Постанова

від 10.03.2020 по справі 640/16808/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16808/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Каракашьян С.К., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.

при секретарі Горяіновій Н.В.

за участю:

представника позивача: Яцківа В.С.

представника 3-ї особи: Дядика Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажна компанія Вавілон на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажна компанія Вавілон до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: Комунальне підприємство Міський магазин виконавчого органу Київради (КМДА) про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажна компанія Вавілон (далі по тексту - позивач, ТОВ Будівельно-монтажна компанія Вавілон ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач, Департамент ДАБІ) в якому просило:

1) ухвалити рішення, яким визнати протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департамент ДАБІ Гончарова Олексія Сергійовича, які виявились у:

- видачі Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажна компанія Вавілон припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05 серпня 2019 p.;

- складанні акта за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 06 серпня 2019 року за фактом порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- протоколу відносно ТОВ Будівельно-монтажна компанія Вавілон про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06 серпня 2019 року після закінчення строків проведення позапланової перевірки та без участі керівника і уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажна компанія Вавілон ;

2) визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ Гончарова Олексія Сергійовича №136/19/10/26-32/2008/02/6 від 20 серпня 2019 року про накладення на ТОВ Будівельно-монтажна компанія Вавілон штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 1 806 300,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року значений позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Департаменту Державної архітектурно будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі припису про зупинення підготовчих і будівельних робіт від 5 серпня 2019 року, складанні акта від 6 серпня 2019 року та протоколу від 6 серпня 2019 року по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажна компанія Вавілон після закінчення строків проведення перевірки, призначеної наказом від 17 липня 2019 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду в частині відмови, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи з наступного.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У даному випадку, апеляційна скарга подана позивачем для встановлення законності дій відповідача під час проведення перевірки, її законності та, як наслідок, прийнятих рішень.

Колегія суддів апеляційної інстанції надаючи оцінку позовним вимогам в частині складанні акту за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 06 серпня 2019 року за фактом порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі по тексту - акт) та протоколу відносно ТОВ Будівельно-монтажна компанія Вавілон про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06 серпня 2019 року після закінчення строків проведення позапланової перевірки та без участі керівника і уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажна компанія Вавілон (далі по тексту - протокол), зазначає наступне.

Так, під час розгляду справи в суді першої інстанції, судом помилково розглянуто вимоги, що стосуються визнання протиправними дій відповідача щодо складання акту та протоколу.

Відповідно до частини першої статті 319 КАС судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Таким чином, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Адже така незгода має втілюватися у вчиненні учасником процесу об`єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права.

Разом з тим, наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлено після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. У такому разі суд повинен закрити провадження у справі, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного провадження, яким є провадження за зверненням органів доходів і зборів.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 640/20138/18 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковими для колегії суддів при розгляді даної справи.

Згідно пункту 1 частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині, що стосується оскарження актів та протоколів відповідача підлягає скасуванню із закриттям провадження у цій частині, оскільки дії відповідача, під час перевірки, та вищезазначені акт та протокол не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. За наслідками прийняття акту та протоколу може бути прийнято відповідне рішення суб`єкта владних повноважень, яке в свою чергу і може стати предметом оскарження.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії Департаменту ДАБІ щодо видачі припису про зупинення підготовчих і будівельних робіт від 05 серпня 2019 року; визнання протиправним та скасування припису Департаменту ДАБІ про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05 серпня 2019 року; визнання протиправною та скасувати постанову № 138/19/10/26-30/2008/02/6 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 20 серпня 2019 року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 11.07.2019 року Управлінням захисту економіки у місті Києві Департаменту захисту економіки Національної поліції України було направлено Директору Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в місті Києві лист №4838/39/125/03-19 в якому було висловлено прохання провести перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт ТОВ Будівельно-монтажна компанія Вавілон , за адресою: місто Київ, вул. Велика Васильківська, 6 (а.с.61).

На підставі вказаного звернення, наказом відповідача № 296 від 17.07.2019 року, відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , пункту 7 Порядку державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, наказано провести позапланову перевірку на об`єкті: нежилі приміщення № 15 (групи приміщень № 22), з № 1 по № 7 (групи приміщень загальна площа (кв.м.) 363,8 на вул. Великій Васильківській, 6 у Шевченківському районі м. Києва.

Даним наказом не було визначено терміну проведення перевірки та моменту початку її проведення, отже, такий термін слід обраховувати з моменту винесення наказу - 17.07.2019, а максимальний строк її проведення визначати з урахуванням приписів абзацу 10 пункту 7 Порядку №553, згідно з якими строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

19.07.2019 року відповідачем виписано направлення на проведення позапланового заходу, а 22.07.2019 року направлено позивачу та третій особі листи з вимогою про надання документів та прибуття посадових осіб третьої особи та позивача до відповідача на 29.07.2019 року.

Вищезазначений лист було вручено позивачу 24.07.2019 року, про що свідчить відмітка в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № Р 0113329741140 (а.с.22-23).

06.08.2019 року Департаментом ДАБІ складено акт, яким встановлено, що відповідно до договору, укладеного між замовником будівництва - КП Міський магазин та позивачем - ТОВ Будівельно-монтажна компанія Вавілон виконуються будівельні роботи із реставрації з пристосуванням під сучасні потреби нежитлового приміщення в житловому будинку розташованого за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 6, без документа, який би надавав право на виконання зазначених робіт, а саме: дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єктів що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з значними (ССЗ), оскільки зазначений будинок відноситься до пам`яток архітектури, містобудування, історії місцевого значення (охоронний № 3814). Зазначене було кваліфіковано відповідачем як порушення приписів ч.1 ст. 34; ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Актом перевірки також було встановлено, що, відповідно до отриманих матеріалів, а саме: викопіювання інвентаризаційної справи від 17.02.2017 року, встановлено, що зазначений об`єкт самочинно реконструйовано, час, дату, а також виконавця зазначених робіт встановити не вбачається за можливе. Разом з тим зазначений об`єкт експлуатується без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

20.08.2019 року постановою № 136/19/10/26-32/2008/02/6 головним інспектором Департаменту ДАБІ Гончаровим О.С. визнано винним ТОВ Будівельно-монтажна компанія Вавілон у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 4 ч. З ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф в розмірі 1 806 300 грн.(далі по тексту - оскаржувана постанова).

Вважаючи протиправними дії відповідача та оскаржувану постанову, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, дійшов висновку, що відповідачем порушено вимоги чинного законодавства в частині видачі припису про зупинення підготовчих і будівельних робіт від 5 серпня 2019 року, складанні акта від 6 серпня 2019 року та протоколу від 6 серпня 2019 року після закінчення строків проведення перевірки, призначеної наказом від 17 липня 2019 року.

Проте, судом зазначено, що суто формальні порушення при проведенні перевірки, за наявності доведеного факту вчинення суб`єктом містобудування порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, не можуть слугувати самостійною правовою підставою для скасування результатів такої в цілому.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача проведено перевірку ТОВ Будівельно-монтажна компанія Вавілон на підставі виданого наказу № 296 від 17.07.2019 року, який було винесено на підставі листа №4838/39/125/03-19 Управління захисту економіки у місті Києві Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 11.07.2019 року.

Термін вказаної перевірки у наказу № 296 від 17.07.2019 року не визначений, а тому максимальний строк її проведення, відповідно до приписів абзацу 10 пункту 7 Порядку №553, не може перевищувати 10 робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на 2 робочих дні.

Отже, останній день проведення перевірки припадав на 31.07.2019 року, а тому не міг бути продовжений 05.08.2019 року наказом Департаменту ДАБІ № 339 від 05.08.2019 року, на підставі службової записки від 05.08.2019 року (а.с.69-70).

У зв`язку з вказаними обставинами, суд доходить висновку про безпідставне продовження цього строку та прийняття припису від 05.08.2019 року, поза межами строку проведення перевірки.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Згідно із ч.1 ст. 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядком № 553 визначається процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з абз.3 ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (абз.5 ч.1 ст. 41 Закону №3038-VI та абз.1 п.7 Порядку №553). Підстави для проведення позапланової перевірки визначаються положеннями ст. 41 Закону № 3038-VI .

Подібні законодавчі норми викладені у Порядку № 553.

Так, у п. 7 Порядку № 553 наведений вичерпний перелік підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Отже, позапланова перевірка проводиться на підставі наказу за наявністю законних підстав для її проведення.

У свою чергу можливість для прийняття наказу для проведення перевірки виникає, зокрема, за умови надходження вимоги правоохоронних органів про проведення перевірки.

Як встановлено судом апеляційної інстанції інстанції та вбачається з матеріалів справи, 11.07.2019 року Управлінням захисту економіки у місті Києві Департаменту захисту економіки Національної поліції України було направлено Директору Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в місті Києві лист №4838/39/125/03-19 в якому було висловлено прохання провести перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт ТОВ Будівельно-монтажна компанія Вавілон , за адресою: місто Київ, вул. Велика Васильківська, 6.

У зазначеному листі Управлінням захисту економіки у місті Києві Департаменту захисту економіки Національної поліції України просило провести перевірку позивача та повідомити її результат і вжиті заходи (а.с.61).

Натомість, відповідач розцінив зазначений лист, як звернення юридичної особи про порушення суб`єктом будівництва законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки відповідно до норм чинного законодавства, звернення будь-якої особи (юридичної або фізичної) є безумовною підставою для проведення перевірки суб`єкта господарювання, який вказаний в такому зверненні.

З вказаним висновком, помилково погодився і суд першої інстанції.

Разом з тим, надаючи оцінку вказаним обставинам, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що за своїм змістом лист Управління захисту економіки у місті Києві Департаменту захисту економіки Національної поліції України № 4838/39/125/03-19 від 11.07.2019 року направлений відповідачу вказує на можливі порушення при будівництві на об`єктах забудови позивача, та відповідно до ст. ст. 12, 18 Закону України Про організаційно - правові основи боротьби з організованою злочинністю містить прохання провести перевірку вказаного об`єкта, вжити заходів реагування в межах наданих повноважень та повідомити про них.

Права та обов`язки правоохоронних органів, що уповноважені здійснювати перевірку суб`єктів господарювання, чітко визначені відповідним законом.

Для діяльності правоохоронні органи наділені відповідною компетенцією, рамки якої встановлені наступними законодавчими актами, а саме: Законами України Про прокуратуру ; Про Службу безпеки України ; Про Національну поліцію ; Про оперативно-розшукову діяльність ; Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю .

Аналізуючи зміст цих законів, можна визначити низку правоохоронних органів, працівники яких мають право здійснювати конт роль за діяльністю суб`єктів господарювання. Це працівники прокуратури, поліції та служби безпеки України лише у рамках оперативно-розшукової діяльності або кримінальної справи.

Отже, Управління захисту економіки у місті Києві Департаменту захисту економіки Національної поліції України є міжрегіональним територіальним органом у складі кримінальної поліції Національної поліції України, що здійснює оперативно-розшукову діяльність згідно із Законом України Про оперативно розшукову діяльність , та має право здійснювати контроль за діяльністю суб`єктів господарювання лише у рамках оперативно-розшукової діяльності або кримінальної справи, тому відповідно до п. 7 Порядку № 553 підставою для проведення перевірки має бути саме вимога про проведення перевірки в рамках оперативно-розшукової діяльності або кримінальної справи, а не лист (звернення) про вжиття відповідних заходів.

Крім того, суб`єкт звернення не зобов`язаний надавати документальне підтвердження, викладеної у зверненні інформації, щодо порушення суб`єктами містобудування законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Однак звернення в розумінні пп.6, 7 п.7 Порядку № 533 подаються фізичними або юридичними особами, а правоохоронними органами, яким в даному випадку є Управління захисту економіки у місті Києві Департаменту захисту економіки Національної поліції України, подається вимога про проведення перевірки та має вказувати на порушення конкретним суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яке потребує здійснення перевірки органами державного архітектурно-будівельного контролю, викладених у ньому фактів.

Між тим, лист Управління захисту економіки у місті Києві Департаменту захисту економіки Національної поліції України № 4838/39/125/03-19 від 11.07.2019 року таких даних не містить.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що звернення Управління захисту економіки у місті Києві Департаменту захисту економіки Національної поліції України з листом № 4838/39/125/03-19 від 11.07.2019 року носить суто інформативний характер, а тому не могло бути підставою для призначення позапланової перевірки ТОВ Будівельно-монтажна компанія Вавілон .

Встановлені положеннями Закону № 3038-VI, а також Порядком №553 правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав суб`єктів господарювання під час контролю за дотриманням вимог містобудівного законодавства. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності суб`єктів господарювання.

Згідно ст. 5 КАС України право на судовий захист пов`язано з самою протиправністю рішень або дій, і не ставиться в залежність від наслідків реалізації таких рішень або дій. Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2018 у справі № К9901/1895/18.

Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Дослідивши матеріали справи та висновки суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що наказ № 296 від 17.07.2019 року, прийнято незаконно.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що у Департаменту ДАБІ були відсутні законні підстави для проведення позапланової перевірки ТОВ Будівельно-монтажна компанія Вавілон , на підставі наказу № 296 від 17.07.2019 року, відповідно, усі оскаржувані рішення прийняті відповідачем є похідними і прийняті на підставі незаконної перевірки, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.10.2018 у справі № 805/3137/17-а.

З урахуванням вказаних порушень, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржувані припис від 05.08.2019 року та постанова № 138/19/10/26-30/2008/02/6 від 20.08.2019 року про накладення штрафу, винесені Департаментом ДАБІ, є незаконними та підлягають скасуванню.

Так, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі Гірвісаарі проти Фінляндії - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі Пономарьов проти України (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд , яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі Сокуренко і Стригун проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, а тому доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу суду.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою частково задовольнити адміністративний позов, а в іншій частині провадження закрити

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажна компанія Вавілон - задовольнити частково .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року скасувати .

Ухвалити нову постанову, якою адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажна компанія Вавілон до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: Комунальне підприємство Міський магазин виконавчого органу Київради (КМДА) про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Департаменту Державної архітектурно будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі припису про зупинення підготовчих і будівельних робіт від 05 серпня 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05 серпня 2019 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 138/19/10/26-30/2008/02/6 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 20 серпня 2019 року.

Провадження у справі в частині визнання протиправними дії Департаменту Державної архітектурно будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо складання акту від 06 серпня 2019 року та протоколу від 06 серпня 2019 року по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажна компанія Вавілон закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві (адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26) шляхом їх безспірного списання на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажна компанія Вавілон (ІПН: 41297367, адреса: 10029, м. Житомир, проспект Незалежності, 55-Б) сплачений при поданні апеляційної скарги судовий збір в розмірі 25 933,50 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот тридцять три гривні 50 коп.)

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено 16.03.2020 року