Рішення

від 12.03.2020 по справі 908/3571/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/9/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2020 Справа № 908/3571/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., при секретарі судового засідання Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Малого приватного підприємства «Вектор» (юридична адреса: 69071 м. Запоріжжя, вул. Чарівна, б. 119, кв. 294; фактична адреса: 69089 м. Запоріжжя, вул. Марка Вовчка, 20, ідентифікаційний код юридичної особи 19265155)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926)

про стягнення 210 236 грн. 60 коп.

за участю

представника позивача: Тен Д.В., дов. б/н від 06.01.2020

Тен І.В., дов. б/н від 06.01.2020

представника відповідача: Морозов В.С., дов, № 30 від 01.01.2020

СУТЬ СПОРУ:

Мале приватне підприємство «Вектор» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення 192 994 грн. 04 коп. заборгованості за надані послуги, 17 242 грн. 56 коп. 3 % річних.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 24.12.2019 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3571/19 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 27.12.2019 позовну заяву залишено без руху, надано Малому приватному підприємству «Вектор» строк для усунення недоліків - не пізніше 17.01.2020, шляхом надання опису вкладення про надсилання на адресу відповідача даної позовної заяви та всіх додатків до неї з докладним поіменним переліком направлених документів.

13.01.2020 на адресу суду від Малого приватного підприємства «Вектор» надійшли докази усунення недоліків позовної заяви, на виконання вимог ухвали суду від 27.12.2019.

Ухвалою суду 17.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі , присвоєно справі номер провадження 27/9/20, розгляд справи по суті призначено на 13.02.2020.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

23.01.2020 від відповідача надійшов письмовий відзив № 32-32/997 від 21.01.2020 (вх. № 1724/08-08/20 від 23.01.2020), відповідно до якого зазначено, що відповідно до позову позивач просить стягнути 3% річних в сумі 17242,56 грн., при цьому зазначивши, що початок виконання грошового зобов`язання у розмірі 192994,04грн. визначений з 01.01.2017 по час подання позовної заяви 23.12.2019. ПАТ Запоріжжяобленерго не може погодитись із вищезазначеним твердженням позивача виходячи з того, що відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки за договором здійснюються Замовником на підставі актів здачі-приймання наданих послуг та рахунків до них, по факту надання послуг з відстрочкою платежу до 180 календарних днів з дати підписання акту здачі-приймання наданих послуг на підставі отриманого рахунку фактури. Отже, строк оплати за кожним окремим актом наступає окремо (з урахуванням відстрочки оплати - 180 календарних днів), в зв`язку з чим, нарахування 3% річних має проводитись окремо за кожним актом , а не з загального строку з 01.01.2017 як про це зазначено в позові.

Відповідач також просив суд відмовити у задоволені позовних вимог, а в разі задоволення позовних вимог, просив суд врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках та розстрочити виконання рішення строком на 12 календарних місяців з дня ухвалення рішення у справі.

Ухвалою суду від 13.02.2020 оголошувалася перерва до 25.02.2020, відповідно до ст. 216 ГПК України.

Ухвалою суду від 25.02.2020 відповідно до ст. 216 ГПК України оголошувалась перерва до 12.03.2020.

У судовому засіданні 12.03.2020 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні 12.03.2020, відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме, на комплексі «Акорд» .

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Представники позивача у судовому засіданні 12.03.2020 підтримали позовні вимоги на підставах викладених у позовній заяві, просили суд позов задовольнити. В задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення просили суд відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.03.2020 заперечив проти задоволення позовних вимог, просив суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

14.01.2016 між Малим приватним підприємством Вектор (Виконавець) та Відкритим акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (в подальшому перейменовано в Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго ) (Замовник) укладено Договір № 480116 про надання послуг (Договір).

Пунктами 1.1, 1.2 Договору встановлено, що Виконавець зобов`язується у 2016 році надати Замовнику послуги, зазначені у п.1.2 цього Договору, а Замовник прийняти і оплатити ці послуги за цінами по кожній одиниці послуги, які визначені у Додатку №1 до цього Договору і є його невід`ємною частиною. Найменування послуги: послуги з технічного обслуговування та ремонтування інших автотранспортних засобів. Кількість послуг визначається обсягами необхідного ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів. Закупівля послуг здійснюється по мірі необхідності, у разі потреби у обслуговуванні та ремонтуванні транспортних засобів, що зазначені у Додатку №1 до цього Договору.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що порядок розрахунків між сторонами - розрахунки здійснюються на підставі актів здачі-приймання наданих послуг та рахунків до них. Оплата виконується по факту надання послуг з відстрочкою платежу до 180 календарних днів з дати підписання акту здачі-приймання наданих послуг на підставі отриманого рахунку фактури, але в будь-якому разі повний розрахунок за надані послуги здійснюється не пізніше ніж за 5 (п`ять) банківських днів до закінчення строку дії цього Договору. Розрахунки виконуються за умови наявності одночасно таких умов: підписання Сторонами у двосторонньому порядку акту здачі-приймання наданих послуг; реєстрації Виконавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, яка складена відповідно до вимог законодавства, діючого на дату її складання, та умов цього Договору.

Пунктами 5.1, 5.2 ,5.4, 5.5, 5.6 Договору встановлено, що строк надання послуг: січень - грудень 2016 року. Виконавець зобов`язаний надати послуги в термін, який не перевищує 15 робочих днів з дня передачі техніки в ремонт (з дати підписання акту приймання-передачі транспортних засобів). Приймання-передача автомобілів для надання послуг та після завершення їх надання оформлюється підписанням обома сторонами Договору акту приймання-передачі транспортних засобів. Місце надання послуг: за місцезнаходженням технічної бази Виконавця за адресою: м. Запоріжжя вул. Марко Вовчок, 20. Вузли та запчастини, які використовуються при наданні послуг повинні бути новими (невживаними) та мати сертифікати якості заводу виробника. Вузли, запчастини, які були замінені в процесі надання послуг повинні повертатися Замовнику. У випадках заміни мастила при виконанні капітальних та поточних ремонтів, проведенні технічного обслуговування утилізацію відпрацьованого автомобільного мастила Виконавець виконує самотужки. Гарантія безвідмовного нормативного пробігу автомобілів - не менше 20 тис. км, або не менше 6 місяців з дати підписання сторонами акту приймання-передачи наданих послуг з їх технічного обслуговування та ремонту.

Приписами п. 5.7 Договору передбачено, що надані Виконавцем послуги згідно з цим Договором оформлюються актом здачі-приймання заданих послуг. Замовник перевіряє наданий акт здачі-приймання наданих послуг в строк до трьох робочих днів після їх отримання.

З матеріалів справи вбачається, що між Замовником та Виконавцем було оформлено та підписано сторонами відповідні акти здачі-приймання послуг, а саме:

акт №07/08 від 08.07.2016 на суму 10893,20 грн. разом з ПДВ;

акт №07/09 від 08.07.2016 на суму 24534,26 грн. разом з ПДВ;

акт №07/18 від 19.07.2016 на суму 8809,92 грн. разом з ПДВ;

акт №07/19 від 20.07.2016 на суму 8809,92 грн. разом з ПДВ;

акт №07/20 від 20.07.2016 на суму 16433,28 грн. разом з ПДВ;

акт №07/21 від 21.07.2016 на суму 29990,75 грн. разом з ПДВ;

акт №07/22 від 21.07.2016 на суму 16121,88 грн. разом з ПДВ;

акт №07/23 від 21.07.2016 на суму 4872,00 грн. разом з ПДВ;

акт №08/30 від 30.08.2016 на суму 14928,00 грн. разом з ПДВ;

акт №11/09 від 09.11.2016 на суму 7831,07 грн. разом з ПДВ;

акт №11/10 від 10.11.2016 на суму 7212,35 грн. разом з ПДВ;

акт №11/11 від 11.11.2016 на суму 9989,05 грн. разом з ПДВ;

акт №12/23 від 23.12.2016 на суму 10490,26 грн. разом з ПДВ;

акт №12/26 від 26.12.2016 на суму 22159,10 грн. разом з ПДВ.

Позивач посилається на те, що після складання та підписання актів на підставі п. 4.1 та п. 6.1.1 Замовник ПАТ Запоріжжяобленерго зобов`язаний був здійснити порядок розрахунків, та виконати оплату отриманих послуг ремонту з відстрочкою платежу до 180 календарних днів з дати підписання актів та на підставі отриманого рахунку фактури, але в будь якому разі в будь якому разі повний розрахунок має здійснюватися не пізніше ніж за п`ять банківських днів до закінчення строку дії цього Договору. Рахунки-фактури з боку виконавця для замовника надавалась разом із підписанням актів та мають відповідну з актами дату та номер складання.

Позивачем на адресу ПАТ Запоріжжяобленерго тричі надсилалася претензія, щодо сплати зазначеної вище заборгованості вих. №04/06 від 06.04.2018, вих. №08/16 від 16.08.2018р та вих. №10/15 від 15.10.2019.

ПАТ Запоріжжяобленерго надсилало відповідь за вих. №004-24/6522 від 19.04.2018 про підтвердження наявності заборгованості у ПАТ Запоріжжяобленерго перед МПП Вектор за період з 14.01.2016 по 19.04.2018 в сумі 192994,04 грн. разом з ПДВ та про розгляд можливості погашення заборгованості.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Нормами ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов`язок щодо оплати послуги з використання електричних мереж у січні 2019 року на суму 262 080 грн. 38 коп., у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 192994 грн. 04 коп. заборгованості обґрунтована та задовольняється судом.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачено.

За порушення відповідачем строків оплати наданих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача три відсотка річних в розмірі 17242 грн. 56 коп.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України. Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом зроблено перерахунок суми 3 % річних та встановлено, що позивачем допущено помилку, оскільки позивачем визначено період з 01.01.2017 по 23.12.2019, а судом здійснено перерахунок по кожному акту окремо та отримано суму в розмірі 16315 грн. 56 коп., яка задовольняється судом.

Клопотання відповідача щодо розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців з дня укладення такого рішення не підлягає задоволенню на підставі наступного:

Згідно із ч. 1 ст. 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Положенням ч. 3 ст. 331 ГПК України передбачено, зокрема, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.ч. 4, 5 ст. 331 ГПК України).

Відповідач у своєму клопотанні посилається на те, що останній знаходиться у вкрай тяжкому фінансовому стані, та не має можливості виконати рішення суду по даній справі, у зв`язку з відсутністю на поточних рахунках грошових коштів, наявної багатомільйонної заборгованості з податкового боргу, а тому є об`єктивні підстави для розстрочки виконання рішення суду. Достатньо складана ситуація утворилась не з вини Відповідача про що вже було зазначено вище у відзиві, оскільки проблемна ситуація виникла у зв`язку з переходом на новий ринок електричної енергії. У ПАТ Запоріжжяобленерго відсутні кошти для фінансування першочерговій та обов`язкових витрат товариства, а також відсутні кошти для виконання рішення у справі єдиним платежем. На даний час відповідач знаходиться у вкрай тяжкому фінансовому стані у зв`язку з наявністю багатомільйонної заборгованості з податкового боргу, і наявний у відповідача податковий борг становить 1103,7 млн. грн. Також ПАТ Запоріжжяобленерго має кредиторську заборгованість за роботи, послуги, товарно-матеріальні цінності у розмірі 116,80 млн. грн. Окрім першочергової виплати податкового боргу товариство має щомісячно проводити виплату інших обов`язкових платежів, зокрема таких як оплата за: сировину та матеріали; паливо для автотранспорту та його утримання; закупівлю лічильників, оренду приміщень, охорону праці: витрати на зв`язок тощо. Крім того, сума мінімально необхідних платежів ПАТ Запоріжжяобленерго в межах, передбаченою структурою тарифів на послуги з розподілу електричної енергії з 01.01.2020 року складає 256 959 тис. грн на місяць. На рахунках ПАТ Запоріжжяобленерго відсутні грошові кошти, на підтвердження чого відповідач надає довідки про залишки грошових коштів на поточних рахунках. Звертаємо увагу суду на те, що Відповідач не може розраховувати на кошти, що надходять на його рахунки, оскільки на ці рахунки Постановою від 15.01.2020 накладено арешт. Станом на 01.01.2020 року дебіторська заборгованість становить: 1 693,8 млн. грн. - споживачів за електроенергію відпущену до 01.01.2019, у тому числі найбільші боржники: ТОВ ЗТМК - 778,2 млн. грн., ПАТ ЗЗФ - 414,9 млн. грн., ДП Кремнійполімер - 172,0 млн. грн., Запорізьке ДП Радіоприлад - 30,8 млн. грн., ПрАТ Завод напівпровідників - 20,9 млн. грн., ДП Доркомунгосп - 27,1 млн. грн. Недостатність обігових коштів виникла в наслідок: несвоєчасної та неповної сплати зобов`язань з послуг розподілу електричної енергії ТОВ Запоріжжяенергопостачання та ДПЗД Укрінтеренерго протягом 2019 року, так станом на 01.01.2020 заборгованість енергії ТОВ Запоріжжяенергопостачання становить 113,2 млн. грн. та ДПЗД Укрінтеренерго - 18,1 млн. грн. Станом на 31.12.2019 загальний розмір заборгованості відповідача перед ДП Енергоринок становить 412,4 млн. грн. В свою чергу, відповідач, зі свого боку, приймає всі можливі заходи по недопущенню неналежного виконання договірних зобов`язань споживачів, оскільки здійснює всі можливі заходи спрямовані на погашення заборгованості, зокрема, направляє претензії, звертається до суду з позовними заявами про стягнення заборгованості, здійснює обмеження або припинення електропостачання, бо повне відключення деяких споживачів може призвести до соціальної та технологічної катастрофи на території всієї Запорізької області. Також, відповідач зазначив, що критичний фінансово-господарський стан відповідача підтверджується висновком судового експерта, наданого в рамках проведеного економічного дослідження №282 від 17.05.2018. За наслідками експертного дослідження, мотивованим висновком судового експерта встановлено, що станом на 31.12.2017 основні економічні показники (ліквідність, платоспроможність, рентабельність) характеризують фінансовий стан ПАТ Запоріжжяобленерго ознаками критичної неплатоспроможності, фінансової нестабільності та потенційного банкрутства. Велика частка дебіторської заборгованості в загальній структурі активів знижує ліквідність і фінансову стійкість підприємства та підвищує ризик фінансових збитків підприємства. ПАТ Запоріжжяобленерго) не може погасити свої короткострокові зобов`язання та не має резервів для розширення діяльності, чистий фінансовий результат Товариства за 2017 є збиток. ПАТ Запоріжжяобленерго є підприємством державного сектору економіки та включено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36-р. ПАТ Запоріжжяобленерго включено до переліку об`єктів великої приватизації державної власності. На підставі п. 12, ч. 1, ст. 34 Закону України Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі вклю чення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації. Прийняття рішення про стягнення з відповідача боргу без врахування обставин, що ускладнюють його виконання, ставить під сумнів стабільність фінансового стану ПАТ Запоріжжяобленерго , та як наслідок може відобразитись на безпеці експлуатації об`єктів електроенергетики, на безперервність передачі енергії, на екологічній безпеці об`єктів електроенергетики, на збережені цілісності та забезпеченні надійного і ефективного функціонування ОЕС України тощо. Відповідач вважає, що ним у встановлений законом спосіб, належними та допустимими доказами доведено факт критичної неплатоспроможності свого фінансового стану та потенційної загрози банкрутства. Відповідач зазначив, що ним були наведені об`єктивні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду в разі задоволення позову та є підстави для надання розстрочки, зокрема: скрутний фінансовий стан ПАТ Запоріжжяобленерго ; наявність великого податкового боргу, відсутність коштів на поточних рахунках відповідача; встановлення або нульового відсотку відрахування коштів на поточні рахунки відповідача, або мільйонних щодобових додаткових відрахувань (утримання) коштів з поточних рахунків відповідача; збільшення дебіторської заборгованості споживачів електричної енергії щодо яких неможливо вжити заходи припинення, обмеження електропостачання (екологічна, аварійна, технологічна броня) або введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (провадження у справі про банкрутство); значна кредиторська заборгованість ПАТ Запоріжжяобленерго перед ДП Енергоринок . Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення в разі задоволення позовних вимог, відповідач просив суд врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках. Не застосування ч. 1 ст. 239 ГПК України щодо використання судом права надання розстрочки виконання рішення суду призведе до погіршення тяжкого фінансового стану відповідача, оскільки позивачем буде здійснюватися примусове виконання рішення суду, що призведе до накладення додаткових арештів на рахунки відповідача, стягнення з відповідача суми виконавчого збору, та як наслідок загрози у функціонуванні об`єднаної енергетичної системи України.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому оцінка доказів, що підтверджують зазначені обставини повинна бути здійснена судом за правилами ст. 86 ГПК України.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з висновком судового експерта Давидової О.В. № 282 від 17.05.2018, копія якого додана до відзиву на позов у справі № 908/3571/18, об`єктом аналізу є фінансово-господарський стан підприємства (ПАТ Запоріжжяобленерго ), зокрема, фінансові, виробничі та інвестиційні аспекти діяльності, та яким встановлено, що: ...станом на 31.12.2017 основні економічні показники (ліквідності, платоспроможності та рентабельності) характеризують фінансовий стан підприємства ознаками критичної неплатоспроможності, фінансової нестабільності та потенційного банкрутства... .

Наданий висновок судового експерта Давидової О.В. № 282 від 17.05.2018 не стосується предмету позову у справі № 908/3571/19.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому оцінка доказів, що підтверджують зазначені обставини повинна бути здійснена судом за правилами ст. 86 ГПК України.

Долучені до матеріалів заяви копії довідок щодо наявності заборгованості по заробітній платі, кредиторської заборгованості, тощо, є внутрішніми документами ПАТ «Запоріжжяобленерго» . Копії наданих документів не свідчать про неприбутковість підприємства.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Проаналізувавши доводи відповідача викладені у відзиві щодо розстрочення виконання судового рішення у справі та надані в обґрунтування вказаного клопотання докази, з`ясувавши правову позицію позивача щодо вказаного клопотання (заперечив повністю), а також враховуючи ненадання належних доказів критичного (скрутного) фінансового становища станом на момент прийняття рішення, суд дійшов висновку, що відповідач не довів наявність у нього виняткового випадку, тобто, обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, як підстави для розстрочення виконання судового рішення по цій справі.

При цьому, судом враховано, що позивач і відповідач є суб`єктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та однакові ризики. А тому, довготривале невиконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманих послуг за Договором може мати негативний вплив на діяльність підприємства позивача.

До того ж, кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.

Разом з тим, відповідач не обґрунтував, яким чином він планує здійснювати щомісячні платежі у випадку розстрочення суми боргу за судовим рішенням у даній справі рівними частинами на 12 місяців, з огляду на те, що його рахунки арештовані та, як вказує сам відповідач, він не може впливати, ані на перерахування коштів та їх обсяг.

З підстав викладених вище, суд не вбачає підстав для надання відповідачу розстрочки виконання рішення у даній справі. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд , адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії ).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позов Малого приватного підприємства «Вектор» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Малого приватного підприємства «Вектор» , м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» , м. Запоріжжя задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926) на користь Малого приватного підприємства «Вектор» (юридична адреса: 69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, б. 119, кв. 294; фактична адреса: 69089 м. Запоріжжя, вул. Марка Вовчка, 20, ідентифікаційний код юридичної особи 19265155) 192 994 (сто дев`яносто дві тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири) грн. 04 коп. заборгованості за надані послуги, 16 315 (шістнадцять тисяч триста п`ятнадцять) грн. 56 коп. 3 % річних, 3 139 (три тисячі сто тридцять дев`ять) грн. 64 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення оформлено та підписано 17.03.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова