Статуту.

Так, статтею 118 Статуту залізниць України передбачено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Оскільки матеріалами справи стверджується факт внесення ДП "Славутське лісове господарство" невірних відомостей у залізничну накладну №34070565 від 04.07.2019 року щодо маси вантажу, позивачем правомірно нараховано відповідачу штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, яка становить, згідно п. 31 транспортної накладної №34070565, 10 843,00 грн.

У відзиві на позов ДП "Славутське лісове господарство" просить суд зменшити розмір штрафу до 1000,00 грн. відповідно до ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Вирішуючи питання про зменшення, в тому числі за власною ініціативою, розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 частини 1 статті 83 ГПК України), господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Ця процесуальна норма застосовується судом виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невеликий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Таким чином, для зменшення розміру штрафу за Цивільним кодексом України, мають значення не лише збитки кредитора, але й інші обставини, які мають істотне значення.

Зменшення суми, яка підлягає до стягнення, жодним чином не впливає на розмір неустойки, встановлений Статутом залізниць України; виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, суд має право при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір, з урахуванням всіх конкретних обставин справи. При цьому, підстави та розмір, на який зменшується стягуваний штраф, повинні бути в рішенні суду мотивовані та обґрунтовані.

Встановлювати ж конкретний відсоток для зменшення штрафу або для його стягнення суд не може, оскільки тим самим зменшується розмір штрафу, встановлений Статутом залізниць України.

Аналогічні позиції викладено у Роз`ясненні Вищого господарського суду України від 29 травня 2002 року №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" в редакції від 29 вересня 2008 року, у листі Вищого господарського суду України від 29 листопада 2007 року №01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства", у листі Вищого господарського суду України від 21 травня 2014 року №01-06/662/2014 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про залізничні перевезення".

В даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає зі зазначених положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року №457, якими чітко визначено розмір штрафу.

При цьому, наведеними приписами законодавства не встановлено заборону суду зменшувати розмір неустойки (штрафу), який підлягає стягненню і на підставі закону, оскільки зменшуючи суму, яка підлягає стягненню, суд не змінює сам розмір неустойки, встановлений Статутом залізниць України. Відтак, заперечення позивача, викладені у відповіді на відзив, щодо неможливості зменшення штрафу, не знайшли свого підтвердження, та також не викладені у постановах ВС у справах №906/434/17 та №914/2339/17.

Враховуючи, що вага вантажу, зазначена відповідачем у накладній, є більшою від фактичної, що унеможливило спричинення будь-яких негативних наслідків для позивача, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу до двох провізних плат у відповідності до ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро до Державного підприємства "Славутське лісове господарство", м. Славута Хмельницької області про стягнення 54 215,00 грн. штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу, задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Славутське лісове господарство" (30000, Хмельницька область, м. Славута, вул. Кузовкова, буд. 1, код 00993314) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ВП 40081237) 21 686,00 грн. (двадцять одну тисячу шістсот вісімдесят шість гривень 00 коп.) - штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу та 1 921,00 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.Д.Вибодовський

Віддрук. у 4 прим.:

1 - до справи;

2, 3 - позивачу (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; 49602, м. Дніпро, вул. Д. Яворницького, буд. 108);

4 - відповідачу (30000, Хмельницька область, м. Славута, вул. Кузовкова, 1).

Виготовлено з АСДС помічник судді Т.М.Козій дата 16.03.2020р.