Рішення

від 10.03.2020 по справі 925/1567/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року Черкаси справа № 925/1567/19

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О.В.

за участю відповідача Остроушко В.В. (приймає участь у режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Іваньківської сільської ради

до Остроушка Володимира Васильовича

про стягнення 26234,51 грн,

Перший заступник керівника Уманської місцевої прокуратури звернувся у Господарський суд Черкаської області в інтересах держави в особі Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області з позовом до Остроушка Володимира Васильовича про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7123182500:01:001:0115 площею 7,3295 га, яка знаходиться в адміністративних межах Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області у межах населеного пункту згідно договору оренди водоймища від 26.06.2006 в розмірі 26234,51 грн та відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги прокурора мотивовані тим, що недоотримання плати за користування відповідачем землею суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету сільської ради та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і, як наслідок, до необхідності державного забезпечення його збалансування. Місцеві інтереси знаходяться у тісному зв`язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому. Недоотриманням орендної плати місцевим бюджетом за користування відповідачем спірною земельною ділянкою порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади села Іваньки Маньківського району, як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави у цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.01.2020 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів; одночасно надіслати прокурору та позивачам копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

20.01.2020 відповідач надіслав до суду відзив від 16.01.2020 на позовну заяву, у якому просить суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору та тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Вказує, що відповідачем були здійснені кроки, спрямовані на досудове врегулювання спору, а саме виготовлено нормативну грошову оцінку земельної ділянки та надана згода на підписання додаткової угоди. Натомість рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.12.2016 позов прокурора задоволено повністю та внесено зміни до спірного договору. Відповідач зазначає, що будь-яких інших правочинів крім договору оренди водоймища від 26.06.2006 він не підписував. А, отже, на думку відповідача, жодних боргових зобов`язань ні перед сільською радою, ні перед державою, ні перед громадою, ні перед прокуратурою відповідач не має, а отже інтереси держави не порушено. Борг є у Іваньківської сільської ради перед ним, оскільки він сплачував авансові платежі, сподіваючись на цивілізоване врегулювання умов договору та на продовження власної підприємницької діяльності. Вказує на зловживання правом позивачем та просить суд зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду орієнтовну суму судових витрат 9000,00 грн.

Відзив відповідача прийнято судом до розгляду.

30.01.2020 прокурор подав до суду відповідь від 28.01.2020 №34/2-87вих20 на відзив, у якій спростовує доводи відповідача та просить задовольнити позов у повному обсязі. Іваньківська сільська рада належним чином не відреагувала на порушення законодавства щодо вжиття заходів для стягнення заборгованості з орендної плати за використання Остроушком В.В. земельної ділянки водного фонду, що свідчить про її бездіяльність та надає право прокурору звернутись до суду з даним позовом. Вказано, що позовна заява подана із додержанням вимог статті 162 Господарського процесуального кодексу України із додаванням усіх необхідних на підтвердження позовних вимог документів, які безпосередньо стосуються предмету спору.

03.02.2020 відповідач подав до суду клопотання від 01.02.2020 про надання строку для підготовки та подання заперечення на відповідь

Задовольнивши клопотанням відповідача, суд протокольною ухвалою суду від 04.02.2020 відклав розгляд справи.

24.02.2020 відповідач надіслав до суду заперечення від 21.02.2020, у якому, у зв`язку з відсутністю господарського договору і господарських відносин між відповідачем та іншими сторонами справи спір не підляже вирішенню у порядку господарського судочинства та через відсутність предмету спору, просить суд закрити провадження у справі.

Сторони, належним чином повідомлені про дату та час судового засідання. Прокурор та позивач участь своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки учасники справи повідомлені про час та місце проведення судового засідання, суд дійшов висновку що не позбавлений права розглянути справу без участі їхніх представників.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши наявні у справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

26.06.2006 між Іваньківсько сільською радою (орендодавцем - позивач по справі), в особі сільського голови Кондратюка В.М., та фізичною особою-підприємцем Остроушком Володимиром Васильовичем (орендар - відповідач по справі) укладено договір оренди водоймища (далі - договір, а.с. 17), за умовами якого орендодавець надав в оренду орендарю водоймище, розташоване на земельній ділянці площею 7,3295 га із земель державної власності в адміністративних межах Іваньківської сільської ради терміном на 20 років.

