Постанова

від 11.03.2020 по справі 280/1075/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №280/1075/19 Головуючий у 1-й інст. Пасічний Т. З.

Категорія 50 Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Галацевич О.М.,

суддів: Борисюка Р.М., Микитюк О.Ю.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області, ухвалене 17 грудня 2019 року суддею Пасічним Т.З.. у м. Коростишеві, повний текст рішення складено 17 грудня 2019 року,

у справі № 280/1075/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в :

У червні 2019 року ОСОБА_2 подав до суду позовну заяву, у якій просив зменшити розмір аліментів, які стягуються за судовим наказом Коростишівського районного суду Житомирської області від 15 квітня 2019 року з нього на користь ОСОБА_1 на утримання їх сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини доходів (заробітку) на тверду грошову суму в розмірі 400 грн, починаючи з часу набрання рішенням суду законної сили до повноліття дитини, припинивши з цього часу стягнення аліментів за судовим наказом у справі №280/494/19. В обґрунтування позову зазначив, що розгляд заяви про видачу судового наказу відбувався без виклику сторін, а тому судове рішення ухвалено за відсутності належного обґрунтування розміру заявлених аліментів, наявності у нього інших утриманців, з`ясування його майнового стану та інших обставин, що мають істотне значення. Судовий наказ звернуто до виконання. Не заперечуючи свій обов`язок утримувати дитину, він погодився із зазначеним у судовому наказі розміром стягнутих з нього аліментів, оскільки він не працює, єдиним джерелом його доходу є пенсія по інвалідності в сумі 1500 грн. Проте, отримавши з виконавчої служби постанову про відкриття виконавчого провадження, йому стало відомо, що аліменти слід сплачувати згідно з законом не менше встановленого законом мінімального розміру, що на 01.05.2019 становить 1209,66 грн. Вказаний розмір аліментів становить його у скрутний матеріальний стан, враховуючи його інвалідність, відсутність роботи, яку він може виконувати згідно його стану здоров`я, необхідність щорічного курсу лікування, який потребує матеріальних затрат.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 17 грудня 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено. Зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 400 грн, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Припинено виконання судового наказу Коростишівського районного суду Житомирської області від 15.04.2019 року у справі № 280/494/19 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини у розмірі ј частини заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку та не менше встановленого законом мінімального розміру аліментів, щомісячно, починаючи з 26.03.2019 і до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 .

На її думку, суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зменшення розміру аліментів, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів погіршення свого матеріального стану або здоров`я. Зазначені позивачем обставини існували на час розгляду справи про стягнення аліментів.

У відзиві ОСОБА_2 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на її безпідставність.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно судового наказу Коростишівського районного суду Житомирської області від 15 квітня 2019 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частини заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку та не менше встановленого законом мінімального розміру аліментів, щомісячно, починаючи з 26.03.2019 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.11).

Частиною першою статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до наведеної норми права підставою для зменшення розміру аліментів може бути таке погіршення майнового стану платника аліментів, яке унеможливлює сплату ним аліментів у попередньо визначеному розмірі.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач надав докази погіршення його матеріального стану, що є підставою для зменшення розміру стягуваних з нього аліментів з ј частини його заробітку (доходу) до 400 грн.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із таким висновком суду першої інстанції.

Так, відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частинами першою та другою статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підтвердження позовних вимог ОСОБА_2 надано: копію довідки про третю групу інвалідності з дитинства від 28.04.2018, яка встановлена до 01.05.2021, із зазначенням протипоказання важкої фізичної праці та рекомендацією санаторно-курортного лікування; копію посвідчення особи з інвалідністю третьої групи (загальне захворювання) з встановленим розміром соціальної допомоги в сумі 1497 грн до 30.04.2021; квитанції про сплату аліментів за квітень-травень 2019 року; індивідуальну програму реабілітації інваліда від 25.04.2018, яка містить види професій і спеціальності, доступні за станом здоров`я, зокрема: комплектувальник, контролер, машиніст, оператор, пакувальник, складальник виробів, сортувальник.

Отже, обставини, на які посилався позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зокрема: інвалідність, розмір доходу, відсутність роботи існували на час постановлення 15.04.2019 судового наказу та могли бути підставою для подання ОСОБА_2 заяви про його скасування.

Будь-яких доказів зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я, які могли бути підставою для зміни розміру аліментів позивач суду не надав.

Крім того, ОСОБА_2 не надав будь-яких доказів неможливості працевлаштуватися після видачі судового наказу. Так, останній доказів про те, що він перебуває на обліку у службі зайнятості і про неможливість працевлаштуватися на зазначені у індивідуальній програмі реабілітації інваліда професії та спеціальності, які йому доступні за станом здоров`я, не надав.

Посилання ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу на понесення ним витрат на утримання непрацездатного батька та погіршення у зв`язку із цим його матеріального стану не були підставою позову, а тому у відповідності до ч. 6 ст. 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються.

Виняткових випадків для прийняття доказів, які не були подані до суду першої інстанції, проте були долучені до відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції не вбачає. ОСОБА_2 не був позбавлений можливості надати такі докази до суду першої інстанції. Крім того, ці докази, а саме консультативні висновки спеціаліста, які видані у 2006, 2007, 2009, 2012, 2014, 2016, 2018 роках, квитанції про сплату аліментів за квітень-травень 2019 та грудень 2019 не мають правового значення для вирішення даного спору.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нового судового рішення про залишення позову ОСОБА_2 без задоволення.

Дана справа згідно п. 3 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною, а тому, відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, судове рішення у цій справі не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 17 грудня 2019 року скасувати, ухваливши нове судове рішення про залишення позову без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений 16 березня 2020 року.