ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 березня 2020 року м. Київ № 826/10182/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "КАТЕНА" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю КАТЕНА (далі - позивач та/або ТОВ КАТЕНА ) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач та/або ГУ ДФС у Київській області/контролюючий орган) та просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0017331410 від 08.06.2018 року, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0017341410 від 08.06.2018 року, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю КАТЕНА не було допущено недостовірності класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД при ввезені на митну територію України товарів за митними деклараціями, що зазначені в акті від 14.05.2018 року №0010/8/-10-36-14-10/33555532, складеного за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ КАТЕНА дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товару частини до бульдозерів: гусенична ланка оформленого за МД від 27.10.2014 року №100270003/2014/322236, від 18.04.2014 року №100270003/2014/322805, від 14.04.2015 року №100250003/2015/76175, від 27.05.2015 року №100250003/2015/77792, від 13.07.2015 року №100250003/2015/79456, від 27.07.2015 року №100250003/2015/79937, від 11.04.2016 року №100250003/2016/134036, від 07.09.2016 року №100250003/2016/140580, від 26.12.2016 року №100250003/2016/610455, від 06.02.2017 року №100250003/2017/280133, від 14.03.2017 року №100010/2017/2580925.
При цьому, позивач зазначає, що правильність визначення коду згідно УКТ ЗЕД була перевірена митним органом при ввезені такого товару на митну територію України та посилається на рішення Державного підприємства Укрметртестстандарт та експертного висновку торгово-промислової палати, відповідно до яких товар частини до бульдозерів: гусенична ланка відноситься до товарної позиції 8431 49 80 00.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній зазначає, що ланцюги подані окремо від машин для яких вони призначені включаються до Розділу XV (зазвичай товарна позиція 7312 або 7315). За таких обставин, на думку контролюючого органу, гусеничні ланцюги є частиною загального призначення в розумінні, встановленому УКТ ЗЕД та ввозилися на митну територію України без машин та механізмів для яких призначенні, його класифікація відповідно до правил 1 ОПІ, Приміткою 1 (g) до Розділу XVI УКТ ЗЕД, Приміткою 2 до розділу XV УКТ ЗЕД, правилом 6 ОПВ УКТ ЗЕД повинна здійснюватися в межах товарної позиції 7315 згідно з УКТ ЗЕД.
В свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив, у якому останній наводить спростування доводам контролюючого органу.
Справа вирішується на підставі наявних в ній документів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Керуючись статтями 345, 346 Митного кодексу України, на виконання рішень Державної фіскальної служби України від 15.03.2018 року №904//6/99-99-11-03-03-25, №9049/6/99-99-11-03-03-25, якими скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 11.12.2017 року №0044761410 та №0044771410, керуючись вимогами та положеннями пункту 1 частини 7 статті 346 Митного кодексу України, у відповідності до наказу ГУ ДФС у Київській області від 05.04.2018 року №741 Про проведення службового розслідування та наказу ГУ ДФС у Київській області від 11.04.2018 року №767 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ КАТЕНА проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ КАТЕНА дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товару частини до бульдозерів: гусенична ланка оформленого за МД від 27.10.2014 року №100270003/2014/322236, від 18.04.2014 року №100270003/2014/322805, від 14.04.2015 року №100250003/2015/76175, від 27.05.2015 року №100250003/2015/77792, від 13.07.2015 року №100250003/2015/79456, від 27.07.2015 року №100250003/2015/79937, від 11.04.2016 року №100250003/2016/134036, від 07.09.2016 року №100250003/2016/140580, від 26.12.2016 року №100250003/2016/610455, від 06.02.2017 року №100250003/2017/280133, від 14.03.2017 року №100010/2017/2580925, за наслідком якої складено акт від 14.05.2018 року №0010/8/-10-36-14-10/33555532 (далі - акт перевірки).
Як зазначено у висновку акту перевірки в ході її проведення встановлено порушення:
- правил 1 та 6 пояснень Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених додатком до Закону України від 19.09.2013 року №584-VII Про митний тариф України , частини 1 та пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України, що стосується неправильності класифікації товарів, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 20 037, 35 грн.
- пункту 190.1 статті 1902 Податкового кодексу щодо заниження бази оподаткування податку на додану вартість на суму 4007,47 грн. платежів.
Зазначені порушення встановлені щодо товару частини до бульдозерів: гусеничний ланцюг - арт CR5534D, LH1273, LH1273 1 CLP та гусенична ланка - арт. 81 LH140, 81 LH 139 , задекларованого Товариством з обмеженою відповідальністю КАТЕНА за митними деклараціями від 13.07.2015 року №100250003/2015/79456 та від 07.09.2016 року №100250003/2016/140580.
Не погоджуючись із висновком акту перевірки позивачем подані заперечення, за наслідком розгляду яких листом від 06.06.2018 року №10441/10/10-36-14-10-19 ТОВ КАТЕНА повідомлено про залишення висновків акту перевірки без змін.
В подальшому, ГУ ДФС у м. Києві прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- податкове повідомленні-рішення від 08.06.2018 року №0017331410, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ з ввезених на територію України товарів за податковими зобов`язаннями у розмірі 4007,47 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1001,87 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №1);
- податкове повідомлення-рішення від 08.06.2018 року №0017341410, яким ТОВ КАТЕНА збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності за податковими зобов`язаннями у розмірі 20037,35 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 5009, 34 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №2).
Вирішуючи спір по суті суд враховує наступне.
Згідно частини 1 статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів (далі - МК України).
Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч. 2 ст. 2 МК України).
Частиною 1 статті 351 МК України визначено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.
В контексті приписів частини 2 статті 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:
1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;
2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Згідно приписів частин 3, 4 9 статті 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів.
Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.
Оформлення результатів невиїзної документальної перевірки здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом.
Приписи статті 354 МК України встановлюють наступне.
Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу доходів і зборів та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка.
Акт (довідка) про результати перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу доходів і зборів, які проводили перевірку, та реєструється в органі доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення встановленого для проведення перевірки строку. Такий акт (довідка) після реєстрації в органі доходів і зборів протягом трьох робочих днів вручається для підписання керівнику підприємства або уповноваженій ним особі чи надсилається підприємству в порядку, встановленому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом.
Керівник підприємства, що перевірялося, або уповноважена ним особа протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем отримання акта (довідки), зобов`язані повернути органу доходів і зборів підписаний примірник акта (довідки). Другий примірник акта (довідки) залишається на підприємстві.
У разі незгоди керівника підприємства або уповноваженої ним особи з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті або довідці про результати перевірки, вони зобов`язані підписати акт або довідку з запереченнями, які вони мають право подати протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта або довідки. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта або довідки про результати перевірки. Заперечення розглядаються органом доходів і зборів протягом п`яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях). За результатами розгляду підприємству надсилається відповідь у порядку, визначеному Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Керівник підприємства або уповноважена ним особа має право брати участь у розгляді заперечень. Про своє бажання взяти участь у розгляді заперечень ці особи зазначають у запереченнях.
Якщо керівник підприємства або уповноважена ним особа виявили бажання взяти участь у розгляді заперечень до акта або довідки про результати перевірки, орган доходів і зборів зобов`язаний повідомити зазначених осіб про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається керівнику підприємства або уповноваженій ним особі не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.
Участь керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки, у розгляді заперечень підприємства до акта або довідки про результати перевірки є обов`язковою.
Рішення про визначення грошових зобов`язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником органу доходів і зборів або особою, яка виконує його обов`язки, з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності). Керівник підприємства або уповноважена ним особа можуть бути присутні під час прийняття такого рішення.
Податкове повідомлення-рішення приймається керівником органу доходів і зборів або особою, яка виконує його обов`язки, з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надіслання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству.
В акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов`язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.
Доводи стосовно незгоди з рішеннями органу доходів і зборів щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування викладаються підприємством під час апеляційного оскарження податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошового зобов`язання, винесених за результатами документальної перевірки, у порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.
Разом з цим, відповідно до статті 67 МК України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Частинами 1, 2 статті 69 МК України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
Питання ведення УКТЗЕД, її структура та класифікація товарів врегульовані главою 11 МК України. Зокрема, статтею 68 МК України врегульовано питання ведення УКТЗЕД, якою і передбачено, що це здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Частиною другою цієї статті унормовано, що ведення УКТЗЕД передбачає, серед іншого прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТЗЕД у складних випадках та здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТЗЕД.
Відповідно до статті 68 МК України Кабінетом Міністрів України постановою від 21.05.2012 року №428 затверджено Порядок ведення УКТЗЕД, в якому і передбачено процедуру її ведення.
УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України , що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.
УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.
Функції з ведення УКТЗЕД здійснюються Держмитслужбою.
Пунктом 12 Порядку ведення УКТЗЕД визначено, що пояснення до УКТЗЕД розробляються та затверджуються Держмитслужбою з урахуванням змін, які вносяться Всесвітньою митною організацією до пояснень до Гармонізованої системи та Європейським Союзом до пояснень до Комбінованої номенклатури. У разі потреби Держмитслужба розробляє пояснення до кодів товарів, що деталізовані на національному рівні.
Так, з метою забезпечення виконання Закону України Про Митний тариф України та Порядку ведення УКТЗЕД, Наказом ДФС України від 09.06.2015 року №401 затверджено Пояснення до УКТЗЕД (далі - Пояснення до УКТ ЗЕД).
Відповідно до Пояснень до УКТ ЗЕД розділ XVI включає в себе машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання; їх частини; звукозаписувальна та звуковідтворювальна апаратура, апаратура для запису або відтворення телевізійного зображення і звуку, їх частини та приладдя.
Згідно пункту 2 Примітки 1 Пояснень до УКТ ЗЕД за умови додержання положень Примітки 1 цього Розділу і Примітки 1 до груп 84 і 85 частини машин (крім частин виробів товарних позицій 8484, 8544, 8545, 8546 або 8547) повинні класифікуватися згідно з такими правилами:
(а) частини, що є виробами, включеними до будь-якої товарної позиції групи 84 або 85 (крім товарних позицій 8409, 8431, 8448, 8466, 8473, 8487, 8503, 8522, 8529, 8538 та 8548), у всіх випадках повинні класифікуватися у відповідних для них товарних позиціях;
(b) інші частини, призначені тільки або переважно для одного типу машин чи для ряду машин тієї самої товарної позиції (включаючи машини товарної позиції 8479 або 8543), класифікуються разом з цими машинами або включаються до товарних позицій 8409, 8431, 8448, 8466, 8473, 8503, 8522 і 8529 або 8538 відповідно. Однак, частини, призначені однаково для використання головним чином з виро бами товарної позиції 8517 і з виробами товарних позицій 8525 - 8528, класифікуються у товарній позиції 8517;
(c) всі інші частини класифікуються у товарних позиціях 8409, 8431, 8448, 8466, 8473, 8503, 8522, 8529 або 8538, відповідно або залежно від окремого випадку або, крім того, у товарній позиції 8487 чи 8548.
Відповідно до пункту 4 Примітки 1 Пояснень до УКТ ЗЕД у разі якщо машина (включаючи комбінацію машин) складається з окремих комплектувальних вузлів (незалежно від того, чи роз міщені вони окремо чи з`єднані між собою трубопроводами, трансмісійними механізмами, електричними кабелями чи іншими пристроями), призначених для забезпечення одночасного виконання чітко визначених функцій, що включені до однієї з товарних позицій групи 84 або 85, таку машину потрібно класифікувати у товарній позиції, що відповідає визначеній функції.
При цьому, у примітках до цього розділу термін "машина" включає будь-які машини, обладнання, механізми, установки, апарати або пристрої, наведені у товарних позиціях групи 84 або 85 (п. 5 Примітки 1 Пояснень до УКТ ЗЕД),
Згідно Загального положення Загального змісту розділу XVI Пояснень до УКТ ЗЕД (А) за умови додержання деяких винятків, наведених у примітках та до цього розділу, і групам 84 та 85, і, крім товарів, більш докладно описаних в інших розділах, цей розділ охоплює все механічне та електричне обладнання, механізми, установки, апарати і пристрої та їхні частини, а також певні апарати та установки, що не є ні механічними, ні електричними (такі, як котли і котельні, фільтрувальні установки та ін.), та частини таких пристроїв і установок.
До цього розділу не включаються:
(а) котушки, шпулі, бобіни, барабани та ін., виконані з будь-якого матеріалу (класифіковані за матеріалом, з якого виготовлені). Проте ткацькі навої не повинні розглядатися як бобіни, шпулі або аналогічні опорні деталі і включаються до товарної позиції 8448;
(b) частини загального призначення, як визначено в Примітці 2 до Розділу XV, такі як кручений дріт, троси, канати, плетені шнури, ланцюги, болти, ґвинти і пружини з чорних металів (товарна позиція 7312, 7315, 7318 або 7320), та аналогічні вироби з інших недорогоцінних металів (групи 74 - 76 та 78 - 81), замки товарної позиції 8301, арматура і кріплення для дверей, вікон і т.п. товарної позиції 8302. Аналогічні товари з пластмас також не включаються до цього розділу а включаються до групи 39;
(c) змінні інструменти товарної позиції 8207; інші аналогічні змінні інструменти класифікуються відповідно до матеріалу, з якого виготовлена їхня робоча частина (наприклад, у групі 40 (ґума), у групі 42 (шкіра), у групі 43 (хутро), у групі 45 (пробка) або в групі 59 (текстильні матеріали) або в товарній позиції 6804 (абразиви та ін.), або в товарній позиції 6909 (кераміка) та ін.);
(d) інші вироби групи 82 (наприклад, інструменти, наконечники інструментів, ножі, різальні леза, неелектричні машинки для стрижки волосся та певні механічні пристрої для домашнього користування) і вироби групи 83;
(e) вироби Розділу XVII;
(f) вироби Розділу XVIII;
(g) зброя і боєприпаси (група 93);
(h) обладнання і пристрої, що мають властивості іграшок, ігор чи спортивного інвентарю, та їхні ідентифіковані частини і приладдя (включаючи неелектричні двигуни, але крім насосів рідинних та обладнання для фільтрування або очищення рідин чи газів, яке включається до товарної позиції 8413 або 8421, відповідно, і також крім електродвигунів, електричних трансформаторів та пристроїв дистанційного радіокерування, які входять до товарної позиції 8501, 8504 або 8526, відповідно), які придатні для використання переважно в іграшках, іграх чи спортивному інвентарю (група 95);
(ij) щітки, використовувані як частини машин (товарна позиція 9603).
(B) Взагалі товари цього розділу можуть бути з будь-якого матеріалу. У переважній більшості випадків вони з недорогоцінних металів, але до цього розділу також включається певне обладнання з інших матеріалів (наприклад, насоси повністю з пластмаси) та частини з пластмаси, дерева, дорогоцінних металів і т.п.
Відповідно до Пояснень до УКТ ЗЕД група 73 включає в себе вироби з чорних металів.
Примітки:
1. У цій групі термін "чавунне литво" означає вироби, одержані литтям, у яких залізо домінує за масою над кожним з інших елементів у сплаві та які не відповідають хімічному складу сталей, про які йшлося у примітці 1 (d) до групи 72.
2. У цій групі термін "дріт" означає гаряче - або холоднодеформовані вироби будь-якої форми поперечного перерізу, розмір якого не більш як 16 мм.
Загальні положення
До цієї групи включається визначена кількість специфічних виробів, що включаються до товарних позицій 7301 - 7324, а до товарних позицій 7325 та 7326 відноситься група виробів, неспецифічних і не включених у групу 82 або 83 і які не попадають в інші групи Класифікації, виготовлених з чорних металів (у тому числі з ливарного чавуну, визначеного в Примітці 1 до цієї групи) або зі сталі.
Стосовно цієї групи вирази "труби і трубки" та "профілі порожнисті" мають такі значення:
(1) Труби і трубки.
Концентричні порожнисті вироби постійного поперечного перерізу лише з однією замкнутою порожниною уздовж усієї їхньої довжини і мають однакові за формою внутрішню і зовнішню поверхні. Сталеві труби переважно круглого, овального, прямокутного (включаючи квадратне) поперечного перерізу, але, крім того, вони також можуть мати поперечний переріз рівностороннього трикутника та інших правильних опуклих багатокутників. Вироби з поперечним перерізом, відмінним від круглого, з округленими кутами по всій довжині і труби з обтиснутими (обсадними) кінцями слід розглядати як труби. Вони можуть бути поліровані, з покриттям, вигнуті (включаючи змотані труби), мати різьблення, бути з`єднані чи ні, просвердлені, мати звужену частину, бути розвальцьовані (розширені), оброблені на конус, оснащені фланцями, буртами чи кільцями.
(2) Профілі порожнисті.
Порожнисті вироби, що не відповідають вищевказаному визначенню, і переважно ті вироби, в яких внутрішня і зовнішня поверхні не мають однакової форми.
Загальні положення до групи 72 застосовуються з внесенням відповідних змін (mutatis mutandis) до цієї групи.
Згідно Пояснень до УКТ ЗЕД до товарної позиції 7312 включається дріт кручений, троси, плетені шнури та аналогічні вироби з чорних металів, без електричної ізоляції, а до товарної позиції 7315 включаються ланцюги та їх частини з чорних металів.
До товарної позиції 7315 включаються ланцюги з ливарного чавуну (зазвичай ковкого ливарного чавуну), оброблених тиском (кованих) чорних металів, незалежно від розмірів, процесу виготовлення, або у цілому, передбачуваного використання.
До неї включаються шарнірні ланцюги (наприклад, роликові ланцюги, безшумні ланцюги і ланцюги Галля), безшарнірні ланцюги, включаючи плоскокільцеві ланцюги з розпіркою (ковані, литі, зварені, штамповані з листового чи штабового металу або виконані з дроту і т.п.) і втулково-коткові ланцюги.
До цієї товарної позиції включаються:
(1) Трансмісійні ланцюги мотоциклів, автомобілів або верстатів.
(2) Якірні чи швартовні ланцюги; підіймальні, транспортні чи тягові ланцюги; ланцюги проти ковзання автомобілів.
(3) Ланцюги для матраців, ланцюжки для пробок раковин, зливних бачків і т.п.
Усі ці ланцюги можуть бути оснащені додатковими речами (наприклад, гачками, карабінами, вертлюгами, муфтами, хомутами і рознімними хомутами, а також трійниками). Ланцюги можуть мати різну довжину і використовуватися в різних цілях.
Частини з чорних металів, спеціально призначені для ланцюгів, наприклад, ланки, ролики, втулки і т.п., для шарнірних ланцюгів, ланки і серги для безшарнірних ланцюгів також розглядаються в цій товарній позиції.
Між тим, згідно Пояснень до УКТ ЗЕД до товарної позиції 8431 включається частини, призначенi виключно або переважно для обладнання товарних позицiй 84258430.
За умови додержання загальних положень щодо класифікації частин (див. Загальні положення до XVI), до цієї товарної позиції включаються частини, призначені для використання переважно з машинами товарних позицій 8425 - 8430.
Слід також мати на увазі, що багато частин не включаються до цієї товарної позиції, оскільки вони:
(а) зазначені де-небудь ще в Класифікації, наприклад, пружини підвіски (товарна позиція 7320), двигуни (товарна позиція 8407 або 8408 і т.п.) та електрообладнання для запалювання або пуску (товарна позиція 8511);
(b) являють собою складові частини, ідентичні зі складовими частинами механічних транспортних засобів і не придатні для застосування переважно з машинами товарних позицій 8425 - 8430 і тому класифіковані як частини транспортних засобів (товарна позиція 8708); це стосується, зокрема, коліс, систем рульового керування та гальмових систем; або
(с) частини, придатні для використання переважно або головним чином з машинами для піднімання, маніпулювання, завантаження або вивантаження булів, пластин, напівпровідникових приладів, електронних інтегральних схем або плоских панелей дисплеїв (товарна позиція 8486).
