Постанова

від 16.03.2020 по справі 552/2084/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/2084/19 Номер провадження 22-ц/814/514/20Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т. В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.

Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

переглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 листопада 2019 року, ухвалене суддею Турченко Т.В., повний текст рішення складено - 19 листопада 2019 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобілю, -

В С Т А Н О В И В :

12 квітня 2019 року позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу FIAT DOBLO , державний номерний знак НОМЕР_1 , укладений між нею та ОСОБА_1 , інтереси якої на підставі нотаріально посвідченої довіреності представляв її син ОСОБА_3 , який зареєстрований Територіальним сервісним центром 5341 РЦС МВС України в Полтавській області.

Позовна заява мотивована тим, що вона 06.07.2016 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_3 , який розірвано 26.09.2017 року. Вказувала, що вона є власником вантажного автомобіля FIAT DOBLO , державний номерний номер НОМЕР_1 . На початку листопада 2018 року до неї звернувся ОСОБА_3 з проханням продати його матері ОСОБА_1 даний автомобіль. Згідно договору купівлі-продажу №5744/001956 від 06.11.2018 року вона на підставі договору комісії, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю Авто-ареал , код 37097598, передала у власність ОСОБА_1 , (так як ОСОБА_1 на даний час проживає в Італії, її інтереси на підставі нотаріально посвідченої довіреності представляв її син ОСОБА_3 ), належний їй автомобіль FIAT DOBLO , державний номерний знак НОМЕР_1 . Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 фактично є її родичкою, а ОСОБА_3 , є її колишнім чоловіком, між ними була досягнута домовленість про продаж вищезазначеного автомобіля за незначну вартість 37 000 грн. Дані грошові кошти ОСОБА_3 обіцяв сплатити їй після оформлення договору купівлі-продажу №5744/001956 від 06.11.2018 року, зокрема, до 1 березня 2019 року. Вона підписала даний договір купівлі-продажу та здійснила оформлення у Територіальному сервісному центрі 5341 РЦС МВС України в Полтавській області автомобіля FIAT DOBLO , державний номерний знак НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 . Але ні ОСОБА_3 , ні його мати ОСОБА_1 не виконали свою частину домовленості про виплату їй грошових коштів у розмірі 37 000 грн. до 01 березня 2019 року. Посилаючись на вимоги ст. 203, 215-216 ЦК України, позивач просила суд визнати договір купівлі-продажу спірного транспортного засобу недійсним.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 12 листопада 2019 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу №5744/001956 від 06.11.2018 року автомобілю FIAT DOBLO , державний номерний знак НОМЕР_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (її інтереси на підставі нотаріально посвідченої довіреності представляв її брат ОСОБА_3 ), який зареєстрований Територіальним сервісним центром 5341 РЦС МВС України в Полтавській області.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у відповідності до ч.5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до частини 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була досягнута домовленість про продаж вищезазначеного автомобілю за незначну суму 37 000 грн. Дані грошові кошти ОСОБА_3 обіцяв сплатити позивачу після оформлення договору купівлі-продажу автомобіля від 06.11.2018 року, зокрема, до 01 березня 2019 року. Будучи впевненою у тому, що ОСОБА_3 виконає свою обіцянку, ОСОБА_2 підписала даний договір купівлі-продажу та здійснила оформлення у Територіальному сервісному центрі 5341 РЦС МВС України в Полтавській області спірного автомобіля на ім`я ОСОБА_1 , проте, відповідачі не виконали свою частину домовленості щодо сплати ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 37 000 грн. до 1 березня 2019 року. На час розгляду справи в суді грошові кошти на виконання вищезазначеного договору ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не були передані позивачу, що підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 .

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, просить рішення місцевого суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що в момент укладення оспорюваного правочину сторонами було дотримано усіх необхідних для чинності правочину вимог, задовольняючи позов, суд прийшов до висновку про те, що договір купівлі-продажу автомобіля укладений нібито без умисла на настання реальних правових наслідків, проте, з таким висновком суду вона не погоджується, оскільки відповідно до вимог ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним., натомість, у силу приписів ст. 204 ЦК України правомірність правочину презюмується, тому обов`язок доведення наявності обставин, з якими пов`язується недійсність правочину, покладається на позивача. При цьому у позовні заяві позивач вказує на те, що на підставі договору комісії, укладеного з ТОВ Авто-ареал , вона передала у власність ОСОБА_1 належний їй автомобіль та підтвердила цю обставину у суді першої інстанції, що відчуження автомобіля відбулося нею вільно, без вчинення відносно неї психологічного чи будь-якого іншого впливу та обману, усвідомлюючи усі правові наслідки вчинюваних нею дій. На підставі договору купівлі-продажу та у відповідності до діючого Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів,, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів , що затверджений Постановою КМ У №1388 від 07.09.1998 р., було здійснено перереєстрацію автомобіля та зареєстровано за відповідачем право власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_2 . Для фіктивного правочину характерно те, що сторони, вчиняючи його, знають, що він не буде виконаний, для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу у сторін правочину. У даному випадку, внаслідок укладення спірного договору настали правові наслідки, які встановлені законом для цього виду правочину. Зазначені судом першої інстанції встановлені обставини про те, що між позивачем ті її колишнім чоловіком існувала домовленість щодо оплати вартості придбаного автомобіля після оформлення договору купівлі-продажу до 01.03.2019 р., то вони не відповідають дійсності, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні докази на підтвердження такої домовленості. Також не відповідають дійсності посилання суду першої інстанції на те, що в момент здійснення правочину її інтереси представляв її брат ОСОБА_3 , оскільки на момент укладення правочину вона проживала у м. Полтаві та разом з позивачем особисто була присутня у момент укладення оспорюваного договору від 06.11.2019 р., про що свідчить наявність її підпису на примірнику договору, будь-які нотаріально посвідчені довіреності нею не видавалися на ім`я брата ОСОБА_3 і у матеріалах справи довіреність відсутня, тому висновок суду в цій частині є необгрунтованим. Посилання суду на показання свідка ОСОБА_4 також є необгрунтованим, оскільки цей свідок не був присутнім при укладенні спірного договору і щодо розрахунків сторін нічого підтвердити не може. Суд першої інстанції не дав правової оцінки положення укладеного договору купівлі-продажу автомобіля, оскільки п.2.1. цього договору передбачено, що передача транспортного засобу продавцем здійснюється після повної оплати вартості в момент підписання договору, у п.2.2. договору вказано, що сторони не мають майнових претензій одна до кожної з моменту підписання договору.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що 06.07. 2016 року ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який 26.09.2017 року розірвано (а.с. 10).

ОСОБА_2 є власником вантажного автомобілю FІАТ DOBLO червоного кольору державний реєстраційний номер (д.р.н.) НОМЕР_1 .

Згідно договору купівлі-продажу №5744/001956 від 06.11.2018 року ОСОБА_2 на підставі договору комісії, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю Авто-ареал код 37097598, передала у власність ОСОБА_1 належний їй автомобіль FІАТ DOBLO д.р.н. НОМЕР_1 (а.с. 11-12).

Судом першої інстанції також встановлено,що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була досягнута домовленість про продаж вищезазначеного автомобілю за незначну суму 37 000 грн. Дані грошові кошти ОСОБА_3 обіцяв сплатити позивачу після оформлення договору купівлі-продажу №5744/001956 від 06.11.2018 року, зокрема, до 01 березня 2019 року.

Будучи впевненою у тому, що ОСОБА_3 виконає свою обіцянку, ОСОБА_2 підписала даний договір купівлі-продажу та здійснила оформлення у Територіальному сервісному центрі 5341 РЦС МВС України в Полтавській області автомобіля FІАТ DOBLO , державний номерний знак НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (її інтереси на підставі нотаріально посвідченої довіреності представляв її брат ОСОБА_3 ).

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі не виконали свою частину домовленості щодо сплати ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 37 000 грн. до 1 березня 2019 року.

На час розгляду справи в суді грошові кошти на виконання вищезазначеного договору ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не були передані позивачу, що підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 .

Апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом даного спору є визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля з підстав ч. 5 ст. 203 ЦК України, яка передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

На підтвердження факту укладення договору купівлі-продажу ТЗ позивач надала ксерокопію договору комісії № 5744/001956 від 06.11.208 р., укладений з власником транспортного засобу, з якого вбачається, що продавець в особі відповідального ОСОБА_5 і ОСОБА_1 та покупець в особі ОСОБА_1 на підставі паспорту (із зазначенням даних) уклали договір про те, що продавець зобов`язується передати у власність покупцеві автомобіль FІАТ DOBLO д.р.н. НОМЕР_1 . Пунктом 2. договору передбачено, що передача ТЗ продавцем і прийняття йог покупцем здійснюється після повної оплати вартості в момент підписання цього договору. Покупець набуває право власності на ТЗ з моменту підписання сторонами даного договору купівлі-продажу. Сторони не мають майнових претензій одна до одної з моменту підписання цього договору. Пунктом 3. договору передбачено, що за домовленістю сторін ціна ТЗ складає 37 000 грн. Пуктом 4. договору передбачено, що кожна сторона зобов`язується виконувати реально та належно обов`язки, покладені на неї цим договором, та сприяти стороні у виконанні її обов`язків за уим договором. Покупець зобов`язаний на умовах, визначених цим договором, сплатити продавцю ціну ТЗ, зазначену п.3.1., та прийняти ТЗ. Згідно п. 9 договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання. Сторонами договору є: продавець - ТОВ АВТО-РЕАЛ , який діє на підставі договору комісії, укладеного з власником ТЗ, і покупець: ОСОБА_1 Договір підписаний відповідно уповноваженим представником продавця та покупцем ОСОБА_1 .

У вказаному договорі відсутнє посилання на те, що інтереси покупця ОСОБА_1 під час його укладення представляє за довіреністю ОСОБА_3 . Вказана особа ОСОБА_3 не є стороною цього договору.

Також у вказаному договорі відсутнє застереження про те, що сторони домовилися про те, що після оформлення договору купівлі-продажу автомобіля покупець зобов`язується до 01.03.2019 року віддати гроші у розмірі 37 000 грн.

По справі вбачається, що договір укладено сторонами без будь-яких застережень та без присутності свідків, з умовами, які зазначені вище.

Інших доказів на підтвердження укладення договору купівлі-продажу автомобіля позивач не надала.

Крім цього вбачається, що на ксерокопії договору комісії стоїть штамп "анульовано". Є не зрозумілим ким і у зв"язку з чим проставлено вказаний штамп, у рішенні суду відсутні мотиви з цього.

Порядок набуття права власності на автомобіль встановлений Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілей, автобусів а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів , затвердженим постановою КМ України від 07.09.1998 р. № 1388 (у редакції, чинній на час розгляду справи, від 01.06.2019 р.), яким встановлена єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку вищевказаних транспортних засобів, оформлення та видача реєстраційних документів і номерних знаків.

Цей Порядок … є обов`язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов`язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень. Державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій. Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів (крім транспортних засобів, визначених абзацом другим пункту 12 цього Порядку) сервісними центрами МВС може проводитися через центри надання адміністративних послуг, утворені відповідно до Закону України "Про адміністративні послуги" ( 5203-17 ), на основі рішень, узгоджених між сервісними центрами МВС та органами, які прийняли рішення про утворення центрів надання адміністративних послуг. Центри надання адміністративних послуг підключаються до електронних баз даних (реєстрів), необхідних для проведення державної реєстрації (перереєстрації) та зняття з обліку транспортних засобів, з метою прийняття, перевірки та передачі документів, видачі оформлених результатів. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів передбачає реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання і передачу інформації про такі засоби та відомостей про їх власників, які вносяться до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, держателем якого є МВС.

Згідно п. 8 вказаного Порядку … документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: договір комісії між власником транспортного засобу і суб`єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб`єкт господарювання, які підписані від імені суб`єкта господарювання уповноваженою особою, - у разі продажу транспортних засобів суб`єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу.

Висновок суду першої інстанції про те, що грошові кошти на виконання вищезазначеного договору ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не були передані позивачу, що підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , то він не грунтується на фактичних обставинах справи та вимогах діючого законодавства, оскільки вказаний свідок не був присутнім безпосередньо при укладенні договору.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

По справі вбачається, що при подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено 1152,60 грн. судового збору, у разі відмови у позові, цей збір підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.

Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п. 2,3 ч.1, ч. 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 368 ч. 1, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п. 2,3, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави ві12 листопада 2019 року - скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобілю - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1152,60 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 березня 2020 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов