Рішення
від 18.03.2020 по справі 420/179/20
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/179/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ІНЖПРОМБУД до Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

09 січня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю ІНЖПРОМБУД до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 04.07.2019 року про внесення товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖПРОМБУД", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42648260, до Переліку ризикових платників податків;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю "ІНЖПРОМБУД", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42648260, із Переліку ризикових платників податків.

Ухвалою суду від 14.01.2020 року позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову.

16.01.2020 року (вх. №2003/20) від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом із клопотанням про витребування у Головного управління ДПС в Одеській області рішення Комісії Головного управління ДФС в Одеській області від 04.07.2019 року про внесення товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖПРОМБУД", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42648260, до Переліку ризикових платників податків та платіжним доручення про сплату судового збору.

17.01.2020 року (вх. №2147/20) від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом із позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю ІНЖПРОМБУД до Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС в Одеській області від 04.07.2019 року про внесення товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖПРОМБУД", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42648260, до Переліку ризикових платників податків;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю "ІНЖПРОМБУД", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42648260, із Переліку ризикових платників податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з Електронного кабінету платника податків ТОВ "ІНЖПРОМБУД" дізналося, що підприємство позивача рішенням комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 04 липня 2019 року включене до переліку ризикових за ознакою пп. 1.6. п.1 Критеріїв.

У позові вказано, що включення підприємства позивача до переліку ризикових є необґрунтованим та безпідставним, оскільки ТОВ "ІНЖПРОМБУД" має позитивну податкову історію: має найманих працівників, що включені до штатного розпису, які забезпечують здійснення господарської діяльності підприємства; платник податку здійснює на постійній основі, протягом будь-яких чотирьох звітних місяців з останніх шести, реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі на постачання товарів/послуг з одним і тим самим кодом товару/послуги згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП, по яких обсяг постачання становить 20 відсотків від загального такого обсягу постачання; має орендовані транспортні засоби, нежитлові приміщення загальною площею 150,4 кв. м, що знаходяться за місцем реєстрації платника податку; завжди вчасно виплачує працівникам заробітну плату та суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податки і збори.

Більш того, як вказує позивач, критерії ризиковості платника податку, відповідно до яких ТОВ "ІНЖПРОМБУД" буде віднесене до переліку ризикових, були визнані незаконними рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2019 року про справі № 826/12108/18.

Таким чином, як вказує позивач, прийняття комісією Головного управління ДФС в Одеській області рішення щодо встановлення ризиковості ТОВ "ІНЖПРОМБУД" є протиправним та незаконним, оскільки воно прийняте на підставі нечинних норм законодавства, а саме: п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накдадної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", яким були передбачені Критерії ризиковості платника податку.

Ухвалою від 21.01.2020 року Одеським окружним адміністративним судом прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю ІНЖПРОМБУД до Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії і відкрито провадження в адміністративній справі

Вказаною ухвалою судом встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи, зобов`язано відповідача надати докази і пояснення та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.

05.02.2020 року (вх. №ЕП/1210/20) від представника відповідачів до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.53-63), в якому з посиланням на положення п.187.1 ст.187, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, п.2, п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2010 року №1246, п.2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, п.2, п.3, п.5, п.6, п.10, п.23, п.27 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України №144 від 21.03.2018 року, лист Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18, зазначено, що підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податків підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Також у відзиві з посиланням на правові висновки, викладені у постанові Верховного суду від 20.11.2019 року по справі №480/4006/18 вказано, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для виконання покладених на контролюючі органи, функції та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків. Представник відповідачів вказує, що в позовній заяві позивач ніяким чином не доводить аргументацію щодо намагань подачі звітності підприємством у період включення їх до ризикових платників податків комісією ГУ ДПС в Одеській області. Отже, на думку відповідачів, це доводить що дане рішення не тягне за собою ніяких правових наслідків для підприємства.

Враховуючи вищевикладене, представник Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ІНЖПРОМБУД".

12.03.2020 року (вх. №11607/20) від представника позивача до суду надійшли пояснення, в який викладено обґрунтування щодо судових витрат, які понесені позивачем (а.с.64-70).

Станом на 18.03.2020 року інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Отже, дана адміністративна справа вирішується судом 18.03.2020 року у межах строку, визначеного ст. 258 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНЖПРОМБУД" (код ЄДРПОУ 42648260) зареєстровано як юридична особа 26.11.2018 року (Номер запису: 1 556 102 0000 068294) та здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (основний); 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 Штукатурні роботи; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.91 Покрівельні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами.

Як вказує позивач та не заперечується відповідачем починаючи з липня 2019 року реєстрація всіх податкових накладних та розрахунків коригування до них, що подаються платником податку - товариством з обмеженою відповідальністю "ІНЖПРОМБУД" в електронному вигляді за допомогою електронного сервісу М.Е.DOC, з використанням Єдиного вікна подання електронної звітності , на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних до Державної податкової служби України, відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України зупиняється за пп. 1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку , затверджених в.о. Голови Державної фіскальної служби України О. Власовим 05 листопада 2018 року. І як наслідок, щодо таких податкових накладних Комісією яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Також, у позові вказано, що із Електронного кабінету платника податків товариство з обмеженою відповідальністю "ІНЖПРОМБУД" дізналося, що підприємство позивача рішенням комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 04 липня 2019 року було включене до переліку ризикових за ознакою пп. 1.6. п.1 Критеріїв.

На підтвердження вказаної обставини позивачем надано до суду копію роздруківки з електронного кабінету платника податків (а.с.8) згідно якої 04.07.2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "ІНЖПРОМБУД" внесено до реєстру ризикових платників відповідно до пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків.

Судом встановлено, що 27.09.2019 року позивач звернувся із листом до Головного управління ДФС в Одеській області за вих. №27/1-19, в якому просив, зокрема, виключити товариство з обмеженою відповідальністю "ІНЖПРОМБУД" з переліку ризикових платників (а.с.9-11). До вказаного листа позивачем було додано копії договорів підряду, звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, договір субпідряду, найму та інші первинні документи.

У відповідь на вказаний лист, Головним управлінням ДПС в Одеській області на адресу ТОВ "ІНЖПРОМБУД" направлено листа від 16.10.2019 року, в якому зазначено, що згідно даних ІТС Податковий блок рішенням від 04.07.2019 року ТОВ "ІНЖПРОМБУД" внесено до Переліку ризикових платників податків відповідно до абз.7 п.1.6 п.1 Критеріїв.

Також, у листі вказано, що виключення платника податків з переліку ризикових суб`єктів господарювання можливе лише у разі, якщо платник податків, внесений в перелік ризикових платників перестав відповідати ознакам ризиковості, чим вжито всі можливі законодавчо передбачені заходи з усунення можливих негативних наслідків від здійснених ймовірно ризикових господарських операцій на надходження до Державного бюджету.

Окрім того, у листі від 16.10.2019 року вказано, що відповідно до п.18 Порядку розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року, рішення комісії не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку.

Вважаючи рішення Комісії Головного управління ДФС в Одеській області від 04.07.2019 року про внесення товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖПРОМБУД", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42648260, до Переліку ризикових платників податків протиправним, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Приписами пункту 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

В свою чергу, згідно пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі Закон № 2245-VIII).

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 01 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону № 2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 117).

Так, відповідно до п. 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

Згідно з п. 2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

В силу п. 3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі також - ПК України, Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок № 117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

В силу п. 7 Порядку № 117, у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Як вже встановлено судом 04.07.2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "ІНЖПРОМБУД" внесено до реєстру ризикових платників відповідно до пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків.

Підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв № 959/99-99-07-18 містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

На час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості платника податків та здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року Критерії ризиковості платника податків , з якого і виходив податковий орган, здійснюючи заходи, результатом яких стало віднесення ТОВ Прес-Служба Одеси до переліку ризикових платників податків.

Наразі відповідно до вимог пункту 10 Порядку зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, ДФС визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку та погоджені Міністерством фінансів України згідно з листом від 06.08.2019 № 26010-06-5/20111.

Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019.

Показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, зареєстровані в ДФС за № 1963/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019.

Однак зі змісту листа ГУ ДПС в Одеській області від 16.10.2019 року (а.с.12-14) вбачається, що віднесення ТОВ ІНЖПРОМБУД до ризикових платників податків здійснено на підставі листа ДФС України від 07.08.2019 № 1962/99-99-29-01-01.

Вирішуючи спір, суд враховує, що у спільному відзиві ГУ ДФС в Одеській області та ГУ ДПС в Одеській області відсутня будь-яка мотивація підстав та причин віднесення ТОВ ІНЖПРОМБУД до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 Критерії.

Поряд із тим, Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податків", не затверджені наказом Державної фіскальної служби України чи Міністерства фінансів України та не зареєстровані в Міністерстві юстиції України.

Державна регуляторна служба у листі від 19.04.2018 № 3890/0/20-18 зазначила, що проекти таких документів обов`язково необхідно погоджувати, а листи мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм. ДРС наголосила на необхідності проведення регуляторних процедур.

У цьому листі також зазначено, що ДФС листами від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 та № 960/99-99-07-18 затверджено без дотримання регуляторних процедур критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій та перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку відповідно.

Листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони лише мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

Намагання регулювати спірні правовідносини листами суперечить положенням ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 23 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади".

Надаючи оцінку доводам сторін, суд враховує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України і не можуть бути підставою для прийняття рішення суб`єктом владних повноважень.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян та інших осіб, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

При цьому, слід зауважити, що критерії ризиковості платника податку, відповідно до яких ТОВ ІНЖПРОМБУД було віднесене до переліку ризикових, були визнані незаконними рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2019 року про справі № 826/12108/18, яким було визнано протиправними та нечинними п.10, п.20, п.21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 р. Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2019 року по справі № 826/12108/18 було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 року.

Разом з цим, при вирішенні даної адміністративної справи суд враховує, що пунктом 2 Порядку N 117 передбачено, що у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також зазначена Верховним Судом у постановах від 25.04.2018 у справі N 826/1902/15, від 18.09.2018 у справі N 818/398/15, від 20.11.2019 у справі №480/4006/18.

Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Така позиція вже зазначалась Верховним Судом у постанові від 20.11.2019 у справі №480/4006/18, від 03.03.2020 року по справі №240/3665/19.

Суд також зазначає, що на користь цієї позиції свідчить аналіз положень підпункту 201.16.3. пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України в редакції, яка вже не діяла на час спірних правовідносин, проте чітко визначала, що саме рішення про відмову в реєстрації податкової накладної \ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Після внесення змін до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України Законом № 2245-VIII законодавець виключив зазначену норму з Кодексу, надавши повноваження Кабінету Міністрів України визначати порядок та підстави реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Кабінет Міністрів України від 21 лютого 2018 року постановою №117 затвердив Порядок розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Аналіз положень цього Порядку свідчить про те, що платник податків має оскаржити в адміністративному або судовому порядку саме рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з дня набрання таким рішенням чинності.

Суд зазначає, що віднесення Комісією контролюючого органу Товариства до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27.08.2019 у справі №540/2077/18, від 03.03.2020 року по справі №240/3665/19.

Таким чином, суд дійшов висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 03.03.2020 року по справі №240/3665/19, які у відповідності до приписів ст.242 КАС України є обов`язковими для врахування при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, хоча листи Державної фіскальної служби України і не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, прийняті всупереч пункту 10 Порядку №117, а отже не є джерелом права, яке застосовується судом відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, однак враховуючи неправильно обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, суд зазначає, що це не впливає на оцінку Судом спірних відносин за результатом аналізу наведених в цій постанові норм права.

Таким чином, вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ІНЖПРОМБУД до Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС в Одеській області від 04.07.2019 року про внесення товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖПРОМБУД", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42648260, до Переліку ризикових платників податків і зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю "ІНЖПРОМБУД", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42648260, із Переліку ризикових платників податку є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені у судовому засіданні факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову довів, з посиланням на відповідні докази правомірності своїх рішень, а тому позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю ІНЖПРОМБУД до Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю ІНЖПРОМБУД до Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС в Одеській області від 04.07.2019 року про внесення товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖПРОМБУД", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42648260, до Переліку ризикових платників податків і зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю "ІНЖПРОМБУД", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42648260, із Переліку ризикових платників податків - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю ІНЖПРОМБУД (вул.Василя Стуса, буд.2/1, м.Одеса, 65033, код ЄДРПОУ 42648260).

Відповідачі:

Головне управління ДФС в Одеській області (вул.Семінарська 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646);

Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370).

Суддя Корой С.М.

.

Дата ухвалення рішення18.03.2020
Оприлюднено19.03.2020
Номер документу88267687
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —420/179/20

Ухвала від 07.04.2020

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Корой С.М.

Рішення від 18.03.2020

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Корой С.М.

Ухвала від 21.01.2020

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Корой С.М.

Ухвала від 14.01.2020

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Корой С.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні