Рішення

від 16.03.2020 по справі 640/3998/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2020 року м. Київ № 640/3998/19

Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Благодійної організації "Фонд Довіра" до Першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнка Владислава Степановича, третя особа Гімназія № 107 "Введенська" про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Благодійна організація "Фонд Довіра" (04080, м. Київ, вул. Турівська, буд. 31, офіс 12-а, код ЄДРПОУ 35961880) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнка Владислава Степановича (04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10), третя особа Гімназія № 107 "Введенська" (04071, м. Київ, вул. Введенська, буд. 35), в якому просить визнати протиправними дії уповноваженої посадової особи першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнка Владислава Степановича при винесенні Постанови № КВ887/64/АВ/ТД/ФС-388 від 14.08.2018 та скасувати Постанову.

В обґрунтування позовних вимог позивач послалась на те, що проведена перевірка та прийнята за наслідками Постанова були здійснені з порушенням Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2019 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником Головного управління Держпраці у Київській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що посадові особи ГУ Держпраці у Київській області діяли у межах повноважень, направляючи документи контролюючого заходу на адресу позивача в межах строків передбачених чинним законодавством. Вважає, що інспектором праці із матеріалів проведення інспекційного відвідування правильно встановлено порушення вимог трудового законодавства в частині допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, а тому винесена постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими № КВ887/64/АВ/ТД/ФС-388 від 14.08.2018 є обґрунтованою та законною.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, відповідно до наказу ГУ Держпраці у Київській області від 16.07.2018 року №2600 та направлення від 16.07.2018 року №887, посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області було проведено інспекційне відвідування Благодійної організації Фонд Довіра , в період з 25.07.2018 по 27.07.2018. Предметом інспекційного відвідування було дотримання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин.

За результатами інспекційного відвідування складений акт (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №КВ887/64/АВ.

За результатами розгляду справи про накладення штрафу, першим заступником начальника Андрієнко В.С. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № КВ887/64/АВ/ТД/ФС-388 за порушення вимог частини 1 та частини 3 статті 24 КЗпП України, відповідно до якої вирішено накласти штраф на Благодійну організацію Фонд Довіра у розмірі 111690,00 грн.

Позивач не погоджується з діями Відповідача та оскарженою постановою з тих підстав, що її не було повідомлено належним чином про час розгляду справи про накладення штрафу.

При вирішенні спору, суд виходив з такого.

Спірні правовідносини врегульовані Кодексом Законів про працю України (далі по тексту - КЗпП України), Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі по тексту - Закон), Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі по тексту - Порядок №295) та Порядком накладення штрафів за законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі по тексту - Порядок №509).

У відповідності до статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частиною 4 статті 2 Закону передбачено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Згідно з абзацами 5 та 6 частини 1 статті 6 Закону підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

У відповідності до частин 1-3 статті 7 Закону для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Абзацами 1 та 3 частини 5 статті 7 Закону передбачено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (частина 6 статті 7 Закону)

Статтею 10 Закону визначено права суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), зокрема, останній має право, у тому числі, перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону, у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295.

Так, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів (пункт 2 Порядку №295).

Підпунктом 1 пункту 5 Порядку №295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноважені ним посадовій особі своє службове посвідчення.

У відповідності до пунктів 16, 17 Порядку №295 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

Наведене свідчить про те, що проведення інспекційного відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю суб`єктом господарювання Благодійна організація Фонд Довіра згідно наказу Головного управління Держпраці у Київській області від 2600 від 16.07.2018 року Про проведення інспекційного відвідування призначено на підставі, передбаченій законодавством - звернення гр.. ОСОБА_1 про порушення законодавства про працю від 04.07.2018 року №К-3040.

В той же час, згідно із абзацом 6 частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 4 статті 265 КЗпП України).

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення , визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (надалі - Порядок № 509).

У відповідності до пункту 6 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пунктом 7 Порядку №509 передбачено, що справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Судом встановлено, що 08.08.2018 за вих.. №43/2/18/11375 Головним управлінням Держпраці у Київській області на адресу Благодійної організації Фонд Довіра направлено повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу, відповідно до якого позивача повідомлено про те, що 14.08.2018 року о 10 год. 25 хв. Головним управлінням Держпраці у Київській області буде проводитися розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України. На підтвердження направлення вказаного повідомлення на адресу Благодійної організації Фонд Довіра відповідачем надано суду копію фіскального чеку ПАТ Укрпошта від 09.08.2018 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (далі - Правила № 270), зазначено, що розрахунковим документом є документ встановленої відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Згідно Правил № 270, реєстроване поштове відправлення (рекомендований лист) - це поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.

Із доданих до позовної заяви документів вбачається, що у якості доказів направлення повідомлення про розгляд справи про накладення штрафів надано фіскальний чек.

Відповідно до п. 61 Правил № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Суд констатує, що у відповідності до Правил № 270, у рекомендованому листі опис вкладення не передбачений, тому, наданий позивачем фіскальний чек не є належними доказами у розумінні положень ч. 2 ст. 161 КАСУ.

При цьому суд наголошує , що положеннями Порядку №509 на відповідача покладено обов`язок саме повідомити письмово суб`єкта господарювання не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам.

Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №809/1198/17 та від 13.06.2018 у справі №820/6755/16.

Так, аналізуючи зміст зазначеного п.6 Постанови №509, суд приходить до висновку, що сполучник "або" використаний у цьому пункті ставить знак рівності між повідомленням поштовими засобами зв`язку і врученням повідомлення їх представникам, з проставленням відповідної позначки; чи повідомленням телефаксом, телефонограмою. Перелічені засоби повідомлення за своїм способом передачі, характеризуються фактичним отриманням адресатом надісланої інформації. Тому, якщо відповідач обрав для повідомлення про дату розгляду справи поштове повідомлення, то результат повинен бути таким, як і у непоштових засобах зв`язку - а саме, фактичне отримання повідомлення. При цьому, це повинно відбутися не пізніше, ніж за п`ять днів до дати розгляду.

Крім того, сам термін "повідомити" означає "довести до відома", тобто характеризується матеріальними наслідками тієї чи іншої дії, а не формальними.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Тому, встановивши у судовому засіданні ту обставину, що позивачу не було надано змоги бути присутнім при розгляді його справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, не довів належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, як того вимагають приписи пункту 6 Порядку №509, що призвело до порушення прав позивача, передбачених пунктом 7 Порядку №509.

Враховуючи не виконання відповідачем пункту 6 Порядку №509 в частині належного та своєчасного повідомлення Благодійної організації Фонд Довіра про розгляд справи про накладення штрафу, що в подальшому зумовило порушення прав позивача, встановлених у пункті 7 цього Порядку №509, та позбавило останнього можливості надати відповідні документи та пояснення, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, правомірності своїх дій під час прийняття оскаржуваної постанови.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами частини 1 статті 2 КАС встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною 2 статті 2 цього ж Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Окрім того, відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (частина 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

У пунктах 70 - 71 рішення від 20 жовтня 2011 року у справі Рисовський проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Частиною 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом із тим, вказана правова норма зобов`язує суди враховувати висновки Верховного суду щодо вибору і застосування норми права до спірних правовідносин, а не до оцінки фактичних обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 1, 2 ст.77 КАС України).

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкту владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 77, 139, 243-245, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Благодійної організації "Фонд Довіра" (04080, м. Київ, вул. Турівська, буд. 31, офіс 12-а, код ЄДРПОУ 35961880) задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Київській області при винесенні Постанови № КВ887/64/АВ/ТД/ФС-388 від 14.08.2018

Скасувати Постанову Головного управління Держпраці у Київській області № КВ887/64/АВ/ТД/ФС-388 від 14.08.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа