Постанова

від 10.07.2020 по справі 926/41/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2020 р. Справа №926/41/20

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд Сервіс» №1/03/04 від 03.04.2020

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2020 (суддя Байталюк В.Д., повний тест рішення складено 16.03.2020)

у справі №926/41/20

за позовом керівника Сторожинецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті , м.Сторожинець Чернівецької області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд Сервіс» , с.Чагор Глибоцького району Чернівецької області

про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 12 120,69 грн

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог .

Керівник Сторожинецької місцевої прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд Сервіс» про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 12 120,69 грн, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України на день проведення розрахунку еквівалентно 376,38 євро.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Державна служба України з безпеки на транспорті виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу. Законодавством не передбачено механізму стягнення Державною службою України з безпеки на транспорті та її територіальними підрозділами плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у випадку несплати у добровільному порядку, або звернення до суду з позовом про таке стягнення, а несплата коштів тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, в результаті чого порушуються інтереси держави. Отже, прокурор вважає, що у нього наявні підстави для звернення до суду з позовом, спрямованим на захист інтересів держави.

Позивач у позовній заяві посилався на те, що відповідачем надавалися послуги з внутрішніх вантажних перевезень товару з перевищенням параметрів, без оформлення документів, передбачених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" , а саме: за відсутності дозволу, який надає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням великовагових параметрів, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, про що складено акт №0011002 від 11.10.2018 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів з розрахунком плати за проїзд, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0006881 від 11.10.2018..

Також, позивач посилався на те, що визначена контролюючим органом плата за проїзд відповідачем у добровільному порядку і у встановлені чинним законодавством строки несплачена, тому набула статусу заборгованості перед бюджетом України та підлягає стягненню з відповідача.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2020 у справі №926/41/20 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнено з ТОВ «Техно-Буд Сервіс» на користь Державної служби України з безпеки на транспорті плату за проїзд у сумі 12 120,69 грн, що еквівалентно 376,38 євро, в дохід Державного бюджету України. Стягнено з ТОВ «Техно-Буд Сервіс» на користь прокуратури Чернівецької області судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що дослідивши наявні в матеріалах докази, суд дійшов висновку, що Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області, виконуючи завдання відповідно до доручення начальника Управління, є уповноваженим органом на здійснення заходів державного контролю та нагляду на автомобільному транспорті, в тому числі і габаритно-вагового контролю. Також, судом встановлено, що акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та сума плати за проїзд відповідають Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879.

Суд першої інстанції також послався на те, що законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення Укртрансбезпекою та її територіальними підрозділами плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у випадку несплати у добровільному порядку, або звернення із позовом про таке стягнення до суду, однак несплата коштів тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави, тому у прокурора наявні підстави для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави про стягнення в дохід державного бюджету України плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 12 120,69грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги .

ТОВ «Техно-Буд Сервіс» подано апеляційну скаргу №1/03/04 від 03.04.2020, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2020 у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу .

Скаржник посилається на те, що висновки, викладені у рішенні суду не відповідають обставинам справи, судом неповно досліджено докази у справі.

Зокрема, скаржник зазначає, що фактична вага транспортного засобу марки MAN, моделі TGX 18.440, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 разом з навантаженням під час виконання рейсу по маршруту с. Ямниця Івано-Франківської області - с. Чагор Чернівецької області протяжністю 153 км 11.10.2018 загальною масою 40,13т була допустимою вагою для проїзду автомобільною дорогою за маршрутом Івано-Франківськ-Чернівці з урахуванням величини похибки.

Також, скаржник зазначає, що факт перевезнення позивачем вантажу з перевищенням вагових обмежень не підтверджується належними та допустимими доказами. Позивачем не надано документів, що підтверджують повірку засобу вимірювальної техніки, тому встановити точні результати зважування транспортного засобу відповідача під час здійснення габаритно-вагового контролю не є можливим, а відтак, не є можливим і встановленняґ факту перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, наведений у позові розрахунок є неправильним.

Позивачем відзиву на позов не надано.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2020 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Галушко Н.А., судді Желік М.Б., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд Сервіс» на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2020 у справі № 926/41/20.

У відповідності до приписів ч. 10 ст. 270 ГПК України вказана апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції про стягнення 12 120,69грн, тобто з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розглядається без повідомлення учасників справи.

Згідно з ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на положення постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11 березня 2020 р. № 211, із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» №540-IX від 30.03.2020, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV- 2 і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020, яким на усій території України встановлено карантин, розгляд даної справи здійснено поза межами встановленими ст..273 ГПК України процесуального строку.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, які наведені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області 11.10.2018 на підставі направлення на рейдову перевірку № 006005 від 10.10.2018(а.с.26) та щотижневого графіку проведення рейдових перевірок у період з 08.10.2018 по 14.10.2018 (а.с.25), на автодорозі Н-10 в с. Павлівка Івано-Франківської області проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки « MAN» , модель TGX 18.440, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та напівпричепа-цементовоза марки « DOGAN» , модель DTS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який здійснював перевезення вантажу по маршруту с. Ямниця Івано-Франківської області - с. Чагор Чернівецької області протяжністю 153 км, та виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, про що складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0011002 від 11.10.2018 (а.с.15), акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 100894 від 11.10.2018 (а.с.18), довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0006881 від 11.10.2018, видано чек зважування № 552 від 11.10.2018 (а.с.17).

В ході розгляду справи встановлено, що власником транспортного засобу марки « MAN» , модель TGX 18.440, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та напівпричепа-цементовоза марки « DOGAN» , модель DTS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 є відповідач, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу(а.с.91).

У шляховому листі № 101 від 11.10.2018 та видатковій накладній № 66254 від 11.10.2018 (а.с.93-94) вказано, що автомобіль « MAN» , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом-цементовозом, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 прямував з пункту навантаження ПАТ «Івано-Франківськцемент» , до пункту розвантаження - м. Чернівці, найменування вантажу: портландцемент ПЦ ІІ/А-Ш-500Р-Н насипом, маса брутто 25,0 т.

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами зважування автомобіля та габаритно-вагового контролю, яке здійснювалось засобами вимірювальної техніки (прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-AS2-PW1A, виробник: ESIT ELEKTRONIK SISTEMLER IMALAT ve TICARET LTD.STI, Туреччина (Сертифікат перевірки типу серії «СТ» № 000438 від 27.11.2017; сертифікат відповідності законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 4.000048 від 06.12.2017; декларація про відповідність № 4 від 06.12.2017 (а.с.27-29), посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області зафіксовано повну масу транспортного засобу 41,45 тони, з фактичним навантаженням: на першу вісь - 7,25 т при нормативно допустимій 11 т, на другу вісь - 14,65 т при нормативно допустимій - 11 т, на третю вісь - 19,55 т при нормативно допустимій - 22 т, що є порушенням пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме: за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує зокрема, фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиничну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиничну задню вісь - 11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т).

Відповідно до розрахунку плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 168 від 11.10.2018 із зазначенням перевищення параметрів від нормативу у 3,63 % та 33,18 % нараховано плату за проїзд у розмірі 376,38 євро, що за перерахунком згідно офіційного курсу валют євро до гривні Національного банку України станом на 11.10.2018 еквівалентно 12 120,69 грн.

17.10.2018 управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області скеровувало відповідачу лист № 26/4810-18, в якому просило внести плату за проїзд, яка нарахована 11.10.2018 у сумі 376,38 євро. У матеріалах справи відсутня відповідь відповідача на зазначений лист.

Відповідчем кошти в сумі 12 120,69 грн на рахунок управління казначейства в Тисменецькому районі не перераховано, що стало підтавою для звернення із даним позовом до ссуду.

Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство.

За змістом статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух" , статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879.

На підставі вищезазначених документів габаритно-вагового контролю, Управлінням Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області складено Розрахунок №168 від 11.10.2018 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування про перевищення транспортним засобом нормативних вагових/габаритних параметрів до акту від 11.10.2018 №0011002, згідно з яким ТОВ «Техно-Буд Сервіс» нараховано плату за проїзд в сумі 376,38 євро.

Відповідно до абз.4 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади утворено Укртрансбезпеку, шляхом реорганізації (злиття) Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - Укртрансінспекція).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення № 103), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з п.п.15, 27 п.5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведеного вбачається, що позивач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області не є самостійною юридичною особою, а є структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Зважаючи на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах.

Частиною 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Пунктом 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі Порядок №1567), передбачено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Згідно з п.3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" (далі Порядок №879) габаритно - ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Відповідно до п.п. 4 п. 2 Порядку № 879 габаритно - ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №926/16/19 дійшла до висновку, що повноваження Укртрансбезпеки щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати.

Враховуючи, що законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення Укртрансбезпекою та її територіальними підрозділами плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у випадку несплати у добровільному порядку, або звернення до суду з позовом про стягнення, а також те, що несплата коштів тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, в результаті чого порушуються інтереси держави, у прокурора виникають всі підстави для звернення до суду з позовом, спрямованим на захист інтересів держави.

Керівник Стороженецької місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ТОВ «Техно-Буд Сервіс» про стягнення в дохід державного бюджету України плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 12 120,69грн.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор, звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до ТОВ «Техно-Буд Сервіс» про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 12120,69 грн зазначив, що у даному випадку має місце нездійснення уповноваженим органом (позивачем) упродовж більш ніж 6 місяців заходів щодо стягнення вказаних коштів в судовому порядку. Також, зазначив, що ненадходження плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом до Державного бюджету порушує інтереси держави, яка у зв`язку з цим позбавляється можливості фінансувати в повній мірі роботи, у тому числі, пов`язані з відновленням та розвитком дорожньої інфраструктури держави, а такий стан автомобільних доріг не забезпечує повною мірою швидке, комфортне, економічне та безпечне перевезення пасажирів і вантажів, інтеграцію до європейської транспортної системи та підвищення на них рівня безпеки руху, що суттєво погіршує інтереси держави та зачіпає інтереси великого кола учасників.

У постанові від 30.01.2019 у справі № 803/3/18 Верховний Суд зазначив, що спір за позовом прокурора в інтересах держави в особі Укртрансбезпеки про стягнення плати за проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування в дохід Державного бюджету України підлягає розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов`язаний з вирішенням питання щодо стягнення коштів, які за своєю правовою природою є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Отжеё участь прокурора у даній справі не порушує справедливого балансу та є необхідною для захисту інтересів держави. Позивач, маючи відповідні правомочності для звернення до суду з цим позовом, про що аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, ними не скористався, обставини справи свідчать про неналежний захист інтересів держави Укртрансбезпекою та підтверджує наявність «виключного випадку» відповідно до статті 131-1 Конституції України для звернення керівника Сторожинецької місцевої прокуратури з даним позовом до господарського суду.

Пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється:

- наявність визначених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку;

- виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 16 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті №1567, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Згідно з п.п.3 п.2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2%.

У пункті 6 Порядку № 879 вказано, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до п. 20 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затв постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Згідно з пунктом 21 Порядку № 879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2% подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Також пунктами 26, 27 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку № 879, відповідно до якого плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км проїзду; Рнв -розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км проїзду; В - відстань перевезення, км. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 м.

Пунктом 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10 - 40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 , перевізником визначено фізичну або юридичну особу - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 , перевізником визначено фізичну або юридичну особу - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

З матеріалів справи вбачається, що 11.10.2018 контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області, на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області та відповідно до направлення на перевірку проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів та пасажирів.

