Рішення

від 03.03.2020 по справі 570/1306/16-ц

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/1306/16-ц

Номер провадження 2/570/14/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2020 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Беднарчук Г.П.

відповідача ОСОБА_1

представника сторони - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ПП ОСОБА_4 про визнання технічних помилок у документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та зобов`язання не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю та скасування запису про його реєстрацію, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що з 2002 року ОСОБА_3 володіє на праві власності земельними ділянками в с. Городок Рівненського району Рівненської області: площею 0,101 га, з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства; та площею 0,15 га, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.Маючи на меті реалізувати свої права щодо реєстрації земельних ділянок у відповідному реєстрі ОСОБА_3 уклала договір з землевпорядною компанією НІКОС на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства. 29 вересня 2015 року кадастровим реєстратором управління Держгеокадастру у Рівненському районі Рівненської області прийнятого рішення про відмову у реєстрації земельних ділянок в кадастрі та пояснено, що земельні ділянки позивача не можливо зареєструвати у зв`язку з тим, що на фактичні межі в натурі на місцевості в Державному земельного кадастрі в електронній формі накладається земельна ділянка громадянина ОСОБА_1 , земельна ділянка якого розташована за адресою: с. Городок Рівненського району Рівненської області. Тому, покликаючись на положення частини 2 статті 158 Земельного кодексу України, позивачка була змушена звернутися до Рівненського районного суду з даною позовною заявою та просить визнати технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 , розробленої ПП ОСОБА_4 , що знаходиться в с. Городок Рівненського району Рівненської області як такою, що не відповідає вимогам Закону України Про землеустрій та Закону України «Про Державний земельний кадастр» . Крім того просить зобов`язати ОСОБА_4 у порядку пунктів 152-156 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, виправити відомості допущенні ними під час виготовлення документації із землеустрою громадянину ОСОБА_1 , шляхом розроблення нової технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у відповідності до фактичних меж земельної ділянки (в натурі) на місцевості та меж згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-РВ №028491. Крім того, просить зобов`язати ОСОБА_4 після виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 у відповідності до фактичних меж земельної ділянки в (натурі) на місцевості звернутися до Державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Рівненському районі Рівненської області для здійснення дій щодо проведення перереєстрації земельної ділянки громадянина ОСОБА_1 для усунення перешкод щодо подальшої реєстрації земельних ділянок гр. ОСОБА_3 . Також, просить зобов`язати ОСОБА_1 не чинити перешкод у користуванні земельними ділянками позивачки, та стягнути понесені позивачкою судові витрати.

13.03.2017 року представником ОСОБА_1 було подано зустрічну позовну заяву, відповідно до якої зазначає, що позивач за первісним позовом посилається на порушення її права власності на землю, посвідчене державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-РВ №028491, виданого 05 липня 2002 року на підставі рішення Городоцької сільської ради народних депутатів від 12 квітня 2002 року №13, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №12102. Однак, Державний акт на право приватної власності на землю був виданий ОСОБА_3 з порушенням норм законодавства, чинного на дату його видачі, що є підставою для визнання його недійсним. Крім того, представник позивача зазначає, що на дату видачі оспорюваного Державного акта на право приватної власності на землю була чинною Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на праве тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затверджена наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року №43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 року за №354/3647. Так, відповідно до п. 1.12. вказаної Інструкції (в редакції, чинній на дату видачі Державного акту на право приватної власності на землю), складання державного акта на право приватної власності на землю, право власності на землю або право постійного користування землею при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та товариствам громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки. Згідно з п. 2.1. Інструкції, роботи зі складання державного акта на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею виконуються в такій послідовності:

- підготовчі роботи;

- встановлення (відновлення в натурі (на місцевості меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки;

- складання кадастрового плану земельної ділянки;

- заповнення бланка державного акта;

- унесення відомостей щодо складання та видачі державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі до відповідної бази даних щодо реєстрації землеволодінь та землекористувань згідно з Положенням про реєстрацію землеволодінь та землекористувань, затвердженим Держкомземом України.

Зазначає, що в протоколі обстеження і погодження меж земельної ділянки, наданої у приватну власність ОСОБА_3 від 03.06.2002 року та в державному акті на право приватної власності на землю, виданого 05.07.2002 року, суміжним землекористувачем вказано ОСОБА_5 , який таким не являється.

А тому, представник ОСОБА_1 відповідно до даної зустрічної позовної заяви просить: визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-РВ №028491, виданий 05.07.2002 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №12102, яким посвідчено право приватної власності ОСОБА_3 на землю, розташовану на території с. Городок Рівненського району Рівненської області, скасувати запис про реєстрацію державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-РВ №028491, виданий ОСОБА_3 05.07.2002 року, в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №12102; а також просить покласти судові витрати на відповідачів.

ОСОБА_3 було подано клопотання, відповідно до якого просить відмовити в прийнятті зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом та в об`єднанні вимог за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом з підстав недоцільності їх спільного розгляду та недоведеності заявлених вимог. Додатково зазначає, що зустрічна позовна заява не містить обґрунтування зустрічних позовних вимог. Крім того вважає, що вимога про скасування державного акта є похідною й залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого був виданий оспорюваний державний акт.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області в особі судді Таргонія М.В. від 28.03.2017 року відмовлено у прийняті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Городоцької сільської радипро визнання недійсним та скасування запису про реєстрацію Державного акту на право власності на землю по цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , третя особа на стороні відповідача - управління Держгеокадастру в Рівненському районі Рівненської області про визнання технічних помилок у документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та зобов`язання не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою. А також, повернуто зустрічну заяву особі, яка її подала.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2017 року вищезазначену цивільну справу передано до провадження судді Красовського О.О. у зв`язку з закінченням терміну повноважень судді Таргонія М.В.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області від 04.05.2017 року було скасовано ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 28.03.2017 року, передано на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Городоцької сільської радиРівненського району Рівненської області про визнання недійсним та скасування запису про реєстрацію Державного акту на право власності на землю.

ОСОБА_3 було подано заяву про застосування строків позовної давності, відповідно до якої зазначає, що позиція представника ОСОБА_1 про те, що про існування державного акта на право власності на землю ОСОБА_3 йому стало відомо лише після отримання позовної заяви - не відповідає дійсності. Додатково зазначає, що ОСОБА_1 знав та був проінформований про умови приватизації ОСОБА_3 земельної ділянки, про межі земельної ділянки, які ОСОБА_1 погодив, про її розміри, конфігурацію, а також поворотні точки. А тому просить відмовити у задоволенні зустрічного позову з підстав пропущення строку позовної давності.

ОСОБА_3 було подано клопотання, відповідно до якого просить залишити без розгляду зустрічну позовну заяву з тих підстав, що при подачі зустрічної позовної заяви адвокатом Коробкою Н.М. не надано документу, що підтверджує її повноваження у даній справі, а тому відповідно до вимог ЦПК України позовна заява, подана представником, який не має повноважень на підписання позову, не може породжувати юридичних наслідків, та підлягає залишенню без розгляду.

12.02.2018 ОСОБА_1 було подано заперечення проти заяви про застосування строків позовної давності. В обґрунтування заперечень зазначає, що перебіг строків позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. А оскільки про порушення своїх прав користування земельною ділянкою йому стало відомо в момент отримання позовної заяви, тобто 29.02.2016, а зустрічний позов було пред`явлено 12.03.2017, тому строк позовної давності не пропущений. За наведеного просить заяву про застосування строків позовної давності залишити без задоволення.

12.02.2018 ОСОБА_1 було подано заперечення проти клопотання про залишення без розгляду зустрічної позовної заяви. В обґрунтування заперечень зазначає, що зі змісту клопотання вбачається, що позивачка за первісним позовом заперечує лише підписання зустрічної позовної заяви представником. Додатково зазначає, що 18.01.2017 р. між адвокатом Коробкою Н ОСОБА_7 та ОСОБА_1 укладено договір - доручення за №2/17 про надання юридичних послуг та представництво інтересів. Відповідно до п.п.1.1.3. Договору-доручення: для виконання Виконавцем своїх зобов`язань, Замовник наділяє від свого імені повноваженням, зокрема: з усіма правами, які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі, скаржнику та стягувачу чи/або боржнику . Отже, ОСОБА_1 вважає, що зустрічна позовна заява підписана та пред`явлена до суду 12.03.2017 р. (повторно 22.11.17 р.) уповноваженим представником - адвокатом Коробкою Н.М. у відповідності до вимог законодавства, яке діяло на той час. З огляду на вищезазначене просить клопотання про залишення без розгляду зустрічної позовної заяви, залишити без задоволення.

Були заявлені клопотання про витребування доказів, про призначення експертизи, які судом задоволені.

Позивачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась.

Представник позивачки ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав. Додатково звернув увагу суду на висновки судової земельно-технічної експертизи. Зазначає, що експертом вказано, що земельна ділянка, що зареєстрована в державному земельному кадастрі за №5624683300:06:019:0663 накладається на земельні ділянки, які належать ОСОБА_3 відповідно до каталогів координат вказаних в технічних документаціях із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Площа накладання становить 140 кв.м.Крім того, експертом вказано: площі земельних ділянок ОСОБА_3 згідно технічних документацій із землеустрою відповідають площам земельних ділянок згідно державного акту на право приватної власності на землю ІІ-РВ №028491 та технічної документації по його виготовленню; лінійні проміри меж земельних ділянок ОСОБА_3 згідно технічних документацій із землеустрою відповідають лінійним промірам земельних ділянок згідно державного акту на право приватної власності на землю ІІ-РВ №028491 та технічної документації по його виготовленню.Крім того, експертом вказано, що координати поворотних точок ОСОБА_1 , що в с. Городок (кадастровий номер 5624683300:06:019:0663) в натурі (на місцевості) не відповідають координатам цих поворотних точок, які зазначені у технічній документації із землеустрою, відображеному у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5604009232018 за конфігурацією та площею.Відтак, зазначає, що між земельними ділянками позивача та відповідача дійсно має місце накладка і накладається ділянка саме відповідача ОСОБА_1 на ділянку ОСОБА_3 . Саме через це, у ОСОБА_3 порушуються її конституційні права на право власності, саме через це ОСОБА_3 позбавлена можливості зареєструвати належні їй земельні ділянки в Державному земельному кадастрі.

Додав, що межі земельних ділянок на місцевості (в натурі) не змінювалися. Лише є проблема в тому, що не можна зареєструвати право власності на ділянку через невідповідність електронних точок координат.

Крім того, щодо задоволення зустрічного позову заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні первісний позов не визнав. Водночас, заявлені зустрічні позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити.

Додав, що він не підписував погодження меж земельної ділянки ОСОБА_3 .

Також зазначив, що межі земельних ділянок на місцевості (в натурі) не змінювалися.

Додатково пояснив, що ним була виготовлена нова технічна документація, в якій неточності були усунені. Але в той же час від ОСОБА_1 не надходило клопотання про доручення зазначеної документації до матеріалів справи чи про огляд її судом.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання жодного разу не з`явився. Згідно до положень Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду даної цивільної справи.

Крім того, на веб-сайті суду розміщується список справ, що призначені судом до розгляду, і така інформація є відкритою, загальнодоступною та зрозумілою; і при бажанні відповідач мав можливість отримати інформацію про дату і час розгляду справи. Від сторони не надходили заяви про відкладення розгляду справи чи про слухання справи без його участі.

Суд вважає, що така поведінка відповідача свідчить про те, що він не має інтересу до справи.

Представник Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області в судове засідання не з`явився. Згідно поданої заяви просять розгляд справи проводити без участі їхнього представника.

Судом приймається до уваги, що за положеннями ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Тому суд вважає за можливе застосувати положення ЦПК України щодо можливості розгляду справи без участі тих осіб, які не з`явилися.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з`ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи суд вважає, що у задоволенні первісного та зустрічного позову слід відмовити повністю.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 , на праві приватної власності належать земельні ділянки в с. Городок Рівненського району Рівненської області, зокрема:

-земельна ділянка, площею 0,15 га, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд

-земельна ділянка, площею 0,101 га, з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства.

Право власності ОСОБА_3 на землю підтверджується Державним актом на право власності на землю серії ІІ-РВ №028491,виданим 05 липня 2002 року на підставі рішення Городоцької сільської Ради народних депутатів від 12 квітня 2002 року №13, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №12102 (а.с.21, том 1).

Як вбачається з протоколу обстеження і погодження меж земельної ділянки (а.с.24, том. 1) , наданої у приватну власність ОСОБА_3 від 03.06.2002 року; та у Державному акті на право приватної власності на землю, виданого 05.07.2002 року (а.с.21, том 1), суміжними землекористувачами вказано ОСОБА_8 (в межах від Б до В) та ОСОБА_5 (в межах від Г до А). В межах від А до Б, та від В до Г межа проходить по сумісності з землями загального користування.

З метою реалізації своїх прав щодо реєстрації земельних ділянок у відповідному реєстрі ОСОБА_3 уклала договір з землевпорядною компанією НІКОС на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства.

29 вересня 2015 року кадастровим реєстратором управління Держгеокадастру у Рівненському районі Рівненської області прийнятого рішення про відмову у реєстрації земельних ділянок в кадастрі та роз`яснено, що земельні ділянки позивачки ОСОБА_9 не можливо зареєструвати у зв`язку з тим, що на фактичні межі в натурі на місцевості в Державному земельного кадастрі в електронній формі накладається земельна ділянка громадянина ОСОБА_1 , земельна ділянка якого розташована за адресою: с. Городок Рівненського району Рівненської області.

Відповідно до положень п. В ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Приватизація земельних ділянок передбачена постановою Верховної Ради Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі від 13 березня 1992 року №2200-ХІІ та Декретом Кабінету Міністрів від 26 грудня 1992 року №15-92 Про приватизацію земельних ділянок .

Разом із тим порядок виготовлення та видачі Державних актів на право власності на земельну ділянку було визначено в Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету по земельних ресурсах 4 травня 1999 року №43 .

Пунктами 1.15 та 1.16 Інструкції №43 визначено суб`єктів розробки технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку та документи, необхідні для технічної документації.

До технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку обов`язково додається копія справи щодо підготовки рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність (пункт 1.17 Інструкції №43 ).

Згідно з пунктом 2.1 Інструкції №43 роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку виконуються в такій послідовності:

- підготовчі роботи;

- встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки;

- складання кадастрового плану земельної ділянки;

- заповнення бланка державного акта.

Частиною 2 Земельного кодексу України визначено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Звертаючись до суду з позовом, позивачка ОСОБА_9 зазначає, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 , розробленої ПП ОСОБА_4 є такою, що не відповідає вимогам Закону України Про землеустрій та Закону України «Про Державний земельний кадастр» , порушує її права як користувача суміжної земельної ділянки, чим позбавляє її права на оформлення права власності на земельну ділянку.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні первісного позову ОСОБА_3 суд виходив з наступного.

В ході розгляду справи позивачкою з первісним позовом не було надано доказів, що станом на 2002 р. відповідач - ОСОБА_1 був суміжним землекористувачем, а її твердження про наявність орфографічної помилки щодо прізвища суміжного землекористувача не знайшли свого документального підтвердження (зазначено - В. ОСОБА_10 , а слід розуміти - В ОСОБА_11 Троянчук ).

Щодо висновку судового експерта Сайка С.Л. №181105/1/С від 24.01.2019, відповідно до якого зроблено наступні висновки:

- земельна ділянка, що зареєстрована в державному земельному кадастрі за №5624683300:06:019:0663 накладається на земельні ділянки, які належать ОСОБА_3 , відповідно до каталогів координат вказаних в технічних документаціях із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Площа накладання становить 140 кв.м.

- площі земельних ділянок ОСОБА_3 згідно технічних документацій із землеустрою відповідають площам земельних ділянок згідно державного акту на право приватної власності на землю ІІ-РВ №028491 та технічної документації по його виготовленню;

-лінійні проміри меж земельних ділянок ОСОБА_3 згідно технічних документацій із землеустрою відповідають лінійним промірам земельних ділянок згідно державного акту на право приватної власності на землю ІІ-РВ №028491 та технічної документації по його виготовленню;

-кутові проміри меж земельних ділянок ОСОБА_3 згідно технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) мають відхилення в середньому 2 градуси порівняно з кутовими промірами земельних ділянок, згідно державного акту на право приватної власності на землю ІІ-РВ №028491 та технічної документації по його виготовленню;

-координати поворотних точок ОСОБА_1 , що в с. Городок (кадастровий номер 5624683300:06:019:0663) в натурі (на місцевості) не відповідають координатам цих поворотних точок, які зазначені у технічній документації із землеустрою, відображеному у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5604009232018 за конфігурацією та площею,

суд зазначає наступне.

Як вбачається ситуаційної схеми, земельні ділянки по своїх конфігурації мають прямокутну форму. Крім того, з даної схеми вбачається, що електронні межі земельної ділянки не відповідають реальним межам земельної ділянки (на місцевості) (а.с.12, том 1).

Крім того, в ході розгляду справи і представник позивачки, і відповідач ОСОБА_12 пояснили суду, що фактичні межі земельних ділянок не змінювались.

А тому суд не може приймати до уваги висновок судового експерта Сайка С.Л. №181105/1/С від 24.01.2019 щодо констатації наявних порушень меж земельних ділянок.

Додатково, огляд земельних ділянок був проведений не у присутності всіх учасників спору.

Позивачка не надала суду доказів того, що виготовлена нею документація щодо належної їй земельної ділянки відповідає фактичним межам земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідач ОСОБА_12 пояснив, що він ніби виправив існуючі недоліки у своїй документації, але не надав ні позивачці, ні суду зазначені ним документи для огляду.

Розгляд справ відбувається за принципом змагальності сторін.

І рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Представнику позивачки та відповідачеві ОСОБА_13 неодноразово роз`яснювалося про можливість вирішити спірні питання шляхом звернення до однієї організації чи одного приватного підприємця з метою повторного обстеження та виготовлення технічної документації щодо обидвох земельних ділянок, і таким чином покінчити з суперечкою.

Але то одна, то інша сторона спочатку погоджувалися на таку пропозицію, згодом почергово відмовлялися від неї через особистісні неприязні стосунки. І відмова ОСОБА_14 надати суду докази щодо фактичного врегулювання спору ще раз свідчить про те, що підґрунтям даного спору є бажання однієї сторони йти всупереч іншій стороні, і навпаки.

І хоча зазначена обставина не є вирішальною у прийнятті рішення, але суд констатує той факт, що ОСОБА_9 не довела порушення свого права іншими особами.

А тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову, оскільки він є недоведеним.

Позивачка не довела, що саме діями чи бездіяльністю відповідачів були порушені її права.

Щодо зустрічних позовних вимог про визнання недійсним Державного акта на право власності на землю, та скасування запису про його реєстрацію, суд зазначає наступне.

В обґрунтування своїх вимог позивач за зустрічним позовом зазначає, що Державний акт на право приватної власності на землю був виданий ОСОБА_3 з порушенням норм законодавства, чинного на дату його видачі, що є підставою для визнання його недійсним.

Зокрема, ОСОБА_1 зазначає, що ним не було погоджено межі земельної ділянки ОСОБА_3 , яка є суміжною з його земельної ділянкою.

І той же час ОСОБА_12 не надав суду доказів, що саме у 2002 році він був суміжним землекористувачем ОСОБА_15 .

При цьому суд звважає, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною.

Стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами .

Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося.

Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови.

Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають.

У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

Аналогічну правову позицію було викладено в постанові Верховного суду у складі колегії суддів другої судової палати КЦС від 28 березня 2018 року у справі №681/1039/15-ц.

А тому, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

Щодо поданої заяви про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Представник позивачки ОСОБА_9 зазначає, що про існування Державного акта на право власності на землю його довірительки відповідачеві ОСОБА_13 було відомо ще у 2002 році. А зустрічний позов про визнання недійсним зазначеного державного акта він подав у 2017 році. Таким чином він пропустив визначені ЦК України строки позовної давності.

Але з такими доводами суд не погоджується.

Адже спір між сторонами виник у 2016 році, зустрічний позов був пред`явлений у 2017 році. Тому ОСОБА_16 не були пропущені строки позовної давності.

Отже, відсутні підстави для задоволення заяви позивача про застосування строків позовної давності з відповідними наслідками (ч.4 ст. 267 ЦК України).

Суд не вбачає підстав для відмови в позові з огляду на положення ч.4 ст. 267 ЦК України.

Суд також не вбачає підстав для залишення зустрічного позову без розгляду, оскільки наявність таких не була встановлена при розгляді справи.

Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України, і вони покладаються на сторони.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ПП ОСОБА_4 про визнання технічних помилок у документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та зобов`язання не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю та скасування запису про його реєстрацію - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивачка: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка: АДРЕСА_1 )

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканець: АДРЕСА_1 )

Відповідач: ПП ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП суду невідомий, мешканець АДРЕСА_2 )

Відповідач: Городоцька сільська рада Рівненського району Рівненської області (код ЄДРПОУ 04387183, юридична адреса: вул. Шевченка, 4, с. Городок Рівненського району Рівненської області)

Суддя Красовський О.О.

Повний текст судового рішення складено 13.03.2020 року