Рішення

від 16.03.2020 по справі 640/20461/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2020 року м. Київ № 640/20461/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Готельний комплекс "Братислава" до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство Готельний комплекс Братислава (далі - позивач та/або ПрАТ Готельний комплекс Братислава ) з позовом до Управління з питань реклами виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач та/або Управління) та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати вимогу Управління з питань реклами виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №15876-18 від 22.10.2018 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління з питань реклами виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації від 26.10.2018 року №1148 Про демонтаж рекламних засобів в частині пункту 16 Додатку до наказу №1148 від 22.10.2018 року;

- визнати протиправним та скасувати вимогу Управління з питань реклами виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №015877-18 від 22.10.2018 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління з питань реклами виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації від 26.10.2018 року №1148 Про демонтаж рекламних засобів в частині пункту 17 Додатку до наказу №1148 від 26.10.2018 року.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ПрАТ Готельний комплекс Братислава розміщено конструкції на яких зображується виключно знаки для товарів і послуг підприємства, які, у свою чергу, є знаками для товарів і послуг, зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства України в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та не є рекламою, а відтак не потребують дозволів на розміщення зовнішньої реклами, в порядку встановленому Законом України Про рекламу , Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2013 року №2067, Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року №1051/1051, Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року №37/6253 та/або Правил розміщення рекламних засобів у місті Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 року №223/2445.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній вказує, розміщення позивачем конструкції на будинку в„–1 по вулиці Андрія Малишка в Дніпровському районі міста Києва відноситься до такого типу рекламного засобу - як Спеціальна рекламна конструкція на фасаді будинку (будівлі) , на розміщення яких ПрАТ Готельний комплекс Братислава необхідно отримати у встановленому порядку дозволи на розміщення об`єктів зовнішньої реклами.

Справа вирішується на підставі наявних в ній документів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

19.10.2018 року Управлінням з питань реклами виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складено акт обстеження, згідно якого за адресою Дніпровський район, вул. Андрія Малишка, 1 виявлено порушення Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067, Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2018 року №1051/1051, Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року №37/6253, Правил розміщення рекламних засобів у місті Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 року №223/2445, Порядку розміщення вивісок у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 року №224/2446, а саме: розміщення спеціальної (-их) тимчасової (-их), стаціонарної (-их) конструкції (-ій) типу (-ів) Спеціальна рекламна конструкція на фасаді будинку (будівлі), що є самовільно встановленим рекламним засобом, що є порушенням пункту 17.2 Б , площа рекламного засобу 18 кв.м.

З огляду на зазначене Управлінням сформовано на адресу позивача вимогу №015876-18 від 22.10.2018 року, якою вимагається від позивача здійснити демонтаж конструкції: Спеціальна рекламна конструкція на фасаді будинку (будівлі) (далі - оскаржувана та/або спірна вимога №1).

Також відповідачем складено акт обстеження від 19.10.2018 року, відповідно до якого за адресою Дніпровський район, вул. Андрія Малишка, 1 виявлено порушення Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067, Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2018 року №1051/1051, Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року №37/6253, Правил розміщення рекламних засобів у місті Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 року №223/2445, Порядку розміщення вивісок у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 року №224/2446, а саме: розміщення спеціальної (-их) тимчасової (-их), стаціонарної (-их) конструкції (-ій) типу (-ів) Спеціальна рекламна конструкція на фасаді будинку (будівлі), що є самовільно встановленим рекламним засобом, що є порушенням пункту 17.2 Б , площа рекламного засобу: 40 кв.м.

На підставі вказаного акту обстеження, Управлінням сформовано вимогу №015877-18 від 22.10.2018 року, якою вимагається від Приватного акціонерного товариства Готельний комплекс Братислава здійснити демонтаж конструкції: Спеціальна рекламна конструкція на фасаді будинку (будівлі) (далі - оскаржувана та/або спірна вимога №2).

В подальшому, у зв`язку з невиконанням позивачем оскаржуваних вимог, Управлінням з питань реклами виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято наказ від 26.10.2018 року №1158 Про демонтаж рекламних засобів , пунктом 16, 17 Додатку до якого передбачено перелік рекламних засобів, що підлягають демонтажу згідно отриманої інформації в щоденних звітах від КП Київреклама , а саме: Дніпровський район, вул. Андрія Малишка, 1 - ВАТ Готельний комплекс Братислава спеціальна конструкція на фасаді будинку (будівлі) (далі - оскаржуваний та/або спірний наказ в частині).

Тут і надалі разом спірні та/або оскаржувані рішення.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, що діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України Про рекламу від 03.07.1996 року №270/96-ВР (далі - Закон №270/96-ВР).

