Постанова

від 10.03.2020 по справі 826/15355/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15355/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Головань О.В., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.

при секретарі Горяіновій Н.В.

за участю

представника позивача: Некряча О.С.

представника відповідача: Лягери А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФАСОНІК до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЬФАСОНІК (далі по тексту - позивач, ТОВ АЛЬФАСОНІК ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач, ДФС України) в якому просило визнати незаконною бездіяльність ДФС України по збільшенню ТОВ АЛЬФАСОНІК реєстраційного ліміту у розмірі 2 556 293,08 грн., на який ТОВ Альфасонік має право реєструвати податкові накладні та зобов`язати ДФС України збільшити реєстраційний ліміт у розмірі 2 556 293,08 грн. та відобразити відповідне збільшення реєстраційного ліміту у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року значений позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві прийнято рішення від 02.09.2015 року №356/26-50-11-01-27 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ Альфасонік .

Вказаним рішенням анульовано реєстрацію ТОВ Альфасонік як платника податку на додану вартість, з 01.09.2015 року, у зв`язку з наявністю в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу від 01.09.2015 року №10681440010026792.

Підставою для прийняття рішення від 02.09.2015 року №356/26-50-11-01-27 слугував наявний у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис Внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу від 01.09.2015 року №10681440010026792 стосовно ТОВ Альфасонік , внесений державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Голосіївського району реєстраційної служби головного територіального управління юстиції у місті Києві Новік Н.Ю.

ТОВ Альфасонік оскаржено до суду вказаний запис державного реєстратора.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2016 року в справі №826/22819/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016 року, визнано протиправними дії державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Новік Наталії Юріївни по внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису Внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу від 01.09.2015 року №10681440010026792; скасовано запис Внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу від 01.09.2015 року №10681440010026792; скасовано рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 02.09.2015р року №356/26-50-11-01-27.

У відповідь на заяви позивача від 20.05.2016 року та 25.05.2016 року від ДПІ у Голосіївському районі надійшов лист від 30.06.2016 року, в якому останній вказав на те, що 14.06.2016 року направлено лист до Головного управління ДФС у місті Києві відповідними судовими листами для вирішення питання по суті та подальшого направлення даних документів до Державної фіскальної служби України з метою виконання вимог п. 5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року №1130.

Також, позивачем направлено до ДФС України заяви від 18.07.2016 року, 10.08.2016 року та 16.08.2016 року, з проханням про внесення змін до реєстру платників податку на додану вартість на підставі вищевказаних судових рішень.

На заяву від 18.07.2016 року, Держаною фіскальною службою України надіслано лист-відповідь від 17.08.2016 року №17943/6/99-99-08-02-01-15 в якому вказано, що виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2016 pоку, яка набрала законної сили, здійснюється у порядку, визначеному ст. 257 КАС України.

На заяву позивача від 16.08.2016 року, ДФС України надіслало лист-відповідь, з якого вбачається, що заяву аналогічного змісту від 18.07.2016 року, доповнення до вказаної заяви від 10.08.2016 року, розглянуто та надано відповідь листом від 17.08.2016 року №17943/6/99-99-08-02-01-15.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2018 року в справі №826/1795/17, залишеного без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 року, визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо невнесення змін до Реєстру платників податків податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФАСОНІК , зобов`язано Державну фіскальну службу України внести зміни до Реєстру платників податку на додану вартість щодо скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ АЛЬФАСОНІК , згідно вимог п. 5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року.

На виконання судового рішення ДФС України внесено зміни до Державного реєстру платників податку на додану вартість, реєстрацію позивача, як платника податку на додану вартість, поновлено з дати його першої реєстрації, починаючи з 08.11.2010 року.

Згідно з поданою податковою декларацією з податку на додану вартість за червень 2015 року (зареєстрована ДПІ у Голосіївського району Головного управління ДФС у м. Києві 20.07.2015 р.) в рядку 24 задекларовано суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту товариства наступного звітного періоду, у розмірі 2 334 479 грн.

Проте, вказана сума від`ємного значення не була відображена в системі електронного адміністрування 03.08.2015 року.

19.08.2015 року ТОВ АЛЬФАСОНІК повторно було подано податкову декларацією з податку на додану вартість за червень 2015 року, де у рядку 24 зазначено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту товариства наступного звітного періоду, у розмірі 2 334 479 грн.

Проте, вона також не була відображена у системі електронного адміністрування в серпні 2015 року.

Для забезпечення можливості реєструвати податкові накладні, позивач поповнив електронний рахунок на 482 000 грн.

23.09.2015 року відбулося відображення від`ємного значення декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року в розмірі 2 334 479 грн.

Згідно з витягом з системи електронного адміністрування №24300628 від 24.09.2015 року сума податку, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН складає 2 556 293, 08 грн.

Разом з тим, 25.09.2015 року, на підставі документу №200235421 від 25.09.2015 року, в системі електронного адміністрування, реєстраційний ліміт 2 556 293, 08 грн. був списаний у зв`язку з прийняттям ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 02.09.2015 №356/26-50-11-01-27.

03.07.2018 року позивачем було подано до ДФС України заяву про надання інформації про причини невідображення в системі електронного адміністрування суми від`ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 2 334 479 грн.

На вказану заяву отримано відповідь від Головного управління ДФС у м. Києві від 07.08.2018 року, в якому повідомлено про списання реєстраційного ліміту у зв`язку з анулюванням реєстрації позивача як платника податку на додану вартість.

09.08.2018 року позивач звернувся до ДФС України з заявою про збільшення реєстраційного ліміту у розмірі 2 556 293, 08 грн., оскільки реєстрація позивача як платника ПДВ поновлена з 08.11.2010 р., а вказаний ліміт був протиправно списаний 25.09.2015 року.

Між тим, відповіді на вказану заяву позивачем не отримано від податкового органу, що зумовило останнього звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що, у зв`язку з відсутності урегулювання питання поновлення анульованої реєстрації платника податку та повернення залишку коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, саме на ДФС України покладається обов`язок з вжиття заходів, спрямованих на поновлення стану закритого електронного рахунку позивача.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 01.07.2015 року).

Згідно з п. 200-1.1 ст. 201-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 200-1.3 ст. 201-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:

УНакл = УНаклОтр + УМитн + УПопРах - УНаклВид - УВідшкод - УПеревищ,

де:

УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

УМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

УПопРах - загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника;

УНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п.200-1.4 ст. 201-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку.

Згідно з п. 200-1.8 ст. 201-1 ПК України після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Так, після прийняття ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві рішення про анулювання реєстрації позивача платника податку на додану вартість від 02.09.2015 року № 356/26-50-11-01-27, на виконання вказаного п. 200-1.8 ст. 201-1 ПК України, було закрито його електронний рахунок, а наявний на ньому ліміт коштів списано, що підтверджено у листі ГУ ДФС у м. Києві від 07.08.2018 року (а.с.72-74).

Разом з тим, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що після того, як постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2016 року у справі №826/22819/15, яка набрала законної сили 19.05.2016 року, скасовано рішення ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 02.09.2015 №356/26-50-11-01-27, та внесено зміни до Державного реєстру платників податку на додану вартість, реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість поновлено з дати його першої реєстрації, тобто з 08.11.2010 року, контролюючий орган зобов`язаний був вжиті заходи для повного поновлення прав позивача на виконання судових рішень.

Відповідно до ст.. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Проте, судом апеляційної інстанції встановлено, що ані положення ст. 201-1 ПК України, ані положення Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість , не регулюють питання поновлення анульованої реєстрації платника податку та повернення залишку коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що на виконання вказаних судових рішень повне поновлення прав позивача означає поновлення стану його електронного рахунку згідно з показниками на час прийняття рішення про його закриття.

Так, позивачем надано належні докази на підтвердження вимог викладених в позовній заяві, зокрема, довідку від 30.09.2015 року за №168/2-26-50-15-02-37308896 Про результати невиїзної перевірки правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю АЛЬФАСОНІК (код 37308896) суми від`ємного значення попередніх та поточного звітного (податкового) періоду, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2015 року ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, не встановлено порушень під час формування суми від`ємного значення попередніх та поточного звітного (податкового) періоду, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на червень 2015 р. у сумі 2 334 479 грн.

Згідно з витягом з Системи електронного адміністрування ПДВ № 202543 за 23.09.2015 року, сума ліміту (сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН) визначена у розмірі 2 556 293 грн.

Згідно з витягом з Системи електронного адміністрування ПДВ № 202549 за 25.09.2015 року вказана сума ліміту списана, і пізніше для реєстрації податкових накладних позивач поповнював суму ліміту, що підтверджується іншими долученим до матеріалів справи витягами з Системи електронного адміністрування ПДВ.

Правовими нормами п. 2.3-2.4 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.11.2014 року № 1130, формування та ведення Реєстру здійснює Державна фіскальна служба України.

Контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків у Реєстрі, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

З кола обов`язків щодо ведення Реєстру Державна фіскальна служба України здійснює, в тому числі, організацію реєстрації платників ПДВ; виконання функцій адміністратора бази даних Реєстру (накопичення, аналіз даних, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, їх зберіганням, захистом, контроль за правом доступу тощо); автоматизоване ведення бази Реєстру; відміну анулювання реєстрації платника ПДВ.

Так, відповідно до п. 6-7 Порядку № 569 саме на ДФС України покладено обов`язок комунікації з Державним казначейством України щодо відкриття, закриття електронного рахунку.

З огляду на вказані обставини та надання позивачем належних доказів на спростування доводів відповідача, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що за відсутності врегулювання питання поновлення анульованої реєстрації платника податку та повернення залишку коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на законодавчому рівні, саме на ДФС України покладається обов`язок з вжиття заходів, спрямованих на поновлення стану закритого електронного рахунку позивача та відображення відповідного збільшення реєстраційного ліміту у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі Гірвісаарі проти Фінляндії - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі Пономарьов проти України (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд , яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі Сокуренко і Стригун проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, а тому доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду, оскільки позивачем була доведено належними доказами наявність у останнього права на збільшення реєстраційного ліміту в розмірі 2 556 293,08 грн. та відображення податковим органом відповідного збільшення реєстраційного ліміту у витязі з системи електронного адміністрування ПДВ.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року - залишити без змін .

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено 16.03.2020 року