Рішення

від 17.03.2020 по справі 460/298/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2020 року м. Рівне №460/298/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державної екологічної інспекції у Рівненській області, про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення.

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №460/298/20 за позовом ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Державної екологічної інспекції України (далі іменується - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державної екологічної інспекції у Рівненській області, в якому позивач просить суд стягнути з Державної екологічної інспекції України середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі №460/1297/19 про поновлення на роботі за період з 19.09.2019 по 12.11.2019 у розмірі 25324 грн. 56 коп.

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі №460/1297/19 визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України №154-О від 03.05.2019 Про звільнення ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Рівненській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області з 03 травня 2019 року; рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, а саме 14772 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят дві) гривні 66 копійок - звернуто до негайного виконання. Не зважаючи на те, що дане рішення суду підлягало негайному виконанню відповідач поновив позивача на посаді лише 12.11.2019. Посилаючись на норми статті 236 Кодексу законів про працю України, позивач просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду (19.09.2019 - 12.11.2019) у розмірі 25324 грн. 56 коп.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду повинно здійснюватися не з Державної екологічної інспекції України, а з Державної екологічної інспекції у Рівненській області, оскільки місцем роботи позивача була саме Державна екологічна інспекція у Рівненській області. Відповідач також зазначає, що позивачем неправомірно включено до розрахунку періоду день - 19.09.2019, оскільки за цей день позивачу компенсовано середній заробіток; також вказує, що позивач перебував у статусі безробітного у період з 04.06.2019 по 02.01.2020, про що свідчить претензія Дубенської міськрайонної філії Рівненського обласного центру зайнятості від 10.01.2020 №21-83, яка скерована до Держекоінспекції. Позивач перебував на обліку у вказаний період в центрі зайнятості та отримував відповідні кошти. Відтак, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення повинно відбуватися з виключенням сум, отриманих позивачем від центру зайнятості. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Третя особа не подала до суду письмових пояснень по суті спору.

Ухвалою суду від 24.01.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 13.02.2020.

Ухвалою суду від 13.02.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання (а.с. 94)) клопотання відповідача про залучення до участі у справі співвідповідача та виклик свідка - залишено без задоволення; у підготовчому засіданні оголошено перерву до 27.02.2020.

Ухвалою суду від 27.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 17.03.2020.

Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибули. Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Також вказав на подальше подання до суду доказів понесення витрат на правову допомогу адвоката.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження, оскільки потреба заслухати свідка чи експерта відсутня, підстави для відкладення розгляду справи у порядку статей 205, 223 КАС України відсутні.

За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі №460/1297/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державна екологічна інспекція у Рівненській - задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України №154-О від 03.05.2019 Про звільнення ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Рівненській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області з 03 травня 2019 року; стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 68235 (шістдесят вісім тисяч двісті тридцять п`ять) гривень 62 копійки; рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, а саме 14772 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят дві) гривні 66 копійок - звернуто до негайного виконання (а.с. 16).

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі № 460/1297/19 повернуто скаржнику (а.с. 105).

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про його поновлення на посаді, оскільки рішення суду у справі №460/1297/19 в цій частині виконане лише 12.11.2019.

Так, наказом тимчасово виконуючого обов`язки голови Державної екологічної інспекції України від 12.11.2019 №364-о Про поновлення ОСОБА_1 постановлено: на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі №460/1297/19 - скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 03.05.2019 №154-о Про звільнення ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Рівненській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області з 04..05.2019 (а.с. 15).

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої, другої статті 235 Кодексу законів про працю України №322-VIII від 10.12.1971 (далі іменується - КЗпП України), у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

За правилами частини шостої статті 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Верховний Суд у постанові від 24 січня 2019 року (справа №760/9521/15-ц, провадження № 61-24060св18) вказав: Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєвоважливих прав та інтересів громадян і держави ; Обов`язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов`язковості судових рішень судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням ; Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків ; Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися ; Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника ; За змістом норм статті 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення .

Слід зазначити, що правова природа діяльності органів державної виконавчої служби та її основне призначення полягає саме в примусовому виконанні рішень суду, в тому числі постанов судів про поновлення на посадах у відносинах публічної служби, які набрали законної сили, що і є підставою для негайного їх виконання.

Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов`язок. Зокрема, зазначений обов`язок не залежить від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі. У таких випадках держава в особі органу державної виконавчої служби несе відповідальність за виконання остаточних судових рішень.

Суд також звертає увагу на пілотне рішення Європейського суду з прав людини від 15.10.2009 у справі Юрій Миколайович Іванов проти України (заява № 40450/04), де в пунктах 46, 48, 51, 53, 54 зазначено, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Заявникові не можна дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Отже, з дня ухвалення рішення у справі №460/1297/19 про поновлення позивача на роботі у роботодавця виник обов`язок щодо його виконання.

Позивач підлягав негайному поновленню на посаді за рішенням суду від 19.09.2019, проте наказ про його поновлення на посаді винесений лише 12.11.2019.

За правилами статті 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Таким чином, позивач має право на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду в частині поновлення на посаді за період з 20.09.2019 по 11.11.2019. При цьому враховуються положення Порядку №100, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі №460/1297/19 встановлено, що розмір середньоденної заробітної плати позивача становить 703,46 грн.

Отже, розмір середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду становить: 7 робочих днів у вересні 2019 року (20.09.2019 - 30.09.2019) + 22 робочих дні у жовтні 2019 року + 7 робочих днів у листопаді 2019 року (01.11.2019 - 11.11.2019) = 36 робочих днів; 36 робочих днів х 703,46 = 25324,56 грн.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду повинно здійснюватися не з Державної екологічної інспекції України, а з Державної екологічної інспекції у Рівненській області, оскільки місцем роботи позивача була саме Державна екологічна інспекція у Рівненській області.

Суд зазначає, що відповідно до норм статті 236 КЗпП України фінансову відповідальність за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі покладено на власника або уповноваженого ним органу, які допустили затримку виконання судового рішення.

Відповідно до підпункту 14 пункту 12 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, голова Держекоінспекції призначає на посаду та звільняє з посади керівників та заступників керівників територіальних органів Держекоінспеції відповідно до законодавства про державну службу.

Таким чином, винесення наказу про поновлення позивача на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Рівненській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області є обов`язком голови Державної екологічної інспекції України, а тому витрати по виплаті середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду повинна нести саме Державна екологічна інспекція України.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 25.04.2019 (справа №820/5002/16).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).

Суд також відхиляє доводи відповідача про те, що позивачем неправомірно включено до розрахунку періоду день - 19.09.2019, оскільки за цей день позивачу компенсовано середній заробіток. Суд зазначає, що періодом стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду є: 20.09.2019 - 11.11.2019. Саме такий розрахунок наведений позивачем у позовній заяві, до якого не включено день - 19.09.2019.

Також, відповідач вказує, що позивач перебував у статусі безробітного у період з 04.06.2019 по 02.01.2020, про що свідчить претензія Дубенської міськрайонної філії Рівненського обласного центру зайнятості від 10.01.2020 №21-83, яка скерована до Держекоінспекції. Відповідач зазначає, що позивач перебував на обліку у вказаний період в центрі зайнятості та отримував відповідні кошти. Відтак, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення повинно відбуватися з виключенням сум, отриманих позивачем від центру зайнятості.

Суд відхиляє такі доводи та вказує, що відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин перебування позивача на обліку у центрі зайнятості та отримання ним відповідних виплат. До відзиву на позовну заяву, який надійшов до суду 13.03.2020, не надано таких доказів, про що свідчить Акт ВДЗ про відсутність вкладень від 13.03.2020.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 01.03.2018 (справа №818/149/17, провадження №К/9901/2536/17) вказав, що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу та за законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин. Такий висновок Верховного Суду стосувався посилання скаржника на те, що особа отримала допомогу по безробіттю.

Таке правозастосування також міститься у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі №6-511цс16.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом стягнення з Державної екологічної інспекції України середнього заробітку за час затримки виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі №460/1297/19 у розмірі 25324 грн. 56 коп.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України наразі не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції України (01042, місто Київ, Новопечерський провулок, 3, корпус 2; код ЄДРПОУ 37508533), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державної екологічної інспекції у Рівненській області (33016, місто Рівне, вулиця Данила Галицького, 19; код ЄДРПОУ 38012803) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду - задовольнити повністю.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державної екологічної інспекції України (код ЄДРПОУ 37508533) суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у справі №460/1297/19, у розмірі 25324 (двадцять п`ять тисяч триста двадцять чотири) грн. 56 (п`ятдесят шість) коп. за період з 20 вересня 2019 року по 11 листопада 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 17 березня 2020 року.

Суддя Недашківська К.М.