Постанова

від 16.03.2020 по справі 1340/6190/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 1340/6190/18 пров. № А/857/290/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Довгої О.І., Матковської З.М.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року, ухвалене суддею Мричко Н.І. у м. Львові о 15:46, повний текст якого складений 05 червня 2019 року, у справі № 1340/6190/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ТАЙМ" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2018 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-ТАЙМ" звернувся до суду із позовом до відповідача - Головного управління ДФС у Львівській області, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.04.2018 № 0098051221.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги значає, що системний аналіз ст.201, п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, Порядку №1307 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Скаржник, покликаючись на те, що згідно з квитанціями ТзОВ БУД-ТАЙМ про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН податкові накладні зареєстровані з порушенням терміну реєстрації, вказує на помилковість висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відповідно до ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України допущено заміну відповідача Головного управління ДФС у Львівській області правонаступником - Головним управлінням ДПС у Львівській області.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з положеннями статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки може бути, зокрема, своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 76.1 статті 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Таким чином, метою камеральної перевірки є виявлення в даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які вказують на допущені платником податків порушення термінів реєстрації податкових накладних, відповідальність за що передбачена статтею 120-1 ПК України.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку дотримання ТзОВ «БУД-ТАЙМ» вимог п. 192.1 ст. 192, п. 201.10 ст. 201 ПК України за період 01.0.2017 по 15.01.2018.

За результатами перевірки складено акт від 19.01.2018 за № 115/13-01-12-21/37398534.

Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

На підставі висновків акта перевірки від 19.01.2018 за № 115/13-01-12-21/37398534, ГУ ДФС у Львівській області винесло податкове повідомлення-рішення від 20.04.2018 № 0098051221, яким до позивача застосовано штраф на загальну суму 528809,58, а саме: за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 2788095,77 грн застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 287809,58 грн; за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 500000,00 грн застосовано штраф у розмірі 20% в сумі 100000,00 грн; за затримку реєстрації податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 500000,00 грн застосовано штраф у розмірі 30% в сумі 150000,00 грн.

Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 20.04.2018 № 0098051221 протиправним, звернувся до суду з вимогою про його скасування в цій частині.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права з огляду на таке.

За визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Так, з 01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII, яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість та пункт 11 підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено абзацом 8 такого змісту: «З 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування» .

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 вказаного Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 вказаного Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів: 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

Так, із змісту акту про результати камеральної перевірки, проведеної Головним управлінням ДФС у Львівській області з питань дотримання ТзОВ «БУД-ТАЙМ» вимог п.192.1 ст.192, п.201.10 ст.201 ПК України у період з 01.07.2017 по 15.01.2018 за № 115/13-01-12-21/37398534 від 19.01.2018 слідує, що платник податку на додану вартість несвоєчасно зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

-податкову накладну № 6 від 26.07.2017 на суму ПДВ 100000,00 грн зареєстровано 28.08.2017, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної на 13 днів;

-податкову накладну № 11 від 15.11.2017 на суму ПДВ 500000,00 грн зареєстровано 15.01.2018, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної на 46 днів;

-податкову накладну № 12 від 15.11.2017 на суму ПДВ 500000,00 грн зареєстровано 19.12.2017, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної на 19 днів;

-податкову накладну № 24 від 09.11.2017 на суму ПДВ 292666,7 грн зареєстровано 15.12.2017, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної на 15 днів;

-податкову накладну № 4 від 09.11.2017 на суму ПДВ 250000,00 грн зареєстровано 15.12.2017, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної на 15 днів;

-податкову накладну № 8 від 15.11.2017 на суму ПДВ 250000,00 грн зареєстровано 15.12.2017, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної на 15 днів;

-податкову накладну № 10 від 15.11.2017 на суму ПДВ 250000,00 грн зареєстровано 15.12.2017, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної на 15 днів;

- податкову накладну № 7 від 15.11.2017 на суму ПДВ 250000,00 грн зареєстровано 15.12.2017, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної на 15 днів;

- податкову накладну № 9 від 15.11.2017 на суму ПДВ 250000,00 грн зареєстровано 15.12.2017, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної на 15 днів;

- податкову накладну № 7 від 04.12.2017 на суму ПДВ 284204,00 грн зареєстровано 02.01.2018, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної на 2 дні;

- податкову накладну № 1 від 04.12.2017 на суму ПДВ 27891,76 грн зареєстровано 13.01.2018, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної на 13 днів;

- податкову накладну № 4 від 06.12.2017 на суму ПДВ 833333,34 грн зареєстровано 15.01.2018, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної на 15 днів.

В обгрунтування протиправності оскаржуваного рішення контролюючого органу позивач вказує на те, що ним вчинені усі дії для своєчасної реєстрації податкових накладних, які були предметом перевірки. Проте, реєстрація таких була здійснена без дотримання граничних термінів через порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів. При цьому, зазначає, що відсутність вини з боку платника виключає можливість застосування до нього наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України.

Із наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що 19.06.2017 між ТзОВ «Буд-Тайм» з однієї сторони та ТзОВ «Науково - виробнича компанія «Дельта Конверс Груп» укладений договір на виконання підрядних робіт за № 19/06/17.

25.10.2017 між ТзОВ «Буд-Тайм» з однієї сторони та ТзОВ «Науково-виробнича компанія «Дельта Конверс Груп» укладено договір на виконання підрядних робіт за № 25/10/2017.

14.11.2017 між ТзОВ «Буд-Тайм» з однієї сторони та ТзОВ «Науково-виробнича компанія «Дельта Конверс Груп» укладено договір на виконання підрядних робіт за № 14/11/17.

15.11.2017 між ТзОВ «Буд-Тайм» з однієї сторони та ТзОВ «Науково-виробнича компанія «Дельта Конверс Груп» укладено договір на виконання підрядних робіт за № 15/11/17.

Крім цього, 09.11.2017 між ТзОВ «Буд-Тайм» з однієї сторони та ТзОВ «Спецбуд- Сервіс» з другої сторони було укладено договір підряду № 09/11-2017-1.

09.11.2017 між ТзОВ «Буд-Тайм» з однієї сторони та ТзОВ «Спецбуд-Сервіс» з другої сторони було укладено договір підряду № 09/11-2017-2.

09.11.2017 між ТзОВ «Буд-Тайм» з однієї сторони та ТзОВ «Спецбуд-Сервіс» з другої сторони було укладено договір підряду № 09/11-2017-3.

09.11.2017 між ТзОВ «Буд-Тайм» з однієї сторони та ТзОВ «Спецбуд-Сервіс» з другої сторони було укладено договір підряду № 09/11-2017-4.

09.11.2017 між ТзОВ «Буд-Тайм» з однієї сторони та ТзОВ «Спецбуд-Сервіс» з другої сторони було укладено договір підряду № 09/11-2017-5.

За результатами здійснення господарських операцій ТзОВ «БУД-ТАЙМ» із ТзОВ «Науково-виробнича компанія «Дельта Конверс Груп» та ТзОВ «Спецбуд-Сервіс» у позивача виникло право на формування суми (розміру) податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань позивача, у його контрагентів, а саме ТзОВ «Науково-виробнича компанія «Дельта Конверс Груп» та ТзОВ «Спецбуд-Сервіс» була зупинена реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних по господарських договорах укладених із ТзОВ «БУД-ТАЙМ» . Згодом, вказані податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно відповідних рішень Комісії ДФС, що підтверджується відповідними письмовими документами, які містяться в матеріалах справи.

Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 18 січня 2018 року у справі № 804/5153/17, у разі реєстрації податкових накладних з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, за умови вчинення платником податку з метою своєчасної реєстрації податкової накладної всіх необхідних дій, відсутні підстави для застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної.

Із системного аналізу господарських операцій на підставі договорів, укладених ТзОВ «БУД-ТАЙМ» із ТзОВ «Науково-виробнича компанія «Дельта Конверс Груп» та ТзОВ «Спецбуд-Сервіс» , судом встановлено вжиття позивачем сукупності належних та послідовних заходів, спрямованих на своєчасність реєстрації податкових накладних (подання відповідних запитів щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Натомість, реєстрація таких податкових накладних була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин (за відсутності вини платника), через порушення податкової дисципліни з боку контрагентів, яке у майбутньому було усунуто шляхом реєстрації Контролюючим органом податкових накладних, поданих ТзОВ «Науково-виробнича компанія «Дельта Конверс Груп» та ТзОВ «Спецбуд-Сервіс» за результатами здійснених господарських операцій із ТзОВ «БУД-ТАЙМ» .

Оскільки законодавцем передбачено можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України, лише за наявності його вини, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо протиправності застосування контролюючим органом штрафних санкцій до позивача за порушення строків реєстрації вищевказаних податкових накладних.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30 січня 2018 року у справі №815/2745/17, від 30 січня 2018 року у справі №816/390/17, від 28 серпня 2018 року у справі №806/1965/18, а відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Відтак, вжиття позивачем заходів, спрямованих на недопущення порушення строків реєстрації податкових накладних, виключає елемент протиправності в його діянні, та, як наслідок, притягнення його до відповідальності.

Порядок проведення перевірок, оформлення їх результатів та прийняття за наслідками результатів перевірок податкових повідомлень-рішень встановлено положеннями Податкового кодексу України.

Так, пунктом 76.2. статті 76 Податкового Кодексу України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення, а порядок оформлення її результатів здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.2. статті 86 цього Кодексу за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Водночас, пунктом 86.8 ст.86 ПК України обумовлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками проведеної камеральної перевірки можливо не раніше, аніж коли платнику податків буде вручено акт перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 Податкового Кодексу України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 липня 2018 року (справа №813/2868/17).

Однак, оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0098051221 від 20.04.2018 прийняте відповідачем після спливу тримісячного строку після оформлення акту камеральної перевірки від 19.01.2018.

Крім того, в розумінні пункту 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254, затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку після підписання податкове повідомлення-рішення (крім податкового повідомлення-рішення за формою «Ф» ) не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків.

Водночас із долученої представником відповідача до матеріалів справи копії поштового конверта підтверджується надіслання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 20.04.2018 № 0098051221 на адресу позивача лише 07.05.2018, тобто із порушенням строків, встановлених Порядком.

При цьому, в прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно дост.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини застосовується судами при розгляді справ як джерело права, особливу важливість надано принципу належного урядування , який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (п.70 Рішення Рисовський проти України (Заява № 29979/04) від 20 жовтня 2011 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

У п.71 Рішення Рисовський проти України (Заява № 29979/04) від 20 жовтня 2011 року зазначено, що принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Недотримання відповідачем пунктів 86.2, 86.8. статті 86 ПК України та Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків щодо строків прийняття податкових повідомлень-рішень, які призвели до позбавлення позивача можливості надати заперечення на акт перевірки і взяти участь у їх розгляді контролюючим органом, порушує права та інтереси платника податків, гарантовані податковим законодавством.

Наведені обставини враховані судом першої інстанції при перевірці законності та обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на відповідність критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, визначених ч.2 ст. 2 КАС України, та стосовно наявності підстав для його скасування.

Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ТАЙМ" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 20.04.2018 № 0098051221 є підставними, обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року у справі № 1340/6190/18 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга З. М. Матковська Постанова складена в повному обсязі 17.03.2020.