Постанова
від 16.03.2020 по справі 916/1497/17
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/1497/17 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

секретар судового засідання : Клименко О.В.

за участю представників учасників справи:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» , м. Київ - Грищенко О.М. за довіреністю від 07.08.2019 року № б/н;

від Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВАГРО» , м. Одеса - не з`явився;

від Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «МИР-АГРО» , м. Харків - не з`явився;

від Державної виконавчої служби - не з`явився .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, м. Харків

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.12.2019 року, м. Одеса, суддя Смелянець Г.Є., повний текст ухвали складено 23.12.2019 року

у справі № 916/1497/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» , м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВАГРО» , м. Одеса, Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «МИР-АГРО» , м. Харків

про стягнення 25 106 грн. 25 коп. -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст скарги та ухвали суду першої інстанції.

02.12.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» , м. Київ звернулось до Господарського суду Одеської області зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Міжрайонного відділу по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Золотавіна Валерія Юрійовича, в якій просило суд визнати неправомірними дії державного виконавця Міжрайонного відділу по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Золотавіна Валерія Юрійовича у виконавчому провадженні № 54988180 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1497/17 від 22 вересня 2017 року, котрі виразились у винесені Постанови МРВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області від 20 листопада 2019, року про повернення наказу Господарського суду Одеської області по справі № 916/1497/17 від 22 вересня 2017 року стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» ; визнати незаконною (скасувати) Постанову МРВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області від 20 листопада 2019 року про повернення наказу Господарського суду Одеської області по справі № 916/1497/17 від 22 вересня 2017 року стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» ; визнати за період із 15.08.2019 року по 20.11.2019 року неправомірною бездіяльність державного виконавця МРВДВС по ОонЬв`янському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області Золотавіна Валерія Юрійовича у виконавчому провадженні № 54988180 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі № 916/1497/17 від 22 вересня 2017 року, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 254988180 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі № 916/1497/17 від 22 вересня 2017 року із врахуванням положень Закону України Про виконавче провадження .

В обґрунтування скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» , м. Київ посилається на те, що наказ Господарського суду Одеської області у справі № 916/1497/17 від 22.09.2017 року не виконаний, при цьому заявнику із даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень стало відомо, що постановою МРВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області від 20.11.2019 року наказ Господарського суду Одеської області по справі № 916/1497/17 від 22.09.2017 року повернуто стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» без виконання, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними та неможливо встановити місцезнаходження боржника-юридичної особи, проте заявник вважає, що органом державної виконавчої служби в порушення вимог чинного законодавства належних, своєчасних та об`єктивних виконавчих дій у виконавчому провадженні № 54988180 щодо примусового виконання вказаного наказу у період з 16.05.2019 року по 20.11.2019 року вжито не було, що є підставою для визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною та свідчить про незаконність вищезазначеної постанови.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 18.12.2019 року у справі №916/1497/17 (Смелянець Г.Є.) скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» , м. Київ на бездіяльність державного виконавця Міжрайонного відділу по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Золотавіна Валерія Юрійовича задоволено; визнано неправомірними дії державного виконавця МРВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області Золотавіна Валерія Юрійовича у виконавчому провадженні № 54988180 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №916/1497/17 від 22.09.2017 року, котрі виразились у винесені постанови МРВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області від 20.11.2019року про повернення наказу господарського суду Одеської області по справі № 916/1497/17 від 22.09.2017 року стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» ; визнано неправомірною та скасовано постанову МРВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області від 20.11.2019 року про повернення наказу господарського суду Одеської області по справі №916/1497/17 від 22.09.2017 року стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» ; визнано за період із 15.08.2019 року по 20.11.2019 року неправомірною бездіяльність державного виконавця МРВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області Золотавіна Валерія Юрійовича у виконавчому провадженні № 54988180 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі № 916/1497/17 від 22.09.2017 року, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 54988180 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі № 916/1497/17 від 22.09.2017 року із врахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження» .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що надані Міжрайонним відділом державної виконавчої служби документи не підтверджують факт дотримання органом державної виконавчої служби періодичності, встановленої ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження» , при цьому, вчинення державним виконавцем таких виконавчих дій, як: 07.10.2019 року - постанова про арешт коштів боржника; 08.10.2019 року - подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу; 29.10.2019 року - подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу, - жодним чином не спростовують встановлених обставин щодо бездіяльності державного виконавця під час примусового виконання наказу.

Також судом зазначено, що з урахуванням обставин бездіяльності державного виконавця під час вчинення виконавчих дій у ВП № 54988180 у період з 15.08.2019 року по 20.11.2019 року, а також встановлення ухвалами Господарського суду Одеської області від 05.03.2018 року, 11.07.2018 року, 28.11.2018 року, 20.02.2019 року, 20.05.2019 року, 24.10.2019 року у справі № 916/1497/17 бездіяльності державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області у виконавчому провадженні № 54988180 протягом всього часу виконавчого провадження, господарський суд дійшов висновку про відсутність встановлених п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» підстав для повернення виконавчого документу стягувачу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, м. Харків з ухвалою суду першої інстанції не погодився, тому звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Херсонської області від 18.12.2019 року у справі № 916/1497/17 скасувати та відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» , м. Київ у задоволенні вищезазначеної заяви в повному обсязі, а також відшкодувати скаржнику за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» , м. Київ судові витрати та проводити розгляд справи за відсутності представника скаржника.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права і неповним з`ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, скаржник зазначає, що державним виконавцем систематично направляються запити щодо перевірки рахунків боржника, а також вживаються усі заходи щодо виявлення рухомого та нерухомого майна боржника. Так, у своїй скарзі стягувач зазначає, що у період з 15 травня 2019 року по 20 листопада 2019 року не вчинялись дії, що не відповідають дійсності, а саме: 07.10.2019 року, 08.10.2019 року, 31.10.2019 року, 15.11.2019 року направлено повторно електроні запити до Державної фіскальної служби України щодо виявлення рахунків боржника, згідно відповідям рахунки відсутні; 31.10.2019 року, 14.11.2019 року направлено повторно до ІС ДП НАІС запити щодо наявності автотранспортного засобу (рухомого майна) які зареєстровані за боржником, згідно відповідям автотранспортні засоби (рухоме майно) відсутнє; 09.08.2019 року направлено Вимога державного виконавця до ДФС для надання інформації, згідно відповіді 28.08.2019 боржник: не обліковується у Слобідському районі м.Харкова, як платник єдиного податку, як платник податку на нерухоме майно, як платник за землю, податкові декларації з ПДФ за період 2017-2019 року, не надавались, звіти 1-ДФ за період 2017-2019 року не надавались, надано фінансову звітність за (2017-2018); 07.10.2019 року Державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено до виконання до Акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк в 10.10.2019 року згідно відповіді Акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк відкритих рахунків за боржником відсутні; 07.10.2019 року, 28.10.2019 року державним виконавцем направлено подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, Комінтернівський районний суд м. Харкова, Господарський суд Одеської області; 13.11.2019 року Державним виконавцем здійснено вихід повторно за адресою боржника ПГІ МИР-АРГО , м. Харків, проспект Героїв Сталінграду, 189 кв. 47, майно не виявлено; 13.11.2019 року повторно зроблена інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, нерухоме майно за боржником не виявлено, арешт на все нерухоме майно зареєстровано 25.04.2019 року на підставі постанови про арешт майна боржника ВП №54988180; 20.11.2019 року державним виконавцем винесена на підставі п. 2 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження постанова про повернення виконавчого документу стягувачу.

Тобто, починаючи з моменту відкриття виконавчого провадження 27.10.2017 року та на момент винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві, заходи, здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України Про виконавче провадження виявились безрезультатними, майно, яке зареєстровано за боржником , відсутнє, рахунки в установах банку відсутні, розшук майна боржника нічого не дав .

Також, скаржник зазначає, що стягувач не скористався своїм правом щодо ознайомленням з виконавчим провадженням ВП № 54988180, не зробивши з них виписки, не знявши копії у Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, у зв`язку із чім стягувач не володіє усією інформацією, що міститься у виконавчому проваджені № 54988180. Стягувач вводить суд в оману, щодо невнесення відомостей про вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому проваджені, а також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця до автоматизованої системи виконавчих проваджень, оскільки всі документи , які були отримані державним виконавцем на запити від відповідних органів, державним виконавцем було відскановано та внесені усі сканкопії до автоматизованої системи виконавчих проваджень за виконавчим провадженням ВП №54988180 (докази наданні до скарги). Відповідно до положення сторонам виконавчого провадження доступ до сканкопій, запитів, які містяться в АСВП, відсутній.

Щодо постанови про повернення наказу стягувачеві без виконання, скаржник зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, отже державним виконавцем правомірно 20.11.2019 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження було повернуто стягувачу виконавчий документ, у зв`язку із відсутністю майна боржника, на яке може бути звернено стягнення .

Крім того, у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження арешт накладений на майно (кошти) боржника, не знімається та стягувач має право у строк до 20.11.2022 року на повторне пред`явлення виконавчого документу до відділу, для виконання.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, м. Харків на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.12.2019 року у справі № 916/1497/19, справу призначено до судового розгляду.

28.02.2020 року поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» , м. Київ надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив суд у задоволенні апеляційної скарги Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, м. Харків на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.12.2019 року у справі № 916/1497/19 відмовити, ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.12.2019 року у справі № 916/1497/19 залишити без змін. Судовою колегією відзив долучено до матеріалів справи.

У відзиві позивач зазначає, що Господарським судом Одеської області правомірно та обґрунтовано здійснено дотримання висновків та правових позицій Верховного Суду, про котрі, зокрема, було зазначено скаржником у скарзі, поданій до місцевого господарського суду, та враховано її відповідні доводи, котрі були винесені Верховним Судом за результатами розгляду аналогічного роду касаційних скарг із врахуванням Конвенцій та рішень Європейського Суду з прав людини.

Так, позивач стверджує, що Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, м. Харків не надав (окрім власного суб`єктивного пояснення/припущення) жодного належного та допустимого доказу, котрі б надавали можливість встановити, допустити, припустити та стверджувати, що ухвала Господарського суду Одеської області по справі № 916/1497/17 від 18.12.2019 року підлягає скасуванню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» , м. Київ вважає необгрунтованими, безпідставними, суб`єктивними та надуманими твердження скаржника, що ним нібито за період із 15 травня 2019 року по 20 листопада 2019 року вживались всі заходи примусового виконання рішення суду.

Позивач звертає увагу на те, що бездіяльність та/або неналежність вчинення виконавчих дій в період із 27 жовтня 2017 року по 13 серпня 2019 року було охоплено та їм надано відповідну правову оцінку в ухвалі Господарського суду Одеської області від 05 березня 2018 року по справі № 916/1497/17; ухвалі Господарського суду Одеської області від 11 липня 2018 року по справі № 916/1497/17; ухвалі Господарського суду Одеської області від 28 листопада 2018 року по справі № 916/1497/17; ухвалі Господарського суду Одеської області від 20 лютого 2019 року по справі № 916/1497/17, ухвалі Господарського суду Одеської області від 20 травня 2019 року по справі № 916/1497/17 та ухвалі Господарського суду Одеської області від 24 жовтня 2019 року по справі № 916/1497/17,що набрали законної сили і тому ці факти, в силу приписів норм Господарського процесуального кодексу України, не можуть піддаватись повторній переоцінці.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» , м. Київ зазначає, що в даній скарзі періодом оскарження є період із 15 травня 2019 року (наступна дата після попереднього звернення із відповідною скаргою за певний період оскарження бездіяльності) по 20 листопада 2019 року (дата звернення до суду із скаргою), питання, котрі ставляться в даній скарзі - оцінка вжитих заходів на предмет дотримання органом ДВС п. 8 сі. 48 Закону України «Про виконавче провадження» , об`єктивності, повноти та належності вжитих заходів примусового виконання за вказаний період. В даному випадку, варто звернути увагу на те, що перевірка майнового стану боржника у повному обсязі мала бути проведена за період повноцінно - як на виконання обов`язку , передбаченого п. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження, так і на вимогу клопотань стягувача. Доказів здійснення та дотримання відповідного обов`язку не вбачається.

Так, позивач, із посиланням на практику Верховного Суду, викладену у постановах від 18.07.2018 року у справі № 915/1294/13, від 23.08.2018 року у справі № 911/167/17 та від 30.10.2018 року у справі № 903/1297/14, зазначає, що законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що державний виконавець наділений владними повноваженнями, то він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст. 2 Закону України Про виконавче провадження . Зокрема, такими засадами є - верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об`єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження. Разом з тим, порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.

При цьому, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону № 1404-УІІІ виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Періодичність проведення таких перевірок чітко визначена Законом України Про виконавче провадження , тобто, такі перевірки не мають вчинятися державним виконавцем одноразово.

В свою чергу, відсутність обґрунтованого висновку стосовно належного та повного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок про відсутність такого майна у боржника, та як результат - про передчасність наявності підстав для посилання на неможливість виконання судового рішення за рахунок відсутності майна у боржника - адже, відсутність майна у боржника належним чином не підтверджена, а наявність майна у боржника належним чином не перевірена.

Посилання (думка, позиція) на предмет того, що відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 13 Закону № 1404-VIII порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом, позивач вважає передчасними, оскільки зазначена норма не звільняє державного виконавця від встановленого ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII обов`язку вживати передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, і стосується строків прийняття окремих рішень та вчинення окремих дій виконавчих дій, а не загальних строків здійснення виконавчого провадження та періодичності перевірки майнового стану боржника.

Так, позивач стверджує, що поза увагою самого ж скаржника залишилось те, що згідно вимог Закону України Про виконавче провадження державний виконавець повинен періодично проводити перевірки з метою належного виконання рішення суду. Такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично, доказів чого ним надано не було.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» , м. Київ звертає увагу, що із доданих документів та змісту ухвали, перевірка майнового стану боржника здійснювалась неповно, несвоєчасно та необ`єктивно, що є прямим порушенням імперативних приписів та норм виконавчо-процесуального законодавства, зокрема , та не обмежуючись ст. 10, 18, 26, 36, 48 Закону України «Про виконавче провадження» , котрі визначають порядок та строки здійснення звернення стягнення на майно (активи) боржника.

Позивач зазначає, що за період із 15 серпня 2019 року по 20 листопада 2019 року скаржником не були виконані вимоги, передбачені законом, щодо примусового виконання виконавчих документів наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1497/17 від 22 вересня 2017 року, зокрема, та не обмежуючись із дотриманням строків та порядку визначеного п. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» :

Позивач просить врахувати те, що боржник за місцем реєстрації не знаходиться, керівника як відповідальну та представницьку особу МРВЛВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області як раніше, так і по сьогодні, не встановлено/не розшукано/ не знайдено. При зверненні із запитами щодо рухомого майна боржника, слід таке звернення здійснювати до реєстраційних органів, зокрема, структурних підрозділів МВС України - сервісних центрів та/або архівних установ органів ДАІ (потрібно враховувати дату створення боржника, адже новостворені сервісні центри МВС України, у зв`язку із проведеними реформами, є правонаступниками раніше діючих органів ДАІ, які здійснюють реєстрацію та облік транспортних засобів, котрі зареєстровано та відповідно вносяться до єдиної бази після 01 січня 2012 року).

Також, позивач, із посиланням на постанову Верховного Суду від 07.08.2018 року у справі № 910/25970/14, зауважує, що висновок щодо безрезультатності та/або неможливості розшуку майна чи встановлення/з`ясування певних обставин буде обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату, натомість, зазначено сухе посилання - іншого майна не виявлено . Проте, існує пряма різниця між майна немає , при цьому коли виконавцем вжито всі необхідні та обов`язкові дії під час такого розшуку та встановлення, та майна не виявлено , коли виконавцем не вжито всі необхідні та обов`язкові дії під час такого розшуку та встановлення майна боржника, що надавало б можливість стверджувати про повну відсутність майна у боржника.

Таким чином, на думку позивача, у виконавчому провадженні № 54988180 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1497/17 від 22 вересня 2017 року, відповідних заходів не було вжито й по сьогодні, що призвело до неможливості задоволення вимог стягувача за рахунок наявного майна боржника. При цьому, зазначене підтверджується наявними відомостями про вчинення виконавчих дій, які відображені у Інформації про виконавче провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження, які, за відсутності доказів зворотного, є достовірними та повними.

Вищевказане свідчить про порушення керівником та відповідальною особою (державним виконавием) Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, м. Харків принципів неупередженості, своєчасності та повноти проведення виконавчих дій, встановлених нормами Закону України Про виконавче провадження щодо примусового виконання рішення суддів.

Також, із посиланням на постанову Верховного суду від 16.04.2018 року у справі №12/57, позивач зазначає, що помилковим є твердження, що посадові особи органу примусового виконання мають право щодо вжиття або не вжиття заходів примусового виконання. Державні виконавці мають виключно обов`язок на здійснення та вжиття заходів примусового виконання наказу суду, котрий кореспондується із правом вибору здійснення необхідного заходу такого примусового виконання. Адже, в протилежномувипадку, вибір одного заходу примусового виконання і повна відмові від іншого примусовоговиконання, не відповідала б та порушувала вказані вище як рішення Європейського Суду, так і рішень Конституційного та Верховного судів.

Відповідачі своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористались, відзив на апеляційну скаргу не надали, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

В судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» , м. Київ підтримав свої доводи та заперечення щодо апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово.

Судовою колегією було розглянуто та задоволено клопотання скаржника, викладене в апеляційній скарзі, про розгляд справи за відсутності його представника .

Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились, будь-яких клопотань до суду апеляційної інстанції не надали, про дату, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття та призначення справи до розгляду.

Також, з метою належного повідомлення учасників справи, 12.03.2020 року на офіційному веб-сайті суду на веб-порталі Судова влада додатково було розміщено інформацію щодо повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання у справі № 916/1497/17 .

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі Смірнов проти України , відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників справи.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, м. Харків не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 18.12.2019 року у справі №916/1497/17 є правомірною, виходячи з наступного.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.09.2017 року у справі №916/1497/17 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» , м. Київ та стягнуто з Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «МИР-АГРО» , м. Харків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» , м. Київ пеню у розмірі 17 529,41 грн., збитки від інфляції у розмірі 4 322,60 грн., три відсотки річних у розмірі 3244,24 грн., витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 700 грн. та судовий збір у розмірі 1600 грн.

22.09.2017 року Господарським судом Одеської області позивачу видано наказ №916/1497/17 про примусове виконання судового рішення.

27.10.2017 року Міжрайонним відділом державної виконавчої служби було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 54988180 з примусового виконання наказу господарського суду від 22.09.2017 року по даній справі про стягнення із Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "МИР-АГРО" на користь позивача пені у розмірі 17529,41 грн., збитків від інфляції у розмірі 4322,60 грн., трьох відсотків річних у розмірі 3244,24 грн., адвокатських витрат у розмірі 700,00 грн. та судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Під час примусового виконання судового рішення по даній справі стягувач неодноразово звертався до суду із скаргами на дії та бездіяльність органу державної виконавчої служби, у якого на виконанні знаходиться наказ господарського суду Одеської області від 22.09.2017 року.

Так, ухвалами Господарського суду Одеської області від 05.03.2018 року, 11.07.2018 року, 28.11.2018 року, 20.02.2019 року, 20.05.2019 року, 24.10.2019 року у справі №916/1497/17 в період із 27.10.2017 року по 14.08.2019 року визнано неправомірною бездіяльність органу державної виконавчої служби у виконавчому провадженні № 54988180 щодо примусового виконання наказу від 22.09.2017 року.

20.11.2019 року головним державним виконавцем Міжрайонного відділу по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 54988180, якою виконавчий документ - наказ № 916/1497/17 господарського суду Одеської області, виданий 22.09.2017 року, про стягнення з Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "МИР-АГРО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" 17529 (сімнадцять тисяч пятсот двадцять дев`ять) грн. 41 коп. пені, 4322 (чотири тисячі триста двадцять дві) грн. 60 коп. індексу інфляції, 3244 (три тисячі двісті сорок чотири) грн. 24 коп. 3% річних, 700 (сімсот) грн. адвокатських витрат та 1600 (одна тисяча шістсот) грн. судового збору, - повернуто стягувачу.

У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 54988180 від 20.11.2019 року зазначено:

- 27.10.2017 року, керуючись ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» , державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54988180, та якою боржника було зобов`язано подати декларацію про доходи та майно, та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, копії якої були направлені сторонам виконавчого провадження за вх. № 30370;

- 09.11.2017 року державним виконавцем сформовано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань;

- 09.11.2017 року державним виконавцем здійснено пошук в реєстрі цивільних повітряних суден України, данні щодо боржника не виявлені;

- 10.11.2017 року державним виконавцем складено Акт державного виконавця, згідно якого здійснено вихід за адресою боржника, а саме м. Харків, проспект Г.Сталінграда, буд. 189 квартира 47, боржник фактично не знаходиться, майно належного боржникові на яке можливо звернути стягнення не виявлено;

- згідно Акту державного виконавця від 15.03.2019 року державним виконавцем повторно здійснено вихід за адресою боржника, але двері були зачинені, ніхто не відчинив та залишено виклик державного виконавця;

- згідно відповіді 16.11.2018 року, 12.08.2019 року ІС ДП «НАІС» автотранспортні засоби, які зареєстровані за боржником, відсутні;

- Державним виконавцем систематично направлялися запити до Державної фіскальної служби України 27.10.2017 року, 01.11.2017 року, 29.01.2018 року, 12.02.2018 року, 06.11.2018 року, 22.12.2018 року, 15.04.2019 року, 30.05.2019 року, 02.07.2019 року, 05.07.2019 року, 09.08.2019 року, 07.10.2019 року, 13.11.2019 року, щодо виявлення рахунків боржника. Згідно отриманих відповідей рахунки в установах банку не виявлені;

- згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформовані витяги станом на 27.10.2017 року, 09.11.2017 року, 25.04.2019 року, 13.11.2019 року, нерухоме майно не виявлено;

- Державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника ВП № 54988180 від 01.03.2019 року, накладено арешт на все майно боржника, та внесені відповідні реєстраційні записи до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого та рухомого майна;

- Державним виконавцем неодноразово направлялися Виклики державного виконавця 08.11.2017 року, 01.03.2019 року, 26.04.2019 року 09.08.2019 року на адресу боржника Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "МИР-АГРО", з`явитися керівнику до відділу щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату, та одночасно зобов`язано боржника: надати пояснення від керівника або іншої уповноваженої особи за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання; достовірні відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності (дорогоцінні метали, ювелірні вироби тощо), у тому числі про кошти на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, про рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, що знаходяться на території України та за її межами, з зазначенням назви відповідної установи та її адреси, на підтвердження чого надати копії відповідних договорів або інших документів; достовірні відомості про наявність готівка в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах або інших сховищах; достовірні відомості про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності (місцезнаходження, технічна характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих документів про відповідне право; достовірні відомості про майно, що перебуває в заставі/іпотеці або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні від інших осіб (місцезнаходження майна, його характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих договорів та додатків до них; достовірні відомості про майно, обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу; достовірні відомості про майнові права, на які може бути звернено стягнення, зокрема частки у статутному капіталі юридичних осіб, в тому числі майнові права, що є предметом застави/іпотеки, з наданням копій підтверджуючих документів; Крім того, повідомлено про обов`язок письмово повідомляти про повне чи часткове самостійне виконання рішення, виникнення обставин, що зумовлюють обов`язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця перебування (у тому числі про зміну реєстрації). Крім того, одночасно роз`яснено, що за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог закону винні особи несуть відповідальність відповідно до закону. За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення;

- при розгляді клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ШКО-ТАИС" № 18-2/03 № 18-1/03 від 18.03.2019 року, яке було отримано відділом 20.03.2019 року, з проханням стягувача повідомити письмово в строк до 27.04.2019 року про вчинені дії, державним виконавцем було направлені 22.04.2019 року Вимоги до відповідних організацій для отримання інформації, відносно боржника Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "МИР-АГРО" та письмово з усіма додатками було повідомлено 26.04.2019 року, а саме:

• Інформацію державного статистичного спостереження сільськогосподарської діяльності боржника за формою звітності №1 - зерно «Наявність і надходження зернових та олійних культур за 2016, 2017, 2018 рік» ;

• Інформацію державного статистичного спостереження сільськогосподарської діяльності боржника за формою звітності №11 - заг « Надходження худоби та птиці на переробні підприємства за 2016, 2017, 2018 рік» ;

• Інформацію державного статистичного спостереження сільськогосподарської діяльності боржника за формою звітності №13 - заг « Надходження молока на переробні підприємства за 2016, 2017, 2018 рік» ;

• Інформацію державного статистичного спостереження сільськогосподарської діяльності боржника за формою звітності №21 - заг « Реалізація сільськогосподарської продукції за 2017, 2018 рік» ;

• Інформацію державного статистичного спостереження сільськогосподарської діяльності боржника за формою звітності №13 - заг « Реалізація сільськогосподарської продукції за 2019 рік» ;

• Інформацію державного статистичного спостереження сільськогосподарської діяльності боржника за формою звітності №4 - сг «Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай за 2016,2017,2018 рік» ;

• Інформацію державного статистичного спостереження сільськогосподарської діяльності боржника за формою звітності №4 - сг « Посівні площі сільськогосподарських культур за 2019 рік» ;

• Інформацію державного статистичного спостереження сільськогосподарської діяльності боржника за формою звітності №9-б-сг - «Внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування грунтів під урожай за 2016,2017,2018 рік» ;

• Інформацію державного статистичного спостереження сільськогосподарської діяльності боржника за формою звітності №9-б-сг - «Внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів під урожай за 2019 рік» ;

• Інформацію державного статистичного спостереження сільськогосподарської діяльності боржника за формою звітності № 29 сг «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду за 2016, 2017, 2018 рік» ;

• Інформацію державного статистичного спостереження сільськогосподарської діяльності боржника за формою звітності № 29 сг (меліорація) «Збір урожаю за 2016, 2017, 2018 рік» ;

• Інформацію державного статистичного спостереження сільськогосподарської діяльності боржника за формою звітності № 37 сг «Сівба та збирання врожаю сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт за 2016, 2017, 2018 рік» ;

• Інформацію державного статистичного спостереження сільськогосподарської діяльності боржника за формою звітності № 24 «Стан тваринництва за 2016, 2017, 2018 рік» ;

• Інформацію державного статистичного спостереження сільськогосподарської діяльності боржника за формою звітності № 24 «Стан тваринництва за 2019 рік;

• Інформацію статистичного спостереження господарської діяльності боржника із метою встановлення , виявлення та перевірки майнового стану боржника за відповідними формами звітності, впродовж 2017-2018 років;

• Управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю надати належним чином завірену інформацію про наявність у електронному реєстрі інспекції про видачу і реєстрацію боржником дозвільних документів та ліцензій на провадження господарської діяльності, пов`язаної зі створенням об`єктів архітектури.

• Міністерство економічного розвитку і торгівлі України адміністративних послуг в сфері інтелектуальної власності надати належним чином завірену інформацію про наявність за боржником в Єдиному реєстрі одержувачів контрольних марок для маркування аудіовізуальних творів, фонограм , відеограм;

• Головне управління ДФС у Харківській області надати належним чином завірену інформацію про наявність або відсутність щодо митного оформлення за боржником зовнішньоекономічних операцій (експорт\імпорт товарів). Про наявність або відсутність боржника серед платників загальнодержавних податків. Про наявність або відсутність боржника у реєстрі осіб, котрі здійснюють операції з товарами. Про наявність або відсутність боржника у реєстрі осіб, котрим має бути відшкодовано за рахунок державного бюджету суми податку на додану вартість та державних дотацій, дебіторську заборгованість. Також Збір на користування радіочастотним ресурсом, туристичний збір та інші. Надати інформацію щодо суб`єктів відповідно до правовідносин, з котрими боржник виступає податковим агентом. Про наявність або відсутність ведення книги обліку розрахункових операцій / журналу використання реєстраторів розрахункових операцій та інформацію про податок на рухоме і нерухоме майно та інше. Про наявність або відсутність касової книги та/ або здійснення боржником господарської діяльності під час проведення діяльності, використовуючи при цьому касу;

• Міністерство аграрної політики та продовольства України надати належним чином завірену інформацію про наявність або відсутність у базі даних реєстру даних про видані боржником аграрні розписки, а також відомості про майно та осіб, що є боржниками і кредиторами за такими розписками;

• Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України надати належним чином завірену інформацію про наявність або відсутність боржника серед власників будь-якого майна;

• Міністерство інфраструктури України надати належним чином завірену інформацію про наявність або відсутність боржника серед власників будь-якого майна;

• Державну прикордонну службу надати належним чином завірену інформацію про факт перетину керівником боржника державного кордону, періодичність такого здійснення;

• Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстрації ХМР встановити боржника та ідентифікуючі дані керівника боржника;

• Головне управління ДМС у Харківській області надати належним чином завірену інформацію про факт перебування боржника у ЄДРПОУ серед власників (засновників) суб`єктів господарювання;

• ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» надати належним чином завірену інформацію про наявність у Єдиному реєстрі тварин боржника серед власників тварин;

• Харківську філію державного підприємства «Національні інформаційні системи» надати належним чином завірену інформацію про наявність довіреностей на ім`я третіх осіб на право користування належним рухомим майном, котре належить боржнику;

• АТ "ОТПБАНК", ПАТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» , АТ "ПІРЕУСБАНКМКБ", АТ "ПРАВЕКСБАНК", АТ "ПУМБ" надати належним чином завірену інформацію про наявність або відсутність у господарських діяльності боржника аграрних розписок;

• Державній інспекції сільського господарства в Харківській області надати належним чином завірену інформацію про наявність зареєстрованої сільськогосподарської, будівельної техніки та інших транспортних засобів, належних на праві власності боржнику;

• Управлінню Держгеокадастру м. Харкові надати належним чином завірену інформацію про наявність або відсутність, зареєстрованих земельних ділянок, належних на праві власності боржнику;

• Головному управлінню Держпродспоживслужби в Харківській області надати належним чином завірену інформацію про наявність зареєстрованої сільськогосподарської, будівельної техніки та інших транспортних засобів, належних на праві власності боржнику;

• Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку надати інформацію про наявність цінних паперів, належних на праві власності боржнику;

• Управлінню комунального майна та приватизації ДЕКМХМР, Департаменту земельних відносин ХМР надати інформацію про передане майно територіальної громади м. Харкова боржнику у користування;

• Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради надати інформацію про об`єкти (торгівлі, ресторанного господарства, сфери послуг, торговельних майданчиків, підприємств харчової та переробної промисловості, тощо), які мають відношення до боржника, у тому числі як ФО-П, із зазначенням адрес таких об`єктів та доданням відповідних копій підтверджуючих документів;

• ДП «ДЕРЖРЕЄСТРИ УКРАЇНИ» надати інформацію щодо наявності у боржника зерна (заставного зерна), прийнятого зерновими складами на зберігання (з визначенням обсягу та строку зберігання, адреси зберігання майна боржника, виданих складських документів на зерно та про держателів таких документів, тощо);

• Державній службі України з безпеки на транспорті надати належним чином завірену інформацію про наявність зареєстрованого водного транспорту та інших транспортних засобів, належних на праві власності боржнику;

• Державній авіаційній службі України надати належним чином завірену інформацію про наявність зареєстрованих повітряних суден та інших засобів, належних на праві власності боржнику.

- 03.05.2019 року до відділу надійшла відповідь з Головного Управління статистики у Харківській області. Згідно відповіді, ПП «Науково-виробнича фірма «МИР-АРГО» не було залучено Держстатом до сукупностей звітуючих одиниць державних статистичних спостережень зі статистики сільського господарства та звітність до Головного управління статистики у Харківській області;

- 03.05.2019 року до відділу надійшла відповідь з Державного підприємства «Держреєстри України» , згідно даних основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, станом на 25 квітня 2019 року ПП «Науково-виробнича фірма «МИР-АРГО» не зберігає зерно на складах, підключених до основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання;

- 08.05.2019 року до відділу надійшла відповідь з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» , згідно відповіді, боржник ПП «Науково-виробнича фірма «МИР-АРГО» не зареєстроване у Реєстрі тварин як власник тварин;

- 08.05.2019 року до відділу надійшла відповідь з Державної фіскальної служби України Головного Управління ДФС у Харківській області, згідно відповіді, боржник ПП «Науково-виробнича фірма «МИР-АРГО» знаходиться на обліку у Східному управлінні м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (Слобідський район) як платник податків за основним місцем обліку. Згідно облікових баз даних по ПП «Науково-виробнича фірма «МИР-АРГО» відсутні відомості про реєстратори розрахункових операцій та відомості про книги обліку розрахункових операцій. Підприємству 14.03.2012 року анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість;

- 08.05.2019 року до відділу надійшла відповідь з Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, згідно відповіді, за боржником ПП «Науково-виробнича фірма «МИР-АРГО» відсутні договірні відносини щодо передачі об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова Управлінням у користування;

- 13.05.2019 року до відділу надійшла відповідь з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку), згідно даних державних реєстрів охоронних документів на об`єкти промислової власності, Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір та Державного реєстру договорів, які стосуються права автора на твір, за інформаційно-пошуковими реквізитами «найменування власника/автора» станом на 26.04.2019 року, відсутні відомості про ПП «Науково-виробнича фірма «МИР-АРГО» як власника зареєстрованих об`єктів права інтелектуальної власності;

- 13.05.2019 року до відділу надійшла відповідь з Управління держпраці у Житомирській області, згідно відповіді, великовантажні та інші технологічні транспортні засоби, підіймальні споруди, парові та водогрійні котли, посудини, що працюють під тиском, трубопроводи пари та гарячої води, об`єкти нафтогазового комплексу за боржником ПП «Науково-виробнича фірма «МИР-АРГО» інформація відсутня;

- 13.05.2019 року до відділу надійшла відповідь з АТ «ОТП БАНК» , згідно відповіді боржник ПП «Науково-виробнича фірма «МИР-АРГО» не являється клієнтом банку;

- 13.05.2019 року до відділу надійшла відповідь з АТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» , згідно відповіді боржник ПП «Науково-виробнича фірма «МИР-АРГО» не являється клієнтом банку;

- 13.05.2019 року до відділу надійшла відповідь з Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради щодо надання інформації відносно об`єктів торгівлі, ресторанного господарства та сфери побуту - за боржником ПП «Науково-виробнича фірма «МИР-АРГО» не обліковані;

- 13.05.2019 року до відділу надійшла відповідь з Державної авіаційної служби України Департамент льотної придатності, згідно Державному реєстру цивільних повітряних суден України, за боржником ПП «Науково-виробнича фірма «МИР-АРГО» повітряні судна не зареєстровані;

- 13.05.2019 року до відділу надійшла відповідь з Управління держпраці у Вінницькій області згідно об`єктів великовантажних та інших технологічних транспортних засобів та об`єктів котлонагляду за боржником ПП «Науково-виробнича фірма «МИР-АРГО» інформація відсутня;

- 15.05.2019 року до відділу надійшла відповідь з ДМС України Головне управління державної міграційної служби України в Харківській області. Згідно відповіді ГУДМС України в Харківській області не має можливості надати інформацію стосовно перебування ПП «Науково-виробнича фірма «МИР-АРГО» серед власників суб`єктів господарювання;

- 15.05.2019 року до відділу надійшла відповідь з Акціонерного Товариства «Українська Залізниця» Філія «Головний інформаційно-обчислювальний центр» , щодо наявності залізничного транспорту та під`їзних колій за боржником ПП «Науково-виробнича фірма «МИР-АРГО» відсутні;

- 17.05.2019 року до відділу надійшла відповідь з Управління Держпраці у Черкаській області згідно реєстру обладнання підвищеної небезпеки, яке відповідно до вимог законодавства з охорони праці підлягає реєстрації за боржником ПП «МИР-АРГО» не зареєстровано;

- 17.05.2019 року до відділу надійшла відповідь з Головного Управління держпраці у Харківській області (Управління держпраці) щодо наявності великовантажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування за боржником ПП «Науково-виробнича фірма «МИР-АРГО» не виявлено;

- 17.05.2019 року до відділу надійшла відповідь з АТ «ПРАВЕКС БАНК» щодо надання інформації відносно використання у господарській діяльності аграрних розписок боржником ПП «Науково-виробнича фірма «МИР-АРГО» не виявлено;

- 21.05.2019 року до відділу надійшла відповідь з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Згідно відповіді ПП «Науково-виробнича фірма «МИР-АРГО» серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10 відсотків і більше) акцій приватних акціонерних товариств та (5 відсотків і більше) публічних акціонерних товариств, відсутнє;

-22.05.2019 року до відділу надійшла відповідь з Управління Держпраці у Хмельницькій області згідно реєстру обладнання підвищеної небезпеки, яке відповідно до вимог законодавства з охорони праці підлягає реєстрації за боржником ПП «МИР-АРГО» не зареєстровано;

- 24.05.2019 року до відділу надійшла відповідь з Управління Держпраці у Чернігівській області згідно об`єктів котлонагляду та підйомних споруд, які підлягають реєстрації в органах Держпраці, а також великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів за боржником ПП «Науково-виробнича фірма «МИР-АРГО» не зареєстровано;

- 24.05.2019 року до відділу надійшла відповідь з Головного Управління Держпраці у Київській області згідно великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування за боржником ПП «МИР-АРГО» не обліковується;

- 24.05.2019 року до відділу надійшла відповідь з Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо наявності та/або відсутності у базі даних Реєстру про видані боржником аграрні розписки, також відомості про майно та осіб, що є боржниками і кредиторами за такими розписками, що зареєстровані за боржником ПП «Науково-виробнича фірма «МИР-АРГО» . За інформацією, наданою ДП «Аграрні реєстри» згідно відомостей у Реєстрі аграрних розписок за боржником ПП «Науково-виробнича фірма «МИР-АРГО» відомості відсутні;

- 24.05.2019 року до відділу надійшла відповідь з Головного Управління Держпраці у Запорізькій області згідно реєстру обладнання підвищеної небезпеки, яке відповідно до вимог законодавства з охорони праці підлягає реєстрації за боржником ПП «МИР-АРГО» не зареєстровано;

- 24.05.2019 року до відділу надійшла відповідь з Головного Управління Держпраці у Кіровоградській області згідно великотоннажних та інших технологічних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальні споруди, правові та водогрійні котли, посудини, що працюють під тиском, трубопроводи пари та гарячої води, атракціони, об`єкти нафтогазового комплексу та інші об`єкти за боржником ПП «МИР-АРГО» на обліку не перебувають;

- 24.05.2019 року до відділу надійшла відповідь з АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» щодо використання боржником аграрних розписок. Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «МИР-АРГО» не являється клієнтом АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» ;

- 24.05.2019 року до відділу надійшла відповідь з Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) згідно відповіді справи щодо реєстрації суден було передано до Морської адміністрації актом приймання-передачі від 23.08.2019. Інформацію щодо реєстрації прав на об`єкти водного транспорту не надана;

- 24.05.2019 року до відділу надійшла відповідь з Управління Держпраці у Миколаївський області згідно реєстру обладнання підвищеної небезпеки, яке відповідно до вимог законодавства з охорони праці підлягає реєстрації за боржником ПП «МИР-АРГО» не зареєстровано;

- 03.06.2019 року до відділу надійшла відповідь з Управління Держпраці у Полтавській області згідно реєстру обладнання підвищеної небезпеки, яке відповідно до вимог законодавства з охорони праці підлягає реєстрації за боржником ПП «МИР-АРГО» не зареєстровано;

- 03.06.2019 року до відділу надійшла відповідь з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області згідно реєстру обладнання підвищеної небезпеки, яке відповідно до вимог законодавства з охорони праці підлягає реєстрації за боржником ПП «МИР-АРГО» не зареєстровано;

- 06.06.2019 року до відділу надійшла відповідь з Управління Держпраці у Одеській області згідно реєстру обладнання підвищеної небезпеки, яке відповідно до вимог законодавства з охорони праці підлягає реєстрації за боржником ПП «МИР-АРГО» не зареєстровано;

- 06.06.2019 року до відділу надійшла відповідь з Управління Держпраці у Тернопільській області згідно реєстру обладнання підвищеної небезпеки, яке відповідно до вимог законодавства з охорони праці підлягає реєстрації за боржником ПП «МИР-АРГО» не зареєстровано;

- 06.06.2019 року до відділу надійшла відповідь з Головного Управління Держпраці у Донецькій області згідно реєстру обладнання підвищеної небезпеки, яке відповідно до вимог законодавства з охорони праці підлягає реєстрації за боржником ПП «МИР-АРГО» не зареєстровано;

- 13.06.2019 року до відділу надійшла відповідь з Управління Держпраці у Полтавській області згідно реєстру обладнання підвищеної небезпеки, яке відповідно до вимог законодавства з охорони праці підлягає реєстрації за боржником ПП «МИР-АРГО» не зареєстровано;

- 20.06.2019 року до відділу надійшла відповідь з Управління Держпраці у Луганській області згідно реєстру обладнання підвищеної небезпеки, яке відповідно до вимог законодавства з охорони праці підлягає реєстрації за боржником ПП «МИР-АРГО» не зареєстровано;

- 26.06.2019 року до відділу надійшла відповідь з Управління Держпраці у Херсонській області згідно реєстру обладнання підвищеної небезпеки, яке відповідно до вимог законодавства з охорони праці підлягає реєстрації за боржником ПП «МИР-АРГО» не зареєстровано;

- 26.06.2019 року до відділу надійшла відповідь з Міністерства інфраструктури України згідно відповіді за боржником ПП «МИР-АРГО» відсутнє будь яке майно;

- 26.06.2019 року до відділу надійшла відповідь з Управління держпраці у Миколаївській області щодо наявності великовантажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування за боржником ПП «Науково-виробнича фірма «МИР-АРГО» не виявлено;

- 26.06.2019 року Державним виконавцем здійснено вихід за адресою боржника ПП «МИР-АРГО» для виявлення рухомого майна та складено акт державного виконавця згідно якого двері квартири 47 будинку 189 пр-т Г. Сталінграду м. Харків, ніхто не відчинив;

- 09.08.2019 року державним виконавцем направлено Вимогу державного виконавця до ДФС, про надання інформації а саме :

• Податкова декларація платника єдиного податку (за період 2017- 2019);

• Податкова декларація ПДВ (за період 2017-2019);

• Податкова декларація з податку на нерухоме майно (за період 2017-2019);

• Податкова декларація з плати за землю ( за період 2017-2019);

• Фінансові звіти суб`єкта підприємства за формою №1мс та №2мс (за період 2017-2019роки);

• Звіт форми 1-ДФ (за період 2017-2019);

• Та інші наявні документи статистичної та фінансової звітності, за вих.№335263;

- 28.08.2019 року згідно відповіді ДФС на вимогу державного виконавця повідомило наступне:

• Не обліковується у Слобідському районі м.Харкова, як платник єдиного податку;

• Не обліковується у Слобідському районі м.Харкова, як платник на нерухоме майно;

• Не обліковується у Слобідському районі м.Харкова, як платник за землю;

• Податкові декларації з ПДФ за період 2017-2019 року не надавались;

• Звіти 1-ДФ за період 2017-2019 року не надавались;

• Надано фінансову звітність за (2017-2018);

- 07.10.2019 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника ВП № 54988180 на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, та направлено на виконання до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК";

- 08.10.2019 року державним виконавцем винесено подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи за межі України, без вилучення паспортного документу;

- 10.10.2019 року згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, за боржником нерухомого майно не зареєстровано;

- 10.10.2019 року згідно повідомлення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" відкритих рахунків боржника відсутні;

- 28.10.2019 року державним виконавцем винесено подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи за межі України, без вилучення паспортного документу;

- 13.11.2019 року складено акт державного виконавця що за адресою боржника майно не виявлено;

- 13.11.2019 року згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, за боржником нерухомого майно не зареєстровано;

- 13.11.2019 року згідно електронної відповіді ДФС про наявність рахунків, боржника знято з обліку у контролюючих органів;

- 14.11.2019 року згідно електронної відповіді МВС автотранспортні засоби за боржником не зареєстровано.

02.12.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» , м. Київ звернулось до Господарського суду Одеської області зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Міжрайонного відділу по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Золотавіна Валерія Юрійовича, в якій просило суд визнати неправомірними дії державного виконавця Міжрайонного відділу по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Золотавіна Валерія Юрійовича у виконавчому провадженні №54988180 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1497/17 від 22 вересня 2017 року, котрі виразились у винесені Постанови МРВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області від 20 листопада 2019, року про повернення наказу Господарського суду Одеської області по справі № 916/1497/17 від 22 вересня 2017 року стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» ; визнати незаконною (скасувати) Постанову МРВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області від 20 листопада 2019 року про повернення наказу Господарського суду Одеської області по справі № 916/1497/17 від 22 вересня 2017 року стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» ; визнати за період із 15.08.2019 року по 20.11.2019 року неправомірною бездіяльність державного виконавця МРВДВС по ОонЬв`янському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області Золотавіна Валерія Юрійовича у виконавчому провадженні № 54988180 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1497/17 від 22 вересня 2017 року, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 254988180 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі № 916/1497/17 від 22 вересня 2017 року із врахуванням положень Закону України Про виконавче провадження .

Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, м. Харків своїм правом на надання заперечень щодо вищезазначеної скарги не скористався, будь-яких заперечень або письмових пояснень щодо зазначених у скарзі обставин суду першої інстанції не надав, як і не надав доказів на їх спростування, при цьому з матеріалів оскарження ухвали вбачається, що як про існування вказаної скарги, так і про судове засідання щодо розгляду такої скарги був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 18.12.2019 року у справі №916/1497/17 (Смелянець Г.Є.) скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» , м. Київ на бездіяльність державного виконавця Міжрайонного відділу по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Золотавіна Валерія Юрійовича задоволено; визнано неправомірними дії державного виконавця МРВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області Золотавіна Валерія Юрійовича у виконавчому провадженні № 54988180 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі № 916/1497/17 від 22.09.2017 року, котрі виразились у винесенні постанови МРВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області від 20.11.2019 року про повернення наказу господарського суду Одеської області по справі № 916/1497/17 від 22.09.2017 року стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» ; визнано неправомірною та скасовано постанову МРВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області від 20.11.2019 року про повернення наказу господарського суду Одеської області по справі №916/1497/17 від 22.09.2017 року стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» ; визнано за період із 15.08.2019 року по 20.11.2019 року неправомірною бездіяльність державного виконавця МРВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області Золотавіна Валерія Юрійовича у виконавчому провадженні № 54988180 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі № 916/1497/17 від 22.09.2017 року, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 54988180 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі № 916/1497/17 від 22.09.2017 року із врахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження» .

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до положень ст . 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частиною 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п . 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року N 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У ч . 1 ст. 6 Конвенції закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду . У рішенні від 17 травня 2005 року по справі Чіжов проти України (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст . 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі «Фуклев проти України» , заява № 71186/01, п. 84).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п . 1 ст. 6 Конвенції.

Стаття 55 Конституції України вказує, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі ст . 2 Закону України Про виконавче провадження однією із засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч . 1 ст. 74 зазначеного Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Державний виконавець, як працівник державної виконавчої служби відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно до ч. 1, 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Положеннями ст. 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Закон України Про виконавче провадження є спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Згідно зі ст . 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2)обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7)розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч . 1, п . 1 ч . 2 ст . 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додатну вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на яких заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Крім цього, виконавець також має право: здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; викликати посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом державного виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; накладати стягнення у вигляді штрафу на юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від посадових осіб боржників - юридичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження в праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язання за рішенням; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Відповідно до ч . 3 ст . 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За ч . 1 ст . 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст . 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з ч . 2 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Згідно з п. 11, 12 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 року № 512/5, запит виконавця є письмовим документом, який є обов`язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою. У вимозі, дорученні, запиті виконавця обов`язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім`я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім`я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч . 8 ст . 48 Закону України "Про виконавче провадження").

Розшук боржника - юридичної особи , майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією (ч. 2, 3 ст. 36 Закону).

Так, як зазначалось раніше, 27.10.2017 року Міжрайонним відділом державної виконавчої служби було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 54988180 з примусового виконання наказу господарського суду від 22.09.2017 року по даній справі про стягнення із Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "МИР-АГРО" на користь позивача пені у розмірі 17529,41 грн., збитків від інфляції у розмірі 4322,60 грн., трьох відсотків річних у розмірі 3244,24 грн., адвокатських витрат у розмірі 700,00 грн. та судового збору у розмірі 1600,00 грн.

В Автоматизованій системі виконавчого провадження наявні наступні відомості щодо виконавчого провадження № 54988180:

- 27.10.2017 року - постанова про відкриття виконавчого провадження;

- 27.10.2017 року - постанова про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором);

- 01.03.2019 року - постанова про арешт майна боржника;

- 07.10.2019 року - постанова про арешт коштів боржника;

- 08.10.2019 року - подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу;

- 08.10.2019 року - скан-копія;

- 29.10.2019 року - подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу;

- 29.10.2019 року - скан копія;

- 20.11.2019 року - постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.

Будь-яких інших відомостей Інформація про виконавче провадження № 54988180 не містить.

При цьому колегія суддів зазначає, що згідно з приписами ст . 8 Закону України Про виконавче провадження реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення.

Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи (ч. 4 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 2432/5 від 05.08.2016 року, автоматизована система виконавчого провадження - комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.

Відповідно до п . 10 розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження система забезпечує інформаційну взаємодію з іншими реєстрами та базами даних державних органів, що містять дані про майно, доходи боржника. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Згідно з п . 2-4 Розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, виконавцем до автоматизованої системи виконавчого провадження обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень.

До Автоматизованої системи виконавчого провадження в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії.

Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Автоматизованої системи виконавчого провадження одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії.

У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Автоматизованої системи виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її проведення.

Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Автоматизованої системи виконавчого провадження. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Автоматизованій системі виконавчого провадження забороняється.

Згідно з положеннями п . 1, 2 розділу VІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, Міністерство юстиції України забезпечує вільний та безоплатний доступ до інформації Системи у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації (на основі поширених веб-оглядачів та редакторів) без обмежень та цілодобово у формі відкритих даних. З метою забезпечення доступу до інформації Системи сторонам виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження роз`яснюється таке право, вказуються адреса відповідного веб-сайту в мережі Інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання. Система забезпечує можливість формування сторонами виконавчого провадження узагальненої інформації про рішення (виконавчі дії), прийняті (вчинені) виконавцем, із зазначенням дати їх прийняття (вчинення) та з можливістю роздрукування такої інформації.

Отже, державним виконавцем вносяться відомості про вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні, а також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця до автоматизованої системи виконавчого провадження, доступ до якої є відкритим у мережі Інтернет з урахуванням наявного у сторони виконавчого провадження ідентифікатору для доступу до інформації про виконавче провадження.

Оскільки за приписами вищевказаного Закону та Положення автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується централізоване зберігання документів виконавчого провадження, а також надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження та виготовлення документів виконавчого провадження, вказане дає підстави для висновку, що інформація внесена до Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавцем в межах конкретного виконавчого провадження щодо проведених дій на примусове виконання виконавчого документа є офіційною та може бути використана в спорі стороною, яка є учасником виконавчого провадження, з посиланням на наявні в Автоматизованій системі виконавчого провадження дані, в процесі оскарження нею дій чи бездіяльності державного виконавця з приводу вжиття/невжиття виконавцем ефективних, своєчасних і в повному обсязі заходів щодо примусового виконання виконавчого документа, виданого на виконання рішення компетентного органу.

Дійсно, з постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу вбачається, що державним виконавцем вчинялись дії щодо направлення запитів та отримання відповідей на них щодо відсутності у боржника майна, грошових коштів, зокрема, з наданих на підставі даних відкритих реєстрів, а також винесення постанов про арешт коштів боржників та внесення подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу, проте доказів на підтвердження внесення відомостей щодо таких дій до Автоматизованої системи та самих цих доказів на момент розгляду скарги судом першої інстанції державним виконавцем надано не було, незважаючи на те, що по даній справі вже багато разів розглядалися аналогічні скарги за попередні періоди і судом були прийняті відповідні судові рішення,що набрали законної сили.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

При цьому, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Виходячи з вищезазначених приписів чинного процесуального законодавства, а також з принципу змагальності цивільного процесу, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції до суду першої інстанції, при цьому подання нових доказів суду апеляційної інстанції та їх прийняття судом можливе лише у виняткових випадках, при цьому законодавцем передбачений обов`язок такої особи надати докази неможливості подання відповідних доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Так, як зазначалось раніше, скаржник стверджує, що ним вчинялись дії щодо направлення запитів та отримання відповідей на них щодо відсутності у боржника майна, грошових коштів, зокрема, наданих на підставі даних відкритих реєстрів, а також винесення постанов про арешт коштів боржників та внесення подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу, проте доказів на підтвердження внесення відомостей щодо таких дій на момент розгляду скарги судом першої інстанції державним виконавцем надані не були. Такі докази скаржник надав тільки суду апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою. При цьому, скаржником будь-які причини неподання таких доказів суду першої інстанції в апеляційній скарзі не наводяться, з огляду на що, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду позбавлена можливості прийняти такі докази до розгляду відповідно до норм ст. 269 Господарського процесуального кодексу України. Вони в даному випадку не розглядаються судом і їм не може бути дана оцінка, навпаки, бездіяльність державного виконавця щодо ненадання пояснень та доказів суду першої інстанції є неприпустимою і свідчить про недбале ставлення посадових осіб до цього випадку, оскільки скаржник навіть не зазначив про наявність будь-яких виняткових випадків неможливості їх подання суду першої інстанції.

За таких обставин, господарський суд дійшов правомірного висновку, що наявні відомості про вчинення виконавчих дій та отримані відповіді на запити, які відображені у Інформації про виконавче провадження, за відсутності доказів зворотного на момент розгляду судом першої інстанції відповідної скарги, є достовірними та повними, в зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи позивача про бездіяльність державного виконавця Міжрайонного відділу по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Золотавіна Валерія Юрійовича у виконавчому провадженні ВП 54988180 та невідповідність його дій вимогам Закону України «Про виконавче провадження» в частині дотримання ним строків та порядку вчинення виконавчих дій, в оскаржуваний заявником період, є обґрунтованими та підтвердженими документально.

Вищезазначене також спростовує посилання скаржника стосовно того, що державним виконавцем були проведені всі можливі заходи примусового виконання рішення згідно чинного законодавства (направлені запити та отримані відповіді про відсутність у боржника майна і грошових коштів). Так, згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повинен періодично проводити перевірки з метою належного виконання рішення суду. Такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично, доказів чого ним надано не було.

При цьому, як вірно зазначив місцевий господарський суд, вчинення державним виконавцем таких виконавчих дій, як: 07.10.2019 року - постанова про арешт коштів боржника; 08.10.2019 року - подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу; 29.10.2019 року - подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу, - жодним чином не спростовують встановлених обставин щодо бездіяльності державного виконавця під час примусового виконання наказу.

Верховним Судом у постанові від 18.03.2019 року по справі № 21/303-08 наголошено, що сам факт здійснення окремих дії щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

При цьому, сам факт вжиття окремих виконавчих заходів та звернення із запитами до органів державної влади не свідчить про дотримання органом державної виконавчої служби порядку перевірки майнового стану боржника, а із змісту наданих органу державної виконавчої служби відповідей вбачається, що органи, до яких державним виконавцем подавались запити, не володіють запитуваною інформацією; у окремих випадках органи, до яких державним виконавцем подавались запити, надавали інформацію із відкритих реєстрів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання за період з 15.08.2019 року по 20.11.2019 року неправомірною бездіяльності державного виконавця Міжрайонного відділу по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Золотавіна Валерія Юрійовича у виконавчому провадженні ВП 54988180 щодо примусового виконання наказу від 22.09.2017 року по даній справі, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні із врахуванням положень Закону України «Про виконавче провадження» .

Що стосується вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо винесення постанови від 20.11.2019 року про повернення наказу Господарського суду Одеської області по справі № 916/1497/17 від 22 вересня 2017 року стягувачеві без виконання та визнання незаконної вказаної постанови, судова колегія зазначає наступне.

20.11.2019 року державним виконавцем Міжрайонного відділу по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Золотавіним Валерієм Юрійовичем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до п . 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Про повернення стягувачу виконавчого документа державний виконавець виносить постанову.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, з огляду на встановлені вище обставини бездіяльності державного виконавця під час вчинення виконавчих дій у ВП № 54988180 у період з 15.08.2019 року по 20.11.2019 року, а також встановлення ухвалами господарського суду Одеської області від 05.03.2018 року, 11.07.2018 року, 28.11.2018 року, 20.02.2019 року, 20.05.2019 року, 24.10.2019 року у справі № 916/1497/17 бездіяльності державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області у виконавчому провадженні № 54988180 протягом всього часу виконавчого провадження, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності встановлених п. 2 ч. 1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» підстав для повернення виконавчого документу стягувачу.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про неправомірність винесеної постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 20.11.2019 року № 54988180 та задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» , м. Київ в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, м. Харків, викладені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного правового обґрунтування та не спростовують висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. (п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Серявін проти України"). Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади обов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Колегія суддів зауважує, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд. Однак ця стаття не закріплює будь-яких правил допустимості доказів чи правил їх оцінки, а тому такі питання регулюються передусім національним правом і належать до компетенції національних судів.

Для того, щоб судовий розгляд був справедливим, як того вимагає п. 1 ст. 6 Конвенції, суд зобов`язаний належним чином вивчити та перевірити зауваження, доводи й докази, а також неупереджено їх оцінити на предмет того, чи будуть вони застосовуватися в рішенні суду.

І хоча Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях констатує, що п. 1 ст. 6 Конвенції дійсно вимагає, щоб суди мотивували висновки в рішеннях, однак ця вимога не означає обов`язку суду надавати детальну відповідь на кожен аргумент; таке питання вирішується виключно у світлі обставин конкретної справи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі № 918/519/17.

Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, м. Харків необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 18.12.2019 року про задоволення скарги на бездіяльність та дії державного виконавця Міжрайонного відділу по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Золотавіна Валерія Юрійовича у справі № 916/1497/17 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, м. Харків на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.12.2019 року у справі № 916/1497/17 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.12.2019 року у справі № 916/1497/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодекс України .

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 16.03.2020 року.

Повний текст постанови складено 17 березня 2020 року.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Н.М. Принцевська А.І. Ярош


Суд	Південно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	16.03.2020
Оприлюднено	18.03.2020
Номер документу	88238893
Судочинство	Господарське

Волков Р.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 16.03.2020 по справі 916/1497/17ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —916/1497/17

Постанова від 16.03.2020

Постанова
від 16.03.2020 по справі 916/1497/17
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД