Рішення

від 03.03.2020 по справі 640/15551/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2020 року м. Київ № 640/15551/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1 (

АДРЕСА_1 )

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на

ліквідацію ПАТ Банк Михайлівський Волкова Олександра Юрійовича

(01032, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 35)

третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04073, місто Київ, вулиця

Січових Стрільців, 17)

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Михайлівський Волкова Олександра Юрійовича (далі по тексту - відповідач), за участю третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить:

- визнати бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Михайлівський Волкова Олександра Юрійовича щодо невключення відомостей щодо рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Переліку рахунків вкладників Публічного акціонерного товариства Банк Михайлівський для виплати гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправною;

- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Михайлівський Волкова Олександра Юрійовича внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві Банк Михайлівський за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на суму 75 000,00 грн.

Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що дії щодо не включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми за вкладами за рахунок Фонду, у зв`язку з відсутністю ознак нікчемності операцій з переказу грошових коштів відповідно до частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та тим, що кошти на його рахунку є вкладом у розумінні цього Закону.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що під час складання списку осіб, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок Фонду у ПАТ Банк Михайлівський проводилась перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, якою на підставі пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб встановлено нікчемність операцій з переказу коштів від ТОВ Кредитно-інвестиційний центр на поточний рахунок позивача, оскільки договори відступлення права між ПАТ Банк Михайлівський та ТОВ Кредитно-інвестиційний центр укладені з порушенням обмежень, встановлених постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2015 року №917/БТ про віднесення ПАТ Банк Михайлівський до категорії проблемних, а тому, на думку відповідача, кошти на рахунок позивача надходили внаслідок нікчемних договорів з метою створення в майбутньому штучного зобов`язання Фонду на відшкодування грошових коштів за рахунок держави.

З огляду на викладене вище та відсутність клопотань про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).

При цьому, суд враховує клопотання представника позивача про прискорення розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

19 квітня 2016 року між позивачем та ТОВ Кредитно-інвестиційний центр укладено договір №980-019-000224258 Капітал+ (інвестиційний) (з виплатою процентів в кінці строку), згідно з яким позивач в порядку передбаченому договором передав товариству у власність грошові кошти в розмірі 25 000,00 грн. на строк не більше 42 днів, а товариство зобов`язалось повернути позивачу кошти та виплатити проценти.

Також, 08 квітня 2016 року між позивачем та ТОВ Кредитно-інвестиційний центр укладено договір №980-019-000218467 Суперкапітал (інвестиційний) (з виплатою процентів щомісячно), згідно з яким позивач в порядку передбаченому договором передав товариству у власність грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн. на строк не більше 367 днів, а товариство зобов`язалось повернути позивачу кошти та виплатити проценти.

З наявної в матеріалах справи виписки ПАТ Банк Михайлівський по особовому рахунку № НОМЕР_2 вбачається, що 19 травня 2016 року на рахунок ОСОБА_1 від ТОВ Кредитно-інвестиційний центр надійшли наступні суми грошових коштів: 25 000,00 грн. як повернення коштів згідно з договором від 19 квітня 2016 року №980-019-000224258; 50 000,00 грн. як повернення коштів згідно з договором від 08 квітня 2016 року №980-019-000218467, що у сумі становить 75 000,00 грн. Станом на 19 травня 2016 року вихідний залишок на рахунку становив 75 000,00 грн.

Разом з тим, на підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року №14/БТ Про віднесення ПАТ Банк Михайлівський до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23 травня 2016 року №812 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Михайлівський та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку , згідно з яким даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ Банк Михайлівський з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня 2016 року до 22 червня 2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ Банк Михайлівський , визначені статтями 37-39 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнку Юрію Петровичу на один місяць з 23 травня 2016 року до 22 червня 2016 року включно.

13 червня 2016 року виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №991 відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Михайлівський з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року включно. Відповідно до даного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Михайлівський Ірклієнка Юрія Петровича з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року №124-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Банк Михайлівський виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12 липня 2016 року №1213, про початок процедури ліквідації ПАТ Банк Михайлівський з 13 липня 2016 року та делегування повноважень ліквідатора банку Ірклієнку Юрію Петровичу. У зв`язку з цим, з 18 липня 2016 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав виплати гарантованого відшкодування вкладникам ПАТ Банк Михайлівський .

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01 вересня 2016 року №1702 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ Банк Михайлівський .

Згідно з зазначеним рішенням всі повноваження ліквідатора ПАТ Банк Михайлівський , визначені Законом Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52 1 , 53, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, крім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову О.Ю. з 05 вересня 2016 року.

В матеріалах справи міститься копія акта від 01 червня 2016 року №2 про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності, у якому члени комісії по перевірці правочинів надали пропозицію відповідачу тимчасово обмежити операції з виплат коштів за рахунками фізичних осіб, у тому числі за рахунком ОСОБА_1 .

Наказом Уповноваженої особи від 01 червня 2016 року №42/1 вирішено затвердити результати проведеної перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в акті Комісії від 01 червня 2016 року №3, та застосувати наслідки нікчемності правочинів (транзакцій) з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ Кредитно-інвестиційний центр на рахунки фізичних осіб, та видати відповідне розпорядження.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

За визначенням пункту 3 статті 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Частиною першою статті 3 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб визначено, що Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України, а також рахунки в цінних паперах у депозитарних установах - державних банках.

Частинами першою, третьою статті 12 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб зокрема встановлено, що виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.

Виконавча дирекція Фонду зокрема має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами відповідно до цього Закону та затверджує реєстри відшкодувань вкладникам у порядку та у черговості, що встановлені нормативно-правовими актами Фонду; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб;

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Частина друга статті 26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб встановлює, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Таким чином, Закон України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб гарантує повернення кожному вкладнику банку суми відшкодування коштів за вкладом, у межах гарантованої суми відшкодування; відмовлено у відшкодуванні коштів за вкладом може бути лише за наявності підстав, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Згідно частин першої-другої статті 27 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України Про банки і банківську діяльність , або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Частиною третьою статті 27 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачено, що виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті Урядовий кур`єр або Голос України .

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення), Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, окрім іншого, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення.

Переліки, зазначені у цьому пункті, надаються до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. У супровідному листі зазначаються назви переліків, кількість інформаційних рядків та підсумкові значення сум.

Перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (далі - Перелік), формується за структурою, визначеною додатком 4 до цього Положення, та не включає інформацію про вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону.

Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Пунктами 1, 2 розділу ІІІ Положення визначено, що Фонд завантажує поданий уповноваженою особою Фонду Перелік до програмно-апаратного комплексу Фонду та здійснює його перевірку в частині: 1) невключення до Переліку інформації про рахунки вкладників, розмір залишку гарантованої суми яких становить менше 10 гривень або більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, незалежно від кількості вкладів в одному банку; 2) невключення до Переліку інформації про рахунки: вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону; за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України Про банки і банківську діяльність , або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону; 3) наявності необхідних для проведення ідентифікації реквізитів вкладника; 4) коректності реквізитів вкладника та іншої інформації.

Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Відповідно до пунктів 4, 5 розділу ІІІ Положення на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України (здійснює перерахування гарантованої суми відшкодування та передачу інформації про вкладників, яким здійснюється виплата відшкодування, до банків-агентів відповідно до умов договорів із банками-агентами) не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Фонд здійснює відшкодування коштів за вкладами відповідно до Загального реєстру за частинами Загального реєстру.

Якщо виплати відшкодувань розпочинаються під час дії тимчасової адміністрації, до першої частини Загального реєстру включаються ГСР за вкладами, щодо яких Фондом або уповноваженою особою Фонду не обмежено здійснення банком операцій (з причин відсутності первинних документів, виявлення помилкових записів, невідповідності реквізитів вкладника первинним документам тощо): за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку; за договорами банківського рахунку.

Якщо виплати відшкодувань розпочинаються під час ліквідації, до першої частини Загального реєстру включаються ГСР за вкладами, щодо яких Фондом або уповноваженою особою Фонду не обмежено здійснення банком операцій (з причин відсутності первинних документів, виявлення помилкових записів, невідповідності реквізитів вкладника первинним документам тощо): за договорами банківського вкладу незалежно від закінчення строку їх дії; за договорами банківського рахунку.

ГСР за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчується після початку тимчасової адміністрації, виплачуються після прийняття рішення про ліквідацію банку.

До чергових частин Загального реєстру включаються ГСР за договорами банківського вкладу, що не були включені до першої частини Загального реєстру, та за договорами банківського рахунку після отримання Фондом інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Частини Загального реєстру та дати початку виплат за ними затверджуються виконавчою дирекцією Фонду.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку рахунків до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку рахунків Реєстру відшкодувань вкладникам (Загального реєстру); 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Реєстру відшкодувань вкладникам (Загального реєстру).

При цьому, Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації доповнення до переліку рахунків, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

Судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що інформацію про ОСОБА_1 не включено до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, у зв`язку із нікчемністю на підставі пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб переказу коштів (транзакції), здійсненого 19 травня 2016 року ТОВ Кредитно-інвестиційний центр на рахунок позивача у розмірах: 25 000,00 грн. як повернення коштів згідно з договором від 19 квітня 2016 року №980-019-000224258; 50 000,00 грн. як повернення коштів згідно з договором від 08 квітня 2016 року №980-019-000218467, що у сумі становить 75 000,00 грн.

Так, згідно з пунктом 4 частини другої статті 37 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд безпосередньо або уповноваженій особі Фонду надано право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Пункти 1, 2, 7-9 частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачають, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями перевірки правочинів, укладених банком, на предмет виявлення серед них нікчемних.

Разом з тим, таке право не є абсолютним, а кореспондується із обов`язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов`язує нікчемність правочину, одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким.

Відповідач вважає, що спірний правочин з переказу на рахунок позивача грошових коштів вчинено з порушенням норм чинного законодавства, однак, які саме порушення допущено банком або які обмеження ним не виконано, відповідачем не вказано, а лише з посиланням на положення пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб констатовано факт нікчемності.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Водночас, відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування, не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили, що у межах спірних правовідносин ПАТ Банк Михайлівський укладено правочини, умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, або укладено правочин з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; або здійснено операції, укладення (переоформлення) договорів, які призвели до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

При цьому, законодавство не наділяє Уповноважену особу Фонду правом визнавати нікчемними правочини, укладені фізичними особами-клієнтами банку із третіми особами, а тому, висновки про нікчемність операцій перерахування з рахунку ТОВ Кредитно-інвестиційний центр на рахунок позивача грошових коштів є безпідставними.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №826/1476/15.

Суд звертає увагу, що грошові кошти від ТОВ Кредитно-інвестиційний центр надійшли на поточний рахунок ОСОБА_1 на підставі укладених між ними договорів, що попередньо встановлено судом, у свою чергу ПАТ Банк Михайлівський не є стороною за даним договором, а лише виконував розрахункове обслуговування рахунку та в силу пункту 32.3 статті 32 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні зобов`язаний виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів.

За таких підстав, кошти у розмірі 75 000,00 грн. на рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , є вкладом у розумінні Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду.

Доказів, які б спростовували зазначене або підтверджували наявність підстав для відмови у відшкодуванні коштів за вкладом, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , відповідачем до суду не надано.

Враховуючи викладене, на думку суду, відповідач не довів наявність правових підстав для не включення ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Банк Михайлівський за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи суперечить приписам Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та є протиправною бездіяльністю, що в свою чергу є підставою для зобов`язання відповідача подати до Фонду додаткову інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Банк Михайлівський за рахунок коштів Фонду.

При цьому, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги саме шляхом зобов`язання подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві Банк Михайлівський за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 75 000,00 грн.

Разом з тим оскільки поведінка відповідача носить пасивний характер та є протиправною бездіяльністю щодо не включення позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, позов належить задовольнити частково.

В частині дотримання позивачем строку звернення до суду та клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, у зв`язку з пропуском позивачем відповідного строку, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідач зазначає, що про відсутність підстав для включення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду ОСОБА_1 повідомлено листом від 25 січня 2017 року №ЗГ1/9170, який надісланий простим листом на адресу позивача.

У свою чергу, позивач зазначає, що оскаржувана бездіяльність є триваючим правопорушенням та продовжується і на момент звернення позивача до суду. Крім того, на адресу відповідача неодноразово направлялись адвокатські запити щодо припинення бездіяльності та внесення до переліку рахунків вкладників ПАТ Банк Михайлівський для виплати гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кибенка Сергія Дмитровича, однак відповіді на вказані запити не отримані.

При цьому, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази про отримання позивачем листа від 25 січня 2017 року №ЗГ1/9170, адресованого йому відповідачем, надання доказів про надсилання поштової кореспонденції простим листом не підтверджує факт його отримання адресатом.

Оскільки строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 у межах спірних правовідносин подано з дотриманням строку звернення, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, що також вказує на відсутність підстав для його поновлення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Михайлівський Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві Банк Михайлівський за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Михайлівський Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві Банк Михайлівський за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 75 000,00 грн.

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 352,40 грн. (триста п`ятдесят дві гривні сорок копійок) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук