Ухвала

від 18.03.2020 по справі 500/711/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань забезпечення позову

Справа №500/711/20

18 березня 2020 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Подлісна І.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2020 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 16.04.2019 року за № 873, яким надано дозвіл гром. ОСОБА_2 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення індивідуального садівництва земельної ділянки площею 0,10 га, яка розташована в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області на території Байковецької сільської ради.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Крім того, позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- заборони відповідачу розглядати на пленарних засіданнях питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення індивідуального садівництва земельної ділянки за кадастровим номером: 6125280600:02:001:0490, яка розташована в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області на території Байковецької сільської ради, до завершення розгляду справи по суті за цим позовом та набрання рішенням суду по цій справі законної сили.

В обґрунтування заяви зазначено, що 30 січня 2020 року позивач звернулась до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована по вулиці Проектній в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області на території Байковецької сільської ради. Відповідно до вимог ст. 118 ЗК України до поданого клопотання було долучено схему бажаного місця розташування земельної ділянки, копія паспорта та ідентифікаційного коду.

Так, в ході реалізації спірного рішення відповідача від 16.04.2019 року за № 873, станом на даний час у Державному земельному кадастрі сформована та зареєстрована земельна ділянка за кадастровим номером 6125280600:02:001:0490, яка розташована на тому самому місці, яке визначила позивач у схемі бажаного місця розташування земельної ділянки.

Заявник зазначає, що невжиття заходів по забороні відповідачу розглядати на пленарних засіданнях питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення індивідуального садівництва земельної ділянки за кадастровим номером: 6125280600:02:001:0490, яка розташована в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області на території Байковецької сільської ради, до завершення розгляду справи по суті за цим позовом та набрання рішенням суду по цій справі законної сили може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист, за захистом яких позивач звернулася до суду.

Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. (частина друга статті 154 КАС України)

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк. (частина третя статті 154 КАС України)

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За змістом приписів частин четвертої, п`ятої, шостої статті 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

У пункті 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" зазначається, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі:

- існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

- захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

Забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем (заявником) та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

У контексті наведеного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно будь-якої із сторін у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Тому, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглянувши заяву про забезпечення позову та вивчивши надані докази на її підтвердження, суд дійшов до висновку про відсутність достатніх та обґрунтованих правових підстав для задоволення вищевказаної заяви, оскільки у заяві про забезпечення позову не доведено та документально не підтверджено існування обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також не наведено жодних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Водночас, у разі забезпечення позову, суд повинен в ухвалі вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності оскаржуваного рішення Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 16.04.2019 року за № 873, яким надано дозвіл гром. ОСОБА_2 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення індивідуального садівництва земельної ділянки площею 0,10 га, яка розташована в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області на території Байковецької сільської ради у відповідності до вищенаведеної постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008.

Проте, у межах розгляду даної заяви судом не може даватися оцінка протиправності рішення Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 16.04.2019 року за № 873, оскільки встановлення очевидності ознак його протиправності без розгляду справи по суті є неприпустимим.

Однак, суд ще додатково зазначає, що під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд враховує інтереси як позивача, так і відповідача, а також інших осіб.

З матеріалів справи вбачається, що спірним рішенням Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 16.04.2019 року за № 873, надано дозвіл ОСОБА_2 на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення індивідуального садівництва земельної ділянки площею 0,10 га, яка розташована в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області на території Байковецької сільської ради, яка не є стороною по справі, однак вказане рішення стосується її прав та інтересів, відтак забезпечення позову, шляхом, який просить позивач порушуватиме її права.

Крім того, повноваження Байковецької сільської ради в частині прийняття рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок є дискреційним повноваженням останнього та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Відтак, забезпечення позову шляхом заборони Байковецькій сільській раді розглядати на пленарних засіданнях питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення індивідуального садівництва земельної ділянки є формою втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень і виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

У контексті наведеного суд відмічає, що вжиття заходів та забезпечення позову може свідчити про передчасний висновок суду про протиправність спірного рішення, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.

Таким чином, заявником не доведено необхідності вжиття заходів забезпечення позову. В той же час, судом також не встановлено будь-яких обставин, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених та оспорюваних прав або інтересів заявника.

Враховуючи вище викладене, суд не вбачає будь-яких правових підстав, які вказують на необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а тому заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №500/711/20 за позовом ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 18 березня 2020 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.

копія вірна:

Суддя Подлісна І.М.