Договір зареєстровано у районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України 29.06.2006 за №865.

Пунктом 2.1 договору визначено, що розмір орендної плати складає 200 грн за 1 га водоймища в рік, з виплатою помісячно рівними частинами.

Нормативна грошова оцінка в договорі не визначена.

Пунктом 2.3 договору визначено підстави перегляду розміру орендної плати - оренда може бути переглянута і відповідно збільшена у випадку підвищення цін, тарифів, інфляції, збільшення розмірів ставок земельного податку та в інших випадках, передбачений законодавчими актами України.

Згідно з витягом відділу Держгеокадастру у Маньківському районі Черкаської області від 31.08.2016 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 7,3295 га, яка розташована в адміністративних межах Іваньківської сільської ради Маньківського району та перебуває в оренді фізичної особи-підприємця Остроушко В.В. становить 1 628 001,35 грн (а.с. 34).

Судом також встановлено, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.12.2016 у справі №925/1218/16 за позовом керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Іваньківської сільської ради до фізичної особи-підприємця Остроушка В.В., третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відділ Держгеокадастру у Маньківському районі Черкаської області, про внесення змін до договору, позовні вимоги задоволено повністю. До договору про оренду водоймища, який укладений між Іваньківською сільською радою та Фізичною особою-підприємцем Остроушком Володимиром Васильовичем, який зареєстрований 29.06.2006 у відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України за №865 внесено такі зміни:

- доповнено договір підпунктом 2.7: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 31.08.2016 № 150/86-16 становить 1628001,35 грн. ;

- пункт 2.1 договору викладено у наступній редакції: річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки, що становить 48840,04 грн. (а.с. 18-22).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 рішення господарського суду Черкаської області від 06.12.2016 у справі №925/1218/16 залишено без змін.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05.03.2018 державним реєстратором Маньківської райдержадміністрації внесено відомості про припинення права оренди Остроушком В.В. земельної ділянки водного фонду площею 7,3295 га на підставі угоди від 19.02.2018 про дострокове розірвання договору оренди (індексний номер рішення 40057839) (а.с. 47-50).

19.12.2017 припинено державну реєстрацію підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Остроушко В.В. за його рішенням (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань а.с. 35-38).

Разом з цим, взяті на себе зобов`язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати за договором, на період його дії, відповідач у повній мірі не виконував, з травня 2017 року до березня 2018 року орендну плату вносив частково у розмірі 1210,00 грн щомісячно. У зв`язку з чим на момент звернення прокурора з позовом до суду у відповідача виникла заборгованість з орендної плати на загальну суму 26234,51 грн згідно з розрахунком сільської ради, що здійснений з урахуванням нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка визначена у договорі (згідно з внесеними за рішенням суду змінами) (а.с. 32).

04.04.2018 Іваньківська сільська рада направила відповідачу листа №401/02-42 з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати у сумі 26234,51 грн (а.с. 33).

Вимога залишилась без відповіді та задоволення.

Відповідачем систематично не сплачувалася орендна плата за земельну ділянку, чим допущено порушення економічних інтересів держави та інтересів Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області, що стало причиною звернення прокурора та позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу в місцевий бюджет.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення із землекористувача плати за користування земельною ділянкою державної форми власності. Відносини, які виникли між сторонами є відносинами з оренди земельної ділянки, які врегульовано положеннями Глави 58 Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Податкового кодексу України в частині внесення орендної плати за землю, Законом України Про оренду землі .

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу, зокрема, фізичні особи, які не є підприємцями. Винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, визначені у статті 20 цього кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З огляду на приписи частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, а також статей 4 і 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (пункт 4.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18).

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно з частиною 1 статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього кодексу.

Зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).

Судом встановлено, що надане відповідачу як фізичній особі - підприємцю водоймище, розташоване на земельній ділянці державної власності у адміністративних межах Іваньківської сільської ради, а договір оренди спрямований на здійснення відповідачем підприємницької діяльності. 19.12.2017 фізична особа-підприємець Остроушко Володимир Васильович припинив підприємницьку діяльність, але оскільки спірні правовідносини виникли щодо виконання фізичною особою-підприємцем умов господарського договору, зобов`язання за яким, з втратою статусу підприємця, у відповідача не припинилися, а залишаються за ним як фізичною особою, оскільки останній не перестає існувати; фізична особа відповідає за зобов`язаннями, які пов`язані з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Отже, суд дійшов висновку про належність спору до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з приписами статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі, серед іншого, зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

У статті 14 Податкового кодексу визначено такі поняття: землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (14.1.73); плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (14.1.147).

Частиною 2 статті 16 Закону України Про оренду землі визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України Про оренду землі ).

Згідно зі статтею 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Істотною умовою договору оренди землі є, серед інших, зазначених у статті 15 Закону Про оренду землі , орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків та порядку її внесення, підстав перегляду її розміру та відповідальності за несплату. При цьому чинне законодавство України не забороняє визначати розмір орендної плати шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки - це відповідає, зокрема, приписам частини 1 статті 15, статті 21 Закону Про оренду землі .

Щодо нормативної грошової оцінки землі, то за приписами частини 5 статті 5 Закону Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробленні показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання й охорони земель.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (пункт 274.1 статті 247 Податкового кодексу України).

Водночас зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку (стаття 30 Закону про оренду землі).

Порядок зміни та розірвання господарських договорів, визначений у статті 188 Господарського суду України. Так, згідно з вказаною нормою, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Судом встановлено, що з метою приведення у відповідність до чинного законодавства умов договору оренди водоймища, керівником Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Іваньківської сільської ради подано позов до фізичної особи-підприємця Остроушка В.В. про внесення змін до договору оренди. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.12.2016 у справі №925/1218/16 позов задоволено повністю, до договору внесено зміни в частині визначення розміру орендної плати, виходячи з 3% від розміру нормативної-грошової оцінки земельної ділянки. Рішення набрало законної сили.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Отже, не потребує доведенню той факт, що річний розмір орендної плати саме з набранням законної сили цим рішенням був змінений (збільшений).

Розмір орендної плати, яку був зобов`язаний сплачувати відповідач, змінювався протягом дії договору у зв`язку із індексацією грошової оціни землі та змінами в частині визначення відсоткової ставки нормативної грошової оцінки землі при визначенні розміру орендної плати (рішення Господарського суду Черкаської області від 06.12.2016 у справі №925/1218/16), проте відповідач в порушення своїх зобов`язань сплачував орендні платежі не у повному розмірі.

Відповідно до статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Отже, з огляду на встановлені судом обставини та наведені правові норми, суд дійшов висновку, що у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати орендної плати за оренду земельної ділянки на умовах договору. У договорі сторони встановили, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно рівними частинами до 30 числа місяця, наступного за звітним на розрахунковий рахунок Іваньківської сільської ради. За період користування земельною ділянкою з травня 2017 року до березня 2018 року відповідач у визначені у договорі строки плату вносив не повністю, його заборгованість за цей період становить 26234,51 грн.

Відповідно до статей 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Факт наявності заборгованості відповідача підтверджується поданими документами в справу. Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних належних доказів повного розрахунку з орендної плати за використання земельної ділянки, у розумінні вимог статей 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, відповідач суду не подав. Отже, вимога про стягнення з відповідача заборгованості з оплати за оренду землі у сумі 26234,51 грн є обґрунтованою, отже підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги прокурора задоволені повністю, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Остроушка Володимира Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) через Іваньківську сільську раду Маньківського району Черкаської області (вул.Ігоря Щербини, 35, с.Іваньки, Маньківський район, Черкаська область, 20132, код ЄДРПОУ 25659941) у дохід місцевого бюджету Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області на рахунок 33211815023647, код платежу 18010900 - орендна плата з фізичних осіб, МФО 899998, банк отримувача - Державна казначейська служба України

26234,51 грн заборгованості зі сплати орендної плати.

Стягнути з Остроушка Володимира Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Черкаської області (бульв.Шевченка, 286, м.Черкаси, 18015, код ЄДРПОУ 02911119, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м.Київ за кодом класифікації видатків бюджету - 2800, 1921,00 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписане 16.03.2020.

Суддя О.І.Кучеренко