Постанова

від 16.03.2020 по справі 120/2553/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2553/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жданкіна Наталія Володимирівна

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

16 березня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької облдержадміністрації та Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року (прийняте у м. Вінниці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької облдержадміністрації (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Дочірнє підприємство "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", Літинська селищна рада, Державна служба геології та надр України (далі - третя особа 1, 2, 3) про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В :

07.08.2019 позивач звернулася із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просила визнати протиправним та скасувати Висновок з оцінки впливу на довкілля №08-02-11-201861898/1 від 11.02.2019 Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.12.2019 адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач та третя особа подали апеляційні скарги, в яких просять суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що при видачі висновку з оцінки впливу на довкілля не були порушені екологічні прав позивача, оскільки планова діяльність ДП Вінницьким облавтодором на Селещанському родовищі не вчиняється, а наявність позитивного висновку з ОВД не несе таких порушень відносно позивача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Дочірнє підприємство "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у поданій апеляційній скарзі зазначає, що помилки у документах, що підтверджують право постійного користування на земельну ділянку на якій розміщено родовище та містяться у Звіті та у висновку з ОВД жодним чином не спростовують наявність такого права та абсолютно не впливають на правомірність такого висновку.

Позивач у поданому відзиві зазначила, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі повно та всебічно досліджених доказів і матеріалів справи, а тому просила залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні 11.03.2020 вимоги апеляційних скарг підтримали у повному обсязі та просили колегію суддів їх задовольнити.

Позивач та її представник заперечили проти доводів апеляційних скарг, та просили колегію суддів залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Окрім цього, представником позивача в судовому засіданні подано клопотання про долучення до матеріалів справи клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, з метою ознайомлення з зазначеними документами в судовому засіданні оголошено перерву до 16.03.2020.

13.03.2020 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Літинською селищною радою подано клопотання про неможливість участі у судовому засіданні, та залишенні апеляційних скарг без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У відповідності до ст. 311 КАС України суд враховує, що в матеріалах справи достатньо доказів для повного дослідження обставин справи та прийняття законного рішення у справі без участі сторін в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.

ДП "Вінницький облавтодор" (третя особа- 1), зокрема провадив на підставі Спеціального дозволу на видобуток корисних копалин №1650 від 17.11.1998 господарську діяльність з видобутку корисних копалин буро-вибуховим способом на Селещенському родовищі (смт. Літин Літинського району Вінницької області) і переробки копалини на дробильно-сортувальному комплексі.

При цьому, у 2018 році дія спеціального дозволу закінчилась, в зв`язку з чим третя особа- 1 була обмежена в можливостях займатись вищезазначеним видом господарської діяльності.

Маючи намір продовжити провадити плановану діяльність з видобутку корисних копалин, ДП "Вінницький облавтодор" 05.06.2018 на веб-сайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля оприлюднило повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає процедурі оцінки впливу на довкілля.

На виконання вимог Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, було оприлюднене шляхом:

- опублікування в газеті "33-й канал" від 30.05.2018 за №23 та в газеті "Літинський вісник" від 31.05.2018;

- розміщено на дошках оголошень Літинської селищної ради за адресою смт. Літин, вул. Соборна, 32, Літинський район, Вінницька область.

Громадські обговорення повідомлення про планову діяльність тривало 20 робочих днів - з 05.06.2018 по 05.07.2018.

На адресу відповідача від громадськості надійшли зауваження та пропозиції, які були надіслані суб`єкту господарювання листом від 05.07.2018 за №09-02-11/5524 та розміщені в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля за №201861898/2677.

28.11.2018 в газеті "Вінничина" (випуск №91) та 29.11.2018 в газеті "Літинський вісник" (випуск №48) розміщені оголошення про початок громадського обговорення Звіту з ОВД. Відповідне оголошення та звіт з ОВД також були оприлюднені ДП "Вінницький облавтодор" на веб-сайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля 30.11.2018 за №201861898/6446 та 201861898/6453 відповідно.

Громадське обговорення звіту з ОВД тривало 25 робочих днів - з 30.11.2018 по 08.01.2019.

За наслідками громадських слухань громадськістю були сформовані зауваження та пропозиції до звіту з ОВД, зміст яких наведено у таблиці, наданій відповідачем.

Після завершення процедури громадського обговорення Звіту з ОВД, та за результатами оцінки впливу на довкілля планової діяльності ДП "Вінницький облавтодор" 11.02.2019 Департаментом агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької облдержадміністрації на підставі Звіту про громадське обговорення від 24.01.2019 за №08-02-11-201861898/2 прийнято Висновок з ОВД планованої діяльності "Продовження видобування корисних копалин на Селищанському родовищі, ділянка №2, Літинського району Вінницької області №08-02-11-201861898/1".

Вважаючи цей Висновок з ОВД протиправним та таким, що підлягає скасуванню через його складання на підставі недостовірних відомостей та неврахування зауважень громадськості, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що встановлені під час розгляду справи обставини дають змогу констатувати, що відповідачем не на належному рівні було досліджено надані до Звіту з ОЗД документи, не в повні мірі враховано, а в деяких випадках безпідставно відхилено зауваження громадськості, що свідчить про поверхневе ставлення суб`єкта владних повноважень до формування оскаржуваного Висновку з ОВД, а також про порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля з боку відповідача, що є підставою для скасування такого висновку.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закону України Про оцінку впливу на довкілля №2059-VIII.

За визначенням статті 1 Закону №2059-VIII вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.

У цій же статті наведено визначення наступним термінам, які вживаються у Законі №2059-VIII, зокрема: громадськість - одна чи більше фізичних або юридичних осіб, їх об`єднання, організації або групи; планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України; уповноважений центральний орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 2 Закону №2059-VIII оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.

Суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання (далі - суб`єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.

За приписами абз. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №2059-VIII встановлено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Так, з матеріалів справи слідує, що видом діяльності ДП Вінницький облавтодор , окрім іншого, є видобуток корисних копалин буро-вибуховим способом на Селещенському родовищі (смт. Літин Літинського району Вінницької області) і переробки копалини на дробильно-сортувальному комплексі.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону №2059-VIII перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає зокрема:

15) кар`єри та видобування корисних копалин відкритим способом, їх перероблення чи збагачення на місці на площі понад 25 гектарів або видобування торфу на площі понад 150 гектарів.

Отже, відповідно п. 15 ч. 2 ст. 3 Закону №2059-VIII планова діяльність ДП "Вінницький облавтодор" відноситься до другої категорії видів планованої діяльності.

Статтею 4 Закону №2059-VIII врегульовані питання гласності оцінки впливу на довкілля, яка встановлює, що у процесі оцінки впливу на довкілля забезпечується своєчасне, адекватне та ефективне інформування громадськості.

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, інформація про висновок з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності (із зазначенням органу, номера та дати їх прийняття) оприлюднюються шляхом розміщення на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - на офіційному веб-сайті уповноваженого центрального органу із зазначенням дати офіційного оприлюднення документа.

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля оприлюднюються суб`єктом господарювання не пізніше трьох робочих днів з дня їх подання уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації (не менше двох), визначених суб`єктом господарювання, територія розповсюдження яких охоплює адміністративно-територіальні одиниці, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, а також розміщуються на дошках оголошень органів місцевого самоврядування або в інших громадських місцях на території, де планується провадити плановану діяльність, або оприлюднюються в інший спосіб, що гарантує доведення інформації до відома мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на території якої планується розміщення об`єкта, чи до відповідної територіальної громади, яка може зазнати впливу планованої діяльності, та інших зацікавлених осіб.

Уповноважений центральний орган веде Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля. Інформація, внесена до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, є відкритою, вільний доступ до неї забезпечується через мережу Інтернет. Порядок ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля визначається Кабінетом Міністрів України (частини 1, 2, 3, 10 цієї статті).

Частиною першою статті 5 Закону №2059-VIII передбачено, що суб`єкт господарювання інформує уповноважений територіальний орган про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля шляхом подання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, у письмовій формі (на паперових носіях) та в електронному вигляді за місцем провадження такої діяльності. Повідомлення може бути подано особисто заявником (його представником), надіслано засобами поштового зв`язку або в електронній формі із застосуванням засобів електронних комунікацій.

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оприлюднюється уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженим центральним органом у порядку та спосіб, визначені статтею 4 цього Закону, протягом трьох робочих днів з дня надходження.

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, вноситься уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженим центральним органом до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля протягом трьох робочих днів з дня надходження.

Разом з тим протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженому центральному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. У разі отримання зауважень і пропозицій громадськості відповідний уповноважений орган повідомляє про них суб`єкту господарювання та надає йому копії зауважень і пропозицій протягом трьох робочих днів з дня їх отримання.

Суб`єкт господарювання при підготовці звіту з оцінки впливу на довкілля враховує повністю, враховує частково або обґрунтовано відхиляє зауваження і пропозиції громадськості, надані в процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля (частини 5-7, 10 статті 5 Закону №2059-VIII).

Згідно з положеннями статті 6 вищезгаданого Закону (частини 1-5, 8 цієї правової норми) суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

Звіт з оцінки впливу на довкілля включає, зокрема: опис місця провадження планованої діяльності; цілі планованої діяльності; опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності, у тому числі (за потреби) роботи з демонтажу, та потреби (обмеження) у використанні земельних ділянок під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; опис основних характеристик планованої діяльності (зокрема виробничих процесів), наприклад, виду і кількості матеріалів та природних ресурсів (води, земель, ґрунтів, біорізноманіття), які планується використовувати; оцінку за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; опис виправданих альтернатив (наприклад, географічного та/або технологічного характеру) планованої діяльності, основних причин обрання запропонованого варіанта з урахуванням екологічних наслідків; опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його ймовірної зміни без здійснення планованої діяльності в межах того, наскільки природні зміни від базового сценарію можуть бути оцінені на основі доступної екологічної інформації та наукових знань; опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів, у тому числі здоров`я населення, стан фауни, флори, біорізноманіття, землі (у тому числі вилучення земельних ділянок), ґрунтів, води, повітря, кліматичні фактори (у тому числі зміна клімату та викиди парникових газів), матеріальні об`єкти, включаючи архітектурну, археологічну та культурну спадщину, ландшафт, соціально-економічні умови та взаємозв`язки між цими факторами; опис і оцінку можливого впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (за наявності - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний вплив), зумовленого: виконанням підготовчих і будівельних робіт та провадженням планованої діяльності, включаючи (за потреби) роботи з демонтажу після завершення такої діяльності; використанням у процесі провадження планованої діяльності природних ресурсів, зокрема земель, ґрунтів, води та біорізноманіття; викидами та скидами забруднюючих речовин, шумовим, вібраційним, світловим, тепловим та радіаційним забрудненням, випроміненням та іншими факторами впливу, а також здійсненням операцій у сфері поводження з відходами; ризиками для здоров`я людей, об`єктів культурної спадщини та довкілля, у тому числі через можливість виникнення надзвичайних ситуацій; кумулятивним впливом інших наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності, з урахуванням усіх існуючих екологічних проблем, пов`язаних з територіями, які мають особливе природоохоронне значення, на які може поширитися вплив або на яких може здійснюватися використання природних ресурсів; впливом планованої діяльності на клімат, у тому числі характер і масштаби викидів парникових газів, та чутливістю діяльності до зміни клімату; технологією і речовинами, що використовуються; опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля, у тому числі (за можливості) компенсаційних заходів; опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля, зумовленого вразливістю проекту до ризиків надзвичайних ситуацій, заходів запобігання чи пом`якшення впливу надзвичайних ситуацій на довкілля та заходів реагування на надзвичайні ситуації; визначення усіх труднощів (технічних недоліків, відсутності достатніх технічних засобів або знань), виявлених у процесі підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля; усі зауваження і пропозиції, що надійшли до уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - до уповноваженого центрального органу після оприлюднення ними повідомлення про плановану діяльність, а також таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтування відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій, що надійшли в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 5 цього Закону.

Окрім цього, суб`єкт господарювання подає звіт з оцінки впливу на довкілля та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля в письмовій формі на паперових носіях та в електронному вигляді, а також визначену суб`єктом господарювання іншу додаткову інформацію, необхідну для розгляду звіту, за місцем провадження планованої діяльності уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу.

Доступ громадськості до звіту з оцінки впливу на довкілля забезпечується в порядку, передбаченому статтею 4 цього Закону.

Водночас протягом трьох робочих днів з дня отримання уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган вносить звіт з оцінки впливу на довкілля до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

Звіт з оцінки впливу на довкілля підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації та зберігається в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля протягом усього часу провадження планованої діяльності, але не менш як п`ять років з дня отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно статті 7 Закону №2059-VIII громадське обговорення у процесі оцінки впливу на довкілля проводиться з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності.

Громадськість має право подавати будь-які зауваження чи пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть подаватися в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань із занесенням до протоколу громадських слухань. Письмові зауваження і пропозиції подаються під час громадського обговорення протягом строків, визначених частиною сьомою статті 5 цього Закону та частиною шостою цієї статті.

Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган зобов`язаний забезпечити громадське обговорення у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля.

Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, проводиться згідно із статтею 5 цього Закону.

Крім того, громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля проводиться у формі громадських слухань та у формі надання письмових зауважень і пропозицій (у тому числі в електронному вигляді).

Громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля для ознайомлення в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, і триває не менше 25 робочих днів і не більше 35 робочих днів. Усі пропозиції та зауваження громадськості, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженим центральним органом. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються. У разі ненадання зауважень та пропозицій протягом визначеного строку вважається, що зауваження та пропозиції відсутні.

Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган забезпечує підготовку звіту про громадське обговорення. Невід`ємною частиною звіту про громадське обговорення є відомості про оприлюднення інформації в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, та підтвердження такого оприлюднення, перелік матеріалів, наданих на розгляд громадськості, протоколи громадських слухань, усі отримані письмові зауваження і пропозиції громадськості, а також таблиця із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій. Звіт про громадське обговорення вноситься до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля не пізніше строку, визначеного частиною сьомою статті 9 цього Закону. Вимоги до змісту та форми звіту про громадське обговорення встановлюються уповноваженим центральним органом.

За правилами частин десятої статті 9 Закону №2059-VIII порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та порядок фінансування оцінки впливу на довкілля затверджуються Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї правової норми Кабінет Міністрів України постановою від 13.12.2017 №1026 затвердив Порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля (далі - Порядок №1026).

Спірні правовідносини врегульовані й Законом України від 06.09.2005 №2806-IV Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , Законом №3392-VI.

Додатком до Закону №3392-VI є Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, до якого, як документ дозвільного характеру, включено, окрім інших, висновок з оцінки впливу на довкілля, передбачений Законом №2059-VIII.

Абзацом десятим частин першої статті 4 Закону №2806-IV визначено, що виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються перелік та вимоги до документів, які суб`єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

В свою чергу, відповідно до пунктів 6, 7 Порядок №1026 після подання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, та підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля суб`єкт господарювання подає уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 Закону, - уповноваженому центральному органу у форматі Adobe Portable Document Format (PDF) через електронний кабінет Реєстру та протягом трьох робочих днів з дня подання через електронний кабінет Реєстру у письмовій формі на паперових носіях - уповноваженому територіальному органу або уповноваженому центральному органу (за допомогою засобів поштового зв`язку поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення) такі документи для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля: оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля за формою згідно з додатком 3; звіт з оцінки впливу на довкілля відповідно до вимог, наведених у додатку 4; відомості (документи, матеріали), що підтверджують факт та дату опублікування, розміщення або оприлюднення в інший спосіб суб`єктом господарювання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, якщо такі вже опубліковані, або договір з друкованими засобами масової інформації про опублікування таких документів, а також документ, що підтверджує внесення плати за проведення громадського обговорення. Суб`єкт господарювання має право подати уповноваженому центральному органу або уповноваженому територіальному органу будь-яку іншу додаткову інформацію, необхідну для розгляду звіту з оцінки впливу на довкілля.

До того ж, за приписами частини четвертої статті 3 Закону №2059-VIII забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Частиною першою статті 11 Закону №2059-VIII визначено, що звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

Відповідно до частин першої - четвертої, восьмої, дев`ятої статті 9 Закону №2059-VIII висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.

В описовій частині висновку з оцінки впливу на довкілля наводиться інформація про: 1) здійснену процедуру оцінки впливу на довкілля; 2) врахування звіту з оцінки впливу на довкілля; 3) враховані та відхилені зауваження та пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.

Оскарження в судовому порядку рішень, дій чи бездіяльності у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля, унормовані статтею 12 Закону №2059-VIII, яка встановлює, що висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку. Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.

Так, матеріалами справи підтверджується, що на виконання вимог Закону України Про оцінку впливу на довкілля , повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, було оприлюднене шляхом:

- опублікування в газеті 33-й канал від 30.05.2018 за №23 та в газеті Літинський вісник від 31.05.2018;

- розміщено на дошках оголошень Літинської селищної ради за адресою смт. Літин, вул. Соборна, 32, Літинський район, Вінницька область.

В подальшому, 28.11.2018 в газеті "Вінничина" (випуск №91) та 29.11.2018 в газеті "Літинський вісник" (випуск №48) були розміщені оголошення про початок громадського обговорення Звіту з ОВД. Відповідне оголошення та звіт з ОВД також були оприлюднені ДП "Вінницький облавтодор" на веб-сайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля 30.11.2018 за №201861898/6446 та 201861898/6453 відповідно.

Від громадськості с. Селище та смт. Літин Департаменту агропромислового розвитку екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації надані зауваження та пропозиції від 17.12.2018 № 1230/20-07, від 20.06.2018 № 66303/20-07 та від 25.06.2018 № 6453/20-07. Зазначені пропозиції внесені до Єдиного реєстру оцінки впливу на довкілля (ОВД) на сайті Міністерства екології та природних ресурсів України.

Громадське обговорення звіту з ОВД тривало 25 робочих днів - з 30.11.2018 по 08.01.2019. При цьому, 11.02.2019 Департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації видав Висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності Продовження видобування корисних копалин на Селищанському родовищі, ділянка №2, Літинського району Вінницької області №08-02-11-201861898/1" . У даному висновку усі крім двох зауважень і пропозицій поданих громадськістю були відхилені.

Відповідно до матеріалів справи при прийнятті Висновку з ОВД відповідачем не враховані викладені у зауваженнях до Звіту з ОВД відомості щодо віддаленості об`єкту планової діяльності до житлової забудови.

Так, відстань від земельної ділянки, на якій розміщене гірниче підприємство з Селищенським родовищем (ділянка № 2) і дробильно-сортувальним комплексом, до крайніх домогосподарств с. Селише по вул. Зарічна кадастровий номер № 0522486200:01:000:0390 становить 113 м. та по вул. Коцюбинського кадастровий номер № 0522483200:04:01:0117 становить 260 м. Зазначене підтверджується листом Селищенськоїї сільської ради № 47 від 02.02.2019 та витягом з Публічної кадастрової карти України.

У Звіті з ОВД до планової діяльності віднесено відпрацювання балансових запасів корисної копалини. Запаси корисної копалини в кількості 419,0 тис. м.3 у межах вибухонебезпечної зони житлової забудови віднесено до умовно балансових, відпрацювання яких не передбачається.

При цьому відхиляючи зауваження громадськості з приводу недопустимої наближеності Селищанського родовища до зони житлової забудови, відповідач виходив з того, що частина корисних копалин, розташована у вибухонебезпечній зоні від житлової забудови, не передбачає відпрацювання (тобто видобуток) корисних копалин, адже за результатами проведеної у 2018 році переоцінки, запаси на південної частини ділянки, що розташована в деяких місцях на відстані 113 м та 261 м до присадибних ділянок, визнано умовно балансовими, тобто такими, що не підлягають відпрацюванню.

Відповідно до статті 114 Земельного кодексу України - санітарно-захисні зони створюються навколо об`єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об`єктів від територій житлової забудови. У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей. Правовий режим земель санітарно-захисних зон визначається законодавством України.

Як встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи, ДП "Вінницький облавтодор" планує провадити свою діяльність на підставі Робочого проекту розробки та гірничотехнічної рекультивації Селищанського родовища, розробленого УДІ Укргіпродор м. Черкаси у 1990 році і вказує, що цей проект погоджений і затверджений відповідно до вимог чинного на той час законодавства. Проте в Звіті з ОВД з цього Робочого проекту немає жодного документу, який інформував би громадськість про розроблений, погоджений і затверджений розмір СЗЗ на підставі згаданих у Відзиві відповідача санітарних норм СРСР (СН-245-71). Відповідні документи також не були надані відповідачем або третьою особою 1 під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином колегія суддів зазначає, що ДП "Вінницький облавтодор" подано неправдиву інформацію, а відповідачем при наданні оскаржуванного висновку з ОВД, не враховано дане зауваження, чим порушено передбачені п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 5 ст. 9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля .

Крім того, суб`єктом господарювання - ДП "Вінницький облавтодор" не надано викопіювання з Генерального плану смт. Літин, що свідчить про порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля шляхом підготовки ДП "Вінницький облавтодор" неправдивого звіту з ОВД, чим також проігноровано санітарні обмеження.

Відповідно до пп. 1 п. 1 Додатку 4 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля від 13.12.2017 № 1026 звіт з оцінки впливу на довкілля включає: 1) опис планованої діяльності, зокрема: опис місця провадження планованої діяльності (додаються: викопіювання з генерального плану, зонінгу або детального плану території та ситуаційна схема з нанесеними джерелами впливу на довкілля; відомості за підписом суб`єкта господарювання про наявність власних або орендованих виробничих площ (приміщень), необхідних для провадження господарської діяльності, разом з копіями документів, що підтверджують право власності або оренди на виробничі площі (приміщення).

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні документи на викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а саме висновок Державної санітарно-епідеміологічної служби.

Так, Держсаннепідемслужбою у Вінницькій області надіслано відповідачу лист від 05.08.2015 № 04-09/2570, в якому зазначено, що нормативна санітарно-захисна зона (1500 м) підприємством не витримана. Отже, станом на серпень 2015 року нормативна СЗЗ для даного підприємства становила 1500 м, та вже на той час планова діяльність Стрижавського родовища провадилась без її дотримання. Вказаним листом також було зобов`язано третю особу-1 на протязі 2015 року зменшити СЗЗ для промислового майданчика Гранітний кар`єр філії "Вінницькій райавтодор (РАД)" ДП "Вінницький облавтодор". Разом з тим, а ні третьою особою-1, а ні відповідачем документів на підтвердження зменшення встановленої СЗЗ, яка існувала станом на 2015 рік, до суду не надано.

Водночас, в Реєстрі висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи відповідний висновок Державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затверджений Головою Держпродспоживслужби України щодо зменшення (коригування) СЗЗ зазначеного гірничого підприємства (ДСУ та кар`єр) відсутній.

Відтак всупереч викладеному ДП "Вінницький облавтодор" не виконано вимоги зазначені в листі та не дотримано належної санітарно-захисної зони для даного проммайданчику та виду діяльності.

Відповідно до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоровя України від 09.06.1996 № 173 Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.07.1996 за № 379/1404, основою для встановлення санітарно-захисних зон є санітарна класифікація підприємств, виробництв та об`єктів (додаток 4).

Згідно п. 5.9 зазначених ДСП Розміри санітарно-захисних зон для нових видів виробництв, підприємств та інших виробничих об`єктів з новими технологіями, а також зміна цих зон (збільшення чи зменшення згідно з пунктом 5.7) затверджуються Головою Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на підставі результатів проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи відповідних матеріалів.

Водночас лист Головного управління Держсанепідемслужби України у Вінницькій області № 602/123-12/1255 від 27.02.2019 (міститься в матеріалах справи) спростовує помилкове твердження ДП "Вінницький облавтодор", щодо наявності висновку Державної санітарно-епідеміологічної експертизи, оскільки у ньому Держсанепідемслужба зазначає, що Лист Головного управління Держсанепідемслужби у Вінницькій області від 05.08.2015 № 04-09/2570 не є висновком.

При цьому у листі № 602/123-12/1255 також зазначено, що робота щодо обґрунтування розмірів санітарно-захисної зони підприємством не проводилась. За інформацією з реєстру висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи до зазначеного реєстру висновок щодо встановлення розміру санітарно-захисної зони для ДП "Вінницький облавтодор" не включено.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини підтверджують, що Висновок з ОВД не містить усі необхідні і передбачені законодавством відомості, за своєю формою та змістом не відповідає вимогам статті 6 та 9 Закону №2059-VIII. Зокрема, не в повні мірі враховано, а в деяких випадках безпідставно відхилено зауваження громадськості, що свідчить про поверхневе ставлення суб`єкта владних повноважень до формування оскаржуваного Висновку з ОВД, а також про порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля з боку відповідача, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваний Висновок з ОВД є незаконним та підлягає скасуванню.

Крім того, є безпідставними твердження Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької облдержадміністрації та Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" викладені в апеляційній скарзі про те, що на момент видання висновку з ОВД відповідачем жодних прав позивача не порушено, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

У статті 9 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" йдеться про безпечне для життя та здоров`я навколишнє природне середовище, поряд із цим зазначене право міститься також у низці міжнародних правових актах.

Право людини на безпечне навколишнє природне середовище являє собою юридичну можливість проживати в навколишньому природному середовищі, яке не заподіює шкоди її здоров`ю і життю, а у випадку порушення цього права - вимагати його захисту у встановленому законодавством порядку. Це загальне визначення охоплює всі основні ознаки даного суб`єктивного права: по-перше, право проживання в сприятливому навколишньому природному середовищі, безпечному для здоров`я і життя людини; по-друге, право вимагати усунення різних перешкод при здійсненні цього права у встановленому законодавством порядку; по-третє, право на звертання у відповідні органи за захистом порушеного права з метою його поновлення (відновлення); по-четверте, здійснення захисту порушеного права шляхом установлення державою певних правових гарантій.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суб`єкт владних повноважень видаючи спірний Висновок з ОВД законодавчо зобов`язаний забезпечити здійснення заходів для запобігання шкідливому впливу господарської діяльності ДП "Вінницький облавтодор" на довкілля.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законі інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно Закону №2059-VIII висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку.

Відтак порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля в судовому порядку.

При цьому, колегія суддів враховує висновки КАС ВС викладені у постанові від 04.12.2019 у справі № 640/21828/18, де предметом оскарження був також виданий Товариству висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності, і в якій Верховний Суд серед іншого також зазначив таке.

У розумінні ратифікованої Україною Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля зазначено, що "Громадськість" означає одну або більше фізичних чи юридичних осіб, їх не об`єднання, організації або групи, які діють згідно з національним законодавством або практикою; "Зацікавлена громадськість" означає громадськість, на яку справляє або може справити вплив процес прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища, або яка має зацікавленість в цьому процесі; для цілей даного визначення недержавні організації, які сприяють охороні навколишнього середовища та відповідають вимогам національного законодавства, вважаються такими, що мають зацікавленість.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, апеляційний суд виходить з такого.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат позивача просить також про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

При цьому, Департаментом агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів 12.03.2020 подано клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами. Зазначене клопотання обґрунтоване, зокрема тим, що заявлені витрати є неспівмірними із складністю цієї справи.

Оскільки суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову, судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до заяви додано, ордер на ведення справи, свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової допомоги від 03.07.2019, додаток №1 до Договору про надання правової допомоги від 04.03.2020, актом виконаних робіт від 04.03.2020, квитанцією прибуткового касового ордера № 1 від 04.03.2020.

Згідно із квитанцією прибуткового касового ордера № 1 від 04.03.2020 виданої на підставі договору про надання правової допомоги від 04.03.2020, сума коштів сплачених позивачем представнику позивача за отримані послуги з правової допомоги по даній справі становить 5000 грн.

При цьому, колегія суддів зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04.02.2020 у справі №280/1765/19.

Отже, враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для особи, яка є іншою стороною у справі, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість та співмірність понесених позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн., яка підтверджується належними доказами а тому, такі витрати на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

При цьому, відповідач на якого відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України покладено обов`язок доведення не співмірності витрат понесених позивачем не довів цю неспівмірність витрат, заявлених позивачем до відшкодування, та не надав будь-яких доказів того, що ціни на послуги адвоката (ставки визначені договором) є явно завищеними на ринку юридичних послуг.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької облдержадміністрації та Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року - без змін.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької облдержадміністрації (код ЄДРПОУ 41450233, вул. Соборна, 15-а, м. Вінниця).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.