Постанова

від 16.03.2020 по справі 120/3166/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3166/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова І.А.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

16 березня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року (м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування повідомлення про припинення надання житлової субсидії,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації про визнання незаконним (протиправним) і скасування повідомлення про припинення надання житлової субсидії від 19.08.2019 р.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 11.10.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до управління праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації із заявою про призначення житлової субсидії до якої додано декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за наслідком розгляду якої 15.11.2018 р. прийнято рішення про призначення субсидії з жовтня 2018 р. по квітень 2019 р.

В червні 2019 р. управлінням проведено верифікації достовірної інформації щодо осіб, які отримують субсидію та отримано відомості, що за ОСОБА_1 зареєстровано транспортний засіб з дати випуску якого минулого менше 5 років.

19.08.2019 р. управлінням праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації сформовано повідомлення про припинення надання житлової субсидії, з підстав, що в поданій інформації не вказано про наявність транспортного засобу, якому менше 5 років від дати випуску.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підстав вважати, що відповідач при формуванні оскаржуваного повідомлення діяв не в межах та не у спосіб визначений чинним законодавством - відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Так, умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива регулюються Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення №848).

Відповідно до пункту 2 Положення №848, право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).

Пунктом 3 Положення №848 встановлено, що призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).

У територіальних громадах (в тому числі об`єднаних), у виконавчих органах яких відсутні структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, прийняття заяв громадян з необхідними документами для призначення житлових субсидій та передачу їх відповідним структурним підрозділам з питань соціального захисту населення безпосередньо або через центри надання адміністративних послуг чи їх фронт-офіси здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.

Інформація про призначені житлові субсидії вноситься структурним підрозділом з питань соціального захисту населення до Єдиного державного реєстру отримувачів житлових субсидій, держателем якого є Мінсоцполітики.

Житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, внеску/платежу об`єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов`язкового відсотка платежу, визначеного в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пункт 4 Положення №848).

Відповідно до пункту 6 Положення №848 (в редакції чинній на момент призначення субсидії і прийняття спірного повідомлення) житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо:

1) загальна площа житлового приміщення перевищує 120 кв. метрів для квартири і 200 кв. метрів для індивідуального будинку (крім дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, а також сімей, в яких не менше року проживають троє і більше дітей, з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування);

2) будь-хто із складу домогосподарства або член сім`ї особи із складу домогосподарства має у своєму володінні транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п`яти років (крім мопеда).

При цьому не враховуються транспортні засоби, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля.

Наявність (відсутність) у власності або володінні зазначених осіб транспортних засобів зазначається у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. Якщо право власності або володіння на транспортний засіб набуто під час отримання житлової субсидії, громадянин, якому призначено житлову субсидію, протягом 30 календарних днів зобов`язаний повідомити про це структурному підрозділу з питань соціального захисту населення незалежно від розміру вартості транспортного засобу.

Отже, в декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії має бути зазначена інформація про транспортний засіб, який перебуває у власності сім`ї, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п`яти років (крім мопеда).

Положеннями пункту 22 Положення №848 визначено, що за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об`єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли:

домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг) внаслідок того, що громадянин має заборгованість із сплати обов`язкової частки платежу за житлово-комунальні послуги, встановлену йому під час призначення житлової субсидії і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день припинення надання такої послуги (послуг);

громадянин має заборгованість із сплати обов`язкової частки внеску/платежу об`єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, встановлену йому під час призначення житлової субсидії і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день внесення подання об`єднанням;

у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;

громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у пункті 16 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення;

виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи;

під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;

виникнення обставин, зазначених в абзаці сьомому пункту 7 цього Положення;

громадянин, якому призначено житлову субсидію, звернувся із заявою про припинення її надання.

Надання житлової субсидії у зазначених випадках припиняється з місяця, наступного за місяцем, в якому їх виявлено.

Таким чином, субсидія припиняється за рішенням комісії у разі, якщо у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії.

Надаючи оцінку доводам позивача стосовно того, що причіп не є автомобілем, суд вказує на таке.

В розумінні п. 1.10 постанови КМУ від 10.10.2001 р. № 1306 "Про Правила дорожнього руху", причіп - транспортний засіб, призначений для руху тільки в з`єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортних засобів належать також напівпричепи і причепи-розпуски.

В свою чергу, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 за ОСОБА_1 зареєстровано на праві власності 23.06.2018 р. причіп 2018 року випуску.

Отже, як видно в жовтні 2018 р. при зверненні за субсидією, у позивача наявний транспортний засіб який перебуває у власності сім`ї, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п`яти років, а відтак такий (транспортний засіб) мав бути внесений до декларації про доходи і витрати осіб.

Разом з тим, як видно із декларації поданої ОСОБА_1 11.10.2018 р. в розділі 4 відсутні відомості про транспортні засоби, зареєстровані в установленому порядку, які перебувають у власності особи.

Отже, при заповненні декларації позивач вніс недостовірні відомості, що є підставою для припинення субсидії.

Стосовно посилань позивача на лист №-4-611 Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької облдержадміністрації від 23.10.2019 р. , то тут слід вказати на таке.

Так, постановою КМУ від 20 жовтня 2019 р. № 878 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 і від 27 липня 1998 р. № 1156" внесено зміни до Положення №848, зокрема пункт 14 викладено в наступній редакції:

"14. Житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо:

1) опалювана площа житлового приміщення перевищує 120 кв. метрів для квартир у багатоквартирному будинку, 200 кв. метрів для індивідуальних будинків (крім житлових приміщень дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, багатодітних сімей, сімей, у яких на початок місяця, з якого призначається субсидія, проживають троє і більше дітей, з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування);

2) будь-хто із складу домогосподарства або член сім`ї особи із складу домогосподарства має у власності транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п`яти років (крім мопеда і причепа)....."

Вказані зміни були внесені після використання ОСОБА_1 субсидії та після винесення вимоги про ії повернення.

Окрім того, в абзаці 7 вказаного листа роз`яснено, що зазначені зміни застосовуються при визначенні права на призначення житлової субсидії вказаним категоріям громадян після набрання чинності постанови № 878.

Отже, саме з 20.10.2019 р. підлягає застосуванню дана норма та, відповідно, саме з цієї дати при зверненні осіб за субсидією наявність причіпу не є підставою для відмови в призначенні такої (субсидії).

Однак, позивачем декларацію подано в жовтні 2018 р. та на момент подання такої, причіп підлягав внесенню до декларації, проте внесений позивачем не був.

Визначаючись щодо предмету оскарження, а саме, повідомлення, то суд зазначає про наступне.

Відповідно до статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Разом з тим, акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Відповідно до пункту 1.4 Наказу Міністерства юстиції України № 34/5 від 12.04.2005 "Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів", нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб`єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов`язки тільки у того суб`єкта (чи визначеного ними певного кола суб`єктів), якому вони адресовані.

Як вбачається з матеріалів справи, саме за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об`єднання, виконавців комунальних послуг. При цьому, витяг з даного рішення (протокол №29 від 16.08.2019 р.) наявний в матеріалах справи, однак не є предметом оскарження в даній справі.

В свою чергу, повідомлення про припинення надання субсидії є службовим документом, який інформує про повернення коштів та припинення субсидії.

За таких обставин повідомлення є лише засобом документування. Отже, спірне повідомлення не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні вимог КАС України та не тягне правових наслідків.

Тобто, у даному випадку, позивачем був обраний не вірний спосіб захисту порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що підстави вважати, що відповідач при формуванні оскаржуваного повідомлення діяв не в межах та не у спосіб визначений чинним законодавством - відсутні.

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 16 березня 2020 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.