Рішення

від 11.03.2020 по справі 926/41/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року Справа № 926/41/20

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Байталюка В. Д., при секретарі судового засідання Чиборак У. Г., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Сторожинецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті

до товариства з обмеженою відповідальністю Техно-Буд Сервіс

про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 12120,69 грн

представники сторін:

від позивача - Грень І. Я., довіреність від 24.12.2019;

від відповідача - Антіпова Ю. С., довіреність від 03.02.2020;

у судовому засіданні приймав участь прокурор Балук О. М.

В С Т А Н О В И В :

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень проти позову.

1.1. Керівник Сторожинецької місцевої прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ, до товариства з обмеженою відповідальністю Техно-Буд Сервіс , с. Чагор Глибоцького району Чернівецької області, про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 12120,69 грн, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України на день проведення розрахунку еквівалентно 376,38 євро.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовуються тим, що 11.10.2018 посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN, моделі TGX 18.440, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 за результатами якого складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0011002 від 11.10.2018 та встановлено перевезення водієм транспортного засобу ОСОБА_1 вантажу фактичною масою 41,45 тон при нормативно допустимій 40 тон. Відповідно до видаткової накладної № 66254 від 11.10.2018 власником транспортного засобу та перевізником вантажу є відповідач. На підставі вищевказаних документів відповідачу нарахована плата в сумі 376,38 євро, що згідно курсу НБУ на день проведення розрахунку 11.10.2018 становить 12120,69 грн.

1.2. Позивач у відповіді на відзив вимоги прокурора підтримує у повному обсязі, надавши детальний розрахунок суми позову.

1.3. Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи у відзиві на позов, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу MAN, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу напівпричепа-цементовоза, накладної № 66254 від 11.10.2018 та шляхового листа від 11.10.2018 загальна вага автомобіля та вантажу становить 40,13 т, що підпадає під допустимі 2 % передбачені Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879).

2. Короткий зміст ухвал суду.

Ухвалою суду від 13.01.2020, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті на 05.02.2020, зобов`язано відповідача надати суду письмовий відзив на позов та повідомлено сторін про дату, час та місце розгляду справи.

Ухвалою суду від 05.02.2020, у зв`язку з неявкою представника позивача та відсутністю відзиву на позов відкладено судове засідання на 24.02.2020.

Ухвалою суду від 24.02.2020, у зв`язку з неявкою представника позивача та необхідністю надання часу прокурору та позивачу на подання відповідей на відзив, розгляд справи відкладено на 11.03.2020.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

3.1. Посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області 11.10.2018 на підставі направлення на рейдову перевірку № 006005 від 10.10.2018 та щотижневого графіку проведення рейдових перевірок у період з 08.10.2018 по 14.10.2018, на автодорозі Н-10 в с. Павлівка Івано-Франківської області проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки MAN , модель TGX 18.440, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та напівпричепа-цементовоза марки DOGAN , модель DTS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який здійснював перевезення вантажу по маршруту с. Ямниця Івано-Франківської області - с. Чагор Чернівецької області протяжністю 153 км, та виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, про що складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0011002 від 11.10.2018, акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 100894 від 11.10.2018, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0006881 від 11.10.2018, видано чек зважування № 552 від 11.10.2018.

3.2. Власником транспортного засобу марки MAN , модель TGX 18.440, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та напівпричепа-цементовоза марки DOGAN , модель DTS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 є відповідач, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу та не заперечується представником відповідача.

3.3. У шляховому листі № 101 від 11.10.2018 та видатковій накладній № 66254 від 11.10.2018 вказано, що автомобіль MAN , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом-цементовозом, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 прямував з пункту навантаження ПАТ Івано-Франківськцемент , до пункту розвантаження - м. Чернівці, найменування вантажу: портландцемент ПЦ ІІ/А-Ш-500Р-Н насипом, маса брутто 25,0 т.

3.4. За результатами зважування автомобіля та габаритно-вагового контролю, яке здійснювалось засобами вимірювальної техніки (прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-AS2-PW1A, виробник: ESIT ELEKTRONIK SISTEMLER IMALAT ve TICARET LTD.STI, Туреччина), посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області зафіксовано повну масу транспортного засобу 41,45 тони, з фактичним навантаженням: на першу вісь - 7,25 т при нормативно допустимій 11 т, на другу вісь - 14,65 т при нормативно допустимій - 11 т, на третю вісь - 19,55 т при нормативно допустимій - 22 т, що є порушенням пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме: за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує зокрема, фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиничну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиничну задню вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т).

3.5. Сертифікат перевірки типу серії СТ № 000438 від 27.11.2017; сертифікат відповідності законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 4.000048 від 06.12.2017; декларація про відповідність № 4 від 06.12.2017.

3.6. Відповідно до розрахунку плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 168 від 11.10.2018 із зазначенням перевищення параметрів від нормативу у 3,63 % та 33,18 % нараховано плату за проїзд у розмірі 376,38 євро, що за перерахунком згідно офіційного курсу валют євро до гривні Національного банку України станом на 11.10.2018 еквівалентно 12120,69 грн.

3.7. 17.10.2018 управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області скеровувало відповідачу лист № 26/4810-18, в якому просило внести плату за проїзд, яка нарахована 11.10.2018 у сумі 376,38 євро.

Відповіді на вказаний лист матеріали справи не містять.

3.8. Станом на день подання даного позову кошти в сумі 12120,69 грн на рахунок управління казначейства в Тисменецькому районі не надходили, що і слугувало підставою для подання даного позову.

4. Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство.

4.1. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

4.2. Частиною другою статті 29 Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993 № 3353-ХІІ (далі - Закон № 3353-ХІІ) передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

4.3. Відповідно до пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку № 879.

Відповідно до пункту 31.1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

4.4. Згідно з пунктом 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

4.5. Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

4.6. Окрім цього, пунктами 26, 27 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

4.7. Як вбачається з матеріалів справи, перевищення осьового навантаження автомобіля відповідача склало понад 30 %, відтак позивачем правомірно застосовано потрійний розмір плати за проїзд.

4.8. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (пункти 15, 27 Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11 лютого 2015 року (далі - Положення)).

5. Представництво прокурором інтересів держави в суді.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з статтею 24 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон №1697-VII) право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

За частинами третьою, четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави .

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Аналіз частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох виключних випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, відзиву, прокурор, звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до товариства з обмеженою відповідальністю Техно-Буд Сервіс про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 12120,69 грн наголошував, що у даному випадку має місце нездійснення уповноваженим органом (позивачем) упродовж більш ніж 6 місяців заходів щодо стягнення вказаних коштів в судовому порядку. Зазначав, що ненадходження плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом до Державного бюджету порушує інтереси держави, яка у зв`язку з цим позбавляється можливості фінансувати в повній мірі роботи, у тому числі, пов`язані з відновленням та розвитком дорожньої інфраструктури держави, а такий стан автомобільних доріг не забезпечує повною мірою швидке, комфортне, економічне та безпечне перевезення пасажирів і вантажів, інтеграцію до європейської транспортної системи та підвищення на них рівня безпеки руху, що суттєво погіршує інтереси держави та зачіпає інтереси великого кола учасників.

У постанові від 30.01.2019 у справі № 803/3/18 Верховний Суд зазначив, що спір за позовом прокурора в інтересах держави в особі Укртрансбезпеки про стягнення плати за проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування в дохід Державного бюджету України підлягає розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов`язаний з вирішенням питання щодо стягнення коштів, які за своєю правовою природою є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

6. Висновки за наслідками розгляду справи.

6.1. При проведенні габаритно-вагового контролю, складання відповідної довідки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, здійсненні розрахунку плати за проїзд, посадові особи управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області діяли на підставі та у спосіб, встановлений чинним законодавством, а також з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим заявлені позовні вимоги є обґрунтованими.

6.2. Участь прокурора у даній справі є виправданою, не порушує справедливого балансу та є необхідною для захисту інтересів держави. Позивач, маючи відповідні правомочності для звернення до суду з цим позовом про що аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, ними не скористався, обставини справи свідчать про неналежний захист інтересів держави Укртрансбезпекою та підтверджує наявність виключного випадку відповідно до статті 131-1 Конституції України для звернення керівника Сторожинецької місцевої прокуратури з даним позовом до господарського суду.

6.3. Посилання відповідача на неналежність засобу вимірювальної техніки судом відхилено у зв`язку з наявними в матеріалах справи сертифікату перевірки типу серії СТ № 000438 від 27.11.2017, сертифікату відповідності законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 4.000048 від 06.12.2017, декларація про відповідність № 4 від 06.12.2017, що підтверджують справність та належність обладнання, яким здійснювався габаритно-ваговий контроль 11.10.2018.

6.4. Посилання відповідача на свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу MAN, напівпричепа-цементовоза, видаткову накладну № 66254 від 11.10.2018 та шляховий лист від 11.10.2018 як на підтвердження загальної ваги автомобіля та вантажу 40,13 т спростовується матеріалами справи. Зокрема, згідно пункту 9 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28.07.2016 № 255, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.08.2016 за № 1171/29301, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі, в той час, як засіб вимірювальної техніки, яким здійснювалось зважування транспортного засобу з напівпричепом та вантажу ПАТ Івано-Франківськцемент призначений для зважування в статиці. Належним підтвердженням габаритно-вагового контролю у русі є відповідне позначення режиму зважування на чеку зважування, а саме: Mod. Dynamic (динамічний режим).

6.5. Аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справах № 926/16/19 та № 917/210/19.

7. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи обґрунтованість позову, судовий збір, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь прокуратури Чернівецької області.

Керуючись статтями 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов керівника Сторожинецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до товариства з обмеженою відповідальністю Техно-Буд Сервіс про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 12120,69 грн задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Техно-Буд Сервіс (60412, Чернівецька область, Глибоцький район, с. Чагор, вул. Приміська, 1, корпус А, ідентифікаційний код 34864234) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, проспект Перемоги,14, м. Київ, ідентифікаційний код 39816845) плату за проїзд в сумі 12120,69 грн , що еквівалентно 376,38 євро , в дохід Державного бюджету України.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Техно-Буд Сервіс (60412, Чернівецька область, Глибоцький район, с. Чагор, вул. Приміська, 1, корпус А, ідентифікаційний код 34864234) на користь прокуратури Чернівецької області (58002, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. М. Кордуби, 21, ідентифікаційний код 02910120) судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення (якщо оголошено вступну та резолютивну частини рішення - з дня складання повного судового рішення).

Повне рішення складено 16.03.2020 .

Суддя В. Байталюк

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/