Рішення

від 16.03.2020 по справі 0840/3837/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 березня 2020 року Справа № 0840/3837/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів (69063, м. Запоріжжя, вул. Миколи Ласточкіна, буд. 16, код ЄДРПОУ 37087857) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів (далі - позивач) звернулось до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 08.06.2018 №0008211406, №0008201406.

Ухвалою суду від 24 вересня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 23 жовтня 2018 року.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2018 року відкладено підготовче судове засідання на 14 листопада 2018 року.

Ухвалою суду від 14 листопада 2018 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 11 грудня 2019 року.

Ухвалою суду від 11 грудня 2018 року зупинено провадження в адміністративній справі до 05 лютого 2019 року.

Ухвалою суду від 05 лютого 2019 року продовжено строк зупинення в адміністративній справі та призначено наступне судове засідання призначено на 25 березня 2019 року.

25 березня 2019 року продовжено строк зупинення в адміністративній справі та призначено наступне судове засідання на 18 квітня 2019 року.

18 квітня 2019 року продовжено строк зупинення в адміністративній справі та призначено наступне судове засідання на 27 травня 2019 року.

27 травня 2019 року продовжено строк зупинення в адміністративній справі та призначено наступне судове засідання на 21 серпня 2019 року.

21 серпня 2019 року продовжено строк зупинення в адміністративній справі та призначено наступне судове засідання на 07 жовтня 2019 року.

07 жовтня 2019 року продовжено строк зупинення в адміністративній справі та призначено наступне судове засідання на 16 грудня 2019 року.

16 грудня 2019 року продовжено строк зупинення в адміністративній справі та призначено наступне судове засідання на 27 січня 2020 року.

В обґрунтування позову підприємство посилається на те, що висновки перевіряючих щодо господарських операцій позивача, викладені в акті перевірки сформовані всупереч вимогам чинного законодавства виключно на припущеннях щодо законності та реальності здійснених платником податків операцій. Зазначає, що Податковий кодекс України не ставить у залежність право віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту від податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Посилається також на те, що господарські операції ТОВ Запорізький завод гумово-технічних виробів підтверджені первинними документами, які було надано у повному обсязі до податкового органу. З огляду на таке, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві вх. №32638 від 16.10.2018. В обґрунтування відзиву послався на те, що господарські операції позивача, про які йдеться в акті перевірки мають ознаки нереальних через відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Відтак, відсутність факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Вважає, що прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих повноважень, просить у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Представник позивача подав до суду заяву про заперечення проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні Куранову С.Г., як представника відповідача, на підставі наданої до суду довіреності не було допущено до участі у справі №0840/3837/18, керуючись ст. 55 КАС України та підпунктом 11 пункту 16-1 Перехідних положень Конституції України, у зв`язку з тим, що документи, що свідчать про те, що ОСОБА_1 , є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого він здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва до суду надано не було. Також у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 має статус адвоката і такого документа до суду надано не було.

Представник позивача у судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

З огляду на таке, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів зареєстровано 18.05.2010 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради за адресою: 69093, м. Запоріжжя, вул. Миколи Ласточкіна (Чапаєва), 16 відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію №025600 від 18.05.2010, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 11031020000027267.

На підставі направлення на перевірку від 05.05.2018 №976, виданого Головним управлінням ДФС у Запорізькій області посадовими особами Головного управління ДФС у Запорізькій області, згідно з вимогами пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) та відповідно до наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 05.05.2018 №1331, проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів (код ЄДРПОУ 37087857) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 1 квартал 2017 року, 3 квартали 2017 року та 2017 рік та з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ АТУНА за березень 2017 року та ТОВ МЕГА СТАЛЬПРОМ за серпень 2017 року та ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП за листопада 2017 року (включено до декларації за грудень 2017 року та січень 2018 року) та в частині подальшої реалізації отриманих товарів (робіт, послуг).

В результаті перевірки податковим органом складено Акт перевірки №296/08-01-14-06/37087857 від 23.05.2018.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

- п.44.1, ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2017 рік всього на суму 796320 грн., в т.ч. по періодах:

1 квартал 2017 року на суму 554 760 грн.

3 квартали 2017 року на суму 133 560 грн.

- пп. 14.1.36, пп. 14.1.181, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 884 800 грн., в тому числі по періодам:

березень 2017 року на суму 616 400 грн.;

серпень 2017 року на суму 148 400 грн.;

грудень 2017 року на суму 92 000 грн.;

січень 2018 року на суму 28 000 грн.

На підставі висновків акту перевірки №296/08-01-14-06/37087857 від 23.05.2018 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0008211406 від 08.06.2018, яким ТОВ Запорізький завод гумово-технічних виробів збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1327200,00 грн., з яких 884800,00 грн. податкове зобов`язання та 442400,00 грн. штрафні санкцій;

- №0008201406 від 08.06.2018, яким ТОВ Запорізький завод гумово-технічних виробів збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1194480,00 грн., з яких 796320,00 грн. податкове зобов`язання та 398160,00 грн. застосовано штрафні санкції;

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів звернулось з даним позовом до суду.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (тут і в подальшому в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 розділу І ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4. ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що у перевіряємий період Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів мало господарські відносини з ТОВ АТУНА , ТОВ МЕГА СТАЛЬПРОМ та ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП .

Так, між ТОВ МЕГА СТАЛЬПРОМ (далі-постачальник) та ТОВ Запорізький завод гумово-технічних виробів (далі-покупець) укладено договір поставки № 1608мг від 16.08.2017 (а.с.31-32).

В порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця продукцію, а покупець зобов`язується приймати товар у власність і своєчасно його оплачувати.

На виконання вказаного договору сторонами підписано додаткову угоду №1 від 16.08.2017 до договору 1608мг від 16.08.2017, відповідно до якої продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти і оплатити наступні товари: гумова суміш 2-116-2 маточна та гумова суміш 7-972-4 маточна (а.с.33).

Разом з цим ТОВ МЕГА СТАЛЬПРОМ поставило, а Покупець TOB Запорізький завод гумово-технічних виробів отримав товар, що підтверджується видатковими накладними № 0817/06 від 17.08.2017 та №0816/21 від 16.08.2017 (а.с.79).

Транспортування товару до позивача підтверджується товарно-транспортною накладною № 21 від 17.08.2017 (а.с.81).

Постачальником складено прибутковий ордер №051 від 17.08.2017 (а.с.80).

Крім того між ТОВ МЕГА СТАЛЬПРОМ (далі-виконавець) та ТОВ Запорізький завод гумово-технічних виробів (далі-замовник) укладено договір про надання консультації з юридичних послуг від 15.08.2016 (а.с.34-35).

На умовах цього договору замовник дає завдання виконавцю та зобов`язується оплатити його консультації з питань господарського права, а виконавець зобов`язується відповідно до завдань замовника надати йому рекомендації у сфері господарського права.

На виконання умов договору сторонами підписано додаток №1 до договору про надання юридичних послуг від 15.08.2016 (а.с.36), акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.37).

Також між ТОВ МЕГА СТАЛЬПРОМ (далі-первісний кредитор) та ТОВ Торг Опт Лайт (далі-новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №1/10-17 від 03.11.2017 (а.с.38).

Відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із договором поставки №1608мг від 16.08.2017 та на підставі видаткових накладних №0816/21 від 16.08.2017, 0817/06 від17.08.2017, акту звірки від 03.11.2017.

Та складено додаткову угоду від 03.11.2017 до договору про відступлення права вимоги №1/10-17, відповідно до якої пункт 1.1. доповнено другим абзацом: первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із договором надання консультацій з юридичних питань №б/н від 15.08.2016 укладеного між первісним кредитором та ТОВ Запорізький завод гумово-технічних виробів та на підставі акту виконаних робіт №РТ-1 від 16.08.2017 (а.с.39).

ТОВ МЕГА СТАЛЬПРОМ направлено на адресу позивача повідомлення про відступлення права вимоги (а.с.40-41).

Крім того між позивачем та ТОВ МЕГА СТАЛЬПРОМ складено акт звірки взаємних розрахунків станом на 03.11.2017 (а.с.42).

Оплата здійснена позивачем до ТОВ Торг Опт Лайт відповідно до договору про відступлення права вимоги №1/10-17 від 03.11.2017, що підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями та квитанціями (а.с.101-104).

Щодо взаємовідносин позивача з TOB АТУНА судом з матеріалів справи встановлено та слід зазначити наступне.

Між TOB АТУНА (далі - постачальник) та TOB Запорізький завод гумово-технічних виробів (далі - покупець) укладений договір поставки № 0103ат від 01.03.2017 року (а.с.43-44).

Пунктом договору 1.1. визначено, що постачальник зобов`язаний поставляти і передавати у власність покупця продукцію, а покупець зобов`язується приймати товар у власність і своєчасно його оплачувати.

На виконання вказаного договору сторонами підписані додаткові угоди №1 від 01.03.2017, №2 від 02.03.2017, №3 від 03.03.2017, №4 від 06.03.2017, №5 від 09.03.2017, № від 10.03.2017, №7 від 11.03.2017 до договору 0103ат від 01.03.2017, відповідно до яких продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти і оплатити наступні товари: гумова суміш 2-832 маточна та гумова суміш 1602-2 маточна (а.с.45-51).

Також на виконання умов Договору TOB АТУНА поставило, а Покупець TOB Запорізький завод гумово-технічних виробів отримав товар, що підтверджується видатковими накладними № 15 та №16 від 01.03.2017, №17 та №18 від 02.03.2017, №19 та №20 від 03.03.2017, №21 та №22 від 06.03.2017, №25 та №26 від 10.03.2017, №27 та №28 від 11.03.2017, №23 та №24 від 09.03.2017 (а.с.63-65,68,71-73).

Транспортування товару здійснювалось автомобільним транспортом ТОВ Запорізький завод гумово-технічних виробів відповідно до товарно-транспортної накладної №15 від 02.03.2017, №21 від 06.03.2017, №23 від 10.03.2017 (а.с.66,69,74).

Постачальником складено прибуткові ордери №2 від 02.03.2017, №7 від 06.03.2017, №14 від 11.03.2017 (а.с.62,67,70).

Також між TOB АТУНА (далі-первісний кредитор) та ТОВ Преміум Капітал (далі-новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №9 від 18.05.2017 (а.с.52).

Відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із договорами поставки №0103ат від 01.03.2017 №17,18 від 02.03.2017, №19,20 від 03.03.2017, №21,22 від 06.03.2017 №23,24 від 09.03.2017, №25,26 від 10.03.2017, №27,28 від 11.03.2017, акту звірки від 18.05.2017.

ТОВ АТУНА направлено на адресу позивача повідомлення про відступлення права вимоги (а.с.53).

Крім того між позивачем та ТОВ АТУНА складено акт звірки взаємних розрахунків станом на 18.05.2017 (а.с.54).

Оплата за товар здійснено позивачем до ТОВ Преміум Капітал відповідно до договору про відступлення права вимоги №9 від 18.05.2017, що підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями та квитанціями (а.с.82-100).

Щодо взаємовідносин позивача з TOB ПРОДУКТ ГРУПП судом з матеріалів справи встановлено та слід зазначити наступне.

Між TOB ПРОДУКТ ГРУПП (далі - постачальник) та TOB Запорізький завод гумово-технічних виробів (далі - покупець) укладений договір поставки № 2011пг від 20.11.2017 року (а.с.55-56).

Пунктом договору 1.1. визначено, що постачальник зобов`язаний поставляти і передавати у власність покупця продукцію, а покупець зобов`язується приймати товар у власність і своєчасно його оплачувати.

На виконання вказаного договору сторонами підписані додаткові угоди №1 від 20.11.2017, №2 від 22.11.2017 до договору 2011пг від 20.11.2017, відповідно до яких продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти і оплатити наступні товари: гумова суміш 3-116-01 маточна та гумова суміш 3-972-01 маточна (а.с.57-58).

Разом з цим на виконання договору TOB ПРОДУКТ ГРУПП поставило, а Покупець TOB Запорізький завод гумово-технічних виробів отримав товар, що підтверджується видатковими накладними № 95 та №92 від 22.11.2017, №94 та №91 від 20.11.2017 (а.с.75,77).

Транспортування товару до позивача підтверджується товарно-транспортною накладною № 91 від 22.11.2018 (а.с.78).

Постачальником складено прибутковий ордер №91 від 22.11.2017 (а.с.76).

Також між TOB ПРОДУКТ ГРУПП (далі-первісний кредитор) та ТОВ Торг Опт Лайт (далі-новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №1/01-18 від 25.01.2018 (а.с.59).

Відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із договором поставки №2011пг від 20.11.2017, укладений між первісним кредитором та ТОВ Запорізький завод гумово-технічних виробів та на підставі видаткових накладних №91,94 від 20.11.2017, акту звірки від 25.01.2017.

ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП направлено на адресу позивача повідомлення про відступлення права вимоги (а.с.60).

Крім того між позивачем та ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП складено акт звірки взаємних розрахунків станом на 24.01.2018 (а.с.61).

Оплата за товар здійснено позивачем до ТОВ Торг Опт Лайт відповідно до договору про відступлення права вимоги №1/01-18 від 25.01.2018, що підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями та квитанціями (а.с.105-109).

Таким чином, продаж та придбання товарів зафіксовано в бухгалтерських документах позивача.

Крім того, судом встановлено, що придбаний товар у контрагентів-постачальників використано позивачем у власній господарській діяльності при виробництві готової продукції.

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Контролюючим органом також не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження визнання в судовому порядку договорів між позивачем та контрагентами ТОВ АТУНА , ТОВ МЕГА СТАЛЬПРОМ та ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП не дійсними.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з вищевказаними контрагентами у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та вищезгаданими контрагентами позивача.

В той же час, в акті перевірки контролюючим органом зазначено, що проведеним аналізом діяльності контрагентів позивача, неможливо встановити рух ідентифікованого товару по ланцюгу постачання, тобто, неможливо встановити походження товару, який в подальшому був реалізований позивачу.

Суд зазначає, що відсутність необхідних документів у податкового органу не свідчить про порушення податкового законодавства позивачем та не відноситься до суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності ТОВ Запорізький завод гумово-технічних виробів , вказані обставини не впливають на формування сум податкових зобов`язань.

Також, суд зауважує, що позивач не зобов`язаний та не має об`єктивної можливості під час придбання товару у контрагента встановлювати його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням таких обставин діяльності контрагента. Так, саме позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів податкової звітності.

Щодо посилань в Акті перевірки на відсутність реальної можливості здійснення поставок товару через відсутність у постачальників майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що було встановлено з наданої податкової інформації, суд вважає такими, що не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит з тих підстав, що згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов`язаннями.

При придбанні товару покупець зобов`язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов`язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов`язку понести за це відповідальність.

Суд також звертає увагу на те, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на оформлення податкового кредиту в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції" ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковим для правозастосування органами правосуддя.

У п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Таким чином, твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ АТУНА , ТОВ МЕГА СТАЛЬПРОМ , ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП у перевіряємий період спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 08.06.2018 №0008211406, №0008201406 відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір за подання позову у розмірі 37825,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №645 від 10.09.2018.

Оскільки у спірних відносинах права позивача порушені прийняттям протиправних рішень Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір належить стягнути у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів (69063, м. Запоріжжя, вул. Миколи Ласточкіна, буд. 16, код ЄДРПОУ 37087857) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 08.06.2018 №0008211406, №0008201406

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький завод гумово-технічних виробів судовий збір у розмірі 37825,20 грн. (тридцять сім тисяч вісімсот двадцять п`ять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 16.03.2020.

Суддя М.С. Лазаренко