Як зазначалось вище та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області 11.10.2018 на підставі направлення на рейдову перевірку № 006005 від 10.10.2018(а.с.26) та щотижневого графіку проведення рейдових перевірок у період з 08.10.2018 по 14.10.2018 (а.с.25), на автодорозі Н-10 в с. Павлівка Івано-Франківської області проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки « MAN» , модель TGX 18.440, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та напівпричепа-цементовоза марки « DOGAN» , модель DTS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який здійснював перевезення вантажу по маршруту с. Ямниця Івано-Франківської області - с. Чагор Чернівецької області протяжністю 153 км, та виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, про що складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0011002 від 11.10.2018.

За результатами зважування автомобіля та габаритно-вагового контролю, яке здійснювалось засобами вимірювальної техніки (прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-AS2-PW1A, виробник: ESIT ELEKTRONIK SISTEMLER IMALAT ve TICARET LTD.STI, Туреччина посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області зафіксовано повну масу транспортного засобу 41,45 тони, з фактичним навантаженням: на першу вісь - 7,25 т при нормативно допустимій 11 т, на другу вісь - 14,65 т при нормативно допустимій - 11 т, на третю вісь - 19,55 т при нормативно допустимій - 22 т, що є порушенням пункту 22.5 Правил дорожнього руху України.

У зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області, складено Довідку № 0006881 від 11.10.2018 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та Акт № 0011002 від 11.10.2018 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Відповідно до формули, наведеної у п. 30-31 Порядку № 879, здійснено розрахунок плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу.

До матеріалів справи надано Сертифікат перевірки типу серії «СТ» № 000438 від 27.11.2017; сертифікат відповідності законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 4.000048 від 06.12.2017; декларація про відповідність № 4 від 06.12.2017.

Як вбачається з матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, перевищення осьового навантаження автомобіля відповідача склало понад 30%, відтак позивачем правомірно застосовано потрійний розмір плати за проїзд.

Учасники правовідносин у сфері господарювання несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частини перша та друга статті 216 ГК України ).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Пунктами 37, 41 Порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі № 926/16/19.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було надано жодних доказів на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, який перебуває в його користуванні.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, скаржником належними та допустимими доказами не обгрунтовано підставності заперечень, викладених в апеляційній скарзі.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що зі змісту актів, довідки та розрахунку, складених позивачем неможливо встановити будь-яких характеристик зважувального обладнання, яке було використане позивачем при проведенні габаритно-вагового контролю, не береться судом до уваги, оскільки в матеріалах справи знаходиться сертифікат перевірки типу серії «СТ» № 000438 від 27.11.2017, сертифікат відповідності законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 4.000048 від 06.12.2017, декларація про відповідність № 4 від 06.12.2017, що підтверджують справність та належність обладнання, яким здійснювався габаритно-ваговий контроль 11.10.2018.

Також спростовується матеріалами справи твердження скаржника з посиланням на свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу MAN, напівпричепа-цементовоза, видаткову накладну № 66254 від 11.10.2018 та шляховий лист від 11.10.2018 як на підтвердження загальної ваги автомобіля та вантажу 40,13 т. Згідно пункту 9 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затв. наказом Міністерства інфраструктури України 28.07.2016 № 255, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.08.2016 за № 1171/29301, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі, в той час, як засіб вимірювальної техніки, яким здійснювалось зважування транспортного засобу з напівпричепом та вантажу ПАТ «Івано-Франківськцемент» призначений для зважування у статиці. Належним підтвердженням габаритно-вагового контролю у русі є відповідне позначення режиму зважування на чеку зважування, а саме: « Mod. Dynamic» (динамічний режим).

Аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справах № 926/16/19 та № 917/210/19.

З огляду на вищенаведені обставини у сукупності судова колегія прийшла до висновку, що при проведенні габаритно-вагового контролю, складання відповідної довідки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, здійсненні розрахунку плати за проїзд, посадові особи управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області діяли на підставі та у спосіб, встановлений чинним законодавством, а також з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим заявлені позовні вимоги є обґрунтованими.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Ryabykh v.Russia від 24.07.2003 року, Svitlana Naumenko v. Ukraine від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2020 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд Сервіс» №1/03/04 від 03.04.2020 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2020 у справі №926/41/20 залишити без змін.

3.Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.