Рішення

від 17.03.2020 по справі 520/12615/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

17 березня 2020 р. справа № 520/12615/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Товариство з обмеженою відповідальністю "Колор Декор" про стягнення коштів за податковим боргом, -

встановив:

Позов прийнято до розгляду ухвалою від 28.11.2019р. у порядку загального позовного провадження.

Судові засідання у підготовчому провадженні призначались на 18.12.2019р., 22.01.2020р.

Ухвалою суду від 22.01.2020р. закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті на 05.02.2020р.

Засідання з розгляду справи по суті призначені на 05.02.2020р. та 25.02.2020р.

Суб`єкт владних повноважень, Головне управління ДПС у Харківській області (далі за текстом - владний суб`єкт, позивач, контролюючий орган, адміністративний орган, Управління), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про стягнення до бюджету України коштів у розмірі 1.024.464, 34 гривень в рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор Декор" код ЄДРПОУ 33817728, податкова адреса: вул. Плеханівська, буд. 65, м. Харків, Харківська область, 61001, з усіх відкритих розрахункових рахунків.

Аргументуючи цю вимоги зазначив, що платник податків у добровільному порядку не виконав податкового обов`язку з оплати податкових повідомлень-рішень, які направлялись на належну податкову адресу відповідача. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Вжиті контролюючим органом заходи, зокрема, направлення податкової вимоги, не призвели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Колор Декор" (далі за текстом - платник, боржник, ТОВ), правом на подання письмового відзиву на позов не скористався. Про дату, час та місце засідань з усного розгляду справи на 18.12.2019р., 22.01.2020р., 05.02.2020р., 25.02.2020р. та 17.03.2020р. боржник повідомлявся своєчасно та належним чином, судові повістки направлялись за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак не були вручені адресату з незалежних від суду обставин, що згідно ч.8 ст.126 КАС України, свідчить про вручення повістки належним чином.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд, на підставі ч.9 ст.205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

До заявленої владним суб`єктом до стягнення суми коштів у 1.024.464,34 грн. структурно входять платежі: по оплаті податкового повідомлення-рішення №0000611415 від 20.06.2018р. про визначення грошового зобов`язання з ПДВ у загальному розмірі 112.574,79грн. (основний платіж - 90.059,83грн., штраф - 22.514,96грн.); за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності - заборгованість по оплаті податкового повідомлення-рішення №0000601415 від 20.06.2018р. про визначення грошового зобов`язання з мита у загальному розмірі 562.873,92грн. (основний платіж - 450.299,14грн., штраф - 112.574,78грн); а також самостійно нарахованої контролюючим органом пені у розмірі 349.015,63грн. (58.169,27грн. за податковим повідомленням-рішенням №0000611415 від 20.06.2018р. та 290.846,36грн. за податковим повідомленням-рішенням №0000601415 від 20.06.2018р.).

Податковою адресою боржника є вул. Плеханівська, 65, м. Харків, 61001.

Перелічені вище рішення контролюючого органу були направлені засобами поштового зв`язку саме на цю адресу, проте повернуті без вручення у зв`язку із закінченням терміну зберігання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с.22)

Отже, перелічені податкові повідомлення-рішення вважаються одержаним платником за правилами ст.ст42 і 45, абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України.

Платник перелічених податкових повідомлень-рішень не оплатив, але до суду або вищого за рівнем контролюючого органу не оскаржив.

ГУ ДФС у Харківській області була складена і направлена на правильну податкову адресу відповідача податкова вимога №119897-17 від 03.10.2018р. на загальну суму 1.024.464,34 грн. (основний платіж - 540.358,97 грн.; штраф - 135089,74 грн., пеня - 349.015,63 грн.), яка також повернута без вручення у зв`язку із іншими причинами, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с.43-44).

Отже, названа податкова вимога вважається одержаною платником за правилами ст.ст.42 і 45, абз.3 п.58.3 ст.58 і абз.1 п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України.

Стверджуючи про наявність підстав для виконання податкового обов`язку боржника у примусовому порядку, контролюючий орган ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01.01.2011р. таким законом є Податковий кодекс України.

З огляду на приписи ч.2 ст.73 КАС України до предмету доказування по адміністративній справі про стягнення заборгованості, котра утворилась внаслідок невиконання публічного обов`язку з проведення платежу на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету чи певного суб`єкта владних повноважень з огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України входять обставини: 1) реального існування зобов`язаної особи як суб`єкта права, 2) виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 3) доведення до відома зобов`язаної особи факту виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 4) виконання публічного обов`язку в добровільному порядку, 5) дотримання органом контролю чи управління визначеної законом процедури виконання публічного обов`язку в примусовому порядку, 6) існування заборгованості з виконання публічного обов`язку, 7) заявлення органом контролю чи управління вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку.

Суд відзначає, що визначені рішеннями контролюючого органу зобов`язання підлягають сплаті за строком згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, а саме: у 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення, а у випадку оскарження - у 10 календарних днів за днем узгодження, яким є або день закінчення процедури адміністративного оскарження (п. 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України), або день набрання законної сили судовим рішенням у справі про скасування рішення контролюючого органу (п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).

У такі ж строки відповідно до ст. 113 Податкового кодексу України підлягають оплаті і рішення контролюючого органу про застосування штрафів.

Згадані строки у спірних правовідносинах збігли, але доказів виконання особою податкового обов`язку у добровільному порядку матеріали справи не містять, доказів припинення податкового обов`язку з інших підстав судом не виявлено.

Відносно суми податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями суд зазначає, що приєднаними до справи документами підтверджено, що рішення контролюючого органу були направлені на правильну податкову адресу платника податків у розумінні ст.ст. 42, 45, 58 Податкового кодексу України.

Платник перелічених податкових повідомлень-рішень до суду або вищого за рівнем контролюючого органу не оскаржив, платежів за цими рішеннями по строку згідно з п.57.3 ст.75 та ст. 113 Податкового кодексу України не провів.

Строк оплати визначених контролюючим органом грошових зобов`язань, а також нарахованих контролюючим органом штрафів передбачений абз.1 п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України і складає 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Доказів існування підстав для визначення цих строків за правилами абз.2 п.57.3 ст.57 у кореспонденції з приписами п.56.16 ст.56 або 56.18 ст.56 Податкового кодексу України матеріали справи не містять.

Дослідивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах скінчився перебіг визначених законом строків виконання податкового обов`язку, але фактичних даних, котрі б засвідчували припинення податкового обов`язку внаслідок самостійного і добровільного перерахування платником податків коштів до бюджету, а також з інших підстав відповідно до положень ст.ст. 37, 38, 101, 102 Податкового кодексу України матеріали справи не містять.

У зв`язку із цим, за правилами п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 та п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України за переліченими деклараціями (розрахунками) та податковими повідомленнями-рішеннями виник податковий борг.

На виконання положень ст.59 Податкового кодексу України контролюючим органом була сформована і направлена на податкову адресу боржника податкова вимога, котра вважається врученою у розумінні ст.ст.42 і 45, абз.3 п.58.3 ст.58 і абз.1 п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України.

Спору з приводу застосування п. 87.9 ст.87 Податкового кодексу України між учасниками справи не існує.

Запроваджений ст. 102 Податкового кодексу України присікальний строк давності у спірних правовідносинах не сплинув.

Передбачена ст. 95 Податкового кодексу України черговість реалізації управлінської функції контролю за своєчасністю розрахунків Головним управлінням дотримана.

Існування невиконаного податкового обов`язку особи підтверджено наявною у справі роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.ст. 73-76 КАС України є належним, допустимим, достатнім та достовірним доказом невиконаного податкового обов`язку з боку відповідача.

У ході розгляду справи доказів відсутності обов`язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь державного бюджету України або доказів виконання такого обов`язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно не виявлено.

Стосовно вимоги про стягнення боргу з оплати пені у сумі 349.015,63грн. суд зазначає, що відсутність відповідних заперечень боржника (які мають бути подані у силу ч.1 ст.77 КАС України), а також відображення цієї суми пені в інтегрованій картці платника та включення цієї суми пені до податкової вимоги №119897-17 від 03.10.2018р. зумовлює задоволення позову у цій частині.

Підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що доказів відсутності обов`язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь Державного бюджету України або доказів виконання такого обов`язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно не виявлено.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджена приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.ст. 73-76 КАС України є належним, допустимим, достатнім та достовірним доказом існування факту невиконаного податкового обов`язку з боку відповідача.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб`єктом владних повноважень вимогою прав та інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин у галузі податкової справи, то позов належить задовольнити, стягнувши заявлену до стягнення суму податкового боргу.

Вирішуючи спір, суд зважає, що за приписами Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні і Податкового кодексу України кошти в Україні існують в готівковій і безготівковій формі, а відтак, питання визначення форми коштів, котрі підлягають стягненню з платника податків за податковим боргом, належить до управлінської компетенції контролюючого органу і підлягає вирішенню у ході виконання останнім відповідного судового акту.

Розподіл судових витрат необхідно провести за правилами ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор Декор" (ідентифікаційний код - 33817728; місцезнаходження - вул. Плеханівська, буд. 65, м. Харків, Харківська область, 61001) на користь державного бюджету України кошти за податковим боргом у сумі 1.024.464,34 грн. (один мільйон двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят чотири гривні 34 копійки).

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

Суддя О.В. Старосєльцева