Ухвала

від 03.03.2020 по справі 757/54246/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в містіКиєві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.10.2019 задоволено клопотання прокурорадругого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , та накладено арешт на наступне майно: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_9 ; будинок за адресою: АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_10 ; земельну ділянка кадастровий номер 5123755800:02:008:1296 за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_10 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_11 ; паркомісце № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_4 , паркомісце № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_4 , які належать ОСОБА_11 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , яка належить ОСОБА_12 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_6 , яка належить ОСОБА_13 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_7 , яка належить ОСОБА_7 ; земельну ділянку кадастровий номер3220882600:04:002:0394, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , яка належить ОСОБА_14 ; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_9 (додаткові відомості: будинок 5 в літ. "А"), яке належить ОСОБА_14 ; господарську споруду за адресою: АДРЕСА_10 , яка належить ОСОБА_14 ; гараж за адресою: АДРЕСА_11 , який належить ОСОБА_14 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_12 , яка належить ОСОБА_15 ; паркомісце № НОМЕР_3 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_13 , що належить ОСОБА_15 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_14 , яка належить ОСОБА_16 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_15 , яка належить ОСОБА_16 .

Передано в управлінняза договоромНаціональному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на підставах у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» наступне майно: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_9 ; будинок за адресою: АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_10 ; земельну ділянку кадастровий номер 5123755800:02:008:1296 за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_10 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_11 ; паркомісце № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_4 , паркомісце № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_4 , які належать ОСОБА_11 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , яка належить ОСОБА_12 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_6 , яка належить ОСОБА_13 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_7 , яка належить ОСОБА_7 ; земельну ділянку кадастровий номер3220882600:04:002:0394, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , яка належить ОСОБА_14 ; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_9 (додаткові відомості: будинок 5 в літ. "А"), яке належить ОСОБА_14 ; господарська споруда за адресою: АДРЕСА_10 , яка належить ОСОБА_14 ; гараж за адресою: АДРЕСА_11 , який належить ОСОБА_14 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_12 , яка належить ОСОБА_15 ; паркомісце № НОМЕР_3 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_13 , що належить ОСОБА_15 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_14 , яка належить ОСОБА_16 ; квартира за адресою: АДРЕСА_15 , яка належить ОСОБА_16 .

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_16 , яка належить ОСОБА_7 , та передачі вказаної квартири в управлінняза договоромНаціональному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_8 у частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_16 , яка належить ОСОБА_7 , та передачі вказаної квартири в управлінняза договоромНаціональному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав про безпідставність висновків слідчого судді про те, що квартира ОСОБА_7 може бути здобута кримінально-протиправним шляхом та оформлена на третіх осіб, які не мали доходів для його придбання.

Органом досудового розслідування не надано жодних належних та допустимих доказів, які б давали розумні підстави та підозри вважати, що майно ОСОБА_7 є доказом вчинення кримінального правопорушення, набуто кримінально-протиправним шляхом або за кошти, здобуті злочинним шляхом, у зв`язку з чим відсутні жодні законні підстави для накладення арешту на майно, власником якого є особа, яка не має будь-якого відношення до даного кримінального провадження, в тому числі статусу підозрюваної.

У доданих до клопотання матеріалах відсутні докази придбання спірної квартири особами, які є підозрюваними у кримінальному провадженні, або за кошти від злочинної діяльності.

Власником квартири є виключно ОСОБА_7 , яка мала власні кошти для її придбання. Остання на протязі усього життя працює, в тому числі за межами України, доглядаючи літніх та тяжко хворих людей, від зазначеної діяльності вона має дохід та накопичення.

Накладений арешт порушує права ОСОБА_7 на володіння, користування та розпорядження власним майном, передбачені ст. 41 Конституції України та ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Квартира АДРЕСА_16 , яка належить ОСОБА_7 , не відповідає ознакам речового доказу та ч. 1 ст. 96-2 КК України.

Крім того, захисник вказував на те, що оскаржувана ухвала постановлена без повідомлення та участі ОСОБА_7 , про існування оскаржуваної ухвали стало відомо лише 31.12.2019.