Статтею 1 вказаного закону визначено, що зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; реклама - - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару, а рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №270/96-ВР законодавство України про рекламу складається з цього Закону та інших нормативних актів, які регулюють відносини у сфері реклами.

Приписами частини 1 статті 16 Закону №270/96-ВР визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами регулюють Типові правила розміщення зовнішньої реклами, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067 (далі - Типові правила №2067).

У пункті 2 Типових правил №2067 зазначено, що місце розташування рекламного засобу - площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надаються розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою); спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об`ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

Згідно пункту 3 Типових правил №2067 зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Відповідно до положень пунктів 4, 32 Типових правил №2067 на територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів.

Плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

Між тим, рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 року №223/2445 затверджено Правила розміщення рекламних засобів у місті Києві, які регулюють правові відносини між виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та фізичними і юридичними (незалежно від форми власності та підпорядкованості) особами, що виникають у процесі розміщення засобів зовнішньої реклами та реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади на території м. Києва, та визначає вимоги щодо їх розміщення, вимоги до проектування рекламних засобів, визначення місць встановлення рекламних засобів, їх експлуатації та обслуговування (далі - Правила №223/2445).

Згідно пункту 1.4 Правил №223/2445 рекламні засоби мають встановлюватись, експлуатуватись та обслуговуватись з дотриманням законів України "Про благоустрій населених пунктів", "Про автомобільні дороги", "Про дорожній рух", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про рекламу", Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 N 2067, інших обов`язкових до виконання нормативно-правових актів, рішень Київської міської ради, розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), вимог Зонування розміщення рекламних засобів у місті Києві, Класифікатора типових рекламних засобів, а також цих Правил.

На територіях, будинках і спорудах рекламні засоби розміщуються за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів.

У той же час, Правила №223/2445 не поширюються на випадки розміщення вивісок та табличок з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що регламентується окремим рішенням Київської міської ради.

Разом з цим, рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року №37/6253 затверджено Порядок розміщення реклами в місті Києві, метою якого є уніфікація всіх процедур з питань розміщення зовнішньої реклами, реклами на транспорті комунальної власності та реклами в ліфтах будинків комунальної власності міста Києва (далі - Порядок №37/6253).

Чинність цього Порядку поширюється на всю територію міста Києва, включаючи розташування РЗ на будинках (будівлях) і спорудах, на відкритих майданчиках, на міських вулицях (дорогах), площах тощо, у зелених зонах, на елементах вуличного обладнання, на зовнішніх та внутрішніх поверхнях підземних переходів, інших об`єктах, розташованих на відкритій місцевості, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування (п. 1.5 Порядку №37/6253).

Відповідно до частини 8 статті 8 Закону №270/96-ВР розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою (ч. 6 ст. 9 Закону №270/96-ВР).

За визначенням наведеним у пункті 2 Типових правил №2067 вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Пунктом 48 Типових правил №2067 визначено, що вивіски чи таблички:

- повинні розміщуватися без втручання у несучі конструкції, легко демонтуватися, щоб не створювати перешкод під час робіт, пов`язаних з експлуатацією та ремонтом будівель і споруд, на яких вони розміщуються;

- не повинні відтворювати зображення дорожніх знаків;

- не повинні розміщуватися на будинках або спорудах - об`єктах незавершеного будівництва;

- площа поверхні не повинна перевищувати 3 кв. метрів.

Забороняється вимагати від суб`єктів господарювання будь-які документи для розміщення вивісок чи табличок, не передбачені законодавством.

Рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 року №224/2446 затверджено Порядок розміщення вивісок у місті Києві (далі - Порядок №224/2446), який відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням вивісок у м. Києві, розміщення яких передбачено законодавством України, визначає процедуру розміщення вивісок та регулює правові відносини між органами місцевого самоврядування і фізичними та юридичними особами, що виникають у процесі розташування вивісок на території м. Києва, регламентує загальні вимоги до вивісок, а також порядок контролю за дотриманням вимог цього Порядку та розроблений метою забезпечення благоустрою, захисту культурних та майнових інтересів територіальної громади м. Києва, юридичних і фізичних осіб, у власності чи користуванні яких є будинки, будівлі, споруди, на яких розміщуються вивіски, поліпшення зовнішнього вигляду міського середовища та врегулювання порядку розміщення вивісок.

Згідно підпункту 1.7.1. пункту 1.7 розділу I Порядку №224/2446 вивіска (інформаційна вивіска) - мала архітектурна форма, конструктивний елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі або яка має право його використання, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, яка розміщена на зовнішній поверхні фасаду будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Вивіска не може містити переліку товарів і послуг, меню та іншої інформації, яка не підлягає обов`язковому оприлюдненню відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів", не може містити закликів до придбання товару або іншої інформації, що призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів та їх інтерес щодо товару.

Конструктивно вивіска може складатися з одного чи кількох елементів.

Табличка (інформаційна табличка) - табличка, що розміщується на фасаді будинку, будівлі або споруди, в якому фізична або юридична особа займає приміщення, розташована біля входу у таке приміщення, на дверях або на склі вітрини, та містить лише інформацію про зареєстроване найменування особи, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи) та час роботи фізичної або юридичної особи. Найменування особи та інша інформація, зазначена на табличці, виконуються державною мовою, якщо інше не передбачено законодавством. Площа таблички повинна бути не більше 0,5 кв. метра.

Про розміщення таблички повідомляти уповноваженим органам не потрібно.

Місце розміщення вивіски, в розрізі положень підпункту 1.7.2 пункту 1.7. розділу I Порядку №224/2446 це зовнішня поверхня фасаду першого поверху будинку, будівлі, споруди, біля входу, де юридична або фізична особа займає приміщення, між віконними отворами першого поверху, а також між віконними отворами першого та другого поверхів дво- чи багатоповерхового будинку, будівлі, споруди при умові, що центральна горизонтальна вісь вивіски знаходиться не вище центральної міжвіконної горизонтальної вісі.

Центральна міжвіконна горизонтальна вісь - уявна лінія, яка проходить горизонтально по центру між крайньою верхньою частиною віконної рами першого поверху та крайньою нижньою частиною віконної рами другого поверху.

Центральна горизонтальна вісь вивіски - уявна лінія, яка проходить горизонтально по центру висоти вивіски.

В свою чергу, фасад будинку, будівлі, споруди - зовнішня частина будинку, будівлі, споруди зі всіма елементами від покрівлі до вимощення (пп. 1.7.3 п. 1.7. розділу I Порядку №224/2446).

Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до висновку, що розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

При цьому, вивіска чи табличка не вважається рекламою виключно у випадку дотримання, серед іншого, таких вимог:

- у вивісці чи табличці має бути зазначена інформація про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи;

- розміщення вивіски чи таблички на зовнішній поверхні будинку чи споруди має здійснюватися не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення;

- вивіска чи табличка повинні розміщуватися без втручання у несучі конструкції, легко демонтуватися, щоб не створювати перешкод під час робіт, пов`язаних з експлуатацією та ремонтом будівель і споруд, на яких вони розміщуються;

- вивіска чи табличка не повинні відтворювати зображення дорожніх знаків;

- вивіска чи табличка не повинні розміщуватися на будинках або спорудах - об`єктах незавершеного будівництва;

- площа поверхні вивіски чи таблички не повинна перевищувати 3 кв. метрів.

Згідно актів обстеження вивіска HOTEL , яка включає в себе, в тому числі позначення, яке складається з схематичного зображення будівлі на тлі овалу, по контуру якого міститься напис HOTEL BRATISLAVA 1980 англійською мовами, а над словом готель розміщується три зірочки, розміщена на зовнішній поверхні будинку за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. А. Малишка, 1, що належить на праві приватної власності Приватному акціонерне товариство Готельний комплекс Братислава вище першого поверху та її площа складає 18 кв.м.

Вивіска BRATISLAVA також розміщена на зовнішній поверхні будинку за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. А. Малишка, 1, що належить на праві приватної власності позивачу вище першого поверху, а її площа складає 40 кв.м.

Тобто, вивіска HOTEL , яка включає в себе, в тому числі позначення, яке складається з схематичного зображення будівлі на тлі овалу, по контуру якого міститься напис HOTEL BRATISLAVA 1980 англійською мовами, а над словом готель розміщується три зірочки, а також вивіска BRATISLAVA не відповідають вимогам частини 8 статті 8, частини 6 статті 9 Закону №270/96-ВР, пунктів 2, 48 Типових правил №2067, підпунктів 1.7.1. - 1.7.3. пункту 1.7 розділу I Порядку №224/2446, оскільки розміщені вище першого поверху зовнішньої поверхні будівлі за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. А. Малишка, 1, а їх площа складає більше 3 кв.м.

З огляду на вказане не вбачається за можливе вважати, що вивіска HOTEL , яка включає в себе, в тому числі позначення, яке складається з схематичного зображення будівлі на тлі овалу, по контуру якого міститься напис HOTEL BRATISLAVA 1980 англійською мовами, а над словом готель розміщується три зірочки, а також вивіска BRATISLAVA , в розмінні положень частини 8 статті 8, частини 6 статті 9 Закону №270/96-ВР не є рекламою.

Варто наголосити, що доводи позивача в частині того, що розміщені ним конструкції яких зображується виключно знаки для товарів і послуг підприємства, які, у свою чергу, є знаками для товарів і послуг, зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства України в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та не є рекламою, а відтак не потребують дозволів на розміщення зовнішньої реклами, в порядку встановленому Законом України Про рекламу , Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2013 року №2067, Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року №1051/1051, Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року №37/6253 та/або Правил розміщення рекламних засобів у місті Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 року №223/2445 не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки, як вже було вказано вище вивіска чи табличка не є рекламою виключно у випадку дотримання вимог встановлених положеннями частини 8 статті 8, частини 6 статті 9 Закону №270/96-ВР, пунктів 2, 48 Типових правил №2067, підпунктів 1.7.1. - 1.7.3. пункту 1.7 розділу I Порядку №224/2446.

Зображення на вивісці чи табличці знаків для товарів і послуг підприємства, які, у свою чергу, є знаками для товарів і послуг, зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства України в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг без дотримання в сукупності всіх вимог передбачених частиною 8 статті 8, частиною 6 статті 9 Закону №270/96-ВР, пунктами 2, 48 Типових правил №2067, підпунктами 1.7.1. - 1.7.3. пункту 1.7 розділу I Порядку №224/2446 не може свідчити, що така вивіска чи табличка не є рекламою.

Відповідно до пункту 2 Типових правил №2067 спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об`ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

За визначенням наведеним у пункті 1.3 Порядку №37/6253 самовільно встановлений рекламний засіб - рекламний засіб, що розміщується без наявності виданого у встановленому порядку дозволу; після прийняття виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) розпорядження про відмову у продовженні терміну дії дозволу або його скасування. Не вважається самовільно встановленим рекламний засіб протягом часу розгляду заяви розповсюджувача реклами про продовження строку дії дозволу до моменту прийняття виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) відповідного рішення за такою заявою.

Додатком №3 до рішення Київської міської ради від 20.04.2017 року №223/2445 затверджено Класифікатор типових рекламних засобів, згідно якого спеціальна рекламна конструкція на фасаді будинку (будівлі) (РЗ016) це плоский або об`ємний (об`ємні літери тощо) рекламний засіб, що встановлюється паралельно фасаду будинку (будівлі) та має зовнішні поверхні для розміщення реклами, та не є вивіскою чи табличкою в розумінні Закону України Про рекламу .

Основні характеристики:

- РЗ не повинен закривати елементи декору фасаду (декоративні рельєфи, карнизи, огородження балконів, еркери, колони, пілястри);

- РЗ може розміщуватись у віконних та дверних прорізах з урахуванням перекриття прорізу не більше 35 %;

- зовнішня поверхня для розміщення реклами не може бути з тентової, банерної, вінілової тканини;

- можливе розміщення РЗ на фронтальній або, при наявності, на бокових площинах навісу вхідної групи;

- відстань від площини фасаду або навісу, на якому встановлено РЗ, не повинна перевищувати 0,2 м до лицевої поверхні вивіски.

Спеціальні рекламні конструкції на фасаді будинку (будівлі) за конструктивними відзнаками поділяються на такі типи:

1. Об`ємно-просторові літери, цифри та зображувальні елементи знаків для товарів та послуг без фону;

2. Об`ємно-просторові літери, цифри та зображувальні елементи знаків для товарів та послуг без фону, що розміщені на загальній плоскій основі;

3. Суцільний стенд, лайтбокс;

4. Композиційні рішення (можуть поєднувати будь-які типи);

5. Розпис, ліпка або мозаїка. На будівлях, які є об`єктами культурної спадщини місцевого та/або національного значення, а також в 0-ій та 1-ій форматних зонах, дозволяється розміщення спеціальних рекламних конструкцій на фасаді будинку (будівлі) тільки першого та п`ятого типу.

У 2-ій форматній зоні дозволяється розміщення спеціальних рекламних конструкцій на фасаді будинку (будівлі) першого, другого та п`ятого типу.

Світлове оформлення спеціальних рекламних конструкцій на фасаді будинку (будівлі) не має засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати вікна житлових будинків.

* Детальні вимоги щодо розміщення цього рекламного засобу наведені в Графічному довіднику щодо розміщення цього РЗ, який є додатком до Класифікатора.

Підсумовуючи вище викладене, суд погоджується з висновком відповідача, що вивіска HOTEL , яка включає в себе, в тому числі позначення, яке складається з схематичного зображення будівлі на тлі овалу, по контуру якого міститься напис HOTEL BRATISLAVA 1980 англійською мовами, а над словом готель розміщується три зірочки, а також вивіска BRATISLAVA є спеціальними рекламними конструкція на фасаді будинку (будівлі) та є самовільно розміщеним рекламним засобом.

Відповідно до пункту 17.1 Порядку №37/6253 демонтаж у цьому Порядку означає комплекс заходів, які передбачають відокремлення РЗ разом з основою від місця їх розташування та транспортування на спеціально відведені території для подальшого зберігання. При цьому демонтаж та подальше зберігання РЗ не передбачає переходу права власності на них до територіальної громади міста Києва.

Демонтаж РЗ є засобом протидії порушенню прав територіальної громади міста Києва щодо надання у тимчасове користування місць (для розміщення РЗ) або усунення порушень договірних зобов`язань розповсюджувачами реклами за договорами про надання у тимчасове користування місць (власниками та/або законними користувачами РЗ), а також засобом усунення порушень в інших випадках.

Демонтаж РЗ, в контексті положень пункту 17.2 Порядку №37/625 здійснюється відповідно до цього Порядку у таких випадках: а) за відсутності маркування РЗ; б) у разі виявлення самовільно встановлених РЗ; в) якщо термін дії дозволу закінчився і не був продовжений або дозвіл було скасовано у встановленому порядку; г) якщо технічний стан РЗ створює загрозу життю або здоров`ю людей та/або заподіяння шкоди (майнової чи немайнової) третім особам; д) у разі невідповідності технічних характеристик РЗ та/або місця їх встановлення виданому дозволу на розміщення зовнішньої реклами; є) за наявності заборгованості розповсюджувача зовнішньої реклами по сплаті коштів за право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), яке(-і) перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, більш ніж за 2 місяці; ж) у випадку зміни містобудівної ситуації за наявності відповідного розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та листа від замовника робіт з будівництва, реконструкції, ремонту тощо щодо необхідності демонтажу РЗ, що заважають проведенню відповідних робіт; з) в інших випадках, передбачених договором на право тимчасового користування місцями для розміщення РЗ, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва.

Положеннями пунктів 17.3-17.7 Порядку №37/625 передбачено, що демонтаж РЗ у випадках, встановлених пунктом 17.2 цього Порядку, здійснюється на підставі наказу дозвільного органу.

У вказаних у пункті 17.2 цього Порядку випадках (крім випадку, коли власника РЗ неможливо встановити) демонтаж РЗ має бути проведений власниками (законними користувачами) РЗ самостійно за власний рахунок в термін, вказаний у вимозі дозвільного органу чи КП Київреклама про усунення порушень вимог порядку розміщення зовнішньої реклами.

Вимога направляється у письмовій формі поштою з повідомленням про вручення або вручається представнику розповсюджувача реклами особисто під підпис. У випадках, передбачених підпунктами а), б), г), д), ж), з) пункту 17.2 цього Порядку до вимоги додається акт, в якому зафіксовані виявлені порушення, за підписом представників дозвільного органу та/або КП Київреклама .

Демонтаж РЗ здійснюється без направлення розповсюджувачу реклами вимоги, якщо власник або адреса власника РЗ не встановлені.

Розповсюджувач реклами зобов`язаний протягом трьох днів або в термін, вказаний у вимозі дозвільного органу чи КП "Київреклама", з моменту отримання вимоги усунути зазначені у вимозі порушення та повідомити в цей же строк дозвільний орган в письмовій формі.

Якщо розповсюджувач реклами самостійно не усунув виявлені порушення у термін, вказаний у вимозі дозвільного органу чи КП "Київреклама", здійснюється демонтаж РЗ.

У разі необхідності демонтажу РЗ дозвільний орган складає перелік РЗ, що підлягають демонтажу, затверджує його наказом та направляє до КП "Київреклама" для забезпечення його виконання.

Організація демонтажу або самостійне проведення демонтажу здійснюється КП "Київреклама" на підставі наказу дозвільного органу на умовах, визначених цим Порядком.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи вищевикладене в сукупності, суд вважає, що Управління при прийнятті спірних вимог діяло в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень.

Таким чином, зважаючи на те, що позивач не виконав вимоги відповідача самостійно, на думку суду, останнім правомірно прийнято оскаржуваний в частині пунктів 16, 17 додатку до нього.

Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, то судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 73, 77-78, 139, 143, 243-246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства Готельний комплекс Братислава (02192, м. Київ, вул. Андрія Малишка, б. 1, код ЄДРПОУ 04820622) до Управління з питань реклами виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, б. 36, код ЄДРПОУ 41348526) відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева