Рішення

від 10.03.2020 по справі 906/964/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/964/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомир заяву представника Брусилівської селищної ради про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом Приватного підприємства "Україна"

до Брусилівської селищної ради

про визнання недійсними рішень Брусилівської селищної ради

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду від 20.02.2020 у задоволенні позову Приватного підприємства "Україна" до Брусилівської селищної ради відмовлено. Судове засідання для вирішення питання про судові витрати призначено на 28.02.2020 об 11:00. Встановлено строк надання доказів для вирішення питання про судові витрати - до 25.02.2020.

Ухвалою суду від 20.02.2020 повідомлено учасників судового процесу про призначене судове засідання.

24.02.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу, з додатками.

Ухвалою від 28.02.2020 суд відклав розгляд заяви представника Брусилівської селищної ради про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на 10.03.2020 о 10 год.00хв.

В судове засідання 10.03.2020 представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду заяви повідомлені вчасно та належним чином (а.с. 151, 173, т.2).

06.03.2020 від представника позивача надійшов відзив на заяву представника Брусилівської селищної ради про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, згідно якого останній вважає подану заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:

- у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази того, що відповідачем у справі були понесені витрати дійсно на надану йому правову допомогу;

- у справі наявні достовірні докази того, що Брусилівською селищною радою були понесені витрати в розмірі 4000 гривень, тобто сплачено на користь суб`єкта підприємницької діяльності а саме - Фізичної особи підприємця Сачок Андрія Вікторовича, а не адвокату за надану ним правову допомогу;

- Акт № 1 між ФОП Сачок А.В. та Брусилівською селищною радою був складений ще 12.02.2020, згідно якого ФОП Сачок А.В. вже надав таку юридичну послугу як участь у судовому засіданні 20.02.2020, тобто така подія лише мала відбутися через 8 днів, з дня підписання сторонами такого Акту виконаних робіт;

- у справі відсутні докази того, що ФОП Сачок А.В. взагалі коли-небудь ознайомлювався в суді з матеріалами господарської справи №906/964/19, однак, вказана послуга у розмірі 2000,00грн включена до Акту виконаних робіт;

- грошові кошти, сплачені стороною у справі на користь фізичної особи-підприємця, не є витратами сторони справи на професійну правничу допомогу в розумінні ст. 126 ГПК України;

- відповідно до Податкового Кодексу України, ФОП та Адвокат, який провадить незалежну професійну діяльність, це два різних, окремих суб`єкта правовідносин, взяття на облік яких підтверджується різними документами;

- кошти, сплачені відповідачем та заявлені ним як понесені витрати на правову допомогу, були насправді сплачені Брусилівською селищною радою не адвокату за правову допомогу, а фізичній особі-підприємцю, при цьому Сачок А.В., який зареєстрований як ФОП, не може бути зареєстрований податковим органом як самозайнята особа, яка провадить незалежну професійну діяльність адвоката.

- згідно ч. 3 ст. 126 ГПК України, п.2 ч. 1 ст. 21 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідач повинен був надати не акт виконаних робіт, а звіт про виконання договору про надання правничої допомоги, з детальним описом робіт, виконаних адвокатом.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши позицію представників сторін, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви відповідача, враховуючи таке.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що відповідачем дотримані вимоги частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- представником відповідача зроблено заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів;

- докази понесення витрат пов`язаних із розглядом справи відповідачем подані в межах строку, тобто, протягом п`яти днів після ухвалення рішення (ухвали) суду.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).

Відповідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

У матеріалах справи міститься ордер серії ЖТ №076977 про надання правової допомоги Брусилівській селищній раді на підставі Договору б/н від 27.01.2020 (а.с. 128, т.2) та копія посвідчення адвоката України, видане Сачку А.В. (а.с .131, т.2). Саме як адвокат Савчук А.В. здійснював представництво відповідача у даній справі.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями п.3 ч.1 ст.3, ст.6 ЦК України закріплено принцип свободи договору.

У матеріалах справи міститься договір від 27.01.2020 про надання юридичних послуг, укладений Фізичною особою-підприємцем Сачком Андрієм Вікторовичем (виконавець), який діє на підставі витягу про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 28.07.2011 та Брусилівською селищною радою Брусилівського району Житомирської області (замовник), згідно п. 1.1. якого виконавець приймає на себе обов`язки представляти права і законні інтереси замовника та його працівників в суді, органах прокуратури, поліції та в інших державних органах державної влади та місцевого самоврядування. Вказаний договір підписаний та скріплений печатками сторін. Зокрема його п.7 "Реквізити і підписи сторін" містить відтиск печатки Адвоката Сачка Андрія Вікторовича, на якій також зазначено серію та номер його свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, а також ідентифікаційний номер, який відповідає зазначеному у першому абзаці договору ЄДРПОУ/ДРФО ФОП Сачка А.В.

Тобто, предмет даного договору узгоджується з характером наданих послуг, виконання яких у даній справі саме адвокатом Сачком А.В. також підтверджено ордером серії ЖТ №076977 про надання правової допомоги (128, т.2). Акт №1 виконаних робіт по наданню юридичних послуг від 12.02.2020 (а.с.147, т.2) та платіжне доручення №40 від 12.02.2020 (а.с.146, т.2) також містять зсилання на вищевказаний договір, тобто підтверджують надання послуг та отримання оплати за ці послуги безпосередньо адвокатом Сачком А.В.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Судом враховується, що сторони Договору від 27.01.2020 визначили, що гонорар виконавця складається із суми відповідно до Акту виконаних робіт, який узгоджується сторонами, що відповідає принципу свободи договору. Вказане спростовує позицію представника позивача про те, що відповідач повинен був надати не Акт виконаних робіт, а звіт про виконання договору про надання правничої допомоги, з детальним описом робіт, виконаних адвокатом.

В матеріалах справи міститься Акт №1 виконаних робіт по наданню юридичних послуг від 12.02.2020 (а.с. 147, т. 2), в якому наведено опис та вартість наданих юридичні послуг, а саме:

- вивчення матеріалів справи №906/964/19 - вартість 2000,00 грн;

- участь у судових засіданнях Господарського суду Житомирської області по справі №906/964/19 (28.01.2020 та 20.02.2020) - 2000,00грн.

Акт також містить примітки про те, що послуги виконані у строк, належної якості та без зауважень з боку замовника до виконавця. Вартість послуг складає 4000,00грн. Акт підписано Селищним головою та ФОП Сачок А.В.

Отже, в акті виконаних робіт по наданню правничої допомоги наведено розрахунок наданих адвокатом та оплачених відповідачем послуг, який погоджено та підписано сторонами Договору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Відповідно до ч.1 ст.15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

У ч. 2. ст. 126 ГПК України зазначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 4-6 статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Матеріали справи містять платіжне доручення №40 від 12.02.2020 про здійснення відповідачем оплати у розмірі 4000,00грн за надані юридичні послуги згідно акту №1 від 12.02.2020 та дог. від 12.02.2020 (а.с. 146, т.2).

Отже, оцінивши заявлені до стягнення витрати, з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, суд встановив, що справа потребувала значних затрат часу на вивчення необхідних матеріалів, а також на вивчення правового регулювання спірних відносин, оскільки предметом розгляду були вимоги про:

- визнання недійсним рішення Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області тридцять п`ятої сесії сьомого скликання від 21.08.2019 № 1137 "Про внесення змін до Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами" в частині п. 10 Додатку 1 до даного рішення про включення до Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами земельної ділянки кадастровий номер: 1820980300:02:000:1334, цільове призначення: 01, площа 59,7857 га,

- визнання недійсним рішення Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області тридцять п"ятої сесії сьомого скликання від 21.08.2019 р. № 1137 "Про внесення змін до Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами" в частині п. 24 Додатку 1 до даного рішення про включення до Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами земельної ділянки кадастровий номер 1820980300:02:000:4106, цільове призначення: 16.00 землі запасу, площа 24,2484 га;

- визнання недійсним рішення Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області тридцять п`ятої сесії сьомого скликання від 21.08.2019 № 1137 "Про внесення змін до Переліку земельних ділянок комунальної, власності, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами" в частині п. 26 Додатку 1 до даного рішення про включення до Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами земельної ділянки кадастровий номер 1820980300:02:000:4108, цільове призначення: 16.00 землі запасу, площа 27,1487 га;

- визнання недійсним рішення Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області тридцять п`ятої сесії сьомого скликання від 21.08.2019 № 1116 "Про підготовку лота та проведення земельних торгів, земельна ділянка за межами населеного пункту с. Водотиї площею 22,7540 га".

Тобто, підготовка до участі в судових засіданнях у цій справі дійсно вимагала великого обсягу юридичної роботи та значних затрат часу. Складність справи вбачається уже на стадії підготовки до участі в судових засіданнях.

Також судом враховується, що адвокат Сачок А.В. взяв участь під час розгляду справи по суті у судовому засіданні 28.01.2020 та 20.02.2020, як представник відповідача. Зокрема, судове засідання 28.01.2020 тривало з 14:51 год. до 16:49 год. (1 год. 58 хв.), судове засідання 20.02.2020 тривало з 11:06 год. до 11:53 год. (47 хв.). За вказаного, та зважаючи на результат вирішення спору у даній справі, суд вважає що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00грн (2000,00грн вивчення матеріалів справи + 2000,00грн участь у двох судових засіданнях) є обґрунтованими, пов`язаними з розглядом даної справи та співмірними.

Зсилання представника позивача на те, кошти, сплачені відповідачем та заявлені ним як понесені витрати на правову допомогу, були насправді сплачені Брусилівською селищною радою не адвокату за правову допомогу, а фізичній особі-підприємцю, при цьому Сачок А.В., який зареєстрований як ФОП, не може бути зареєстрований податковим органом як самозайнята особа, яка провадить незалежну професійну діяльність адвоката, на думку суду не є підставою для відмови у стягненні судових витрат на надання професійної правничої допомоги, оскільки законодавство не містить заборон щодо реєстрації фізичної особи, яка одночасно є адвокатом як фізичної особи-підприємця.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 1,2 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно ч. 1 ст. 7 вказаного закону, несумісною з діяльністю адвоката є: 1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції"; 2) військова або альтернативна (невійськова) служба; 3) нотаріальна діяльність; 4) судово-експертна діяльність. Вимоги щодо несумісності з діяльністю адвоката, передбачені пунктом 1 цієї частини, не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі).

Цей перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

При цьому ч. 1 ст. 13 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Згідно п.п.14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПК України, самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до ст. 178 ПК України, особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік в органах державної податкової служби за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати свідоцтво про таку реєстрацію згідно зі ст. 65 ПКУ.

За ст. 65 ПК України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Матеріали справи містять витяг з ЄДР (а.с.167-170, т.2), згідно якого вид діяльності ФОП Сачок А.В. - діяльність у сфері права (основний).

Згідно висновку колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 14.02.2016 у справі №К800/44702/14, позивач, який перебуває на обліку в органі державної податкової служби як фізична особа-підприємець, не потребує додаткової реєстрації як самозайнята особа, а його доходи, отримані від адвокатської діяльності в період перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, в силу вимог статті 6 Указу № 727/98 та пункту 297.1 статті 297 ПК України звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що адвокат може бути зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності. При цьому, суд бере до уваги, що статус фізичної особи-підприємця та адвоката є невід`ємним від самої фізичної особи.

Тобто, сплата відповідачем коштів за надану правничу допомогу Сачку А.В . як фізичній особі-підприємцю може впливати лише на процес оподаткування вказаних коштів, а не ставити під сумнів факт надання таких послуг та отримання оплати за ці послуги Сачком А.В., як адвокатом. Водночас слід враховувати, що суд не вправі перебирати на себе повноваження контролюючих сплату податків органів.

Зсилання відповідача на те, що Акт № 1 між ФОП Сачок А.В. та Брусилівською селищною радою був складений ще 12.02.2020, згідно якого ФОП Сачок А.В. вже надав таку юридичну послугу як участь у судовому засіданні 20.02.2020, тобто така подія лише мала відбутися через 8 днів, з дня підписання сторонами такого Акту виконаних робіт також не заслуговує на увагу, оскільки такий акт сторони мали право скласти завчасно, забезпечивши участь адвоката в судовому засіданні 20.02.2020.

Зсилання відповідача, що у справі відсутні жодні докази того, що ФОП Сачок А.В. взагалі коли-небудь ознайомлювався в суді з матеріалами господарської справи №906/964/19, однак, вказана послуга у розмірі 2000,00грн включена до Акту виконаних робіт, спростовується тим, що у цьому акті вказано не ознайомлення з матеріалами справи, а в и в ч е н н я матеріалів справи №906/964/19, що є необхідним для представництва інтересів клієнта в суді.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність обставин, які є підставою для відмови у задоволенні заяви про стягнення з ПП "Україна" витрат на правову допомогу у заявленому розмірі.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 244 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Брусилівської селищної ради про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про стягнення судових витрат на надання професійної правничої допомоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Україна" (12624, Житомирська обл., Брусилівський р-н, с. Водотиї, код ЄДРПОУ 03746361) на користь Брусилівської селищної ради (12601, Житомирська обл., Брусилівський р-н, смт. Брусилів, вул. Митрополита Іларіона, буд. 50, код ЄДРПОУ 04348504):

- 4000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішення суду законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено: 16.03.20

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - у справу;

2,3 - сторонам (рек.).