У судове засідання ОСОБА_7 , захисник ОСОБА_6 та прокурор не з`явилися, про день та час розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 17.02.2020 подав клопотання про здійснення апеляційного розгляду у його відсутності.

Від прокурора третього відділу процесуального керівництва Першого управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_17 17.02.2020 надійшла заява, в якій він зазначав, що на даний час відпала необхідність в арешті квартири АДРЕСА_16 , та не заперечував проти апеляційного розгляду без його участі.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги та надані захисником під час апеляційного розгляду документи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто у відсутності ОСОБА_7 та її захисника, та дані про вручення власнику майна або її захиснику ухвали слідчого судді у матеріалах справи відсутні. Апеляційну скаргу подано захисником 13.01.2020.

З урахуванням наведеного, на думку колегії суддів, апеляційну скаргу подано в строк, передбачений п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України, а тому підстави для вирішення питання про поновлення строку апеляційного оскарження відсутні.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки дана ухвала оскаржена захисником ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 лише в частині накладення арешту та передачі до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів квартири АДРЕСА_16 , яка належить ОСОБА_7 , то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги зазначеної особи та лише щодо накладення арешту на квартиру АДРЕСА_16 та передачі її до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Ухвала слідчого судді в частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на інше майно та передачу його Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів іншого майна, колегією суддів не перевіряється.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження,Управлінням з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42018000000000123 від 22.01.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 127, ст. 386, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 364 КК України.

Згідно даних клопотання, у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_18 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 122, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307 та ч. 3 ст. 309 КК України.

10.10.2019 року прокурордругого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, перелік та ідентифікуючі ознаки якого наведено в клопотанні сторони обвинувачення, у тому числі і на майно, належне ОСОБА_7 , а саме квартиру АДРЕСА_16 , з передачею цього майна в управління за договором Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, посилаючись на наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.10.2019 задоволено клопотання прокурора, та накладено арешт на майно, у тому числі квартиру АДРЕСА_16 , яка належить ОСОБА_7 , з передачею її в управлінняза договоромНаціональному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на підставах у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

У своїх висновках Європейський Суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1ст. 131 КПК України,заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Як убачається із наданих прокурором та стороною захисту документів, постановою прокурора третього відділу процесуального керівництва Першого управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_19 від 09.01.2020, з кримінального провадження №42018000000000123 від 22.01.2018 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_18 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 122, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307 та ч. 3 ст. 309 КК України.

Постановою прокурора третього відділу процесуального керівництва Першого управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_19 від 11.01.2020 кримінальне провадження №12020000000000013 від 09.01.2020 щодо ОСОБА_18 у частині вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 122, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 309 КК України - закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із встановленням відсутності в діях ОСОБА_18 складу вказаних кримінальних правопорушень.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що на даний час відпала потреба у подальшому застосуванні такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт майна ОСОБА_7 з метою його конфіскації як виду покарання, оскільки постановою прокурора від 11.01.2020 закрито кримінальне провадженнящодо ОСОБА_18 за відсутністю в його діянні складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 122, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 309 КК України.

При цьому, санкція ч. 1 ст. 255 КК України, за якою кримінальне провадження щодо ОСОБА_18 не закрито, не передбачає такого виду покарання як конфіскація майна, що спростовує можливість накладення арешту на майно з підстав, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме з метою його конфіскації як виду покарання, як зазначив слідчий суддя у своїй ухвалі.

Наведені обставини свідчать про відсутність на даний час підстави та мети, за яких слідчим суддею накладено арешт на квартиру АДРЕСА_16 , яка належить ОСОБА_7 , та які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння та розпорядження особи майном, а також обумовлювали б подальший арешт її майна.

Відповідно ч. 1ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170КПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, у зв`язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_16 , та передачі її до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора у цій частині.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_16 , яка належить ОСОБА_7 , та передачі в управлінняза договоромНаціональному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на підставах у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» квартири АДРЕСА_16 , яка належить ОСОБА_7 , скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурорадругого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю ОСОБА_8 у частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_16 , яка належить ОСОБА_7 , та передачі вказаної квартири Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

В іншій частині ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3