Ухвала

від 16.03.2020 по справі 640/22089/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22089/18

У Х В А Л А

16 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Федотова І.В., перевіривши апеляційну скаргу в.о. начальника Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут промислової коноплі та льону до Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року апеляційну скаргу в.о. начальника Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору, відсутністю реквізитів скаржника та пропуском строку апеляційного оскарження, встановлено десятиденний строк на усунення недоліків з моменту отримання судового рішення.

Вказану ухвалу отримано скаржником 03.03.2020, що підтверджується відповідною відміткою про отримання, однак станом на час прийняття цього судового рішення, недоліки апеляційної скарги усунуто не було, судовий збір за її подання не сплачено.

У межах встановленого законом десятиденного строку, скаржник подав до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, у якому зазначив причини пропуску строку, яким суд апеляційної інстанції вже надавав оцінку в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

Так, суд вже наголошував на тому, що стверджуючи про неможливість сплати судового збору при поданні першої апеляційної скарги як підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, скаржник при цьому не надав доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі при повторному зверненні до суду апеляційної інстанції. Не надано відповідних доказів сплати судового збору і протягом встановленого судом строку усунення недоліків повторної скарги.

Крім того, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Інших поважних та об`єктивних причин пропуску строку апеляційного оскарження, яким судом ще не надавалося оцінки, у поданій заяві скаржником наведено не було, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

У поданому до суду клопотанні скаржник наголошує на тому, що у даній справі мають місце шість, а не дванадцять вимог майнового характеру. Такий висновок скаржник робить із того, що вимога про визнання рішення (бездіяльності) як передумова для скасування рішення (зобов`язання вчинити дії) є однією вимогою.

Водночас, при здійсненні розрахунку належного до сплати судового збору судом було використано саме такий підхід для визначення кількості позовних вимог.

Так, судом як окремі не було виокремлено вимоги про визнання протиправними рішень про відмову у реєстрації накладних, а враховано їх як разом із вимогами про скасування цих рішень. Не підлягали б окремому врахуванню і вимоги про визнання протиправною бездіяльності як передумови для зобов`язання зареєструвати накладні.

Колегія суддів наголошує, що на відмінну від вимог про визначання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, які враховуються як єдине з вимогами про скасування рішення, зобов`язання винити дії чи утриматися від їх вчинення, вимоги ж про скасування певного рішення не є безпосередньою передумовою для зобов`язання вчинити пені дії, а тому ці вимоги не можуть вважатися однією вимогою.

За таких обставин, оскільки у позові було заявлено вимоги про скасування шести окремих рішень та вимоги про зобов`язання вчинити шість окремих дій щодо реєстрації шести накладних, то судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху вірно наведений розрахунок судового збору з огляду на дванадцять вимог немайнового характеру.

Не зважаючи на це, скаржником у встановлений строк судовий збір у визначеному судом розмірі сплачений не був.

Згідно частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга, недоліки якої у встановлений судом строк усунуто не було, повертається скаржнику.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити, а апеляційну скаргу необхідно повернути, оскільки скаржником не було усунуто її недоліків.

Керуючись статтями 34, 169, 248, 256, 298, 299 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою в.о. начальника Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року.

Апеляційну скаргу в.о. начальника Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя І.В. Федотов