До цієї ж групи відносяться поворотні і неповоротні бульдозерні відвали, призначені для навішення як робочі органи на транспортні засоби групи 87, зокрема (6) гусеничні чи колісні шасі, несамохідні, обладнані механізмом повороту або іншими обертовими пристроями.
Ланцюги і канати, оснащені пристроями для їхнього закріплення (наприклад, затискачами для дротяних канатів, кільцями, гаками та запобіжними пружинними гаками), класифікуються разом з машинами і механізмами, для яких вони призначені, за умови, що вони постачаються разом. Проте, якщо подані окремо, то вони включаються до Розділу XV (зазвичай товарна позиція 7312 або 7315). Ланцюги та канати, не обладнані згаданими пристроями і постачені в бухтах, також включаються до Розділу XV, навіть якщо вони розрізані за довжиною та постачаються з обладнанням (лебідками, канатними дорогами, кранами, канатними відкаточними пристроями, драглайнами, екскаваторами і т.п.), для якого вони призначені.
Проаналізувавши Пояснення до УКТ ЗЕД суд вважає, що відповідачем не доведено обставин віднесення товару частини до бульдозерів: гусенична ланка до товарної позиції 7312 або 7315.
Між тим, при вирішення спору по суті суд враховує наявні в матеріалах справи рішення ДП Укрметртестстандарт від 06.07.2015 року №21-09/337 та експертний висновок торгово-промислової палати №К-1067 від 19.06.2017 року, відповідно до яких гусеничний ланцюг класифікується згідно коду УКТ ЗЕД 8431498000.
Суд зазначає, що наведена відповідачем інтерпретація товарної позиції 7312, 7315 не містить характеристик по яким можливо зробити беззаперечний висновок, що ввезений позивачем товар, а саме: частини до бульдозерів: гусенична ланка відноситься саме до цієї товарної позиції. Той же висновок, можна зробити і стосовно товарної позиції 8431, згідно описом якої, за характеристиками, ввезений товар може бути віднесений і до такої товарної позиції.
Відповідно до частини 5 статті 69 МК України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачень положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Відповідачем в ході перевірки не витребовувалися у Товариства з обмеженою відповідальністю КАТЕНА будь-які додаткові документи, не проводилися дослідження та не залучалися профільні фахівці для вирішення питання по правильному визначенню товарної позиції, до якої міг бути віднесений ввезений позивачем товар.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В той же час, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України).
При цьому, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 КАС України).
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене суд вважає недоведеним належними та достатніми доказами твердження відповідача про порушення позивачем правил 1 та 6 пояснень Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених додатком до Закону України від 19.09.2013 року №584-VII Про митний тариф України , частини 1 та пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України, що стосується неправильності класифікації товарів, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 20 037, 35 грн. та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу щодо заниження бази оподаткування податку на додану вартість на суму 4007,47 грн. платежів.
Беручи до уваги наведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку, що в ході розгляду справи відповідачем не наведено обставин, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Частиною 1 ст. 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, то судові витрати слід стягнути на користь позивача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 73, 77-78, 139, 143, 243-246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю КАТЕНА (08632, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. залізнична, б. 164, код ЄДРПОУ 33555532) до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, б. 5-А, код ЄДРПОУ 39393260) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0017331410 від 08.06.2018 року, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0017341410 від 08.06.2018 року, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області.
4. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, б. 5-А, код ЄДРПОУ 39393260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КАТЕНА (08632, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. залізнична, б. 164, код ЄДРПОУ 33555532) сплачений ним судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.
Суддя М.А. Бояринцева
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2020 |
Оприлюднено | 18.03.2020 |
Номер документу | 88236762 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьмишина Олена Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьмишина Олена Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьмишина Олена Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьмишина Олена Миколаївна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Бояринцева М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні