Рішення

від 05.03.2020 по справі 500/1018/19

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/1018/19

Провадження № 2/946/812/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме те, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 , 6/7 часток на підставі договору дарування від 24.03.1989 року № 975, та 1/7 частка успадкована після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в свою чергу успадкувала вказану частку житлового будинку після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , після її смерті відкрилась спадщина на вищевказане спадкове майно. Заповіту спадкодавець не залишила. Спадкоємцем за законом першої черги являється чоловік спадкодавця ОСОБА_2 , який прийняв спадщину шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. При зверненні до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачу було відмовлено, у зв`язку тим, що наявні суттєві розбіжності в написанні прізвища родичів померлої дружини у різних документах.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, якою просить справу розглянути за його відсутністю, вирішення справи залишає на розсуд суду.

Вислухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належить 1/7 часток житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності по АДРЕСА_1 від 29.07.1954 року, посвідченого 24.06.1972 року державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за № 45-58.

Крім того, ОСОБА_5 належить 6/7 часток житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 24.03.1989 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області Єфимовою Т.І. в реєстрі №975.

Відповідно до п. 3.2 Інструкції Про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна , затвердженої наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 року, зареєстрованого в Мінюсті України за № 582/5773 від 10.07.2001 року не належить до самочинного будівництва індивідуальні житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05.08.1992 року. Згідно листа № 12/5-126 від 23.03.1999 року Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України не підлягає здачі в експлуатацію об`єкти нерухомості побудовані до 05.08.1992 року.

Право власності на збудоване до набрання чинності Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва (втратила чинність). Тобто до 05 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.

З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 05 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об`єкти (лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 01 вересня 2011 року № 40-12-2409 Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року ).

Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації (лист Державної архітектурно-будівельної інспекція України від 30 липня 2012 року, № 40-19-5376 Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів ).

Згідно довідки комунального підприємства Ізмаїльське МБТІ власниками житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 (1/7 частка) та ОСОБА_5 (6/7 часток).

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 24.11.1999 року (а.с. 13), ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.525 ЦК УРСР (1963 року) відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/7 частка житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 1. ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 529 ЦК УРСР після смерті ОСОБА_3 являється донька ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 14.07.1957 року (а.с.12), згідно якого матір`ю ОСОБА_6 значиться ОСОБА_3 ; актовим записом про шлюб №135 від 13.04.1955 року (а.с.106), згідно якого ОСОБА_6 після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_7 .

Крім того, допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердили факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме те, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Інших спадкоємців, які заявили права на спадкове майно, немає.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.549 ЦК УРСР (1963 року) - визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 , на момент відкриття спадщини була зареєстрована та проживала разом із спадкодавцем за однією адресою, що підтверджується відповідними записами в будинковій книзі, тобто вважається такою, яка прийняла спадщину.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 08.12.2002 року (а.с. 13), ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.525 ЦК УРСР (1963 року) відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/7 частка житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 55677810 від 30.03.2019 року, наданої Ізмаїльською державною нотаріальною конторою Одеської області, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 - відсутня.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 529 ЦК УРСР після смерті ОСОБА_4 являється донька ОСОБА_5 , що підтверджено свідоцтвом про народження (а.с.31) та свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с.10).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року) - визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 , у встановлений законом строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадкщини, тобто вважається такою, яка прийняла спадщину.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 13.08.2015 року (а.с. 8), ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті ОСОБА_5 , згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) № 55652742 від 28.03.2019 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гончаровою О.С., інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 - відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_5 являється чоловік ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с.10).

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

На час відкриття спадщини ОСОБА_2 постійно проживав разом із спадкодавцем за однією адресою, що підтверджено відповідними записами в будинковій книзі, тобто вважається таким, який фактично прийняв спадщину.

Згідно ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Письмовими відповідями приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гончарової О.С. за № 102/02-14 від 27.03.2019 року, ОСОБА_2 було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті дружини ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Дослідивши матеріали справи, та приймаючи до уваги, що оформлення спадщини в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України , в зв`язку з чим задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, ст.525, 534, 535, 549 ЦК УРСР (1963 року) ст.ст. 1220, 1222, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Ізмаїльської міської ради Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26569223, місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме те, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.03.2020 року.

Суддя: О.Я.Присакар