Рішення

від 02.07.2020 по справі 500/711/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/711/20

02 липня 2020 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

представника позивача Кукурудза А.Є.

представника відповідача Турчин М.Я.

представника відповідача Кивелюка Є.В.

третьої особи ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Байковецької сільської ради , третьої особи ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Байковецької сільської ради, третьої особи ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30 січня 2020 року позивач звернулася до Відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована по АДРЕСА_1 на території Байковецької сільської ради. До клопотання було долучено схему бажаного місця розташування земельної ділянки.

В лютому 20200 року позивачу стало відомо, про те, що рішенням Байковецької сільської ради від 16.04.2019 за № 873 вже надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення цієї ж самої земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва площею 0,10 га.

Позивач вважає, що вказане рішення Відповідача від 16.04.2019 за № 873, яким надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га у власність для ведення індивідуального садівництва є протиправним, оскільки прийнято із грубим порушенням вимог діючого законодавства та порушує права ОСОБА_2 , а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою від 18.03.2020 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 08.04.2020. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові.

10 квітня 2020 року ухвалою суду було призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 27.05.2020 о 11:30 год.

Ухвалою суду від 27.05.2020, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) притягнено до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_1 та оголошено перерву до 22.06.2020 о 10:45 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.

Ухвалою суду від 22.06.2020 відкладено розгляд справи на 02.07.2020 о 10:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі, з мотивів викладених в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позовних вимог, просили в позові відмовити, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог, просила в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши в судовому засіданні думку представника позивача та представника відповідача, третю особу, з`ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 січня 2020 року позивач звернулася до Відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована по АДРЕСА_1 на території Байковецької сільської ради. До клопотання було долучено схему бажаного місця розташування земельної ділянки.

В лютому 20200 року позивачу стало відомо, про те, що рішенням Байковецької сільської ради від 16.04.2019 за № 873 вже надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення цієї ж самої земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва площею 0,10 га.

Так, як зазначає позивач, на момент підготовки ОСОБА_2 вказаного вище клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га, земельна ділянка за кадастровим номером 6125280600:02:001:0490 ще не відображалась на Публічній карті України. А тому позивач вважає, що рішення Відповідача від 16.04.2019 за № 873, яким надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га у власність для ведення індивідуального садівництва є протиправним і підлягає скасуванню.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Конституція України гарантує кожному громадянину України право власності на землю, дане право реалізовується фізичними, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно статті 121 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) кожен має право набути право власності на земельну ділянку в тому числі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України.

Відтак, аналізуючи зазначену норму ЗК України, таке право має не лише Позивач, а й усі громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для відповідних потреб.

Суд звертає увагу, що відповідно до діючого Генерального плану села Байківці, земельна ділянка щодо якої Позивач звернулась до Відповідача із заявою про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, не розташована на землях для садибної забудови, як зазначає Позивач, а відноситься до комунальних територій.

Таким чином, місце розташування земельної ділянки, щодо якої Позивач звернулась до Відповідача із заявою про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність згідно вимог ст. 118 ЗУ України, не відповідає вимогам законів прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, плану зонування територій та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частиною 3 статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , забороняється передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону крім випадків: І) розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи; 2) приватизації громадянином земельної ділянки, наданої йому в користування відповідно до закону; 3) надання земельної ділянки, розташованої на території зони відчуження чи зони безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 4) надання земельної ділянки для розміщення лінійних об`єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, ліній електропередачі, зв`язку); 5) буріння, влаштування та підключення нафтових і газових свердловин за межами населених пунктів; 6) будівництва, експлуатації військових та інших оборонних об`єктів.

Відтак, усі перелічені у статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності випадки не відносяться до порушених у цій справі правовідносин, а тому правові підстави у не наданні дозволу гр. ОСОБА_2 на відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в силу приписів статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у Відповідача були і вони очевидні.

Про те, Байковецька сільська рада під час прийняття рішення № 1120 від 21 лютого 2020 року відмовила у наданні дозволу гр. ОСОБА_2 не лише з підстав перерахованих вище, а з огляду на те, що рішенням № 873 від 16.04.2019 року надала законний дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га для індивідуального садівництва гр. ОСОБА_1 .

Водночас, Відповідач зазначає, що ухвалення ним зазначеного рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.

Стаття 121 Земельного кодексу України, надає кожному громадянину право на звернення для отримання земельної ділянки і у даному випадку воно не може бути пріоритетним.

Відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії: 1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення.

Наведенні норми права, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок, свідчить про те, що всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними. Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого земельного питання. У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

Тому, суд вважає, що право Позивача на набуття права власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд жодним чином не порушено.

Більше того, приймаючи рішення № 1120 від 21 лютого 2020 року орган місцевого самоврядування жодним чином не позбавив Позивача законного права на розроблення відповідної документації із землеустрою без надання такого дозволу, що передбачено частиною 7 статті 118 ЗК України, а саме: у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Як вбачається з норм земельного законодавства, які встановлюють механізм та процедуру звернення осіб до органів місцевого самоврядування з питань надання у власність земельних ділянок, надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність.

Саме по собі отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішення органу місцевого самоврядування про надання її у власність.

Отже, правових підстав у Позивача на отримання дозволу на розроблення проекту, землеустрою щодо, відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована по вулиці Проектній в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області на території Байковецької сільської ради, не було в силу приписів ст. ст. 18, 19,118 ЗК України та 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , про те, суд зазначає, що Байковецька сільська рада не позбавила права Позивача розробити відповідну документацію із землеустрою без надання такого дозволу.

Щодо протиправності рішення Відповідача від 16.04.2019 року за № 873, то суд зазначає наступне.

Генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Згідно статті 10 Закону України Про Державний земельний кадастр об`єктами Державного земельного кадастру є: землі в межах державного кордону України; землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць; обмеження у використанні земель; земельна ділянка.

Відповідно до статті 36 Закону України Про державний земельний кадастр держава забезпечила доступ до основних даних державного земельного кадастру. В публічній кадастровій карті відображається інформація про кадастровий номер земельної ділянки, її межі, площа, форма власності, цільове призначення згідно із класифікатором, обмеження у її використанні тощо.

Іншими словами, з Публічної кадастрової карти можна дізнатися інформацію про об`єкт ДЗК (земельну ділянку) при умові, що цей об`єкт (земельна ділянка) на ній відображений (визначений кадастровий номер).

Якщо кадастровий номер земельній ділянці не визначений, то інформацію про правовий режим, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів можна дізнатися на підставі інших даних ДЗК, а саме відомостей і документів, яких немає в публічному доступі.

Згідно статті 203 Закону України Про Державний земельний кадастр , облік кількості земель відображений у відомостях і документах даними, які характеризують кожну земельну ділянку, а також землі за площею та складом земельних угідь, розподіл земель за власниками, землекористувачами.

Отже, інформативною базою про характеристики земельних ділянок, яким присвоєні кадастрові номери відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру, може бути інформаційний портал, на якому оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру - це Публічна кадастрова карта України.

Інформацію про характеристики земель (територій), відомості про які не внесені в ДЗК і не відображаються у векторних даних на інформаційному порталі (Публічній кадастровій карті), можна дізнатися із відомостей та документів, які містяться на паперових носіях.

Суд враховуєте, що відповідач, взявши до уваги Технічний звіт по корегуванню планового матеріалу зйомок минулих років земель, що знаходяться на території Байковецької сільської Ради народних депутатів Тернопільського району Тернопільської області, надав дозвіл гр. ОСОБА_1 на відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва в с. Байківці (в межах населеного пункту) орієнтовною площею 0,10 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення (ріллі), (викопіювання з карти, що є складовою Технічного звіту із зазначенням земельної ділянки додається). Із викопіювання вбачається, що земельна ділянка щодо якої Відповідачем прийнято рішення про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва в с. Байківці (в межах населенного пункту) орієнтовною площею 0,10 га, відноситься до земель сільськогосподарського призначення угіддя - рілля (№ контуру - НОМЕР_3, площа - 21,7 га).

На момент розгляду справи, земельній ділянці, щодо якої Відповідачем прийнято рішення про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва, присвоєно кадастровий номер 6125280600:02:001:0490.

Як вбачається із Публічно кадастрової карти України, цільове призначення її - Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) (код КВЦП К 16.00).

Як уже зазначалося вище, Відповідачем та на Викопіюванні земельної ділянки з Технічного звіту по корегуванню планового матеріалу зйомок минулих років земель, що знаходяться на території Байковецької сільської Ради народних депутатів Тернопільського району Тернопільської області, наочно можна побачити, що земельна ділянка із кадастровим номером 6125280600:02:001:0490, щодо якої Відповідачем прийнято рішення про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва в с. Байківці (в межах населенного пункту) площею 0,0989 га, не відноситься до земель житлової та громадської забудови, а до земель сільськогосподарського призначення, і цільове призначення її не для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).

Враховуючи зазначену обставину, що землі для ведення індивідуального садівництва відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення, то рішення Відповідача є законним і в повній мірі відповідає ст. ст. 18, 19, ЗК України, а також вимогам містобудівної документації с. Байківці.

Відносно проведення перевірки Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області, в межах своєї компетенції на предмет дотримання Відповідачем вимог земельного законодавства при прийнятті п. 1118 рішення №873 від 16 квітня 2019 року суд зазначає наступне.

Генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту, а не документ, на підставі якого визначається категорія земель та угіддя.

Під час перевірки Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області на предмет дотримання Відповідачем вимог земельного законодавства при прийнятті п. 1.18 рішення №873 від 16 квітня 2019 року не враховано такі важливі обставини:

1. Земельна ділянка у відповідності до Генерального плану повністю відноситься до комунальних територій.

2. Зона санітарної охорони свердловини в с. Байківці, Тернопільського району Тернопільської області проектом встановлення зон санітарної охорони свердловини в с. Байківці, Тернопільського району Тернопільської області становить 15 метрів.

3. Відповідно до даних Державного земельного кадастру земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення угіддя - рілля (№ контуру-НОМЕР_3, площа - 21,7 га.

4. Рішення про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою не є позитивним рішенням органу місцевого самоврядування про надання її у власність.

Згідно пункту 7 статті 118 ЗК України підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, досліджені в судовому засіданні докази, норми законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, доказів, які б спростовували правомірність дій відповідача позивачем не представлено, а судом таких доказів не здобуто, в зв`язку з чим суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Байковецької сільської ради, третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 873 від 16 квітня 2019 року - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 липня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_2 місцезнаходження/місце проживання АДРЕСА_2 ЄДРПОУ/РНОКПП;

відповідач:

-Байковецька сільська рада місцезнаходження/місце проживання вул. Січових Стрільців,43,с. Байківці,Тернопільський район, Тернопільська область,47711 ЄДРПОУ/РНОКПП 04394846 ;

третя особа:

- ОСОБА_1 місцезнаходження/місце проживання АДРЕСА_3 ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий суддя Подлісна І.М.