Постанова

від 12.01.2021 по справі 826/10182/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10182/18 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Катена до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0017331410 та №0017341410 від 08 червня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Катена звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, апелянт, ГУ ДПС у Київській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0017331410 від 08.06.2018 року, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0017341410 від 08.06.2018 року, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що Товариством вірно класифіковано товари згідно УКТ ЗЕД при ввезені на митну територію України за митними деклараціями, що зазначені в акті від 14.05.2018 року №0010/8/-10-36-14-10/33555532, складеному за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ КАТЕНА дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товару частини до бульдозерів: гусенична ланка оформленого за МД від 27.10.2014 року №100270003/2014/322236, від 18.04.2014 року №100270003/2014/322805, від 14.04.2015 року №100250003/2015/76175, від 27.05.2015 року №100250003/2015/77792, від 13.07.2015 року №100250003/2015/79456, від 27.07.2015 року №100250003/2015/79937, від 11.04.2016 року №100250003/2016/134036, від 07.09.2016 року №100250003/2016/140580, від 26.12.2016 року №100250003/2016/610455, від 06.02.2017 року №100250003/2017/280133, від 14.03.2017 року №100010/2017/2580925.

Правильність визначення коду згідно УКТ ЗЕД перевірена митним органом при ввезені такого товару на митну територію України, на чому наполягає позивач та посилається на рішення Державного підприємства Укрметртестстандарт та експертного висновку торгово-промислової палати, відповідно до яких товар частини до бульдозерів: гусенична ланка відноситься до товарної позиції 8431 49 80 00.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2020 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0017331410 від 08.06.2018 року, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0017341410 від 08.06.2018 року, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій ГУ ДПС у Київській області просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права. Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що перевіркою встановлено, що гусеничний ланцюг та гусенична ланка поставлено без інших частин гусеничного шасі - окремо від готового виробу, у зв`язку з чим класифікувати товар необхідно було згідно з УКТ ЗЕД 7315 11 90 00, а гусеничні ланки за кодом 7315 19 00 00. Проте позивачем класифіковано товар з порушеннями, що призвело до заниження податкових зобов`язань по сплаті митних платежів на загальну суму 24 044,82 грн., в тому числі ввізне мито 20 037,35 грн., податку на додану вартість 4 007,47 грн.

Окрім іншого, апелянт вважає, що експертний висновок Київської обласної торгово-промислової палати та ДП Укрметртестстандарт має інформаційний, довідковий характер, і не може враховуватися судом, як основний доказ правильності класифікації товару у даному випадку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року, після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги відповідно до ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року, відкрито апеляційне провадження у справі №826/10182/18, встановлено строк до 16 грудня 2020 року для подання відзиву на апеляційну скаргу. Іншою ухвалою від 25 листопада 2020 року призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 16 грудня 2020 року.

Від ТОВ Катена надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що в якості доказів у справі Товариством надано копії митних декларацій, копію експертного висновку торгово-промислової палати, копії рішень ДП Укрметртестстандарт, копії експортних декларацій, копії документів під декларації, які досліджені судом першої інстанції, детально описані у рішенні по суті позовних вимог. При цьому позивач вказує, що такі саме документи надавалися представнику митного органу у момент митного оформлення декларацій, за наслідками проходження митного контролю жодна з деклараційне визначена як така, що складена з порушенням вимог митного законодавства. Експертним висновком підтверджено, що товар відноситься до товарної позиції 8431 49 80 00, а сам висновок сам по собі є письмовим доказом у справі, який оцінено судом першої інстанції у сукупності з іншими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Також позивач звертає увагу колегії суддів на те, що при перевірці митних декларацій в ході митного оформлення у 2014 - 2017 роках органом доходів і зборів перевірено правильність класифікації товару, дійшовши до висновку про їх відповідність до товарної позиції 8431 49 80 00, а у подальшому у 2018 році структурний підрозділ цього ж органу під час повторної перевірки правильності класифікації товару на підставі тих самих документів дійшов протилежного висновку.

Представником відповідача подано клопотання про заміну сторони в порядку правонаступництва, розглянувши яке колегія суддів зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби реорганізовано Головне управління ДФС у Київській області шляхом його приєднання до Головного управління ДПС у Київській області. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №682-р оголошено про початок роботи Державної податкової служби України.

Отже, правонаступником ГУ ДФС у Київській області є ГУ ДПС у Київській області, яке є належним відповідачем у даній справі, тому колегія суддів вважає за необхідне здійснити заміну відповідача правонаступником та продовжувати розгляд апеляційної скарги з належною назвою відповідача - ГУ ДПС у м. Києві.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання рішень Державної фіскальної служби України від 15.03.2018 року №904//6/99-99-11-03-03-25, №9049/6/99-99-11-03-03-25, якими скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 11.12.2017 року №0044761410 та №0044771410, керуючись вимогами та положеннями пункту 1 частини 7 статті 346 Митного кодексу України, відповідно до наказу ГУ ДФС у Київській області від 05.04.2018 року №741 Про проведення службового розслідування та наказу ГУ ДФС у Київській області від 11.04.2018 року №767 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ КАТЕНА проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ КАТЕНА з питань дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товару частини до бульдозерів: гусенична ланка оформленого за МД від 27.10.2014 року №100270003/2014/322236, від 18.04.2014 року №100270003/2014/322805, від 14.04.2015 року №100250003/2015/76175, від 27.05.2015 року №100250003/2015/77792, від 13.07.2015 року №100250003/2015/79456, від 27.07.2015 року №100250003/2015/79937, від 11.04.2016 року №100250003/2016/134036, від 07.09.2016 року №100250003/2016/140580, від 26.12.2016 року №100250003/2016/610455, від 06.02.2017 року №100250003/2017/280133, від 14.03.2017 року №100010/2017/2580925, за наслідком якої складено акт від 14.05.2018 року №0010/8/-10-36-14-10/33555532 (далі - акт перевірки).

Як зазначено у висновку акту перевірки в ході її проведення встановлено порушення:

- правил 1 та 6 пояснень Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених додатком до Закону України від 19.09.2013 року №584-VII Про митний тариф України , частини 1 та пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України, що стосується неправильності класифікації товарів, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 20 037, 35 грн.

- пункту 190.1 статті 1902 Податкового кодексу щодо заниження бази оподаткування податку на додану вартість на суму 4007,47 грн. платежів.

Зазначені порушення встановлені щодо товару частини до бульдозерів: гусеничний ланцюг - арт CR5534D, LH1273, LH1273 1 CLP та гусенична ланка - арт. 81 LH140, 81 LH 139 , задекларованого Товариством з обмеженою відповідальністю КАТЕНА за митними деклараціями від 13.07.2015 року №100250003/2015/79456 та від 07.09.2016 року №100250003/2016/140580.

Не погоджуючись із висновком акту перевірки позивачем подані заперечення, за наслідком розгляду яких листом від 06.06.2018 року №10441/10/10-36-14-10-19 ТОВ КАТЕНА повідомлено про залишення висновків акту перевірки без змін.

В подальшому, ГУ ДФС у м. Києві прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомленні-рішення від 08.06.2018 року №0017331410, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ з ввезених на територію України товарів за податковими зобов`язаннями у розмірі 4007,47 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1001,87 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №1);

- податкове повідомлення-рішення від 08.06.2018 року №0017341410, яким ТОВ КАТЕНА збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності за податковими зобов`язаннями у розмірі 20037,35 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 5009, 34 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №2).

Не погоджуючись з висновками акту перевірки та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до адміністративного суду, за результатами розгляду судом першої інстанції винесено оскаржуване рішення від 16 березня 2020 року у даній справі.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції від 16 березня 2020 року та оцінюючи відповідні висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, згідно частини першої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів (далі - МК України).

Частиною першою статті 351 МК України визначено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

В контексті приписів частини другої статті 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Згідно приписів частин третьої, четвертої, дев`ятої статті 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів.

Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Оформлення результатів невиїзної документальної перевірки здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом.

Разом з цим, відповідно до статті 67 МК України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Частинами першою, другою статті 69 МК України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Функції з ведення УКТЗЕД здійснюються Держмитслужбою.

З метою забезпечення виконання Закону України Про Митний тариф України та Порядку ведення УКТЗЕД, Наказом ДФС України від 09.06.2015 року №401 затверджено Пояснення до УКТЗЕД (далі - Пояснення до УКТ ЗЕД).

Відповідно до Пояснень до УКТ ЗЕД розділ XVI включає в себе машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання; їх частини; звукозаписувальна та звуковідтворювальна апаратура, апаратура для запису або відтворення телевізійного зображення і звуку, їх частини та приладдя.

Згідно пункту 2 Примітки 1 Пояснень до УКТ ЗЕД за умови додержання положень Примітки 1 цього Розділу і Примітки 1 до груп 84 і 85 частини машин (крім частин виробів товарних позицій 8484, 8544, 8545, 8546 або 8547) повинні класифікуватися згідно з такими правилами:

(а) частини, що є виробами, включеними до будь-якої товарної позиції групи 84 або 85 (крім товарних позицій 8409, 8431, 8448, 8466, 8473, 8487, 8503, 8522, 8529, 8538 та 8548), у всіх випадках повинні класифікуватися у відповідних для них товарних позиціях;

(b) інші частини, призначені тільки або переважно для одного типу машин чи для ряду машин тієї самої товарної позиції (включаючи машини товарної позиції 8479 або 8543), класифікуються разом з цими машинами або включаються до товарних позицій 8409, 8431, 8448, 8466, 8473, 8503, 8522 і 8529 або 8538 відповідно. Однак, частини, призначені однаково для використання головним чином з виробами товарної позиції 8517 і з виробами товарних позицій 8525 - 8528, класифікуються у товарній позиції 8517;

(c) всі інші частини класифікуються у товарних позиціях 8409, 8431, 8448, 8466, 8473, 8503, 8522, 8529 або 8538, відповідно або залежно від окремого випадку або, крім того, у товарній позиції 8487 чи 8548.

Відповідно до пункту 4 Примітки 1 Пояснень до УКТ ЗЕД у разі якщо машина (включаючи комбінацію машин) складається з окремих комплектувальних вузлів (незалежно від того, чи розміщені вони окремо чи з`єднані між собою трубопроводами, трансмісійними механізмами, електричними кабелями чи іншими пристроями), призначених для забезпечення одночасного виконання чітко визначених функцій, що включені до однієї з товарних позицій групи 84 або 85, таку машину потрібно класифікувати у товарній позиції, що відповідає визначеній функції.

При цьому, у примітках до цього розділу термін "машина" включає будь-які машини, обладнання, механізми, установки, апарати або пристрої, наведені у товарних позиціях групи 84 або 85 (п. 5 Примітки 1 Пояснень до УКТ ЗЕД),

Згідно Загального положення Загального змісту розділу XVI Пояснень до УКТ ЗЕД (А) за умови додержання деяких винятків, наведених у примітках та до цього розділу, і групам 84 та 85, і, крім товарів, більш докладно описаних в інших розділах, цей розділ охоплює все механічне та електричне обладнання, механізми, установки, апарати і пристрої та їхні частини, а також певні апарати та установки, що не є ні механічними, ні електричними (такі, як котли і котельні, фільтрувальні установки та ін.), та частини таких пристроїв і установок.

До цього розділу не включаються:

(а) котушки, шпулі, бобіни, барабани та ін., виконані з будь-якого матеріалу (класифіковані за матеріалом, з якого виготовлені). Проте ткацькі навої не повинні розглядатися як бобіни, шпулі або аналогічні опорні деталі і включаються до товарної позиції 8448;

(b) частини загального призначення, як визначено в Примітці 2 до Розділу XV, такі як кручений дріт, троси, канати, плетені шнури, ланцюги, болти, ґвинти і пружини з чорних металів (товарна позиція 7312, 7315, 7318 або 7320), та аналогічні вироби з інших недорогоцінних металів (групи 74 - 76 та 78 - 81), замки товарної позиції 8301, арматура і кріплення для дверей, вікон і т.п. товарної позиції 8302. Аналогічні товари з пластмас також не включаються до цього розділу а включаються до групи 39;

(c) змінні інструменти товарної позиції 8207; інші аналогічні змінні інструменти класифікуються відповідно до матеріалу, з якого виготовлена їхня робоча частина (наприклад, у групі 40 (ґума), у групі 42 (шкіра), у групі 43 (хутро), у групі 45 (пробка) або в групі 59 (текстильні матеріали) або в товарній позиції 6804 (абразиви та ін.), або в товарній позиції 6909 (кераміка) та ін.);

(d) інші вироби групи 82 (наприклад, інструменти, наконечники інструментів, ножі, різальні леза, неелектричні машинки для стрижки волосся та певні механічні пристрої для домашнього користування) і вироби групи 83;

(e) вироби Розділу XVII;

(f) вироби Розділу XVIII;

(g) зброя і боєприпаси (група 93);

(h) обладнання і пристрої, що мають властивості іграшок, ігор чи спортивного інвентарю, та їхні ідентифіковані частини і приладдя (включаючи неелектричні двигуни, але крім насосів рідинних та обладнання для фільтрування або очищення рідин чи газів, яке включається до товарної позиції 8413 або 8421, відповідно, і також крім електродвигунів, електричних трансформаторів та пристроїв дистанційного радіокерування, які входять до товарної позиції 8501, 8504 або 8526, відповідно), які придатні для використання переважно в іграшках, іграх чи спортивному інвентарю (група 95);

(ij) щітки, використовувані як частини машин (товарна позиція 9603).

(B) Взагалі товари цього розділу можуть бути з будь-якого матеріалу. У переважній більшості випадків вони з недорогоцінних металів, але до цього розділу також включається певне обладнання з інших матеріалів (наприклад, насоси повністю з пластмаси) та частини з пластмаси, дерева, дорогоцінних металів і т.п.

При вирішенні спору суд першої інстанції врахував, що відповідачем не доведено обставин віднесення товару частини до бульдозерів: гусенична ланка до товарної позиції 7312 або 7315, наявні в матеріалах справи рішення ДП Укрметртестстандарт від 06.07.2015 року №21-09/337 та експертний висновок торгово-промислової палати №К-1067 від 19.06.2017 року, вказують на те, що гусеничний ланцюг класифікується згідно коду УКТ ЗЕД 8431498000.

Наведена відповідачем інтерпретація товарної позиції 7312, 7315 не містить характеристик по яким можливо зробити беззаперечний висновок, що ввезений позивачем товар, а саме: частини до бульдозерів: гусенична ланка відноситься саме до цієї товарної позиції. Той же висновок, можна зробити і стосовно товарної позиції 8431, згідно описом якої, за характеристиками, ввезений товар може бути віднесений і до такої товарної позиції.

Відповідно до частини 5 статті 69 МК України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачень положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Під час перевірки відповідачем не витребовувалося у ТОВ Катена будь-яких додаткових документів, не проводилися дослідження та не залучалися профільні фахівці для вирішення питання по правильному визначенню товарної позиції, до якої міг бути віднесений ввезений позивачем товар.

За таких обставин твердження відповідача про порушення позивачем правил 1 та 6 пояснень Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених додатком до Закону України від 19.09.2013 року №584-VII Про митний тариф України , частини 1 та пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України, що стосується неправильності класифікації товарів, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 20 037, 35 грн. та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу щодо заниження бази оподаткування податку на додану вартість на суму 4007,47 грн. платежів є недоведеними та необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, викладеними у рішенні від 16 березня 2020 року, та вважає їх обґрунтованими та правильними.

Також, колегія суддів зазначає, що в частині доводів щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права апелянтом жодних аргументів не наведено, не зазначено які саме матеріали, що мають значення для правильного вирішення справи, не досліджено судом першої інстанції, не наведено інших доводів на підтвердження іншої, ніж було представлено під час розгляду справи в суді першої інстанції, позиції.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судом першої інстанції при розгляді справи вірно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дотримано норм процесуального права.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд залишає рішення суду першої інстанції без змін, підстави для перерозподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2020 року у справі №826/10182/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина

Судді Л.О. Костюк

О.Є. Пилипенко