Ухвала

від 16.03.2020 по справі 910/3144/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.03.2020Справа № 910/3144/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши заяву Фермерського господарства Чокова Наталія Миколаївна про забезпечення позову у справі

за позовом Фермерського господарства Чокова Наталія Миколаївна

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Петрол"

про стягнення 321700,00 грн.

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Чокова Наталія Миколаївна звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Петрол" про стягнення 321700,00 грн. вартості попередньо оплаченого товару за договором постачання нафтопродуктів від 06.12.2019 № 231.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

10.03.2020 позивач звернувся через відділ діловодства та документообігу суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на грошові кошти в межах заявлених позовних вимог у розмірі 321700 грн. і можливих судових витрат, що належать ТОВ Роял Петрол та знаходяться на р/р № НОМЕР_1 в АТ Банк Січ та на будь-яких інших рахунках відповідача, виявлених під час виконання ухвали суду до набрання рішенням у цій справі законної сили.

На обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що відповідач з метою уникнення відповідальності буде вчиняти дії щодо відчуження належного йому майна та грошових коштів на рахунках, що унеможливить виконання рішення суду. При цьому, позивачу відомо про те, що аналогічні ситуації щодо наявності заборгованості у відповідача склалися також з іншими сільськогосподарськими підприємствами. У той же час, відповідач свідомо не отримав претензію про сплату боргу, та всі дії відповідача свідчать про відсутність сподівань на добровільне виконання ним рішення суду в разі задоволення позову.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позов. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 ГПК України).

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

При цьому, системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17, та положень частини 1 статті 136 і 137 ГПК України, дає підстави дійти до висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 ГПК України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Тобто, саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на те, що відповідач буде вчиняти дії по відчуженню майна та витрачати грошові кошти без надання жодних доказів не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Одночасно, суд критично оцінює посилання позивача на ухилення відповідача від сплати боргу через неотримання претензії, оскільки дана обставина не свідчить про можливе утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову, але може мати вплив на строки настання обов`язку сторони з виконання зобов`язання.

По суті, подана заявником заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову, а відтак і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення. При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Посилання на невиконання відповідачем зобов`язань інших контрагентів, не є тією обставиною, яка б могла свідчити про неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання судового рішення, та є припущенням, не підтвердженим належними доказами.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що в разі невжиття відповідних заходів до забезпечення позову виконання рішення суду може бути утруднено чи його виконання у майбутньому взагалі стане неможливим, оскільки заявником не надано належних та допустимих доказів вчинення відповідачем дій, направлених на відчуження власного майна або грошових коштів, що дало би змогу визнати такі припущення заявника обґрунтованими.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заявлених нею заходів забезпечення позову у даній справі.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 140, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фермерського господарства Чокова Наталія Миколаївна про забезпечення позову відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Дата підписання: 16.03.2020.

Суддя К.В. Полякова