Вирок

від 16.03.2020 по справі 333/1796/17

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/1796/17

Провадження №1-кп/333/39/19

ВИРОК

Іменем України

16 березня 2020 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Валуйське Станично-Луганського району Луганської області, українця, громадянина України, одруженого, освіта вища, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 відповідно до наказу начальника Запорізької об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області №80-0 від 14.0.2016 ОСОБА_8 призначений на посаду завідувача сектору податків і зборів з юридичних осіб відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області), з корисливих мотивів з метою незаконного збагачення, створив уявне враження у ОСОБА_9 шляхом обману про свої можливості, повідомивши останній, що він може завдяки своєму службовому становищу допомогти їй зареєструвати TOB «Теплоізол-трейд» як платника податку на додану вартість, запропонувавши ОСОБА_4 за вжиття таких заходів передати йому гроші в сумі 2000 грн. за таких обставин.

Так, директор TOB «Теплоізол-трейд» (код 41037503) ОСОБА_4 подавала до відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області кілька разів реєстраційну заяву підприємства платника податку на додану вартість (Далі - ПДВ). За результатами розгляду цих заяв її підприємство не реєстрували як платника ПДВ, а пропонували подати нову заяву.

03 січня 2017 року ОСОБА_4 зустрілась з завідувачем сектору податків і зборів з юридичних осіб відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_8 . Під час зустрічі ОСОБА_4 повідомила майбутні напрямки роботи її підприємства та на прохання останнього надала номер свого мобільного телефону.

10 та 16 січня 2017 року ОСОБА_4 надавала до відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області реєстраційні заяви платника ПДВ. За результатами їх розгляду їй повідомляли про відмову у реєстрації платником ПДВ її підприємства та пропонували подати нову заяву.

20 січня 2017 року ОСОБА_4 знову подала до відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області реєстраційні заяви платника ПДВ.

25 січня 2017 близько 15:30, коли ОСОБА_4 , перебувала за межами України, їй на мобільний телефон для розмови з приводу отримання реєстрації платником ПДВ її підприємства подзвонив ОСОБА_8 , який був обізнаний про подачу нею реєстраційної заяви платника ПДВ. На прохання ОСОБА_4 він почав спілкуватись з нею за допомогою програми «Viber».

ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення шляхом обману, знаючи, що підстави для відмови у реєстрації «Теплоізол-трейд» платником ПДВ відсутні, повідомив ОСОБА_4 , що без передачі йому грошей у розмірі 2000 гривень її підприємство не буде зареєстроване платником ПДВ. Хоча відповідно до посадової інструкції обіймаючи посаду завідувача сектору податків і зборів з юридичних осіб відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, достовірно знаючи, що відповідно до Положення про сектор податків і зборів з юридичних осіб відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, затвердженого 09.11.2016 заступником начальника - начальником відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_10 , до його службових повноважень як завідувача указаного сектору, а також до повноважень очолюваного ним сектору, не входить вирішення питань щодо розгляду заяв форми № 1-ПДВ з реєстрації юридичних осіб платниками ПДВ.

З метою реєстрації її підприємства платником ПДВ ОСОБА_4 , погодитись на вказану протиправну пропозицію ОСОБА_8 , пообіцявши сплатити останньому грошові кошти, коли повернеться в Україну. Після цього ОСОБА_8 запевнив ОСОБА_4 , що її підприємство буде зареєстроване як платник ПДВ.

В подальшому ОСОБА_4 за допомогою програми «Viber» спитала ОСОБА_8 , чи можливо на таких же умовах отримати свідоцтво платника ПДВ для іншого підприємства, а саме ТОВ «Цитадель 7» (код 40956626). На це ОСОБА_8 повідомив, що для цього йому додатково необхідно сплатити додатково гороші у розмірі 2000 гривень.

Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання грошових коштів шляхом обману, 03.02.2017 близько 12:30 ОСОБА_8 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оранжерейна, 23, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, шляхом обману одержав від ОСОБА_4 гроші в сумі 4000 грн.

Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 , відповідно до вимог ст. 63 Конституції України відмовився від дачі показань.

Крім повного не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_8 , його вина у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, які зібрані в порядку, передбаченому процесуальним законом, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_9 , яка в судовому засіданні пояснила, що відкрила підприємство і вирішала оформитися, як платник ПДВ і з відповідною заявою звернулася до відділення в Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області. Однак, їй відмовляли у реєстрації, оскільки в заявах були помилки. Пізніше її викликав ОСОБА_8 до себе в кабінет щоб обговорити правильне оформлення відкриття фірми. В телефонному меснджері «Вайбер» він запропонував їй заплати 2000 грн., за реєстрацію її фірми, як платника ПДВ. Через деякий час вона завернулася в прокуратуру із заявою про вимагання в неї хабара ОСОБА_8 . Пізніше співробітники УСБУ в Запорізькій області в кабінеті в присутності понятих, видали гроші в сумі 4000 грн. для передачі ОСОБА_8 в якості хабару.

04.02.2017 в кабінеті у ОСОБА_8 вона передала гроші, і в цей момент працівники СБУ затримали ОСОБА_8

- показаннями свідка ОСОБА_11 , яка в судовому засіданні пояснила, що в 2017 році працювала начальником відділення обслуговування платників ПДВ. В її обов`язки входило реєструвати платників по формі 1 ПДВ. ОСОБА_8 не взаємодіяв зі сектором де вона працювала , перевіряти заяви на платників ПДВ ОСОБА_8 не міг, з пропозиціями до неї не звертався, ніякий вплив не здійснював.

- показаннями свідка ОСОБА_12 , який в судовому засіданні пояснив, що займався супроводом коп`ютерної техніки, серверів, перевіряв права доступу з інформаційними ресурсами. ОСОБА_8 мав доступ до перегляду юридичних осіб, їх даних, але внести зміни не міг, вносити зміни до реєстру платників ПДВ також не міг.

- показаннями свідка ОСОБА_13 , яка в судовому засіданні пояснила, що в 2017 році працювала головним податковим інспектором обліку платників ПДВ. В її обов`язки входило реєстр платників податків, реєстрації платником ПДВ та видача витягів. Вона реєструвала в базі даних заявників платників ПДВ. ОСОБА_8 не здійснював взаємодію з працівниками вказаного відділу. Сам ОСОБА_8 до неї з пропозиціями не звертався, ніякий вплив не здійснював.

-свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_10 ,підтвердили,що ОСОБА_8 до нихз пропозиціямине звертався,ніякий впливне здійснював щодо реєстраційні заяв платника ПДВ.

- свідок ОСОБА_10 в судовому засідання, пояснив, що в 2017 році начальником відділу ДФС Комунарського відділу. В обов`язки ОСОБА_8 не входило ставлення на облік платників ПДВ, заяви не приймах та не розглядав.

свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що в 2017 році мав намір зареєструвати підприємство «Цитадель 7» як платника ПДВ. Звернувся до знайомої, яка і здійснила реєстрацію. Більше з цього питання йому нічого невідомо.

- даними з протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.02.2017 та додатком до нього, де потерпілою ОСОБА_4 зазначено обставини вимагання неправомірної вимоги ОСОБА_8 за реєстрацію підприємств, як платників податків та додано роздруківку повідомлень у мобільному додатку «Вайбер».

- даними з ухвали апеляційного суду Запорізької області від 02.02.2017, згідно якої надано дозвіл на проведення негласних слідчих дій, а саме: аудіо-, відео контроль особи ОСОБА_8 ; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з номеру мобільного телефону НОМЕР_1 («Vodafone»), який належить та використовуються ОСОБА_8 ;

- даними з ухвали апеляційного суду Запорізької області від 02.02.2017, згідно якої надано дозвіл на проведення негласних слідчих дій, а саме: аудіо-, відео контроль особи ОСОБА_8 ; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з номеру мобільного телефону НОМЕР_2 («Київстар»), який належить та використовуються ОСОБА_8 ;

- даними з постанови прокурора про залучення особи до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у формі конфіденційного співробітництва від 02.02.2017 №17/1, згідно яких залучено ОСОБА_4 до проведення конфіденційного співробітництва;

- даними з постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 03.02.2017 №17/2, згідно з якими доручено проведення негласної слідчої розшукової дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту з використанням помічених (ідентифікованих) засобів (грошових коштів) у сумі 4000 грн., та залучено для проведення контролю за вчинення злочину ОСОБА_4 для передачі грошових коштів;

- даними з постанови прокурора про використання заздалегідь ідентифікованих помічених засобів від 02.02.2017, згідно з якими ОСОБА_4 дозволено використовувати під час контролю за вчиненням злочину заздалегідь ідентифіковані засоби у необхідній кількості, шляхом огляду, помітки та вручення;

- даними з протоколу огляду, ідентифікації, помітки та вручення грошових коштів від 03.02.2017, згідно якого ОСОБА_4 видано грошові кошти у сумі 4000 грн., які оброблено спеціально хімічною речовиною «Промінь-1»;

- даними з постанови прокурора про проведення освідування ОСОБА_8 від 03.02.2017;

- протоколом освідування ОСОБА_8 від 03.02.2017, в якому не зафіксовано, що обидві руки ОСОБА_8 мали люмінесцентний ярко зелений колір;

- ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.02.2017, якою надано дозвіл на проведення обшуку 03.02.2017 у робочому кабінеті ОСОБА_8 ;

- даними з протоколу обшуку від 03.02.2017 робочого кабінету ОСОБА_8 , якими зафіксовано та вилучено грошові кошти в сумі 4000 грн.

- протоколом затримання ОСОБА_8 від 03.02.2017, згідно з даним якого під час затримання у ОСОБА_8 вилучено: грошові кошти в сумі 620 грн., мобільний телефон.

Речовими доказами і документи:

-грошові коштивилучені вслужбовому кабінеті ОСОБА_8 4000грн.,а самесорок купюрноміналом по100гривень НБУ з серійними номерами: КЄ6933622, ЕЦ4156101, ЕД6546874, ВЮ9122663, СД7844205, МП2360719, ЗФ0281845, ЕЖ5197880, МК7680861, ВГ9943851, КР8205207, ЗБ2999650, КК1097315, ВФ6991573, 331642862, ЕЦ7180880, ВЙ3224411, 3X9110760, КР6228305, 337791397, ГВ0111042, БТ4633963, КИ8313893, ЕБ9173512, ЕЩ9914327, БН0234743, ЗЕ5092060, ЗД5421777, Е33100566, ЗБ6188753, ЗИ1370391, 337086863, ЕЖ8702171, ЕЕ5817019,

Стосовно кваліфікації органом досудового розслідування дій обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та обов`язків, оцінивши всі докази в сукупності, дійшов висновку, що під час судового провадження не здобуто та не надано безсумнівних та беззаперечних доказів, які б свідчили про вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Таких висновків суд дійшов виходячи з наступного.

Органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що Наказом начальника Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від № 80-о ОСОБА_8 призначено на посаду завідувача сектору податків і зборів з юридичних осіб відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_8 є працівником правоохоронного органу.

Відповідно до п. п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_8 є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_8 забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Відповідно до п. п. е) п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_8 є особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Згідно з Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, реєстрація осіб платниками податку на додану вартість (далі - ПДВ) проводиться шляхом внесення записів до реєстру платників податку на додану вартість із формуванням за кожним таким записом окремого ідентифікатора. Особа, яка прийняла рішення про реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за місцем свого знаходження реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою 1-ПДВ.

Установлено, що директор ТОВ «Теплоізойл-Трейд» (код ЄДРПОУ 41037503) ОСОБА_4 неодноразово подавала до відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області реєстраційні заяви форми № 1-ПДВ щодо реєстрації очолюваного нею підприємства як платника ПДВ, однак за результатами розгляду цих заяв вона отримувала з відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ відмови у реєстрації та пропозиції подати нову заяву.

03 січня 2017 року ОСОБА_4 повторно звернулася до відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області із заявою форми № 1-ПДВ щодо реєстрації ТОВ «Теплоізойл-Трейд» (код ЄДРПОУ 41037503) як платника ПДВ.

Оскільки на той час у будівлі відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області будь-хто з посадових осіб відділення, окрім ОСОБА_8 , були відсутні, ОСОБА_4 звернулася до останнього як до одного з керівників - завідувача сектору податків і зборів з юридичних осіб.

Під час бесіди ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_8 про майбутні напрямки роботи очолюваного нею підприємства та, на прохання останнього, надала номер свого мобільного телефону.

У подальшому, 10 та 16 січня 2017 року ОСОБА_4 подавала до відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області заяви форми № 1-ПДВ щодо реєстрації ТОВ «Теплоізойл- Трейд» (код ЄДРПОУ 41037503) як платника ПДВ, однак за результатами їх розгляду у реєстрації ТОВ «Теплоізойл-Трейд» (код ЄДРПОУ 41037503) як платника ПДВ було відмовлено на законних підставах, а саме на підставі ст. ст. 180, 183 Податкового кодексу України, п. 3.9 розділу III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130.

Незважаючи на відмову, 20.01.2017 ОСОБА_4 повторно подала до відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області заяву форми № 1-ПДВ про реєстрацію ТОВ «Теплоізойл- Трейд» (код ЄДРПОУ 41037503) як платника ПДВ.

Після цього, 25.01.2017 приблизно о 15 год. 30 хв. у той час, коли ОСОБА_4 перебувала за межами України, їй на мобільний телефон для бесіди щодо позитивного розгляду вищевказаної заяви зателефонував завідувач сектору податків і зборів з юридичних осіб відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_8 , який був обізнаний про подачу ОСОБА_4 відповідної заяви. На прохання ОСОБА_4 останній почав спілкуватися з нею за допомогою мобільного додатку програми обміну миттєвими повідомленнями «Viber».

Під час спілкування 25.01.2017 в період часу з 19 год. 02 хв. до 20 год. 20 хв., перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження місці, ОСОБА_8 , обіймаючи посаду завідувача сектору податків і зборів з юридичних осіб відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, достовірно знаючи, що відповідно до Положення про сектор податків і зборів з юридичних осіб відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, затвердженого заступником начальника - начальником відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_10 , до його службових повноважень як завідувача указаного сектору, а також до повноважень очолюваного ним сектору, не входить вирішення питань щодо розгляду заяв форми № 1-ПДВ з реєстрації юридичних осіб платниками ПДВ, діючи умисно з корисливих мотивів, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи всупереч інтересам служби, переслідуючи єдиний умисел направлений на незаконне збагачення, шляхом одержання неправомірної вигоди, висловив ОСОБА_4 пропозицію передати йому неправомірну вигоду у розмірі 2000 грн. за здійснення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - працівників відділу обслуговування платників відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, до повноважень яких входить розгляд таких заяв та реєстрація платників ПДВ, щодо позитивного розгляду її заяви форми № 1-ПДВ та реєстрації ТОВ «Теплоізойл-Трейд» (код СДРПОУ 41037503) як платника ПДВ.

У ході бесіди ОСОБА_4 погодилась на пропозицію ОСОБА_8 про передачу грошових коштів у сумі 2000 грн. та повідомила, що ці кошти вона передасть йому після повернення в Україну, після чого ОСОБА_8 запевнив її, що ТОВ «Теплоізойл-Трейд» (код СДРПОУ 41037503) буде зареєстровано як платник ПДВ.

У подальшому, за допомогою мобільного додатку - програми обміну миттєвими повідомленнями «Viber» ОСОБА_4 02.02.2017 під час спілкування з ОСОБА_8 запитала в останнього про реєстрацію як платника ПДВ ТОВ «Цитадель 7» (код СДРПОУ 40956626), до якого вона ніякого відношення не мала.

Під час спілкування 02.02.2017 в період часу з 11 год. 42 хв. до 16 год. 00 хв. ОСОБА_8 , обіймаючи посаду завідувача сектору податків і зборів з юридичних осіб відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, достовірно знаючи, що відповідно до Положення про сектор податків і зборів з юридичних осіб відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, затвердженого 09.11.2016 заступником начальника - начальником відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_10 , до його службових повноважень як завідувача указаного сектору, а також до повноважень очолюваного ним сектору, не входить вирішення питань щодо розгляду заяв форми № 1 -ПДВ з реєстрації юридичних осіб платниками ПДВ, діючи умисно з корисливих мотивів, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи всупереч інтересам служби, переслідуючи єдиний умисел направлений на незаконне збагачення, шляхом одержання неправомірної вигоди, висловив ОСОБА_4 пропозицію додатково передати йому неправомірну вигоду у розмірі 2000 грн. за здійснення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - працівників відділу обслуговування платників відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, до повноважень яких входить розгляд таких заяв та реєстрація платників ПДВ, щодо позитивного розгляду заяви форми № 1-ПДВ та реєстрації ТОВ «Цитадель 7» (код ЄДРПОУ 40956626) як платника ПДВ.

Після цього, 03.02.2017 приблизно о 12 год. 30 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті № 209, розташованому у будівлі відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області по вул. Оранжерейній, 23 у м. Запоріжжі, діючи умисно з корисливих мотивів, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи всупереч інтересам служби, реалізуючи єдиний умисел направлений на одержання неправомірної вигоди, одержав від ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 4000 грн. (40 купюр НБУ номіналом 100 грн. кожна) за здійснення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - працівників відділу обслуговування платників відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, до повноважень яких входить розгляд таких заяв та реєстрація платників ПДВ, щодо позитивного розгляду заяв форми № 1-ПДВ з реєстрації ТОВ «Теплоізойл-Трейд» (код ЄДРПОУ 41037503) та ТОВ «Цитадель 7» (код ЄДРПОУ 40956626) як платників ПДВ.

Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_8 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме пропозиція здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди для себе та одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви, щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.

При цьому суд приймає до уваги, що згідно положень статті 410 КПК України, неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення; необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Під час судового розгляду даної справи судом клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, не відхилялись.

При цьому, суд також приймає до уваги, що згідно статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом; слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України(ч.1ст. 2 КК України).

У законодавстві України злочин (кримінальне правопорушення) є передбачене кримінальним законом суспільно-небезпечне, винне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину (ч. 1ст. 11 Кримінального кодексу України).

Частина 2 ст. 369-2 КК України, яка інкримінована обвинуваченому ОСОБА_8 передбачає кримінальну відповідальність, в тому числі, за одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 369-2 КК України, є охоронювані законом суспільні відносини, на які спрямовано це посягання, а саме суспільні відносини у сфері встановленого порядку службової діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

Кримінальна відповідальність за ч.2ст.369-2 КК Українинастає за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, або пропозицію чи обіцянку здійснити вплив за надання такої вигоди. Суб`єктом цього злочину є будь-яка особа, при цьому специфікою таких осіб є те, що вони, не маючи статусу службової особи, мають реальну можливість вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Як вбачається з досліджених судом доказів, а саме протоколу прийняття заяви про вчинення злочину від 01.02.2017 та додатком до нього - роздруківки переписки з потерпілою ОСОБА_4 та ОСОБА_8 у мобільному додатку «Вайбер», не вказував та не зазначав, що він для отримання незаконної вигоди мав намір здійснити вплив на працівників відділу обслуговування податків у Комунарськомц районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області та в подальшому здійснив вплив на них для реєстрації підприємств ТОВ Теплоізойл-Трейд» та ТОВ «Цитадель-7», як платників ПДВ.

Тому, суд, оцінивши та проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, дійшов до висновку про відсутність у ОСОБА_8 умислу на незаконний вплив на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди при вирішення питань щодо розгляду заяв форми № 1 -ПДВ з реєстрації юридичних осіб платниками ПДВ, оскільки ОСОБА_8 ніяких дій щодо здійснення впливу на службових осіб для реєстрації підприємств ТОВ Теплоізойл-Трейд» та ТОВ «Цитадель-7» не здійснював. В подальшому підприємства зареєстровані, як платники ПДВ, але на законних підстиавах так як потерпілою надано документи, які в свою чергу відповідали вимогам законодавства.

Крім цього суду не надано доказів, що ОСОБА_8 взагалі спілкувався з працівниками відділу обслуговування податків з питань реєстрації ТОВ Теплоізойл-Трейд» та ТОВ «Цитадель-7» як платників ПДВ.

Тобто, ОСОБА_8 не створював будь, яких обмежень та перешкод щодо реєстрації підприємства, не здійснював незаконний вплив на працівників відділу обслуговування податків для подальшої їх реєстрація за надання неправомірної вигоди.

Крім цього, зазначені обставини підтверджуються показаннями потерпілої ОСОБА_4 , яка в судовому засіданні не підтвердила факту обіцянки ОСОБА_8 здійснення незаконного впливу на працівників відділу обслуговування податків для реєстрації підприємств ТОВ Теплоізойл-Трейд» та ТОВ «Цитадель-7»

Показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_10 , які спростували твердження державного обвинувачення, стосовно здійснення на них незаконного впливу зі сторони ОСОБА_8 .

Відтак, усі сумніви щодо наявності (відсутності) правових підстав юридичної відповідальності за означеною кримінально-правовою нормою суд зобов`язаний тлумачити на користь обвинуваченого, як того вимагає ч. 3 ст. 62 Конституції України.

Водночас, ч. 1ст.190КК України передбачає кримінальну відповідальність за вчинення шахрайства, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою, де об`єктом виступають правовідносини у сфері чужої власності, а суб`єкт злочину є загальним.

З цього суд робить висновок, що передача грошових коштів ОСОБА_4 обвинуваченому ОСОБА_8 була зумовлена обманом, який суд вважає способом вчинення цього шахрайства.

Обман як спосіб шахрайського заволодіння чужим майном чи придбання права на таке майно полягає у повідомленні ОСОБА_4 неправдивих відомостей та приховуванні певних відомостей, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки останньої, з метою введення її в оману. Такими відомостями, на думку суду, є відсутність у ОСОБА_8 реальних відповідних можливостей щодо вжиття заходів, пов`язаних з вирішення питання про реєстрацію ТОВ «Теплоізол-трейд» та ТОВ «Цитадель 7», як платників податку на додану вартість.

Таким чином, обман з боку ОСОБА_8 по відношенню до ОСОБА_4 у цьому випадку мав як активний, так і пасивний характер.

Саме такі дії ОСОБА_8 були причиною добровільної передачі ОСОБА_4 грошових коштів обвинуваченому.

Тому за наведених обставин суд вважає, що умисел обвинуваченого ОСОБА_8 був спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4 , шляхом обману.

Згідно довимог ст.368КПК України,ухвалюючи вирок,суд повиненвирішити такіпитання:чи маломісце діяння,у вчиненніякого обвинувачуєтьсяособа;чи міститьце діяннясклад кримінальногоправопорушення іякою статтеюзакону Українипро кримінальнувідповідальність вінпередбачений

Суд вважає, що в діях обвинуваченого, що проявились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), наявний склад злочину, передбачений ч. 1 ст.190 КК України і саме за цією статтею необхідно кваліфікувати дії ОСОБА_8 перекваліфікувавши пред`явлене прокурором обвинувачення зі ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Суд вважає за можливе здійснити таку перекваліфікацію, оскільки у цьому випадку права обвинуваченого порушені не будуть у зв`язку з тим, що покарання за статтею на яку перекваліфіковуються його дії не є більш суворим, ніж покарання за статтею по первісному обвинуваченню.

Згідно примітки до ст. 185 КК України, у статтях 185,186,189 та 190цього Кодексу значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Податкова соціальна пільга з 1січня 2017року складала800гривень і таким чином, значна шкодау 2017році визнаєтьсяякщо потерпіломуспричинені збиткина сумувід 80000 до 200000 грн.

Тому відсутні підстави кваліфікувати дії обвинуваченого за іншими частинами ст. 190 КК України.

Під час судового розгляду суд дослідив документи, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_8 .

При ухваленні вироку відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики ЄСПЛ» суд вважає за необхідне застосувати Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерела права.

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86)

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_8 судом не встановлено.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_8 судом не встановлено.

При призначенні міри покарання, суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесений згідно ст. 12 КК України до злочину невеликої тяжкості, особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який позитивнохарактеризується замісцем проживання,одружений,має наутриманні неповнолітніхдітей,офіційно непрацюючого,раніше не судимого, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, інші обставини справи, суд вважає, що виправлення ОСОБА_8 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання у виді штрафу.

Під час досудового розслідування було проведено судову фізико-хімічну експертизу, витрати на проведення якої становлять 880,9грн.

Згідно з ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи що зазначену експертизу було проведено експертом спеціалізованої державної установи Запорізький НДЕКЦ МВС України, тому підлягають відшкодуванню у якості процесуальних витрат з ОСОБА_8 , витрати за проведення судово-хімічної експертизи.

Інші процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов потерпілою не заявлявся.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.100, 368, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити їй покарання:

за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850 грн.

Міра запобіжного заходу на час винесення вироку відсутня.

Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який зареєстрованийта проживаєза адресою: АДРЕСА_2 ,на користьдержави судовівитрати врозмірі 880 грн. 90 коп.

Речові докази:

1)грошові коштивилучені вслужбовому кабінеті ОСОБА_8 4000грн.,а самесорок купюрноміналом по100гривень НБУ з серійними номерами: КЄ6933622,ЕЦ4156101,ЕД6546874,ВЮ9122663,СД7844205,МП2360719,ЗФ0281845,ЕЖ5197880,МК7680861,ВГ9943851,КР8205207,ЗБ2999650,КК1097315,ВФ6991573,331642862,ЕЦ7180880,ВЙ3224411,3X9110760,КР6228305,337791397,ГВ0111042,БТ4633963,КИ8313893,ЕБ9173512,ЕЩ9914327,БН0234743,ЗЕ5092060,ЗД5421777,Е33100566,ЗБ6188753,ЗИ1370391,337086863,ЕЖ8702171,ЕЕ5817019, які знаходяться на зберіганні в управлінні фінансового забезпечення та бухгалтерського ГУНП в Запорізькій повернути власнику.

2) грошові кошти в сумі 620 грн., мобільний телефон Xiaomi з сім-кртами операторів мобільного зв`язку «Київстар» та «МТС» повернути ОСОБА_8 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя: ОСОБА_1